Рішення № 9217059, 07.04.2010, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" квітня 2010 р. Справа № 05/26-10

вх. № 930/5-05

Суддя господарського суду

при секретарі судовогозасідання

за участю представників сторін:

позивача - не з'явився,

відповідача - не з'явився,

розглянувши справу за позовом Відкритого акціонерного товариства "Сніжнянський завод хімічного машинобудування" (Донецька обл., м. Сніжне)

до Товариства з обмеженою відповідальністю НВП "Газтех-сервіс" (Харківська обл., м. Валки)

про стягнення 105504,41 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Позивач просить стягнути з відповідача на свою користь заборгованість в сумі 98004,00 грн., 3% річних за період з 25.06.09 р. по 01.02.10 р. в сумі 1780,19 грн. та інфляційні за період з 01.06.09 р. по 01.02.10 р. в сумі 5720,22 грн. Свої позовні вимоги обґрунтовує невиконанням відповідачем зобов'язань по оплаті товару за договором №376 від 23.04.09 р.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, про причини неявки суду не повідомив, хоча позивач був належним чином повідомлений про день, час та місце розгляду справи.

Відповідач відзив на позов та витребувані судом документи не надав.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про причини неявки суду не повідомив, хоча відповідач був належним чином повідомлений про день, час та місце розгляду справи.

Справа розглядається за наявними в ній матеріалами, відповідно до ст. 75 ГПК України.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

23.04.09 р. сторони уклали договір №376 (надалі – договір), за яким постачальник (позивач) зобов’язується поставити, а покупець (відповідач) прийняти і оплатити в строк продукцію в кількості, якості, асортименті і на умовах у відповідності до специфікацій, які є невід’ємною частиною договору.

Згідно п. 5.1 договору форма розрахунків – 70% від вартості продукції протягом 10 банківських днів після підписання договору на підставі виставленого рахунку.

Відповідно до п. 5.2 договору остаточний розрахунок в розмірі 30% покупець сплачує протягом 5 банківських днів після повідомлення продавця про готовність обладнання до відвантаження.

Згідно специфікації №1 до договору позивач зобов’язався поставити відповідачу продукцію протягом 60-90 днів на загальну суму 113004,00 грн.

Згідно специфікації №2 до договору позивач повинен був поставити відповідачу продукцію протягом 60-90 днів на загальну суму 95760,00 грн.

27.04.09 р. відповідач здійснив часткову попередню оплату в сумі 15000,00 грн., що підтверджується копією банківської виписки з особового рахунку позивача.

Відповідач надав гарантійного листа №7/Е від 09.06.09 р., в якому гарантував оплату по договору в сумі 98004,00 грн. протягом 15 календарних днів з моменту відвантаження обладнання.

Позивач поставив відповідачу продукцію по накладній №50 від 09.06.09 р. на загальну суму 113004,00 грн., що підтверджується копією довіреності відповідача на отримання цієї продукції.

Як свідчать матеріали справи, відповідач не сплатив у визначений строк заборгованість за отриману продукцію в сумі 98004,00 грн.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно статті 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Стаття 629 ЦК України встановлює обов’язковість договору для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідач не надав доказів оплати отриманої продукції ані в строк, вказаний в договорі, ані в строк, вказаний ним в гарантійному листі.

Як пояснив позивач, решту продукції, зазначену в специфікації №2 до договору, він не поставив відповідачу, оскільки той не перерахував йому попередню оплату за продукцію по специфікації №2, як то передбачено договором.

Стаття 625 ЦК України передбачає відповідальність за порушення грошових зобов’язань.

Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач нарахував відповідачу 3% річних за період з 25.06.09 р. по 01.02.10 р. в сумі 1780,19 грн. та інфляційні за період з 01.06.09 р. по 01.02.10 р. в сумі 5720,22 грн.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок 3% річних та інфляційних, суд встановив, що позивачем невірно визначений період нарахування інфляційних.

Так позивачем в розрахунку невірно вказаний індекс інфляції за січень 2010 р. (100,9 замість 100,8), не застосовані для розрахунку індекси інфляції за липень та серпень 2009 р., а також безпідставно взятий для розрахунку індекс інфляції за червень 2009 р. (101,1), оскільки заборгованість виникла у відповідача тільки з 25.06.09 р., а не з початку червня, на що вказує Верховний Суд України в своїх рекомендаціях №62-97 від 03.04.97 р.

За таких обставин, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, доведеними та підлягаючими задоволенню частково.

Відповідно до ст. 49 ГПК України державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу належить стягнути з відповідача на користь позивача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. 193 ГК України, ст.ст. 525, 526, 530, 625, 629, 712 ЦК України, ст.ст. 33-35, 43, 46, 49, 75, 82-85 ГПК України,

ВИРІШИВ:

В позові відмовити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю НВП "Газтех-сервіс" (61010 Харківська обл., м. Валки, вул. К.Лібкнехта, 8. Код ЄДРПОУ 32630807) на користь Відкритого акціонерного товариства "Сніжнянський завод хімічного машинобудування" (86510 Донецька обл., м. Сніжне, вул. Радянська, 101. Код ЄДРПОУ 00217662) заборгованість за договором №376 від 23.04.09 р. в сумі 98004,00 грн., 3% річних за період з 25.06.09 р. по 01.02.10 р. в сумі 1780,19 грн., інфляційні за період з 01.07.09 р. по 01.02.10 р. в сумі 5196,46 грн., державне мито в сумі 1049,81 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 234,83 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя