Рішення № 92163437, 05.10.2020, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 жовтня 2020 року місто Київ № 640/7644/20

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Іщука І.О., при секретарі судового засідання Неклесі І.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження адміністративну справу

за позовом доТовариства з обмеженою відповідальністю «Меревен Фуд Європа» Державної податкової служби України, Головного управління Державної податкової служби у Київській областіпро визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії, визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 07.05.2020 №0085315004, На підставі частини третьої статті 243 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 05 жовтня 2020 року проголошено скорочену (вступну та резолютивну) частини рішення. Виготовлення рішення у повному обсязі відкладено, про що повідомлено осіб, які брали участь у розгляді справи, з урахуванням вимог частини шостої статті 250 Кодексу адміністративного судочинства України.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Меревен Фуд Європа» звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою до Державної податкової служби України, Головного управління Державної податкової служби у Київській області, в якій просить суд (з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог від 21.05.2020 №03-14/68850/20):

- визнати протиправною бездіяльність Державної податкової служби України щодо невідображення в Системі електронного адміністрування податку на додану вартість збільшення реєстраційної суми, на яку Товариство з обмеженою відповідальністю «Меревен Фуд Європа» має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних на суму у розмірі 17 923 838,00 грн на підставі уточнюючих розрахунків податкових зобов`язань з податку на додану вартість у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок за лютий 2017 року від 19.03.2020 (реєстраційний номер 9058072558) та від 27.03.2020 (реєстраційний номер 9064519294);

- зобов`язати Державну податкову службу України відобразити в Системі електронного адміністрування податку на додану вартість збільшення реєстраційної суми, на яку Товариство зі обмеженою відповідальністю «Меревен Фуд Європа» має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних на суму у розмірі 17 923 838,00 грн на підставі уточнюючого розрахунку податкових зобов`язань з податку на додану вартість у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок за лютий 2017 року від 19.03.2020 (реєстраційний номер 9058072558) та від 27.03.2020 (реєстраційний номер 9064519294);

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 07.05.2020 №0085315004, видане Головним управління Державної податкової служби у Київській області, щодо завищення Товариством з обмеженою відповідальністю «Меревен Фуд Європа» від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду на суму 17923838, 00 грн.

В обгрунтування позовних вимог позивач зазначив про те, що відповідачем протиправно, в порушення положень Податкового кодексу України не відображено в системі електронного адміністрування податку на додану вартість збільшення реєстраційної суми, в межах якої позивач має право реєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в ЄРПН на підставі уточнюючих розрахунків, що підтверджується витягом із системи електронного адміністрування податку на додану вартість. Як зазначив позивач, сума, яка зазначена уточнюючих розрахунках, повинна була б відобразитися в рядку 7 витягу з системи електронного адміністрування податку на додану вартість та збільшити суму податку, на яку платник має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, однак такого не відбулось, з огляду на що позивач вважає таку бездіяльність відповідача протиправною.

Також позивач зазначив про те, що 11.05.2020 Головним управлінням Державної податкової служби у Київській області на підставі Акта перевірки від 17.04.2020 №1374/50-04/35591588 прийнято податкове повідомлення-рішення №0085315004 щодо завищення позивачем від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду на суму 17 923 838, 00 грн. На думку позивача, вказане податкове повідомлення-рішення безпосередньо впливає на предмет спору у даній справі, адже питання правомірності віднесення суми від`ємного значення у розмірі 17 923 838, 00 грн до податкової звітності на підставі уточнюючих розрахунків відноситься до предмету доказування у даному судовому спорі.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 08.04.2020 прийнято до розгляду, відкрито загальне позовне провадження та призначено підготовче засідання в адміністративній справі №640/7644/20.

Представник Державної податкової служби України (далі по тексту - відповідач-1) під час судового розгляду справи проти позову заперечував та зазначив про те, що доводи позивача з приводу відображення в Системі електронного адміністрування податку на додану вартість збільшення реєстраційної суми, на яку позивач має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних є суб`єктивними та основані на довільному тлумаченні податкового законодавства, а отже є такими, які не можуть бути прийняті як належні докази.

Так, у своєму відзиві від 18.05.2020 відповідач зауважив про те, що листом від 06.03.2015 №7796/7/99-99-19-03-02-17 позивачеві було надано роз`яснення щодо подання та особливостей заповнення декларації з ПДВ за лютий 2015 року та наступні звітні періоди, а також наведено правила щодо відображення в декларації за лютий 2015 року сум залишків від`ємного значення, непогашених станом на 01.02.2015.

У своїй відповіді на відзив від 29.05.2020 позивач зазначив про те, що аргументи відповідача не спростовують правової позиції позивача, що викладена у позовній заяві, оскільки Податковим кодексом України та іншими нормативно-правовими актами не передбачено жодних негативних наслідків для платника податків у зв`язку з невикористанням ним права, передбаченого п. 33 підрозділу 2 розділу ХХ ПК України у 2015 році, а також будь-яких обмежень щодо використання такого права.

Позивачем наголошено на тому, що лист відповідача від 06.03.2020 №7796/7/99-99-19-03-02-17 не може братись до уваги, оскільки останній не є нормативно-правовим актом та не може суперечити нормам ПК України, а також звужувати чи обмежувати права платника податків порівняно з тими, що зазначені у чинному законодавстві України.

У підготовчому засіданні 01.06.2020 судом прийнято заяву позивача про збільшення позовних вимог від 21.05.2020 та залучено в якості відповідача-2 Головне управління Державної податкової служби у Київській області.

У наданому до суду відзиві від 12.06.2020 представник Головного управління Державної податкової служби у Київській області зазначив про те, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення винесено у відповідності до вимог чинного законодавства у зв`язку з порушенням Товариством з обмеженою відповідальністю «Меревен Фуд Європа» вимог ст.ст. 198.2, 198.3 ПК України внаслідок завищення позивачем суми від`ємного значення у розмірі 17 923 838,00 грн р. 16 «Від`ємне значення, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду», р. 16.1 «значення рядка 21 попереднього звітного (податкового) періоду», р.21 «Сума від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітого періоду (рядок 19.1 + рядок 20.3 декларації 0110) (рядок 19 декларації) 121-123, 0130) (переноситься до рядка 16.1 декларації наступного звітного (податкового) періоду податкової декларації з податку на додану вартість за лютий 2017 року з урахуванням уточнюючого розрахунку податкових зобов`язань з податку на додану вартість у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок від 19.03.2020 № 9058072558 та уточнюючого розрахунку податкових зобов`язань з податку на додану вартість у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок від 27.03.2020 №9064519294.

До суду 23.06.2020 від позивача надійшли письмові пояснення, в яких останнім наголошено на тому, що з 01.01.2015 Система електронного адміністрування податку на додану вартість є єдиною системою для адміністрування ПДВ, в якій накоплене від`ємне значення ПДВ може бути використане проти зобов`язань з цього ж податку. Також позивач посилається на приписи пункту 33 підрозділу 2 розділу ХХ ПК України, відповідно до якого встановлено порядок збільшення суми податку, на яку платник може зареєструвати податкові накладні на суму від`ємного значення ПДВ, а тому, на думку позивача, останній мав законне та обгрунтоване право на внесення від`ємного значення ПДВ до системи електронного адміністрування податку на додану вартість шляхом збільшення суми податку, на яку платник податків може зареєструвати податкові накладні.

У відповіді на відзив відповідача-2 позивачем зазначено про те, що розмір від`ємного значення ПДВ, яке було зазначеним в уточнюючих розрахунках не є предметом спору, є узгодженим та підтвердженим за результатом проведення податкових перевірок, що підтверджується податковими повідомленнями рішення форми «В2», а тому посилання відповідача-2 на порушення позивачем п. 198.3 ст. 198 ПК України є безпіставними. Щодо відсутності обов`язку коригувати показники податкової звітності попередніх періодів у разі внесення виправлень до рядка 16.1 податкової декларації з податку на додану вартість позивач зазначив про те, що відповідач-2 під час проведення камеральної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість за березень 2020 року не врахував, що позивачем значення рядка 16.1 податкової декларації з ПДВ були внесенні уточнюючими розрахунками, а розділом VI Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 №21 не передбачено обов`язку щодо внесення коригувань до звітності за попередні періоди у разі уточнення значення рядка 16.1 податкової декларації з податку на додану вартість. З приводу права платника податків не подавати уточнення до податкової звітності попередніх періодів у разі подання уточнюючого розрахунку податкових зобов`язань з ПДВ у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок, передбачених п. 50.1 ст. 50 ПК України, позивач зазначив про те, що він скористався своїм правом подати уточнюючі розрахунки до податкової декларації з ПДВ з метою відображення у податковій звітності узгоджених сум від`ємного значення ПДВ, які підлягали бюджетному відшкодуванню. При цьому, з аналізу абзацу 2 пункту 50.1. ст. 50 ПК України випливає, що виправлення помилки шляхом зазначення уточнених показників в одному податковому періоді позбавляє платника податків обов`язку подавати уточнений розрахунок до податкових декларацій за попередні податкові періоди.

Під час судового розгляду справи судом оголошувались перерви та розгляд справи відкладався у відповідності із приписами Кодексу адміністративного судочинства України.

Розглянувши подані сторонами документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та відзив, відповідь на відзив, пояснення третьої особи, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем було подано до контролюючого органу податкові декларації з ПДВ разом із заявами про повернення суми бюджетного відшкодування за період з травня 2010 по 2013 рік.

Так, для перевірки зазначених сум, які підлягають бюджетному відшкодуванню, контролюючим органом було здійснено перевірку заявлених сум у передбаченому законом порядку.

Відповідно до Актів перевірки від 18.08.2011 №4614/23-4/35591588/172, від 21.10.2011 №5346/23-4/35591588/214, від 01.11.2011 №45/15-3/35591588, від 17.02.2012 №479/23-4/35591588/43, від 07.07.2012 №1848/15-4/35591588, від 11.11.2013 №1782/15-2/35591588 відповідачем проведені документальні позапланові виїзні перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "Маревен Фуд Україна" з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за періоди з 01.08.2010 по 31.05.2011, з 01.03.2010 по 30.06.2011, за вересень 2011 року, з 01.07.2011 по 30.11.2011 та квітень 2012 року.

За наслідками проведених відповідачем перевірок складено наступні рішення:

- податкове повідомлення рішення від 29.08.2011 №0000210234/1821, відповідно до якого сума заявленого бюджетного відшкодування у розмірі 3 010 117,00 грн підлягає врахуванню у зменшення податкових зобов`язань з ПДВ наступних податкових періодів;

- податкове повідомлення-рішення від 31.10.2011 №0000340243/2202, відповідно до якого сума заявлено бюджетного відшкодування у розмірі 3 260 736,00 грн підлягає врахуванню у зменшення податкових зобов`язань з ПДВ наступних податкових періодів;

податкове повідомлення-рішення від 07.11.2011 № 44/15-3/0, відповідно до якого сума заявлено бюджетного відшкодування у розмірі 149 264,00 грн підлягає врахуванню у зменшення податкових зобов`язань з ПДВ наступних податкових періодів;

- податкове повідомлення-рішення від 27.02.2012 №312/0000080234, відповідно до якого сума заявлено бюджетного відшкодування у розмірі 9 554 715,00 грн підлягає врахуванню у зменшення податкових зобов`язань з ПДВ наступних податкових періодів;

- податкове повідомлення-рішення від 09.07.2012 №1297/0000160154, відповідно до якого сума заявлено бюджетного відшкодування у розмірі 421 740,28 грн підлягає врахуванню у зменшення податкових зобов`язань з ПДВ наступних податкових періодів;

- декларацію з ПДВ за серпень 2013 року, відповідно до якої узгоджена сума бюджетного відшкодування з врахуванням Акта про результати документальної позапланової виїзної перевірки від 11.11.2013 № 1782/15-2/35591588 становить 1 917 510,00 грн, яку позивачем заявлено до бюджетного відшкодування в рахунок зменшення податкових зобов`язань з ПДВ наступних податкових періодів.

Так, відповідно до вказаних рішень суму заявленого відшкодування на суму 18 314 082, 28 грн враховано у зменшення податкових зобов`язань ПДВ наступних податкових періодів, а також враховуючи те, що відповідні рішення не оскаржувались, вищевказана сума бюджетного відшкодування є узгодженою.

Як зазначив позивач, маючи намір реалізувати законне право на використання узгодженої суми бюджетного відшкодування з ПДВ, останній подав офіційний запит від 13.09.2019 №00459 до Державної податкової служби України, в якому просив роз`яснити можливість перенесення суми бюджетного відшкодування у зменшення податкових зобов`язань із ПДВ наступних звітних періодів до рахунку в Системі електронного адміністрування ПДВ для уможливлення такого використання відповідно до вказаних рішень.

У листі від 24.10.2019 №6925/6199-00-04-02-02-15 відповідач повідомив, що сума бюджетного відшкодування, яка обліковується в інтегрованій картці платника податків повинна трактуватись як переплата, а тому остання не може бути повернутою на рахунок позивача в Системі електронного адміністрування податку на додану вартість.

Як свідчать матеріали справи, до Головного управління Державної податкової служби у Київській області 19.03.2020 Товариством з обмеженою відповідальністю «Меревен Фуд Європа» було подано уточнюючий розрахунок податкових зобов`язань з податку на додану вартість у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок, довідку про суму від`ємного значення звітного (податкового) періоду, яка зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (Д2), розрахунок суми бюджетного відшкодування (Д3) та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування та/або суми коштів на рахунку у системі електронного адміністрування податку на додану вартість та/або врахування реєстраційної суми платника податку, що реорганізується, в обрахунку реєстраційної суми правонаступника (Д4), що підтверджується квитанцією №2 від 19.03.2020.

При поданні уточнюючого розрахунку позивач вніс коригування до рядка 21 «Сума від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду» податкової декларації з ПДВ за лютий 2017 року, а саме показник було збільшено на суму 8 646 902,00 грн.

27.03.2020 позивачем подано до контролюючого органу уточнюючий розрахунок податкових зобов`язань з податку на додану вартість у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок за лютий 2017 року, у тому числі Довідку про суму від`ємного значення звітного (податкового) періоду, яка зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, що підтверджується квитанціями від 27.03.2020.

Так, шляхом подання уточнюючого розрахунку від 27.03.2020 позивач вніс коригування до рядка 21 «Сума від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду» податкової декларації з ПДВ за лютий 2017 року, а саме показник було повторно збільшено на суму 9 276 936,00 грн.

Тобто, шляхом подання уточнюючого розрахунку від 19.03.2020 та уточнюючого розрахунку від 27.03.2020 позивач вніс коригування до рядка 21 «Сума від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду» податкової декларації з ПДВ за лютий 2017 року у бік збільшення на загальну суму 17 923 838 грн (8 646 902,00 грн + 9 276 936 грн = 17 923 838 грн), а саме в межах суми раніше заявленого та узгодженого бюджетного відшкодування з ПДВ.

Як зазначив позивач, останній задекларував суму 17 923 838,00 грн саме в рядок 21 декларації з ПДВ за лютий 2017 року, оскільки повторне декларування цієї суми безпосередньо до відшкодування з бюджету призвело б до зменшення суми, в межах якої позивач має право реєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних згідно з п. 200.3 статті 200-1 ПК України.

На думку позивача, внесені позивачем коригування до суми податкового кредиту з ПДВ відповідач-1 зобов`язаний був автоматично відобразити в системі електронного адміністрування податку на додану вартість шляхом збільшення реєстраційної суми.

Однак, станом на дату подання цієї позовної заяви відповідач-1 не відобразив в системі електронного адміністрування податку на додану вартість збільшення реєстраційної суми, в межах якої позивач має право реєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в ЄРПН на підставі уточнюючих розрахунків, що підтверджується витягом із системи електронного адміністрування податку на додану вартість. Позивач вважає, що сума, вказана ним в уточнюючих розрахунках, повинна була б відобразитися в рядку 7 витягу з системи електронного адміністрування податку на додану вартість та збільшити «Суму податку, на яку платник має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних».

Вважаючи таку бездіяльність Державної податкової служби України протиправною щодо невідображення в Системі електронного адміністрування податку на додану вартість збільшення реєстраційної суми, на яку Товариство з обмеженою відповідальністю «Меревен Фуд Європа» має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних на суму у розмірі 17 923 838 грн на підставі уточнюючих розрахунків податкових зобов`язань з податку на додану вартість у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок за лютий 2017, а також не погоджуючись з податковим повідомленням-рішенням Головного управління Державної податкової служби у Київській області від 07.05.2020 №0085315004, позивач звернувся до адміністративного суду з даним позовом.

Досліджуючи надані сторонами докази, аналізуючи наведені міркування та заперечення, оцінюючи їх в сукупності, суд бере до уваги наступне.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, порядок їх адміністрування та повернення в разі переплати, права та обов`язки платників податків, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства встановлені Податковим кодексом України.

З 01 січня 2015 року набрав чинності Закон України від 28 грудня 2014 року №71-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи», яким запроваджено нові правила функціонування системи електронного адміністрування податку на додану вартість.

Основні принципи функціонування системи електронного адміністрування ПДВ визначено статтею 200-1 розділу V Податкового кодексу України.

Відповідно до пункту 200-1.1 статті 200-1 Податкового кодексу України система електронного адміністрування податку на додану вартість забезпечує автоматичний облік в розрізі платників податку: - суми податку, що містяться у виданих та отриманих податкових накладних та розрахунках коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних; - суми податку, сплачені платниками при ввезенні товару на митну територію України; - суми поповнення та залишку коштів на рахунках в системі електронного адміністрування податку на додану вартість; - суми податку, на яку платники мають право зареєструвати податкові накладні та розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних; - інші показники, які згідно з вимогами пункту 34 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» цього Кодексу враховуються під час обрахунку суми податку, обчисленої за формулою, визначеною пунктом 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу. Порядок електронного адміністрування податку на додану вартість встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Згідно з пунктом 200-1.2 статті 200-1 Податкового кодексу України платникам податку автоматично відкриваються рахунки в системі електронного адміністрування податку на додану вартість.

Відповідно до пункту 200-1.5 статті 200-1 Податкового кодексу України кошти з електронного рахунка платника ПДВ перераховуються Казначейством в автоматичному режимі виключно до: державного бюджету; на рахунок, відкритий у банку та/або органі Казначейства сільськогосподарськими підприємствами - суб`єктами спеціального режиму оподаткування, визначений статтею 209 Податкового кодексу України, для акумулювання сум податку, що нараховуються на вартість поставлених ними сільськогосподарських товарів (послуг), у порядку, передбаченому статтею 209 Податкового кодексу України; на поточний рахунок платника податку за його заявою у розмірі суми коштів, що перевищує суму задекларованих до сплати до бюджету податкових зобов`язань.

Протягом дії системи електронного адміністрування ПДВ у тестовому режимі платники податку самостійно зараховують на такі електронні рахунки кошти з власних поточних рахунків, відкритих у банківських установах, у сумах, необхідних для сплати до бюджету узгоджених податкових зобов`язань з цього податку, задекларованих ними в податковій звітності з ПДВ.

З 1 липня 2015 року на рахунки в системі електронного адміністрування ПДВ платники податку зараховують також кошти у сумах, необхідних для збільшення розміру суми, що обчислюється відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 Податкового кодексу України та надає право для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкових накладних/розрахунків коригування.

Порядок електронного адміністрування податку на додану вартість затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 16 жовтня 2014 року №569 «Деякі питання електронного адміністрування податку на додану вартість» (далі по тексту - Порядок №569).

Рахунок у системі електронного адміністрування податку (далі - електронний рахунок) - рахунок, відкритий платнику податку в Казначействі, на який таким платником перераховуються кошти у сумі, необхідній для досягнення розміру суми податку, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), а також у сумі, необхідній для сплати узгоджених податкових зобов`язань з податку. Електронний рахунок відкривається платнику податку Казначейством автоматично на безоплатній основі (пункт 4 Порядку №569).

Відповідно до пункту 33 підрозділу 2 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України за вибором платника податку, який він відображає у заяві, що подається у складі податкової декларації, непогашені залишки сум податку на додану вартість, що були заявлені платниками податку до бюджетного відшкодування за звітні (податкові) періоди до 1 лютого 2015 року, задекларовані до бюджетного відшкодування за звітні (податкові) періоди до 1 лютого 2015 року в рахунок зменшення податкових зобов`язань з податку на додану вартість наступних звітних (податкових) періодів, від`ємне значення суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 статті 200 цього Кодексу, та залишок від`ємного значення попередніх звітних (податкових) періодів після бюджетного відшкодування, задекларовані платниками податку за звітні (податкові) періоди до 1 лютого 2015 року:

а) або без проведення перевірок, передбачених статтею 200 цього Кодексу, збільшують розмір суми податку, на яку платник має право зареєструвати податкові накладні/розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, визначену пунктом 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу, з одночасним збільшенням розміру суми податкового кредиту у податковій декларації за звітний (податковий) період, в якому було здійснено таке збільшення. Суми такого від`ємного значення та/або бюджетного відшкодування можуть бути перевірені контролюючим органом у загальновстановленому порядку;

б) або підлягають поверненню платнику у порядку, визначеному статтею 200 Кодексу у редакції, що діяла станом на 31 січня 2014 року.

Судом встановлено, що контролюючий орган після початку роботи системи у штатному режимі на постійній основі, отримавши уточнюючі податкові декларації з податку на додану вартість за лютий 2017 року, які прийняті згідно квитанцій, своєчасно не забезпечив відображення її показників у системі електронного адміністрування ПДВ.

Пунктом 34 підрозділу 2 розділу «Перехідні положення» Податкового кодексу України встановлено, що станом на третій робочий день після дати набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо удосконалення адміністрування податку на додану вартість» зареєстрованим платникам податку значення суми податку (позитивне або від`ємне), на яку такий платник має право зареєструвати податкові накладні/розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, визначене пунктом 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу, та значення усіх її складових, визначених цим Кодексом, дорівнюють нулю, крім значень її складових SНаклОтр, SНаклВид та SМитн, що були сформовані починаючи з 1 липня 2015 року.

Зареєстрованим платникам податку таке значення автоматично збільшується контролюючим органом:

2) протягом третього робочого дня після дати набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо удосконалення адміністрування податку на додану вартість» на суму залишків коштів на рахунках платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість станом на початок такого дня за вирахуванням сум, заявлених платником у складі податкової звітності з податку за звітний (податковий) період за червень 2015 року до перерахування з електронного рахунку до бюджету в рахунок сплати податкових зобов`язань з податку та/або на поточний рахунок платника відповідно до пункту 200-1.6 статті 200-1 цього Кодексу. До 31 липня 2015 року/20 серпня 2015 року сума, на яку платник має право зареєструвати податкові накладні/розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, зменшується на суму податкових зобов`язань, задекларованих за звітний (податковий) період за червень 2015 року/II квартал 2015 року;

4) до 31 липня 2015 року для платників податків, що застосовують звітний (податковий) період місяць, без проведення перевірок, передбачених статтею 200 цього Кодексу, на суму від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, та суму непогашеного від`ємного значення попередніх звітних (податкових) періодів на кінець поточного звітного (податкового) періоду, що зазначено в податковій звітності з податку на додану вартість, у якій відображаються розрахунки з бюджетом та/або відображаються операції, що стосуються спеціального режиму оподаткування відповідно до статті 209 цього Кодексу, за червень 2015 року. На таку суму платником податку збільшується розмір суми податкового кредиту за звітний (податковий) період (липень 2015 року).

Суми такого від`ємного значення можуть бути перевірені контролюючим органом у загальновстановленому порядку.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач подав до контролюючого органу уточнюючі розрахунки податкових зобов`язань з податку на додану вартість у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок за лютий 2017 року, з урахуванням яких було зазначене від`ємне значення з податку на додатну вартість, яке зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного податкового періоду на загальну суму 17 923 838, 00 грн.

Слід зазначити, що уточнюючі розрахунки, у тому числі Довідки про суми від`ємного значення звітного (податкового) періоду, яка зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, надійшли до контролюючого органу, були прийняті та зареєстровані, жодних зауважень з боку контролюючого органу не надходило.

Уточнюючий розрахунок податкових зобов`язань з плати на додану вартість поданий платником податків до контролюючого органу у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок за звітний період лютий 2017 року є однією з форм податкової звітності з податку на додану вартість, а тому сформовані у ньому показники повинні бути враховані податковим органом при автоматичному збільшенні суми, на яку позивач має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування, на величину від`ємного значення, зокрема за червень 2015 року (наприклад, постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 17.04.2018 справа №826/7659/16).

Порядок електронного адміністрування податку на додану вартість затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 16.10.2014 №569 "Деякі питання електронного адміністрування податку на додану вартість" ("Порядок електронного адміністрування податку на додану вартість").

Відповідно до пункту 13 "Порядку електронного адміністрування податку на додану вартість" ДФС автоматично обчислює суму податку, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Реєстрі. Платник податку має право отримувати у ДФС інформацію про стан свого електронного рахунка (в тому числі додаткових електронних рахунків), а також суму податку, на яку він має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Реєстрі.

За визначенням, наведеним у пункті 2 "Порядку електронного адміністрування податку на додану вартість" електронний рахунок у системі електронного адміністрування податку на додану вартість - це рахунок, відкритий платнику податку в Казначействі, на який платником перераховуються кошти з власного поточного рахунка в сумах, необхідних для збільшення розміру суми, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в ЄРПН, а також у сумах, недостатніх для сплати до бюджету узгоджених податкових зобов`язань з цього податку. Кошти з такого рахунка підлягають перерахуванню до бюджету та/або на спеціальний рахунок. Для кожного платника податку Казначейством відкривається один електронний рахунок.

Наведене свідчить, що система електронного адміністрування податку на додану вартість організована на централізованому рівні ДПС України, на цьому ж рівні відбувається і автоматичне обчислення реєстраційної суми щоразу при зміні значення будь-якого з показників формули.

Відтак, уточнюючі розрахунки податкових зобов`язань з податку на додану вартість за звітний період, подані позивачем у березні 2020 року до контролюючого органу, є однією з форм податкової звітності з податку на додану вартість, тому сформовані у ньому позивачем показники мали бути враховані ДФС України при автоматичному збільшенні суми, на яку позивач має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування, на величину від`ємного значення за червень 2015 року.

Як встановлено судом, позивач з метою збільшення у системі електронного адміністрування податку на додану вартість суми, на яку останній має право реєструвати накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних на величину від`ємного значення в сумі 17 923 838,00 грн, подав через засоби електронного зв`язку до Державної податкової служби України уточнюючий розрахунок податкових зобов`язань з податку на додану вартість у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок за лютий 2017 року.

Відповідно до листа Державної фіскальної служби України від 19 січня 2015 року №1403/7/99-99-19-03-01-17 «Про систему електронного адміністрування ПДВ» система електронного адміністрування ПДВ, що організована на центральному рівні ДФС, забезпечує автоматичний облік у розрізі платників податку:

сум податку, що містяться у виданих та отриманих податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН), та розрахунках коригування до них;

сум податку, сплачених платниками при ввезенні товарів на митну територію України;

сум поповнення та залишку коштів на рахунках у системі електронного адміністрування ПДВ;

суми податку, на яку платники мають право зареєструвати податкові накладні в ЄРПН.

Оскільки адміністратором системи електронного адміністрування ПДВ є Державна податкова служба України, тому останньою не забезпечено автоматичний облік суми податку, на яку Товариство з обмеженою відповідальністю «Меревен Фуд Європа» має право зареєструвати податкові накладні в Єдиному реєстрі податкових накладних в розмірі 17 923 838,00 грн., з огляду на що суд дійшов висновку про зобов`язання відповідача вчинити дії щодо відновлення вказаної суми на електронному рахунку позивача.

При цьому, суд погоджується з доводами позивача, що має місце бездіяльність відповідача щодо нездійснення збільшення у системі електронного адміністрування податку на додану вартість суми від`ємного значення ПДВ, що зараховується до складу податкового кредиту наступного (звітного) періоду, оскільки матеріалами справи підтверджується факт подання податкової декларації, уточнюючих розрахунків та відповідних заяв про повернення суми бюджетного відшкодування.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 14 березня 2018 року №К/9901/4537/17.

За таких обставин, на думку суду, Державна податкова служба України, допустивши оскаржувану протиправну бездіяльність, порушила статтю 1 Протоколу 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка ратифікована Законом України Про ратифікацію Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції, а саме право на мирне володіння своїм майном, що також є невідємним правом на повагу до своєї власності.

Так, відповідно до статті 1 Протоколу 1 кожна юридична особа має право на мирне володіння своїм майном. Конвенція, залишаючи за державною владою велику свободу відносно рішень в сфері економічної та соціальної політики, підтверджує, що таке вручання в гарантовані права не буде доцільним.

Мирне володіння означає, що порушення принципу, встановленому у першому реченні, може мати місце і за відсутності прямого або фізичного втручання у право власності. Так, наприклад, порушення може мати форму позбавлення можливості використати власність, ненадання дозволів, або інших форм перешкоджання реалізації права власності, що є наслідком застосування законодавства або заходів органів державної влади (рішення Європейського суду у справі Wiggins v. Unated Kingdom Appl. 7456/76 (1976)).

При цьому, судом не встановлена розумна співрозмірність між використаними засобами та тією метою, на яку була направлена міра, що обмежила позивача у реалізації права власності на своє майно, примусила змінити напрямок її використання задля забезпечення сталої господарської діяльності.

На думку суду, субєктом владних повноважень також порушено принцип захисту обґрунтованих сподівань (reasonable expectations), який тісно повязаний із принципом юридичної визначеності (legal certainty) і є невід`ємним елементом принципу правової держави та верховенства права. Як зазначено у справі Black Clawson Ltd. v. Papierwerke AG, (1975) AC 591 at 638, сприйняття верховенства права як конституційного принципу вимагає того, аби будь-який громадянин, перед тим, як вдатися до певних дій, мав змогу знати заздалегідь, які правові наслідки настануть.

Сутність принципу правової визначеності Європейський суд визначив як забезпечення передбачуваності ситуації та правовідносин у сферах, що регулюються, цей принцип не дозволяє державі посилатись на відсутність певного правового акта, який визначає механізм реалізації прав і свобод громадян, закріплених у конституційних та інших актах.

Згідно з позицією Європейського суду у справі YvonnevanDuyn v. Home Office (Case 41/74 vanDuyn v. Home Office) принцип юридичної визначеності означає, що зацікавлені особи повинні мати змогу покладатися на зобов`язання, взяті державою, навіть якщо такі зобов`язання містяться у законодавчому акті, який загалом не має автоматичної прямої дії. Така дія зазначеного принципу повязана з іншим принципом - відповідальності держави, який полягає у тому, що держава не може посилатися на власне порушення зобов`язань для запобігання відповідальності. При цьому, якщо держава чи будь-який її орган схвалили певну концепцію, така держава чи орган вважатимуться такими, що діють протиправно, якщо вони відступлять від такої політики чи поведінки, оскільки схвалення такої політики чи поведінки дало підстави для виникнення обґрунтованих сподівань у осіб (юридичних чи фізичних) стосовно додержання державою чи органом публічної влади такої політики чи поведінки.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині визнання протиправною бездіяльності Державної податкової служби України щодо невідображення в Системі електронного адміністрування податку на додану вартість збільшення реєстраційної суми, на яку Товариство з обмеженою відповідальністю «Меревен Фуд Європа» має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних на суму у розмірі 17 923 838 грн на підставі уточнюючих розрахунків податкових зобов`язань з податку на додану вартість у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок за лютий 2017 року від 19.03.2020 (реєстраційний номер 9058072558) та від 27.03.2020 (реєстраційний номер 9064519294).

Стосовно позовних вимог в частині зобов`язання Державної податкової служби України відобразити в Системі електронного адміністрування податку на додану вартість збільшення реєстраційної суми, на яку Товариство зі обмеженою відповідальністю «Меревен Фуд Європа» має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних на суму у розмірі 17 923 838,00 грн на підставі уточнюючого розрахунку податкових зобов`язань з податку на додану вартість у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок за лютий 2017 року від 19.03.2020 (реєстраційний номер 9058072558) та від 27.03.2020 (реєстраційний номер 9064519294), суд зазначає наступне.

Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» № 3477-IV від 23.02.2006 передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Згідно Рекомендацій Комітету Міністрів Ради Європи №R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11 березня 1980 року на 316-й нараді, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Адміністративний суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень на відповідність, закріпленим ч. 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України критеріям, не втручається у дискрецію (вільний розсуд) суб`єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями. Завдання адміністративного судочинства полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання вимог права, інакше було б порушено принцип розподілу влади.

Проте, з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини (рішення по справі Олссон проти Швеції від 24 березня 1988 року), вбачається, що запорукою вірного застосування дискреційних повноважень є високий рівень правової культури державних службовців, водночас, суди повинні відновлювати порушене право шляхом зобов`язання суб`єкта владних повноважень, у тому числі колегіальний орган, прийняти конкретне рішення про надання можливості, якщо відмова визнана неправомірною, а інших підстав для відмови не вбачається.

Відповідно до частини другої статі 245 Кодексу адміністративного судочинства України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Оскільки суд прийшов до висновку про обгрунтованість бездіяльності Державної податкової служби України щодо невідображення в Системі електронного адміністрування податку на додану вартість збільшення реєстраційної суми, на яку Товариство з обмеженою відповідальністю «Меревен Фуд Європа» має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, наявні обґрунтовані підстави для задоволення позовних вимог в частині зобов`язання Державної податкової служби України відобразити в Системі електронного адміністрування податку на додану вартість збільшення реєстраційної суми, на яку Товариство зі обмеженою відповідальністю «Меревен Фуд Європа» має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних на суму у розмірі 17 923 838,00 грн на підставі уточнюючого розрахунку податкових зобов`язань з податку на додану вартість у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок за лютий 2017 року від 19.03.2020 (реєстраційний номер 9058072558) та від 27.03.2020 (реєстраційний номер 9064519294), що, водночас, з урахуванням наведеного вище, не є втручанням в дискреційні повноваження відповідача, а є способом відновлення порушеного права позивача.

При цьому, враховуючи встановлені судом обставини, задоволенню також підлягають вимоги в частині визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 07.05.2020 №0085315004, виданого Головним управління Державної податкової служби у Київській області, щодо завищення Товариством з обмеженою відповідальністю «Меревен Фуд Європа» від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду на суму 17923838, 00 грн, яким встановлено відсутність права на врахування такої суми від`ємного значення, а також право позивача зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних на суму у розмірі 17 923 838,00 грн на підставі уточнюючого розрахунку податкових зобов`язань з податку на додану вартість у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок за лютий 2017 року від 19.03.2020 (реєстраційний номер 9058072558) та від 27.03.2020 (реєстраційний номер 9064519294).

Суд зазначає, що у рішенні від 30 червня 2009 року №16-рп/2009 Конституційний Суд України зазначив, що метою судового контролю є своєчасне забезпечення захисту та охорони прав і свобод людини і громадянина, та наголосив, що виконання всіма суб`єктами правовідносин приписів, викладених у рішеннях суду, які набрали законної сили, утверджує авторитет держави як правової (абзац перший підпункту 3.2 пункту 3, абзац другий пункту 4 мотивувальної частини).

Також, в рішенні Європейського суду з прав людини від 19 березня 1997 у справі «Горнсбі проти Греції» суд підкреслив, що виконання рішення ухваленого будь-яким судом, має розцінюватись як складова частина судового розгляду. Здійснення права на звернення до суду з позовом стосовно його прав та обов`язків цивільного характеру було б ілюзорним, якби внутрішня правова система допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося б на шкоду однієї зі сторін. (п.40).

Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно з частиною другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, повно та всебічно проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, а також усні та письмові доводи представників сторін стосовно заявлених позовних вимог, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.

Стосовно клопотання позивача щодо встановлення судового контролю за виконанням рішення суду у цій справі та зобов`язання Державної податкової служби України подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення у справі.

Відповідно до частини першої статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

З аналізу вказаної норми видно, що зобов`язання суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення є правом суду, тобто дискреційними (виключними) повноваженнями.

З огляду на викладене, а також приймаючи до уваги обставини даної справи, суд не вважає за необхідне зобов`язувати суб`єкта владних повноважень подавати звіт про виконання даного судового рішення, оскільки позивачем не наведено доводів та не надано доказів, які свідчать про те, що відповідач ухилятиметься від виконання рішення суду.

Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями 241 - 246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Меревен Фуд Європа» задовольнити повністю.

2. Визнати протиправною бездіяльність Державної податкової служби України щодо невідображення в Системі електронного адміністрування податку на додану вартість збільшення реєстраційної суми, на яку Товариство з обмеженою відповідальністю «Меревен Фуд Європа» має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних на суму у розмірі 17 923 838 грн на підставі уточнюючих розрахунків податкових зобов`язань з податку на додану вартість у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок за лютий 2017 року від 19.03.2020 (реєстраційний № 9058072558) та від 27.03.2020 (реєстраційний номер 9064519294).

3. Зобов`язати Державну податкову службу України відобразити в Системі електронного адміністрування податку на додану вартість збільшення реєстраційної суми, на яку Товариство зі обмеженою відповідальністю «Меревен Фуд Європа» має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних на суму у розмірі 17 923 838,00 грн на підставі уточнюючого розрахунку податкових зобов`язань з податку на додану вартість у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок за лютий 2017 року від 19.03.2020 (реєстраційний № 9058072558) та від 27.03.2020 (реєстраційний номер 9064519294).

4. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 07.05.2020 №0085315004, видане Головним управління Державної податкової служби у Київській області, щодо завищення Товариством з обмеженою відповідальністю «Меревен Фуд Європа» від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду на суму 17923838, 00 грн.

5. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Меревен Фуд Європа» (09113, Київська обл., м. Біла Церква, вул. Офіцерська, 1, код ЄДРПОУ 35591588) понесені ним судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 12 612,00 грн (дванадцять тисяч шістсот дванадцять гривень) за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України (04053, м. Київ, Львівська площа, 8, код ЄДРПОУ 43005393).

6. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Меревен Фуд Європа» (09113, Київська обл., м. Біла Церква, вул. Офіцерська, 1, код ЄДРПОУ 35591588) понесені ним судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 10 510,00 грн (десять тисяч п`ятсот десять гривень) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби у Київській області (03151, м. Київ, вул. Народного Ополчення, 5-А, код ЄДРПОУ 43151377).

Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статями 292-297 Кодексу адміністративного судочинства України, із урахуванням положень пункту 15.5 Перехідних положень (Розділу VII) Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення виготовлений 13.10.2020.

Суддя Іщук І.О.