Ухвала суду № 92167439, 13.10.2020, Фортечний районний суд міста Кропивницького (до 25.04.2025 - Кіровський районний суд м. Кіровограда)

Справа № 404/5510/20

Номер провадження 2/404/1585/20

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 жовтня 2020 року місто Кропивницький

Суддя Кіровського районного суду міста Кіровограда Кулінка Л.Д., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ), до ОСОБА_2 (місце проживання: АДРЕСА_2 ), ОСОБА_3 (місце проживання: АДРЕСА_2 ), про визнання права власності в порядку спадкування на частку домоволодіння ,-

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом про визнання права власності на 1/6 частку житлового будинку з господарсько-побутовими будівлями, що розташований в АДРЕСА_3 , у порядку спадкування після смерті сестри ОСОБА_4 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Позовна заява повинна відповідати вимогам статтей 175 і 177 Цивільного процесуального кодексу України.

Пунктом 3 частини третьої статті 175 Цивільного процесуального кодексу України визначено, що позовна заява повинна містити зокрема зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються.

В пункті 2 частини першої статті 176 Цивільного процесуального кодексу України передбачено визначення ціни позову, у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна.

Розмір судового збору за подання позовної заяви про визнання права власності на майно або його витребування (у тому числі з урахуванням положень, передбачених частиною п`ятою статті 216, статтею 1212 Цивільного кодексу України тощо) визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру.

При цьому суд не повинен визначати вартість майна за відповідними вимогами, оскільки за змістом статті 176, пункту 3 частини третьої статті 175 Цивільного процесуального кодексу України такий обов`язок покладається на позивача.

Аналогічна правова позиція викладена в пункті 16 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» № 10 від 17.10.2014 року.

Ціна позову визначається від ринкової вартості майна на момент звернення до суду, на яке позивач просить визнати право власності та повинна бути підтверджена відповідними відомостями (оцінкою відповідної установи).

В порушення зазначених норм позивачем ціну позову не визначено та до позовної заяви не додано належних доказів ринкової вартості майна на моменти звернення до суду.

Частиною четвертою статті 177 Цивільного процесуального кодексу України встановлено, що до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового визначає Закон України «Про судовий збір».

Судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі (частина перша статті 4 Закону України «Про судовий збір»).

В пункті 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою або фізичною особою-підприємцем ставка судового збору складає 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а саме: мінімальний розмір судового збору складає 840,80 грн., а максимальний розмір судового збору складає 10510,00 грн.

Проте, позивачем при зверненні до суду судовий збір не сплачено, а заява позивача про звільнення (відстрочення, зменшення) від сплати судового збору з відповідним обґрунтуванням не подана.

Загальні вимоги до форми та змісту письмової заяви, клопотання, заперечення встановлені статтею 183 Цивільного процесуального кодексу, які позивачем не дотримані.

Згідно пункту 6 частини першої статті 183 Цивільного процесуального кодексу України будь-яка письмова заява, клопотання, заперечення повинні містити перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви (клопотання, заперечення).

При цьому, в абзаці 3 прохальної частини позовної заяви міститься клопотання про звільнення позивача від сплати судового збору. В позовних матеріалах містяться довідка про доходи № 3190101575160184 видана Головним управлінням Пенсійного фонду України в Кіровоградській області.

У відповідності до частини першої статті 136 Цивільного процесуального кодексу України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі.

Згідно роз`яснень, що містяться в пункті 29 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах від 17 жовтня 2014 року № 10, відповідно до статті 8 Закону № 3674-VІ та статті 82 Цивільного процесуального кодексу України єдиною підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони, тобто фізичної або юридичної особи. Клопотання про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно зі статтею 10 Цивільного процесуального кодексу України повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджає сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

Водночас обгрунтування щодо майнового стану позивача відсутнє, відповідні докази не подані. Так, цивільне процесуальне законодавство передбачає звернення до суду з клопотанням або про відстрочення, або розстрочення сплати судового збору, або звільнення від його сплати, або зменшення розміру належних до сплати судових витрат.

Прецедентна практика Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) виходить з того, що реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури. На відміну від права на справедливий суд, право на доступ до суду не є абсолютним. Воно може бути обмежено, зокрема задля забезпечення нормального функціонування судової системи. Це включає часові обмеження, фінансовий тягар, вимоги щодо форми звернення тощо. Ще у справі Trukhv. Ukraine (50966/99, 14 жовтня 2003) Європейський суд дав оцінку застосуванню процесуальних обмежень у вигляді обов`язку сплатити судових витрат, надати копії документів у певній кількості та направити звернення до конкретного суду. Європейський суд не виявив жодних підстав вважати, що застосування згаданих процесуальних обмежень у цій конкретній справі було свавільним чи невиправданим.

Отже, при розгляді клопотання про звільнення від сплати судового збору суддя не вбачає підстав для його задоволення, оскільки позивачем не наведено допустимих доводів, а на підтвердження його важкого матеріального стану не надано достатніх доказів, що перешкоджає сплати ним судового збору у встановленому законом і порядку розмірі.

Крім того, частиною п`ятою статті 177 Цивільного процесуального кодексу України зобов`язано позивача додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Частиною першою та другою статті 95 Цивільного процесуального кодексу України письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.

Відповідно до пункту 5.27 Національного стандарту України Уніфікованої системи організаційно-розпорядчої документації "Вимоги до оформлювання документів" (ДСТУ 4163-2003), затвердженого наказом Держспоживстандарту України від 07 квітня 2003 року № 55, відмітка про засвідчення копії документа складається зі слів "Згідно з оригіналом", назви, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії, засвідчуватись повинна кожна сторінка документа з відтиском печатки підприємства, установи, організації, іншої юридичної особи".

Подані до заяви копії документів (письмових доказів) належним чином не засвідчені.

Таким чином, до позовної заяви застосовуються положення статті 185 Цивільного процесуального кодексу України згідно якої позовна заява, подана без додержання вимог, викладених у статтях 175-177 Цивільного процесуального кодексу України підлягає залишенню без руху з наданням строку для усунення недоліків.

Керуючись статтями 175, 177, 185 Цивільного процесуального кодексу України, суддя, -

У Х В А Л И В:

В задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору, відмовити.

Позовну заяву ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ), до ОСОБА_2 (місце проживання: АДРЕСА_2 ), ОСОБА_3 (місце проживання: АДРЕСА_2 ) про визнання права власності в порядку спадкування на частку домоволодіння, залишити без руху.

Надати позивачеві строк, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху, для подання позовної заяви з додержанням вимог, викладених у статтях 175 і 177 Цивільного процесуального кодексу України, а саме: вказати ціну позову, за позовну вимогу майнового характеру (визнання права власності) від ринкової вартості майна на час звернення до суду, на яке позивач просить визнати право власності, надати докази на підтвердження ринкової вартості майна, подати належним чином засвідчені копії всіх документів (письмових доказів).

Запропонувати позивачу сплатити судовий збір в розмірі 1% від вартості майна, на яке заявлено право власності, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб на р/р UA928999980313161206000011003; Код банку отримувача (МФО) 899998; отримувач коштів: УК у м. Кроп-цький/Фортечн.р-н/22030101; Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 38037409, Код класифікації доходів бюджету: 22030101, призначення платежу (судовий збір, за позовом ______ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Кіровський районний суд міста Кіровограда, надавши суду оригінал квитанції

Роз`яснити положення частини третьої статті 185 Цивільного процесуального кодексу України, якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усуне недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя Кіровського

районного суду

м.Кіровограда Л. Д. Кулінка