Рішення № 92172721, 12.10.2020, Господарський суд Черкаської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 жовтня 2020 року справа № 925/738/20

м. Черкаси

Господарський суд Черкаської області у складі судді Дорошенка М.В., розглянувши в порядку письмового провадження справу №925/738/20 за позовом комунального підприємства "Теплокомуненерго" міста Монастирище до публічного акціонерного товариства "Монастирищенський машинобудівний завод" про стягнення 25299,73 грн.,

УСТАНОВИВ:

Комунальне підприємство "Теплокомуненерго" міста Монастирище (далі також - позивач) звернулося до Господарського суду Черкаської області із позовною заявою до публічного акціонерного товариства "Монастирищенський машинобудівний завод" (далі також - відповідач) про стягнення 25299,73 грн. заборгованості за укладеним між сторонами договором купівлі-продажу теплової енергії від 17.02.2016 №26К, у тому числі: 24403,59 грн. основного боргу, 810,82 грн. пені, 26,85 грн. інфляційних нарахувань та 58,47 грн. 3% річних.

У позові позивач також просить господарський суд стягнути з відповідача на користь позивача витрати останнього на сплату судового збору в сумі 2102,00 грн.

В обґрунтування позову позивач вказав на неналежне виконання відповідачем грошових зобов`язань за укладеним між сторонами договором купівлі-продажу теплової енергії від 17.02.2016 №26К щодо своєчасної і повної оплати поставленої йому позивачем у період з жовтня 2019 року по квітень 2020 року теплової енергії.

Ухвалою від 12.06.2020 Господарський суд Черкаської області прийняв позовну заяву комунального підприємства "Теплокомуненерго" міста Монастирище до розгляду, відкрив провадження у справі №925/738/20, призначив її до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін і встановив сторонам строки для подання заяв по суті справи.

12 червня 2020 року Господарський суд Черкаської області надіслав позивачу і відповідачу за вказаними у позові їх електронними адресами ухвалу суду від 12.06.2020

Ухвалою від 04.09.2020 Господарський суд Черкаської розмістив на офіційній сторінці Господарського суду Черкаської області веб-порталу судової влади України оголошення про розгляд Господарським судом Черкаської області справи №925/738/20, продовжив відповідачу строк для подання відзиву на позов та надіслав вказану ухвалу відповідачу за зазначеною у позовній заяві адресою його місцезнаходження рекомендованим листом, який був вручений відповідачу 08.09.2020.

Відзив на позов та інші заяви і клопотання сторін до господарського суду не надійшли.

Дослідивши наявні у справі матеріали, Господарський суд Черкаської області зауважує таке.

17 лютого 2016 року позивач як продавець і відповідач як покупець уклали між собою договір купівлі – продажу теплової енергії №26К2 (далі – договір від 17.02.2016 №26К), згідно з яким продавець узяв на себе зобов`язання постачати товар – теплову енергію на потреби опалення (далі – теплову енергію) покупцеві, який зобов`язався прийняти та оплатити її за встановленими тарифами (цінами) в терміни передбачені цим договором, а також забезпечити безпечну експлуатацію теплоспоживального обладнання, що ним використовується.

Відповідно до п. 1.2. договору від 17.02.2016 №26К продавець зобов`язався поставити покупцеві теплову енергію на потреби опалення приміщення (-нь), що знаходиться за адресою: Черкаська область, м. Монастирище, вул. Гагаріна, 12/2.

Згідно з п.6.1 та п. 6.2 договору від 17.02.2016 №26К вартість теплової енергії, що постачається споживачем обраховується за тарифом затвердженим рішенням виконавчого комітету Монастирищенської міської ради №107 від 30.09.2015 року і становить 1858,42 грн. за 1 Гігакалорію (з урахуванням ПДВ). У випадку зміни тарифу чи порядку розрахунків за теплову енергію відповідно до рішень органів влади нові тарифи чи порядок розрахунків є обов`язковими для сторін договору та не потребують додаткового узгодження сторонами.

У п. 6.7. договору від 17.02.2016 №26К його сторони передбачили, що розрахунок за теплову енергію, що споживається, здійснюється у відповідності з вимогами п. 7 ст. 276 Господарського кодексу України, а саме у формі оплати, що проводиться за вартість прийнятих ресурсів, згідно з тарифом зазначеним у п.6.1 договору, шляхом перерахування коштів на рахунок продавця не пізніше 5 числа місяця, наступного за розрахунковим.

Пунктом 7.10 договору від 17.02.2016 №26К встановлено, що за несвоєчасне виконання розрахунків за теплову енергію покупець сплачує на користь продавця пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення платежу.

У період з жовтня 2019 року по квітень 2020 року позивач на виконання договору від 17.02.2016 №26К поставив відповідачу теплову енергію на потреби опалення приміщення, що знаходиться за адресою: Черкаська область, м. Монастирище, вул. Гагаріна, 12/2, за встановленим тарифом на загальну суму 26238,05 грн., що підтверджується рахунками – фактурами від 31.10.2019 №СФ-0000603, від 30.11.2019№СФ-0000697, від 31.12.2019 №СФ-0000857, від 31.01.2020 №СФ-0000045, від 29.02.2020 №СФ-0000142, від 31.03.2020№СФ-0000301, від 27.04.2020 №СФ-0000364 та актами про відпуск теплової енергії, що складалися за кожний місяць вказаного періоду.

Відповідач свої зобов`язання за договором від 17.02.2016 №26К щодо оплати поставленої у період з жовтня 2019 року по квітень 2020 року виконав частково, сплативши позивачу лише 1834,46 грн. плати за поставлену теплову енергію.

Отож борг відповідача перед позивачем за поставлену у період з жовтня 2019 року по квітень 2020 року теплову енергію становить 24403,59 грн. (26238,05 грн. - 1834,46 грн.).

За порушення встановленого п. 6.7 договору від 17.02.2016 №26К строку оплати поставленої теплової енергії позивач нарахував відповідачу до сплати станом на 05.05.2020 включно передбачену п. 7.10 цього договору пеню у сумі 810,82 грн., а також передбачені ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України інфляційні нарахування у сумі 26,85 грн. та три проценти річних у сумі 58,47 грн.

Відповідач в позасудовому порядку борг, пеню, інфляційні нарахування і 3% річних позивачу не сплатив, що й спричинило цей спір.

Статтею 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту.

Статтею 530 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з ч. 1 ст. 546 Цивільного кодексу України виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Стаття 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Згідно з ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

У ст. 629 Цивільного кодексу України визначено, що договір є обов`язковим для виконання.

Відповідно до ч. 2 ст. 193, ч. 1 ст. 216 Господарського кодексу України порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором; учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Стаття 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Статтею 1 Закону України "Про відповідальність суб`єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги та утримання прибудинкових територій" установлено, що суб`єкти підприємницької діяльності, які використовують нежилі будинки і приміщення, належні їм на праві власності або орендовані ними на підставі договору, для провадження цієї діяльності:

сплачують комунальні послуги за тарифами, які у встановленому законодавством порядку відшкодовують повну вартість їх надання та пропорційну частку витрат на утримання прибудинкової території;

за несвоєчасні розрахунки за спожиті комунальні послуги сплачують пеню в розмірі одного відсотка від суми простроченого платежу за кожний день прострочення, якщо інший розмір пені не встановлено угодою сторін, але не більше 100 відсотків загальної суми боргу.

Частина 2 ст. 20 Господарського кодексу України передбачає право кожного суб`єкта господарювання на захист своїх прав і законних інтересів шляхом присудження до виконання обов`язку в натурі та застосування штрафних санкцій.

З огляду на викладені вище обставини та норми законодавства, господарський суд дійшов до таких висновків.

Відповідач, як зобов`язана за договором від 17.02.2016 №26К особа, не виконав належним чином свої грошові зобов`язання щодо оплати поставленої йому позивачем у період з жовтня 2019 року по квітень 2020 року теплової енергії у встановлений цим договором строк, чим порушив право позивача на своєчасне і повне одержання плати за поставлену теплову енергію.

Отож, позивач в порядку захисту свого порушеного права вправі вимагати примусового виконання відповідачем грошових зобов`язань за договором від 17.02.2016 №26К в натурі шляхом стягнення з відповідача на свою користь боргу за поставлену теплову енергію, а також передбаченої цим договором пені та передбачених ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України інфляційних нарахувань і 3% річних.

Заявлені до стягнення суми пені, інфляційних нарахувань і 3% річних нараховані позивачем відповідно до фактичними обставинам виконання/невиконання відповідачем зобов`язання за договором від 17.02.2016 №26К щодо оплати поставленої йому позивачем теплової енергії, умов цього договору та вимог чинного законодавства, тобто нараховані правильно.

За таких обставин позов підлягає задоволенню в повному обсязі.

Позивач за платіжним дорученням від 04.06.2020 №324 сплатив за подання позову 2102,00 грн. судового збору, який відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України у зв`язку із задоволенням позову слід покласти на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 129, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд Черкаської області

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Судовий збір за подання позову в сумі 2102,00 грн. покласти на відповідача.

Стягнути з публічного акціонерного товариства "Монастирищенський машинобудівний завод" (вул. Соборна, 122, м. Монастирище, Черкаська область, 19101, ідентифікаційний код 00255289) на користь комунального підприємства "Теплокомуненерго" міста Монастирище (вул. Соборна, 122-1, м. Монастирище, Черкаська область, 19101, ідентифікаційний код 25584373) – 24403,59 грн. (двадцять чотири тисячі чотириста три гривні 59 коп.) боргу, 810,82 грн. (вісімсот десять гривень 82 коп.) пені, 26,85 грн. (двадцять шість гривень 85 коп.) інфляційних нарахувань, 58,47 грн. (п`ятдесят вісім гривень 47 коп.) 3% річних та 2102,00 грн. (дві тисяча сто дві гривні 00 коп.) судового збору.

Це рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги це рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Це рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Північного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня його ухвалення.

СУДДЯ М.В. Дорошенко