Рішення № 9216456, 19.04.2010, Господарський суд Сумської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

19.04.10 Справа № 4/31-10. За позовомФізичної особи підприємця ОСОБА_1, м.Маріуполь

до відповідача Приватного підприємства «Дружба 6», Білопільський район

про стягнення184 523 грн. 87 коп.

СУДДЯ ЛУГОВА Н.П.

Представники:

від позивачаОСОБА_3

від відповідачаКлочко К.А., довіреність № 3 від 19.01.2010р.

У судовому засіданні брали участь: секретар судового засідання Балясна В.С.

У судовому засіданні, що відбулося 01.04.2010р. на підставі ст. 77 ГПК України розгляд справи було відкладено на 19.04.2010р.

Суть спору: позивач просить суд стягнути з відповідача 184523 грн. 87 коп. заборгованості, в т.ч. 143 000 грн. 00 коп. основний борг, 21449 грн. 70 коп. сума індексу інфляції за весь час прострочення, 3 % річних за прострочення грошового зобов»язання в розмірі 4581 грн. 20 коп. та 15 492 грн. 97 коп. пеня згідно умов укладеної між Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 та ПП «Дружба 6» мирової угоди затвердженої ухвалою господарського суду Сумської області по справі № 10/227-09 від 24.11.2009р.

Відповідач відзиву на позовну заяву не подав, але в судовому засіданні його представник проти позовних вимог не заперечував.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши повноважних представників позивача та відповідача, дослідивши та оцінивши надані докази, суд встановив наступне:

04.08.2008р. між Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 та Приватним підприємством «Дружба 6» (від імені якого діяла Товстянська філія ПП «Дружба 6») було укладено договір перевезення.

У зв»язку з невиконанням відповідачем зобов»язань за вищевказаним договором щодо оплати наданих послуг позивач звернувся до господарського суду Сумської області з позовною заявою про стягнення з ПП «Дружба 6» 141971,57 грн. заборгованості, в т.ч. 111500 грн. основного боргу, 10997,26 грн. пені, 2749,31 грн. 3% річних, 16725 грн. інфляції.

Як встановлено судом, ухвалою господарського суду Сумської області по справі № 10/227-09 від 24.11.2009р. (суддя Малафєєва І.В.) було затверджено мирову угоду.

З матеріалів справи вбачається, що відповідно до умов мирової угоди відповідач зобовязався сплатити позивачу до 27.11.2009 року суму основного боргу в розмірі 143000 грн., 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, 1800 грн. витрат по сплаті державного мита, а у разі сплати вищезазначених коштів до 27.11.2009 року включно, вважаються погашеними вимоги позивача щодо сплати 21449,7 грн. індексу інфляції, 4581,20 грн. 3% річних, 15492,97 грн. пені та 800 грн. на правову допомогу.

Також, сторони дійшли згоди про те, що у разі несплати відповідачем на користь позивача у строк до 27.11.2009р. заборгованості у розмірі 145036 грн. 00 коп., в т.ч. 143 000 грн. 00 коп. основний борг, 1 800 грн. 00 коп. витрат по сплаті державного мита, 236 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Відповідач проведе розрахунки з позивачем та сплатить на його користь включно до 04.12.2009р. суму основного боргу в розмірі 143 000 грн. 00 коп., суму індексу інфляції за весь час прострочення в розмірі 21449 грн. 70 коп., 3 % річних за прострочення грошового зобов»язання в розмірі 4581 грн. 20 коп. та пеню за прострочення оплати в розмірі 15 492 грн. 97 коп.

Як свідчать матеріали справи, в порушення умов мирової угоди відповідач не сплатив у строк до 04.12.2009р. заборгованість у сумі 184523 грн. 87 коп.

Згідно ст. 193 ГК України суб»єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов»язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов»язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

У відповідності до ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов»язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Крім того, статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов»язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов»язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 599 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов»язання припиняється виконанням проведеним належним чином.

Станом на 19.04.2010р. заборгованість відповідача перед позивачем складає 184523 грн. 87 коп., в т.ч. 143 000 грн. 00 коп. основний борг, 21449 грн. 70 коп. сума індексу інфляції за весь час прострочення, 3 % річних за прострочення грошового зобов»язання в розмірі 4581 грн. 20 коп. та 15 492 грн. 97 коп. пеня.

Факт заборгованості відповідача підтверджено, зокрема, ухвалою суду від 24.11.2009р. по справі № 10/227-09.

Слід зазначити, що в грудні 2009р. позивач звернувся до ВДВС Білопільського районного управління юстиції з заявою про примусове виконання ухвали про затвердження мирової угоди.

Постановою ВДВС Білопільського районного управління юстиції ВП № 16585577 від 25.12.2009р. стягувачеві було відмовлено в прийнятті до провадження виконавчого документа та у відкритті виконавчого провадження з примусового виконання ухвали господарського суду Сумської області № 10/227-09 від 24.11.2009р. оскільки виконавчий документ не відповідає вимогам ст.19 Закону України «Про виконавче провадження».

Таким чином, з наведеного вище вбачається, що відповідачем в порушення вимог законодавства не виконані умови укладеної між сторонами по справі та затвердженої ухвалою господарського суду Сумської області по справі № 10/227-09 мирової угоди від 24.11.2009р.

Відповідно до пп.3.9.6. Роз»яснення Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997р. № 02-5/289 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України», якщо ухвала про затвердження мирової угоди не містить усіх даних зазначених у ст.19 Закону України «Про виконавче провадження», то така ухвала не має статусу виконавчого документа, і інша сторона не позбавлена права звернутися з позовом про спонукання до виконання мирової угоди.

Враховуючи вищевикладене, суд задовольняє позовні вимоги Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 про стягнення з Приватного підприємства «Дружба 6» заборгованості в сумі 184523 грн. 87 коп., в т.ч. 143 000 грн. 00 коп. основний борг, 21449 грн. 70 коп. сума індексу інфляції за весь час прострочення, 3 % річних за прострочення грошового зобов»язання в розмірі 4581 грн. 20 коп. та 15 492 грн. 97 коп. пеня.

Згідно ст. ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України з відповідача підлягає стягненню на користь позивача 1845 грн. 23 коп. державного мита та 236 грн. 00 коп. - витрат на інформаційно технічне забезпечення судового процесу.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 44, 49, 82, 67, 68, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1.Позов задовольнити.

2. Стягнути з Приватного підприємства «Дружба 6» (41800, Сумська область, Білопільський район, с.Марківка, вул. Леніна, і.к. 34583906) на користь Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 (87556, АДРЕСА_1, і.к. НОМЕР_1) 184523 грн. 87 коп. заборгованості, в т.ч. 143 000 грн. 00 коп. основний борг, 21449 грн. 70 коп. сума індексу інфляції за весь час прострочення, 3 % річних за прострочення грошового зобов»язання в розмірі 4581 грн. 20 коп. та 15 492 грн. 97 коп. пеня; судові витрати пов»язані з розглядом даної справи судом: 1845 грн. 23 коп. державного мита та 236 грн. 00 коп. - витрат на інформаційно технічне забезпечення судового процесу.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя