Вирок № 9216784, 17.02.2009, Таращанський районний суд Київської області

Справа № 1 -14/2009 p.

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 лютого 2009 року Таращанський районний суд Київської області

в складі:

головуючого: Бойка М. Г. при секретарі: Бакал О.А. з участю прокурора: Бугрія О.В. захисника: адвоката ОСОБА_1, розглянувши в відкритому судовому засіданні в м. Тараща

справу про обвинувачення ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, розлученого, на утриманні якого одна малолітня дитина, ІНФОРМАЦІЯ_3, військовозобов’язаного, тимчасово непрацюючого, зареєстрованого в ІНФОРМАЦІЯ_4

Таращанського району Київської області, фактично проживаючого в ІНФОРМАЦІЯ_5 вул ОСОБА_3, 37 кв. 4-а, постраждалого внаслідок Чорнобильської катастрофи, раніше не судимого в скоєнні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 199 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 на початку листопада 2008 року на Дарницькому ринку в м. Києві знайшов банкноту номіналом 200 гривень і після детального її огляду, зрозумівши, що дана банкнота фальшива (підроблена) і імітує справжню банкноту Національного банку України номіналом 200 гривень, привласнив дану банкноту та зберігав її з метою подальшого збуту.

10.11.2008 року близько 17 години 00 хвилин ОСОБА_2, достовірно знаючи, що вищезазначена банкнота номіналом 200 гривень підроблена, збув її в магазині «Теремок», який розташований в м. Тараща вул. Радянська Київської області, використавши її, як засіб платежу, шляхом розрахунку за придбану картину вартістю 8 гривень.

Згідно висновку експерта № 18-ВКЕ від 15.01.2009 року наданий на дослідження грошовий знак НБУ номіналом 200 гривень з серійним номером УЕ 3760481 зразка 2001 року, виготовлений не підприємством, яке здійснює їх випуск для Національного банку України. Всі зображення грошового знаку НБУ номіналом 200 гривень з серійним номером УЕ 3760481 зразка 2001 року виконані струменевим способом з кольоровим нанесенням зображення з використанням кольорової копіювально-множильної техніки.

Цивільний позов в справі не заявлено.

В судовому засіданні підсудний ОСОБА_2 свою вину в скоєнні даного злочину визнав повністю і показав, що він 07.11.2008 року перебував на тимчасових заробітках в м. Києві. В цей день близько 11 години він, приїхав до Дарницького ринку, який розташований неподалік залізничного вокзалу «Дарниця» в своїх: справа х. Походивши по ринку близько години, біля павільйону з продажу сантехніки на асфальтовому покритті він помітив банкноту номіналом 200 гривень. Він підняв дану банкноту та, тримаючи в руках, почав її розглядати. Після огляду він зрозумів, що це несправжні гроші, так як вони були надруковані на іншому, ніж звичайно папері, та на ній не було водяного знаку. Розуміючи, що це підроблена грошова купюра, він все таки вирішив її собі забрати, надіючись в подальшому її якимось чином збуги, як справжню. Він поклав цю банкноту до кишені куртки, в якій був одягнений. А 10.11.2008 року близько 13 години 30 хвилин він разом з своїм знайомим ОСОБА_4, який також підробляв в м. Києві, на попутньому автомобілі приїхали в м. Тараща, де вони вийшли біля магазину «Таращанка» на вул. .ОСОБА_3 та вирішили піти до парку та розпити пляшку горілки, яку він придбав у вказаному магазині. Близько 17 години після розлиття горілки, він вирішив взяти ще пляшку горілки, але грошей на неї не мав. Він згадав, що в кишені його куртки є підроблена банкнота 200 гривень. Він вирішив її розміняти, щоб за виручені гроші придбати горілку. В парку на вул. Радянській розташований магазин «Теремок», в якому продаються різні дрібні дешеві товари і він вирішив купити в цьому магазині за підроблені гроші якийсь дешевий предмет, щоб їх розміняти. Зайшовши в магазин, він примітив картинку в рамці на релігійну тематику із зображенням «Розп’яття», яка коштувала 8 грн.. Він взяв дану картинку і підійшов до каси, де сиділа жінка - продавець і надав підроблену банкноту в 200 гривень, щоб розрахуватись. Продавець запропонував йому придбати ще яку-небудь річ, оскільки в неї не вистачало грошей на здачу. Але він відмовився, відповівши, що він нічого більше купляти не буде, пояснивши, що він купляє картину тільки для того, щоб розміняти 200 грн..

Через декілька хвилин продавець знайшла здачу, віддавши йому гроші в сумі 192 грн.. Після цього він пішов до магазину «Повний кошик», який розташований неподалік, де купив пляшку горілки і закуску. Після цього він повернувся до ОСОБА_5 і вони розпили дану пляшку горілки та розійшлись по домам. Куплену картину він приніс додому, де дана картина впала на підлогу і розбилось скло рамки, після чого він раму викинув, а полотно залишив. В подальшому вій дане полотно видав працівникам міліції.

Через деякий час після того, як він розміняв підроблену банкноту, приблизно через два тижні, до нього підійшов чоловік продавця, і почав вимагати, щоб він повернув гроші. До того часу він вважав, що ніхто ніколи не дізнається, що він збув підроблені гроші, але оскільки його вже викрили і він знав, що банкнота дійсно була підроблена, то він пообіцяв повернути гроші. Відразу він не зробив цього, оскільки в нього не було грошей. А чоловікові продавця він розповів, що даною банкнотою з ним розрахувались в м. Києві за роботу і тому він вирішив її збути. Ще через деякий час до нього підійшла продавець, якій він збув підроблені гроші і між ними відбулась аналогічна розмова.

Визнавши недоцільним дослідження доказів стосовно фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються, з’ясувавши правильне розуміння підсудним та іншими учасниками судового розгляду змісту цих обставин, за відсутністю сумнівів у добровільності та істинності їх позиції, роз’яснивши, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини справи у апеляційному порядку, суд вважає вину підсудного ОСОБА_2 доведеною і кваліфікує його дії за ч. 1 ст. 199 КК України, як придбання, зберігання з метою збуту та збут підроблених грошей -національної валюти України у вигляді банкноти номіналом 200 гривень.

При визначенні міри покарання підсудному суд враховує суспільну небезпеку скоєного злочину, обставини при яких він був скоєний.

Враховуючи особу підсудного ОСОБА_2, що він раніше не судимий, за місцем проживання характеризується позитивно, як пом’якшуючі покарання обставини - щире каяття у вчиненні злочину та активне сприяння розкриттю злочину, суд вважає, що він заслуговує необхідне і достатнє для його виправлення і попередження нових злочинів покарання у виді позбавлення волі на мінімальний строк, який зазначений в санкції ч. 1 ст. 199 КК України.

Враховуючи обставини справи та дані про особу підсудного ОСОБА_2., беручи до уваги, що на його утриманні перебуває малолітня дитина, а він є особою постраждалою внаслідок Чорнобильської катастрофи, суд вважає за можливе застосувати до нього ст. 75 КК України, вважаючи за недоцільне направляти його для відбування покарання, зобов’язавши його на підставі ст. 76 КК України повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання та роботи.

Судові витрати за проведення судово-технічної експертизи документа в розмірі 1095, 25 грн. підлягають стягненню з підсудного.

Речовий доказ по справі - картина із зображенням на релігійну тематику підлягає знищенню, оскільки має пошкодження.

Керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України суд, -

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 199 КК України та призначити йому покарання у виді трьох років позбавлення волі.

Застосувати до ОСОБА_2 ст. 75 КК України і звільнити його від відбування призначеного покарання, встановивши іспитовий строк один рік.

На підставі ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_2 обов’язок протягом встановленого іспитового строку повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання та роботи.

Запобіжний захід засудженому ОСОБА_2 підписку про невиїзду залишити до вступу вироку в законну силу.

Стягнути "з ОСОБА_2 на користь НДЕКЦ ГУ МВС України в Київській області, код ЄДРЇІОУ: 25574713, р/рахунок: № 35222002000460; ОСОБА_3 одержувача: УДК у Київській області МФО: 821018, призначення платежу: за експертні роботи (найменування) - витрати за проведення судово-технічної експертизи документів в сумі 1095, 25 грн..

Речові докази: картину із зображенням на релігійну тематику - знищити.

Строк оскарження вироку до апеляційного суду Київської області через Таращанський суд 15 діб з моменту його проголошення.