Рішення № 9216990, 06.04.2010, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" квітня 2010 р. Справа № 64/77-10

вх. № 884/5-64

Суддя господарського суду

при секретарі судовогозасідання

за участю представників сторін:

позивача - Денисенко В.М., директор (наказ №3 від 12.03.2001р.); відповідача - Аушова С.А. за довіреністю №3 від 01.03.2010р.;

розглянувши справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Істок", м. Лозова

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Супіна АГРО", с. Перемога, Лозівський район, Харківської області;

про стягнення 64437,84 грн.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Істок» звернулось до господарського суду Харківської області з позовною заявою, в якій просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Супіна-Агро» заборгованість за договорами в сумі 61879,30грн., 3% річних у розмірі 643,54грн., індекс інфляції у розмірі 1915,00грн. та судові витрати. Свої позовні вимоги позивач обгрунтовує тим, що відповідач не своєчасно та не в повному обсязі розрахувався з позивачем за вартість виконаних робіт, що здійснювались позивачем на підставі договорів, укладених між сторонами, №2/04/09 від 02.04.2009р. та №2/02/09 від 09.09.2009р.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 02 березня 2010 року розгляд справи був відкладений на 16 березня 2010 року.

15 березня 2010 року до канцелярії господарського суду Харківської області надійшла телеграма (вх. №4602 від 15.03.2010р.), в якій відповідач просить суд відкласти розгляд справи 64/77-10.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 16.03.2010 року розгляд справи був відкладений на 06 квітня 2010 року.

06 квітня 2010 року відповідач надав до канцелярії суду відзив на позовну заяву, в якому визнає суму основного боргу, проте відповідач вказує, що не має можливості сплатити борг у зв"язку з тяжким фінансовим становищем підприємства та просить суд зменшити розмір штрафних санкцій. Окрім того, 06.04.2010р. відповідач надав супровідним листом (вх. №7687) документи для долучення до матеріалів справи.

06 квітня 2010 року позивач надав до канцелярії суду заяву (вх. №7687), в якій відмовляється від позовних вимог в частині стягнення 3% річних у розмірі 643,54грн.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав позовні вимоги в повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання не з"явився, відзив на позов та витребуваних судом документів не надав. Про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав позовні вимоги з урахуванням заяви від 06 квітня 2010 року в повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні визнав суму основного боргу.

Відповідно до ст. 22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі змінити підставу або предмет позову, збільшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог, суд приймає заяву позивача як таку, що не суперечить інтересам сторін та діючому законодавству та продовжує розгляд справи з її урахуванням.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши у судовому засіданні пояснення представників сторін, суд встановив наступне.

02 квітня 2009 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Істок" (підрядник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Супіна-Агро" (замовник), був укладений договір № 2/04/09, на підставі п.1.1. якого підрядник (позивач) зобов'язався виконати покладену на нього роботу з улаштування огорожі із залізобетонних плит в с. Михайлівка, Первомайського району, Харківської області, згідно кошторисної документації. Відповідно до п.2.2. договору, замовник (відповідач) зобов'язався прийняти роботу, виконану підрядником, згідно акту приймання виконаних підрядних робіт (типова форма КБ-2в) та довідки вартість виконаних робіт (типова форма КБ-3).

Згідно п.п. 4.1.-4.4 вищевказаного договору, сума договору склала 158,0064грн., оплата договору повинна була проводитися частково: перша частина сплати - 79,000 тис. грн. до початку робіт, друга частина -по закінченню виконання протягом 5-ти банківських днів з дати приймання виконаних робіт представником замовника, на підставі наданих Замовнику належним чином оформлених документів.

02 червня 2009 року між позивачем та відповідачем була укладена додаткова угода до договору № 2/04/09 від 02.04.2009р., на підставі якої підрядник зобов'язався виконати покладену на нього роботу з монтажу залізобетонних конструкцій в с. Михайлівка, Первомайського району, Харківської області, для улаштування огорожі із залізобетонних плит, а замовник зобов'язався прийняти та сплатити роботу, виконану підрядником, згідно акту приймання виконаних підрядних робіт (типова форма КБ-2в) та довідки про вартість виконаних робіт (типова форма КБ-3).

Згідно п. 4.1. вищевказаної угоди, сума додаткової угоди склала 102,7896 тис. грн. Пунктом 5.1. сторонами було встановлено, що дія додаткової угоди наступає з моменту її підписання і діє до її остаточного виконання.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем належним чином, були виконані покладені на нього зобов'язання, та виконані роботи були прийняті відповідачем, що підтверджується актами виконаних робіт за червень 2009 р., та від 28.07.2009р., 14.08.2009р., які підписані сторонами та посвідчені печатками сторін. Також були підписані довідки про вартість виконаних робіт, з якими погодився замовник, за червень 2009 р., та від 28.07.2009р., 14.08.2009р.

Однак в порушення вимог ст. 837 ЦК України, в якій зазначено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовник), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Відповідач свої зобов'язання виконав частково, сплативши за договором та додатковою угодою 247768,70 грн., а іншу частину оплати за виконані роботи, в порушення умов договору та чинного законодавства, не провів.

Заборгованість за договором № 2/04/09 від 02.04.2009р. та додатковою угодою від 02.06.2009 р. склала 13 027,30 грн.

09 вересня 2009 року між позивачем (підрядник) та відповідачем (замовник) був укладений договір № 2/02/09, згідно п. 1.1. якого підрядник зобов'язався виконати роботи з ремонту адміністративної будівлі, кухні і санвузла гуртожитку, вестибюлю адміністративної будівлі в с. Перемога, Харківської області, Лозівського району, вул. Жовтнева, 5, а замовник в свою чергу, згідно п. 2.2., п. 3.1 зобов'язався прийняти та сплатити роботи виконані підрядником, згідно акту приймання виконаних підрядних робіт (типова форма КБ-2в) та довідки про зартість виконаних робіт (типова форма КБ-3).

Відповідно до п. 4.1. вартість робіт виконаних підрядником склала 48852 грн.

Позивач виконав свої зобов"язання за договором та виконані роботи за договором № 2/02/09 від 09.09.2009р. були прийняті відповідачем без претензій, що підтверджується довідкою про вартість виконаних робіт ФКБ-3 від 30.09.2009р, та актами приймання виконаних підрядних робіт ФКБ-2в від 30.09.2009р.

Однак замовником був порушений порядок розрахунку за цим договором, який передбачений у п. 4.3., відповідно до якого, оплата виконаних робіт проводиться протягом 5-ти банківських днів з дати приймання виконаних робіт представником замовника, внаслідок чого заборгованість за договором підряду № 2/02/09 від 09.09.2009р. становить 48852,00 грн.

Згідно ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Внаслідок неналежного виконання зобов"язань за договорами підряду, загальна заборгованість відповідача перед позивачем становить 61879,30грн.

Враховуючи, що у відповідності до ст. 526 ЦК України та ст. 193 ГК України зобов’язання повинні виконуватись сторонами у встановлених договором або законом порядку і строках, приймаючи до уваги викладені обставини, те що відповідач визнає суму основного боргу за договорами, - суд визнає вимоги позивача щодо стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 61879,30грн. обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов”язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення.

Зважаючи на вищевикладене, позовні вимоги позивача в частині стягнення інфляційних витрат у сумі 1915,00грн., підтверджуються матеріалами справи та відповідають діючому законодавству, у зв’язку з чим підлягають задоволенню.

При розгляді заяви позивача про відмову від позовних вимог в частині стягнення суми 3% річних у розмірі 643,54грн., суд виходить з наступного.

Відповідно ч. 2 ст. 78 Господарського процесуального кодексу України, до прийняття відмови позивача від позову або до затвердження мирової угоди сторін господарський суд перевіряє, чи є повноваження на вчинення цих дій у представників сторін.

Заява позивача від 06.04.2010р. підписана директором ТОВ "Істок" представником позивача, що діє на підставі довіреності, Орловим Олексієм Олеговичем. До матеріалів справи позивачем була надана довіреність б/н від 06 квітня 2010 року, підписана директором ТОВ "ЮВК" Конечним О.А.

Відповідно п. 4 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд припиняє провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмову прийнято господарським судом.

Розглянувши заяву позивача про відмову від позовних вимог в частині стягнення суми 3% річних у розмірі 643,54грн., суд приймає її як таку, що не суперечить вимогам чинного законодавства та не порушує охоронювані законом права та інтереси сторін.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат суд виходить з наступного. Відповідно ч. 6 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. За таких обставин, розподіл судових витрат здійснюється пропорційно розміру задоволених вимог.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст.124,129 Конституції України, ст. 11, 509, 526, 530, 625 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, ст. 22, 44, 49, 54, ст. 78, п. 4 ст. 80, ст.ст.82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Супіна АГРО" (64633, Харківської області, Лозівський район, с. Перемога, вул. Жовтнева, 5, код ЄДРПОУ 34173581, у т.ч.: р/р 26006001309461 в АТ "ОТП Банк" в м. Київ, МФО 300528) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Істок" (64600, Харківська область, м. Лозова, пров. Червонопартизанський, 1/2, р/р 26001060250777 в Лозівському відділенні ХГРУ "Приват Банк", МФО 351533, код ЄДРПОУ 30712971) суму основного боргу у розмірі 61879,30грн.; інфляційні витрати у розмірі 1915,00грн.; 638,55грн. державного мита та 233,64грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Припинити провадження в частині позовних вимог щодо стягнення суми 3% річних від простроченої суми у розмірі 643,54грн.

Суддя