Рішення № 9216834, 09.04.2010, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" квітня 2010 р. Справа № 40/100-09

вх. № 2929/4-40

Суддя господарського суду

при секретарі судовогозасідання

за участю представників сторін:

позивача - Дворницький В.В., дов. № 03/2/27/1 від 11.01.2010 року відповідача - Кривошеєнко О.Ю., дов. від 14.05.2009 року

розглянувши справу за позовом Відкритого акціонерного товариства Всеукраїнського Акціонерного Банка(ВАТ "ВіЕйБіБанк") в особі Харківської філії ВАТ "ВіЕйБіБанк", м. Харків

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича компанія "Торгівельна база № 1", м. Харків

про стягнення 1738536,53 грн.

та зустрічну позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича компанія "Торгівельна база № 1", м. Харків

до Відкритого акціонерного товариства Всеукраїнського Акціонерного Банка(ВАТ "ВіЕйБіБанк") в особі Харківської філії ВАТ "ВіЕйБіБанк", м. Харків

про внесення змін до договору

ВСТАНОВИВ:

Розглядається позовна вимога Відкритого акціонерного товариства Всеукраїнського Акціонерного Банка(ВАТ "ВіЕйБіБанк") в особі Харківської філії ВАТ "ВіЕйБіБанк" про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича компанія "Торгівельна база № 1" 1738536,53грн. заборгованості за кредитним договором № 7-К/08 від 06 березня 2008 року, 17385,36 грн. державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та зустрічна вимога Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича компанія "Торгівельна база № 1" про внесення зміни в кредитний договір № 7-К/08 від 06 березня 2008 року, укладений між Відкритим акціонерним товариством Всеукраїнським Акціонерним Банком (ВАТ "ВіЕйБіБанк") та Товариством з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича компанія "Торгівельна база № 1" шляхом викладення пункту 1.1.2. договору в наступній редакції: "термін остаточного повернення Кредиту "05 листопада 2011 року включно, та доповнення кредитного договору № 7-К/08 від 06 березня 2008 року пунктом 2.3.1. наступного змісту: Кредитор надає Позичальнику відстрочку платежу у погашенні заборгованості з "22" лютого 2010 року по "05" листопада 2011 року.

Представник позивача за первісним позовом у судовому засіданні підтримує заявлені позовні вимоги та просить їх задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача за первісним позовом у судовому засіданні проти заявлених позовних вимог заперечує, наполягає на задоволенні зустрічного позову. Також надав суду клопотання про витребування доказів.

Представник позивача за первісним позовом у судовому засіданні та у відзиві проти зустрічної позовної заяви заперечує, просить відмовити у її задоволенні.

У судовому засіданні 01 квітня 2010 року було оголошено перерву до 09 квітня 2010 року до 11 годин з метою виготовлення повного тексту процесуального документа.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає клопотання відповідача за первісним позовом про витребування доказів необгрунтованим та відмовляє у його задоволенні.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, судом встановлено наступне.

06 березня 2008 року між Відкритим акціонерним товариством Всеукраїнським Акціонерним Банком (ВАТ "ВіЕйБі Банк") в особі Харківської філії ВАТ "ВіЕйБі Банк" (позивачем за первісним позовом) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича компанія "Торгівельна база № 1" (відповідачем за первісним позовом, позичальником) був укладений кредитний договір №7-К/08 (Кредитний договір).

Відповідно до умов, визначених цим Кредитним договором та Додатковими угодами до нього, що складають невід'ємну частину цього Договору, позивач за первісним позовом надав позичальнику у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання грошові кошти (Кредит) в сумі 1 200 000,00 грн., з терміном користування до 05 березня 2010 року та процентною ставкою за користування кредитом 17 (сімнадцять) процентів річних, а з 02 червня 2008 року процентна ставка за згодою сторін (Додаткова угода №2 від 02 червня 2008 року) збільшена до 19 (дев'ятнадцяти) процентів річних.

Згідно з пунктом 1.2. Кредитного Договору, цільовим використанням кредиту було поповнення обігових коштів.

Надання Кредиту, відповідно до пункту 1.1.4 та пункту 2.2. Кредитного Договору та Додаткової угоди №1 від 06 березня 2008 року здійснювалося одним "Траншем" в сумі 1 200 000,00 грн., шляхом безготівкового перерахування кредитних коштів з відкритого банком позичкового рахунку №2063930014399 на поточний рахунок Позичальника №2600830014399 відкрий в Харківській філії ВАТ "ВіЕйБі Банк".

Таким чином, ВАТ "ВіЕйБі Банк" виконуючи, як кредитодавець свої зобов'язання за Кредитним договором, надав позичальнику Транш Кредиту в сумі - 1 200 000,00 грн., у відповідності з укладеними з позичальником Додатковою угодою №1 від 06 березня 2008 року, перерахувавши кошти згідно з меморіальним ордером №108432 від 06 березня 2008 року.

Пунктом 2.3. Кредитного договору визначено, що повернення Кредиту здійснюється згідно, наведеного в Додатку № 1 Кредитного договору (Графік).

Згідно статті 173 Господарського кодексу України, визнається господарським зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником відносин у сфері господарювання, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (сплатити гроші, а інший суб'єкт (у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Також статтею 193 Господарського кодексу України визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону та договору і що до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно статті 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Стаття 526 Цивільного кодексу України визначає, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Матеріали справи свідчать про те, що відповідач за первісним позовом в порушення умов Кредитного договору, свої зобов'язання щодо повернення кредиту у терміни встановлені пунктом 2.3. Кредитного договору і Графіку до нього не виконав.

У пункті 4.6. Кредитного договору визначено, що у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за цим Договором, він зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення та подвійну процентну ставку за цим Договором на суму боргу.

Таким чином в результаті невиконання Товариством з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича компанія "Торгівельна база № 1" вказаних зобов'язань за Кредитним договором, у нього як позичальника за Кредитним договором за період з лютого 2009 року по квітень 2009 року утворилася заборгованість по простроченої до повернення частки кредиту у розмірі - 3000,00 грн., що підтверджується розрахунком заборгованості за Кредитним договором.

За користування Кредитом позичальнику, банком, відповідно до умов пункту 2.7 Кредитного договору, щомісячно нараховувались проценти у валюті Кредиту за поточний календарний місяць, виходячи з розміру процентної ставки, встановленої згідно пункту 1.1.3. цього Договору (19.0% - дев'ятнадцять процентів річних) на суму щоденного фактичного залишку заборгованості за Траншем.

Умовами пункту 2.8. Кредитного договору визначено, що позичальник зобов'язаний щомісяця, не пізніше 03 календарного числа місяця, наступного за тим, за який вони нараховані сплачувати на рахунок №29093201210005 відкритий в Харківській філії ВАТ "ВіЕйБі Банк" проценти за користування Кредитом/Траншем, що нараховані йому за місяць відповідно до пункту 2.7 цього Договору.

Відповідач за первісним позовом в порушення умов Кредитного Договору свої зобов'язання щодо сплати процентів за користування Кредитом, встановлених пунктом 2.8. Кредитного договору, не виконав.

Таким чином в результаті невиконання позичальником своїх зобов'язань щодо сплати на користь кредитодавця процентів за користування Кредитом, у відповідача за первісним позовом за період з жовтня 2008 рокупо 06 квітня 2009 року виникла заборгованість по простроченим до повернення процентам, що станом на 08 квітня 2009 року, яка з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період невиконання зобов'язань становить - 113 739,70 грн., що підтверджується розрахунком заборгованості з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення за Кредитним договором.

Згідно статті 220 Господарського кодексу України боржник, який прострочив виконання господарського зобов'язання, відповідає перед кредитором (кредиторами) за збитки, завдані простроченням.

Статтею 231 Господарського кодексу України визначено що штрафні санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором, а також що розмір цих санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Відповідно до пункту 4.3. Кредитного договору, у разі несвоєчасного погашення Кредиту, сплати процентів, визначених цим Договором, позичальник повинен сплатити кредитодавцю пеню в розмірі подвійної процентної ставки, визначеної в пункті 1.1.3 цього Договору (19,0% -дев'ятнадцять процентів річних), за кожний день прострочення виконання.

На підставі вищевказаних умов Кредитного договору, за весь період невиконання зобов'язань за ним щодо своєчасного погашення Кредиту та сплати процентів з листопада 2008 року по квітень 2009 року, банком відповідачу за первісним позовом була нарахована пеня за прострочення повернення загальної заборгованості за кредитом в сумі - 99,95 грн. та пеня за прострочення сплати процентів за користування кредитом в сумі - 8 796,83 грн., що підтверджується розрахунком заборгованості пені за Кредитним договором.

Пунктом 4.4. Кредитного договору визначено, що у разі порушення позичальником вимог п.п.3.3.3. - 3.3.18. цього Договору (в тому числі зобов'язань щодо своєчасного повернення часток кредиту та зобов'язань щодо своєчасної сплати процентів за користування кредитом), позичальник зобов'язаний сплатити кредитодавцю штраф у розмірі 5 (п'ять) процентів від суми Кредиту, визначеної в пункті 1.1.1. цього Договору, за кожний випадок порушення за реквізитами, вказаними кредитодавцем.

На підставі вищевказаного пункту 4.4 Кредитного договору, за весь період невиконання зобов'язань за ним з листопада 2008 року по квітень 2009 року, банком відповідачу за первісним позовом був нарахований загальний штраф у розмірі - 420 000,00 грн.

У пункті 4.5. Кредитного договору зазначено, що за згодою сторін, кредитодавець має право у разі невиконання позичальником буд-якого із зобов'язань, визначених цим договором, вимагати повного погашення Кредиту, сплати процентів за фактичний час користування Кредитом, штрафних санкцій.

Таким чином, станом на 25 лютого 2009 року загальний борг Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича компанія "Торгівельна база № 1" передпозивачем за первісним позовом за Кредитним договором №7-К/08 від 06 березня 2008 року складає - 1 738 536,53 грн.

З огляду на викладене, суд вважає, що позовні вимоги позивача за первісним позовом є обґрунтованими, законними, підтвердженими матеріалами справи і такими, що підлягають задоволенню.

У зустрічній позовній заяві Товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича компанія "Торгівельна база № 1" вказує наступне.

Між позивачем за первісним позовом та Товариством з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича компанія "Торгівельна база № 1" був укладений кредитний договір № 7-К/08 від 06 березня 2008 року.

Згідно умов зазначеного договору кредитотавець, тобто ВАТ "ВіЕйБібанк" надає позичальнику - Товариству з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича компанія "Торгівельна база № 1" у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання грошові кошти, тобто Кредит.

За умовами зазначеного договору кредиту (пункт 1.1.1) Кредит надається в сумі 1200000,00 грн.. Пунктом 1.1.2 договору визначено, що термін остаточного повернення кредиту встановлено 05 березня 2010 року.

Процентна ставка за користування Кредитом згідно пункту 1.1.3. договору встановлюється 17 відсотків річних.

Згідно пункту 1.2. договору кредиту - Кредит надається позичальнику для поповнення обігових коштів.

Позивач за зустрічним позовом вказує, що отримав кредит за вищезазначеним договором. Також Товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича компанія "Торгівельна база № 1" своєчасно розраховувалося за користування кредитом. На даний час через кризові явища в економіці України позивач за зустрічним позовом тимчасово не може в повному обсязі виконати обов'язки по грошових зобов'язаннях перед відповідачем за зустрічним позовом.

Позивач за зустрічним позовом вказує, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича компанія "Торгівельна база № 1" неодноразово зверталося до відповідача за зустрічним позовом з письмовими заявами, які грунтуються на положеннях договору, а саме - пункті 3.4.4. Договору, згідно якого позивальник має право звертатися до кредитодавця з клопотанням про перегляд графіку погашення Кредиту у разі виникнення фінансових або інших труднощів, що виникли з незалежних від позичальника причин.

Зокрема в своїх письмових клопотаннях позивач за зустрічним позовом ставив питання по не застосуванню до підприємства штрафних санкцій та розглянути питання реструктуризації заборгованості за договором Кредиту.

Позивач за зустрічним позовом посилається на те, що врегулювати дані обставини можливо шляхом внесення змін в кредитний договір № 7-К/08 від 06 березня 2008 року в частині терміну повернення кредиту та виконання платежів, шляхом надання Товариству з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича компанія "Торгівельна база № 1" кредитних канікул по сплаті процентів і тіла кредиту.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича компанія "Торгівельна база № 1" вважає, що в обставинах, що склалися, є наявними одночасно всі умови, передбачені пунктом 2 статті 652 Цивільного кодексу України. При укладенні кредитного договору № 7-К/08 від 06 березня 2008 року сторони не могли передбачити таких кризових явищ в економіці України, змін економічної ситуації в Україні, поглиблення кризи, яка вплинула на платоспроможність позивача за зустрічним позовом, не може бути усунена після її виникнення при всій обачності позивача за первісним позовом, виконання договору призведе до порушення співвідношення майнових інтересів сторін, і позбавить позивача за первісним позовом взагалі можливості існувати, виконувати соціальні обов'язки.

Суд вважає, що вказані зустрічні позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича компанія "Торгівельна база № 1" не підлягають задоволенню, з наступних підстав:

За умовами пункту 1.1.2 Кредитного договору №7-К/08 від 06 березня 2008 року, що було укладено між ВАТ "ВіЕйБіБанк" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича компанія "Торгівельна база № 1", термін остаточного повернення Кредиту визначено 05 березня 2010 року включно.

Порядок внесення сторонами змін та доповнень до вказаного Кредитного договору №7-К/08 від 06 березня 2008р. визначено згідно з умовами пункту 7.2 та пункту 7.3 цього договору, відповідно до яких усі додатки, зміни та доповнення до цього Договору мають бути вчинені в письмовій формі та підписані належним чином уповноваженими на те представниками сторін з обов'язковим посиланням на цей Договір. Обмін факсокопіями документів здійснюється з обов'язковою подальшою їх заміною на оригінали в 3 (триденний) строк. Факсимільні копії документів мають рівну юридичну силу з оригіналами. Усі повідомлення за цим Договором будуть вважатися зробленими належним чином у разі, якщо вони здійсненні у письмовій формі та надіслані рекомендованим листом, кур'єром, телеграфом або вручені особисто за зазначеними адресами Сторін. Датою отримання таких повідомлень буде вважатися дата їх особистого вручення або дата поштового штемпеля відділення зв 'язку одержувача.

Статтею 180 Господарського кодексу України встановлено, що зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства. Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода. При укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

Також у статті 188 Господарського кодексу України, що регламентує порядок зміни та розірвання господарських договорів, чітко визначено, що зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. І лише у разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

Також згідно зі статтею 651 Цивільного кодексу України, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Таким чином, згідно як з умовами Кредитного договору №7-К/08 від 06 березня 2008 року так і згідно з чинним законодавством України, чітко встановлено порядок щодо внесення сторонами змін та доповнень до цього господарського Договору, якими не передбачено внесення відповідних змін до нього ні в односторонньому, а ні в судовому порядку без додержання відповідного вищенаведеного порядку їх узгодження.

Матеріали справи свідчать про те, що з моменту звернення ВАТ "ВіЕйБіБанк" з позовною заявою до господарського суду Харківської області про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича компанія "Торгівельна база № 1" заборгованості за Кредитним договором №7-К/08 від 06 березня 2008 року жодних письмових пропозицій від відповідача за первісним позовом по справі щодо внесення змін та доповнень до цього Договору, зокрема щодо зміни термінів остаточного повернення Кредиту до нашої банківської установи не надходило. Останніми листами відповідач за первісним позовом визнає факт існування у Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича компанія "Торгівельна база № 1" заборгованості перед банком за Кредитним договором №7-К/08 від 06 березня 2008 року.

У відповідності до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Згідно статті 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об"єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Таким чином, суд вважає вимоги позивача за зустрічним позовом необгрунтованими, не підтвердженими доданими до матеріалів справи доказами, та такими, що не підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 44 та статті 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційне-технічне забезпечення судового процесу, у разі задоволення позовних вимог, покладається на відповідача за первісним позовом та у разі відмови у задоволенні позовних вимог витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, покладаються на позивача за зустрічним позовом.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, статтями 526, 651, 1054 Цивільного кодексу України, статтями 173, 193, 180, 188, 197, 198, 220, 231-232, 345, 348 Господварського кодексу України, статтями 1, 4, 12, 33, 43, 47, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні клопотання відповідача за первісним позовом про витребування доказів відмовити.

Первісний позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича компанія "Торгівельна база № 1" (61171, м. Харків, Салтівське Шосе, буд. 240-Б, кв. 57, поточний рахунок 2600830014399 в Харківській філії ВАТ "ВіЕйБі Банк", МФО 350620, код ЄДРПОУ 32440062) на користь Відкритого акціонерного товариства Всеукраїнського Акціонерного Банка (ВАТ "ВіЕйБіБанк") (04119, м. Київ, вул. Зоологічна, 5, к/р 32003176201 в Головному Управлінні НБУ по м. Києву і Київській області, МФО 380537, код ЄДРПОУ 19017842) в особі Харківської філії ВАТ "ВіЕйБіБанк" (поточний рахунок 26205500101684, МФО філії 350620, код ЄДРПОУ філії 26283047) - 1 738 536,53 грн. заборгованості за Кредитним договором № 7-К/08 від 06 березня 2008 року, 17 385,36 грн. державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу,

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

У зустрічному позові відмовити повністю.

Повний текст рішення підписаний 09.04.2010 року

Суддя