Рішення № 9217092, 20.04.2010, Господарський суд Херсонської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м. Херсон, вул. Горького, 18

____________________________

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20.04.2010 Справа № 14/48-10

Господарський суд Херсонської області у складі судді Гридасова Ю.В. при секретарі Бєлові О.С., розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом прокурора м. Херсона в інтересах держави в особі

позивача-1 Херсонської міської ради, м. Херсон

позивача-2 Міського комунального підприємства "Херсонтеплоенерго", м. Херсон,

до Відкритого акціонерного товариства "Готельний комплекс "Бригантина", м. Херсон,

за участю прокурора відділу прокуратури Херсонської області Палагнюк О.В.

за участю представників сторін:

від позивача-1 - Верещак О.М. (дов. №9-131-9/21 від 26.02.2010 р.);

від позивача-2 - Баленко В.С. (дов. №3602-15 від 11.12.2009 р.);

від відповідача - не прибули.

Прокурор у позовній заяві просить стягнути з відповідача 137711,28 грн., з них: заборгованість за спожиту теплову енергію станом на 01.02.10, 126870,06 грн., пеню - 3973,02 грн., штраф - 3932,37 грн., інфляційні - 2609,25 грн., 3% річних - 326,58 грн., відповідно до умов договору № 936 від 15.10.2006 про постачання теплової енергії.

Прокурор та представники позивачів в ході судового засідання підтримали вимоги, викладені у позовній заяві.

Представник відповідача, повідомленого про дату, час і місце проведення засідання господарського суду належним чином, відповідно до ст. 64 Господарського процесуального кодексу України, не скористався своїм правом на участь у вирішенні спору, про причини неявки господарський суд не повідомив. Згідно з відзивом на позовну заяву відповідач заперечує проти позову, посилаючись на наступні обставини.

На думку відповідача, оскільки МКП "Херсонтеплоенерго" не є органом державної влади чи місцевого самоврядування, прокурором неправильно визначено позивача, тобто органу, уповноваженого державою здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, і підстав для представництва прокуратурою інтересів підприємства у суді не вбачається. Щодо суми позову, яка складається з основного боргу та фінансових санкцій, то відповідач не погоджується із застосуванням пені та штрафу встановлених п. 7.3.3 договору, заявленого періоду і їх розміру. Договором був встановлений такий розмір пені і штрафу, який не повинен бути застосований з огляду на чинне законодавство, а саме: відповідно до ст. 174 Господарського кодексу України господарські зобов'язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать. Пунктом 2 ст. 231 Господарського кодексу України передбачена пеня у вигляді 0,1 % та штраф у розмірі 7% тільки у разі якщо порушено господарське зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов'язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов'язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту. Слід врахувати, що ст. 22 Господарського кодексу України до суб'єктів господарювання державного сектора економіки віднесено тих осіб, що діють на основі лише державної власності, а також суб'єктів, державна частка у статутному фонді яких перевищує п'ятдесят відсотків чи становить величину, яка забезпечує державі право вирішального впливу на Господарську діяльність цих суб'єктів. За вказаних обставин, на думку відповідача, підстави для застосування такого розміру пені і штрафу у позивача відсутні. Пунктом 6 ст. 231 Господарського кодексу України передбачено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором. Згідно визначення ст. 549 Цивільного кодексу України, то до грошових зобов'язань застосовується пеня, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Крім того, за п. 6 ст. 231, ст. 343 Господарського кодексу України відповідальність за порушення строків розрахунків не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. Також, відповідно до п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано. Позивачем же здійснено розрахунок пені за період з 10.12.2009 року по 19.02.2010 р., в той час як нарахування має бути лише за 180 днів. Таким чином, на думку відповідача, застосування позивачем додаткового штрафу розмірі 7 % та пені у розмірі 0,1% і більш ніж за 6 місяців не відповідає вимогам Закону. Крім того, як стверджує відповідач, слід врахувати, що згідно норм ЦК України строк позовної давності із стягнення пені та штрафу встановлюється у один рік, і цей строк позивачем перевищено. Враховуючи вище викладені обставини, та неналежне визначення прокурором позивача, на підставі п. 1 ст. 81 ГПК України, відповідач просить суд залишити позовну заяву прокурора м. Херсона в інтересах держави в особі Херсонської міської ради та МКП "Херсонтеплоенерго" до ВАТ "Готельний комплекс "Бригантина" про стягнення заборгованості за послуги теплопостачання - без розгляду.

Згідно з положеннями ч. 3 ст. 77 ГПК України у судовому засіданні оголошувалась перерва з 12.04.10 р. до 20.04.10 р.

За згодою присутніх у судовому засіданні представників учасників судового процесу судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення по справі.

Заслухавши пояснення представників учасників судового процесу, що прибули в судове засідання, дослідивши матеріали справи, господарський суд

в с т а н о в и в :

Міське комунальне підприємство "Херсонтеплоенерго" створене відповідно до Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" за рахунок власності міської територіальної громади м. Херсона.

Основним видом діяльності МКП "Херсонтеплоенерго" є надання послуг з постачання теплової енергії у вигляді гарячої води населенню та іншим споживачам. Порядок використання прибутку підприємства визначено Засновником у співвідношенні 70 % підприємству, 30 % до місцевого бюджету.

Несвоєчасна сплата за договорами про надання теплової енергії призводить до позбавлення МКП "Херсонтеплоенерго" прибутку, та як наслідок ненадходження значних коштів до місцевого бюджету Херсонської міської ради. Зазначеними обставинами завдається шкода фінансовій основі місцевого самоврядування, що стало підставою для звернення прокурора з даним позовом в інтересах Херсонської міської ради та Міського комунального підприємства "Херсонтеплоенерго".

15.10.2006 році між МКП "Херсонтеплоенерго" та ВАТ "Готельний комплекс "Бригантина" укладено договір про постачання теплової енергії № 936.

Згідно п. 6.6 Договору оплата за теплову енергію здійснюється Відповідачем протягом 5 банківських днів після отримання рахунку сплатити за спожиту теплову енергію. Для отримання рахунку за фактично спожиту теплову енергію щомісяця, не пізніше 20-го числа Відповідач зобов'язався прибути за вказаною у Договорі адресою Позивача (п. 6.8. Договору).

Відповідач не виконав свого зобов'язання щодо своєчасної та повної сплати за надані послуги з теплопостачання, за фактично спожиту теплову енергію не розрахувався.

Станом на 01.02.10 р. заборгованість Відповідача за надані послуги з теплопостачання за Договором становить 126 870,06 грн., що підтверджується відповідними актами виконаних робіт та рахунками за листопад, грудень 2009 року та січень 2010 року.

Відповідно до положень ст. 549 Цивільного кодексу України (435-4) неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною 2 статті 551 ЦК України передбачено що вразі, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Згідно з пунктом 7.3.3. Договору в разі несвоєчасного розрахунку сторони передбачили сплату відповідачем пені у розмірі 0,1 відсотка вартості наданих послуг за кожний день прострочення платежу, а за прострочення понад 30 днів додатково стягується штраф у розмірі 7 відсотків вказаної вартості.

Законом України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань" (№ 543/96-ВР від 22.11.1996 р.) встановлено, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін (ст. 1 Закону). Розмір пені, передбачений статтями 1 та 2 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу, та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховується пеня (Стаття 3 Закону, із змінами, внесеними згідно із Законом N 2921-III (2921-14) від 10.01.2002 ).

Статтею 232 (ч. 6) Господарського кодексу України (436-4) встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

За поданим позивачем розрахунком розмір пені та штрафу, за період часу, що не перевищує встановленого законом строку нарахування пені та скороченого строку позовної давності, становить 3973,02грн. та 3932,37грн., відповідно. Однак, з урахуванням подвійної облікової ставки НБУ, за розрахунком суду, розмір пені становить 2231,42грн.

Посилання прокурора та позивачів на положення ст. 231 Господарського кодексу України, у якості обґрунтування розміру пені –0,1 відсотка вартості наданих послуг, не приймається судом до уваги, оскільки підприємство –позивач не є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, і у зазначеній частині заперечення відповідача проти позову є обґрунтованими.

Згідно з вимогами частини 2 статті 625 ЦК України (435-4) боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до розрахунку позивача, розмір сум з урахуванням встановленого індексу інфляції та 3 % річних становить відповідно 2609,25грн. та 326,58грн.

Відповідно до положень ст. 526 Цивільного кодексу України (435-4) зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За вказаних обставин, заперечення відповідача проти позову не приймаються судом до уваги, оскільки не відповідають фактичним обставинам справи, а позовні вимоги підлягають задоволенню в частині щодо стягнення 126870грн.06коп. основного боргу, 2231грн.42коп. пені, 3932грн.37коп. штрафу, 2609грн.25коп. з урахуванням встановленого індексу інфляції, 326грн.58коп. з урахуванням 3% річних. Не підлягають задоволенню позовні вимоги в частині щодо стягнення пені у розмірі 1741грн.60коп.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача та позивача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі зазначених вище норм матеріального права, керуючись ст. ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України,

в и р і ш и в :

1.           Позов задовольнити частково.

2.           Стягнути з Відкритого акціонерного товариства "Готельний комплекс "Бригантина" (ідентифікаційний код –14118343, адреса –73021, місто Херсон, вул. Патона, 4, р\рахунок –26007029801448 в ХФ ВАТ "Кредобанк", МФО –352413):

а) на користь Міського комунального підприємства "Херсонтеплоенерго" (ідентифікаційний код - 31653320, адреса - 73000, місто Херсон, Острівське шосе, 1, р\рахунок - 26034300012033, ВАТ "Державний Ощадний Банк України", МФО 352457) 126870грн.06коп. основного боргу, 2231грн.42коп. пені, 3932грн.37коп. штрафу, 2609грн.25коп. з урахуванням встановленого індексу інфляції, 326грн.58коп. з урахуванням 3% річних;

б) в доход державного бюджету України (код отримувача - 24104230 Управління Державного казначейства у м. Херсоні, банк ГУДКУ в Херсонській області, МФО - 852010, р\рахунок № 31119095700002, держмито в доход держбюджету, код призначення платежу - 22090200, символ звітності 095) 1359грн.70коп. державного мита;

в) в доход державного бюджету України (код отримувача –24104230 Управління Державного казначейства у м. Херсоні, банк ГУДКУ в Херсонській області, МФО - 852010, р\рахунок № 31212259700002, оплата за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу згідно ст. 44 ГПК України, код призначення платежу - 22090200, символ звітності 259) 233грн.02коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

3.          В задоволенні іншої частини позову відмовити.

          Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну і резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до вимог статті 84 Господарського процесуального кодексу України (вступна, описова, мотивувальна і резолютивна частини).

Суддя Ю.В. Гридасов

Дата оформлення та підписання рішення

відповідно до вимог ст. 84 Господарського

процесуального кодексу України "23" квітня 2010 р.