Рішення № 9216729, 06.04.2010, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" квітня 2010 р. Справа № 08/15-10

вх. № 973/3-08

Суддя господарського суду

при секретарі судовогозасідання

за участю представників сторін:

позивача - Трунова О. С., дор. № 2270 від 20.07.2009 року. відповідача - не з"явився. 3-ї особи Ященко В. В., дор. № 185 від 02.03.2010 року.

розглянувши справу за позовом КП КГ "Харківкомуночиствод" м.Харків

до Квартирно-експлуатаційний відділ м. Харкова МОУ, м. Харків 3-я особа Військової частини А- 2112

про стягнення 80188,03 грн.

ВСТАНОВИВ:

До Господарського суду Харіквської області надійшла позовна заява від КП КГ "Харківкомуночиствод" до Квартирно-експлуатаційного відділу м. Харкова; 3-тя особа - Військової частини А- 2112 про стягнення 80188,03 грн.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач не виконав належним чином свої договірні зобов’язання, внаслідок чого утворилася заборгованість, яка до цього часу не сплачена.

До початку судового засідання позивач та 3-тя особа звернулися до суду з заявою про фіксацію судового процесу за допомогою ведення протоколу судового засідання в паперовій формі, вказана заява розглянута та задоволена судом, як така, що відповідає нормам чинного законодавства.

Позивач в судовому засіданні підтримує позовні вимоги та просить суд задовольнити позов.

Відповідач в судове засідання не з”явився, але в попередніх засіданнях визнавав та частково оплачував суму основного боргу , але просив суд зменшити розмір пені з тих підстав, що відсутня його вина в допущенні порушення строків платежів, які стались з причин недостатнього бюджетного фінансування.

3-тя особа просить зменшити розмір пені та стягнути заборгованість з відповідача.

03.03.10 р. позивач надав клопотання про прининення провадження у справі в частині стягнення суми боргу за послуги водовідведення за спірний період в розмірі 7048,26 грн. у зв”язку з частковою сплатою відповідачем за Військову частину А- 2112, яке було прийнято судом та долучено до матеріалів справи.

У зв'язку з тим, що Квартирно-експлуатаційним відділом м. Харкова за В/Ч А-2112 була здійснена лише часткова сплата суми боргу, позивач просить стягнути з Квартирно-експлуатаційного відділу м. Харкова на користь позивача суму боргу за послуги з водовідведення, спожиті Військового частиною А-2112, а саме: 71 474,57 грн. -суму боргу за послуги водовідведення; 1665,20 грн. - суму пені; 801,88 грн. - державного мита; 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

03.03.10 р. до канцелярії господарського суду від 3-ї особи надійшли пояснення у справі, з яких вбачається, що 07 лютого 2008 року уклавши додаткову угоду Комунальне підприємство «Харківкомунчиствод», як кредитор надало згоду на заміну боржника в зобов'язанні щодо оплати послуг водовідведення, що допускається нормою цивільного законодавства України, зокрема ч. 1 статті 520 Цивільного кодексу України, якою встановлено, що боржник у зобов'язанні може бути замінений іншою особою (переведення боргу) лише за згодою кредитора, якщо інше не передбачено законом. При переводі боргу відбувається заміна перш начального боржника іншою особою, яка займає його місце й стає єдиним боржником по відношенню до кредитора, тобто при заміні боржника в зобов'язанні відбувається зміна суб'єктивного складу зобов'язання при збереженні перш начального змісту останнього. Отже, після укладання вищезазначеної додаткової угоди військова частина А2112 перестала бути боржником перед комунальним підприємством «Харківкомунчиствод» в зобов'язанні по оплаті послуг з водовідведення, а свою чергу Позивач втратив право вимоги виконання даного зобов'язання з боку військової частини А 2112, через відсутність такого та набув право цієї вимоги по відношенню до квартирно -експлуатаційного відділу м. Харкова.

Таким чином, боржником по відношенню до позивача, як кредитора в зобов'язані по оплаті послуг водовідведення, є Квартирно - експлуатаційний відділ м. Харкова.

Таким чином, на думку 3-ї особи, системний аналіз вказаних положень законодавства зводиться до того, що цивільно - правова відповідальність за невиконання або неналежне виконання зобов'язання, в даному випадку у виді застосування пені, може бути застосоване тільки до боржника, а як було вище сказано боржником по відношенню до позивача, як кредитора в зобов'язані по оплаті послуг з водовідведення є квартирно - експлуатаційний відділ м. Харкова і тому саме до нього відповідно до вимог законодавства можливе застосування штрафної санкції у виді неустойки (пені).

А, за таких обставин справи рішення позивача визнати військову частину А2112 у даній судовій справі, як третю особу є правомірним.

Разом з цим звернувся до суду з проханням зменшити розмір пені, яку позивач просить суд стягнути з Квартирно -експлуатаційного відділу м. Харкова на свою користь.

18.03.10 р. відповідач надав клопотання про зменшення розміру пені на 90%, посилаючись на те, що Квартирно - експлуатаційний відділу м. Харкова є бюджетною установою, яка входить до складу Збройних Сил України, а отже повністю фінансується з Державного бюджету України і є нприбутковою установою, тобто утримується за рахунок коштів відповідного (державного ) бюджету.

30.03.10 р. позивач надав клопотання про прининення провадження у справі в частині стягнення суми боргу за послуги водовідведення за спірний період в розмірі 54197,92 грн. у зв”язку з частковою сплатою відповідачем за Військову частину А- 2112, яке було прийнято судом та долучено до матеріалів справи.

У зв'язку з тим, що Квартирно-експлуатаційним відділом м. Харкова за В/Ч А-2112 була здійснена лише часткова сплата суми боргу, позивач просить стягнути з Квартирно-експлуатаційного відділу м. Харкова на користь позивача суму боргу за послуги з водовідведення, спожиті Військового частиною А-2112, а саме: 17276,65 грн. -суму боргу за послуги водовідведення; 1665,20 грн. - суму пені; 801,88 грн. - суму державного мита; 236,00 грн. суму витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.Суд розглядає вимогу з урахуванням уточнень відповідно до ст.22 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи та вислухавши пояснення представників позивача та 3-ї особи, господарським судом встановлено:

15.10.03 р. між позивачем та Військовою частиною А- 2112 був укладений договір № ІІ – 2359/07-Б-2 на приймання стічних вод, пролонгований додатковими угодами до договору від 12.01.07 року та від 25.12.2007 року.

Відповідно до умов якого позивач зобов*язався надати послуги відповідачу по прийому стічних вод, а відповідач зобов*язався здійснювати регулярну оплату за надані послуги згідно з діючими тарифами, встановленими рішенням виконавчого комітету Харківської міської ради від 04.10.06 р. за №803 "Про встановлення тарифів на послуги з водовідведення, які надає КП КГ "Харківкомуночиствод" для всіх споживачів м. Харкова".

Сторони зобов’язались виконувати умови даного договору, а саме параграф 1 Предмет договору п.1.1, 1.2, 1.3.

Розрахунки за прийняті позивачем стічні води, згідно п.4.2 договору здійснюється відповідачем протягом 17 календарних днів з моменту відправки платіжної вимоги-доручення позивачем відповідачу.

Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов"язання є правовідношенням, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов"язку.

Зобов"язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України та ст. 174 Господарського кодексу України.

Названі норми передбачають, що господарські зобов'язання можуть виникати безпосередньо з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

За змістом ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом не допускається.

Частиною 3 статті 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов"язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України, яка містить аналогічні положення, зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно відлягає виконанню у цей строк (термін).

Позивач виконав свої обов*язки по прийняттю стічних вод, що підтверджується доданими до матеріалів справи документами.

Згідно п.4.2 Договору позивач направив на адресу відповідача платіжні вимоги - доручення на сплату послуг на прийняття стічних вод за період з 01.10.09р. по 30.11.09р., на загальну суму 78522,83 грн.

За таких обставин, суд вважає вимоги позивача в частині стягнення 78522,83 грн. боргу за послуги водовідведення обгрунтованими доданими до матеріалів справи документами. Але, виходячи з того, що відповідачем частково сплачена сума боргу за послуги водовідведення, за спірний період - дата сплати 23.03.10 р. та 24.03.10 р., сума боргу за послуги водовідведення складає 17 276,65 грн., тому в іншій частині боргу провадження по справі підлягає припиненню на підставі п.1.1 ст. 80 ГПК України у зв'язку з відсутністю предмету спору.

          Факт часткової сплати підтверджений і актом звірки взаєморозрахунків від 22.03.10 р., підписаний представниками позивача, відповідача та скраплений печатками.

З матеріалів справи вбачається, що згідно з п. 4.3. договору за несвоєчасну оплату послуг з водовідведення абонент сплачує пеню з розрахунку подвійної ставки НБУ від суми боргу за кожний день прострочення виконання грошового зобов*язання, відповідно Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” від 22.11.1996 р., у зв`язку з чим позивачем нарахована пеня у розмірі 1665,20 грн.

Відповідно до роз’яснення президії Вищого арбітражного суду України від 29.04.1994 року із змінами від 06.11.2000 року " Про деякі питання практики застосування майнової відповідальності за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов"язань", а також на підставі ст. 233 Господарського кодексу України, вирішуючи питання про зменшення розміру пені, яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов"язання (п.3 ст. 83 ГПК України), суд приймає до уваги причини неналежного виконання зобов"язання, враховуючи відсутність вини відповідача в допущених порушеннях строків платежів, які стались з причин недостатнього бюджетного фінансування, а відповідач повністю фінансується з Державного бюджету України, а також приймаючи до уваги скрутність фінансового становища установи, суд вважає можливим, в порядку виключення, частково задовольнити клопотання відповідача та третьої особи, зменшити розмір пені на 70 % і стягнути з відповідача пеню в сумі 499,56 грн. В іншій частині стягнення пені відмовити.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України державне мито у розмірі, передбаченому статтею 3 Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито", що становить 801,88 грн., та згідно зі статтею 44 Господарського процесуального кодексу України, Постановою Кабінету Міністрів України від 29.03.2002р. № 411 судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236,00 гривень слід покласти на відповідача, з вини якого виник спір.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 11, 509, 525, 526, 530, 625, 626, Цивільного кодексу України, ст.ст. 4, 193, 232, Господарського кодексу України, ст.ст. 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", статтею 3 Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито", Постановою Кабінету Міністрів України від 29.03.2002 р. № 411, ст.ст. 1, 4, 12, 22, 32, 33, 38, 43, 44, 49, 75, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути Квартирно-експлуатаційного відділу м. Харкова (м. Харків, вул. Пушкінська, 61, п/р 35225004000145 ГУДКУ в Х/о, МФО 851011, код 08181395) на користь Комунального підприємства каналізаційного господарства „Харківкомуночиствод” (61013, м. Харків, вул. Шевченко, 2, р/р 26005010041510 , АКБ "Золоті ворота" м. Харків, МФО 351931, код 03361715)- 17276,76 грн. -основного боргу, 499,56 грн.- пені, 801,88 грн.- державного мита, 236,00 грн.- витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В частині стягнення пені в сумі 1165,64 грн.- відмовити.

Припинити повадження по справі в частині стягнення 61 246,07 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя

Рішення оформлене відповідно до ст. 84 ГПК України та підписане 08.04.10 р.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня прийняття рішення. Рішення може бути оскаржено протягом десяти днів з дня його прийняття до Харківського апеляційного господарського суду.