Ухвала суду № 92161935, 09.09.2020, Тернівський районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 211/4427/17

1-кп/215/436/20

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 вересня 2020 року Колегія суддів Тернівського районного суду м. Кривого Рогу

в складі: головуючого – судді Лиходєдова А.В.,

суддів: Демиденка Ю.Ю.

Науменко Я.О.

при секретарі Бисовій В.А.

за участі: прокурора Вівіча О.Г.

обвинувачених: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3

захисників Сіренка А.В., Голівера П.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження у відношенні ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст. ст. 307 ч. 2; 307 ч. 3; 306 ч. 1; 306 ч. 2; 311 ч. 3; 263 ч. 1 КК України, ОСОБА_2 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст. ст. 307 ч. 1; 307 ч. 2; 307 ч. 3; 315 ч. 2; 15 ч.2, 307 ч. 2; 306 ч. 1; 306 ч. 2 КК України, ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст. ст. 307 ч. 2; 307 ч. 3; 311 ч. 3 КК України,

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою головуючого судді Лиходєдова О.В. від 20.07.2020 обвинуваченому ОСОБА_2 , було продовжено строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою на 60 днів по 17.09.2020р., включно.

Прокурором заявлено клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_2 строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою, яке обґрунтовано наявністю ризиків можливого незаконного впливу на свідків, які ще не допитані в суді; переховування від органів досудового розслідування та суду; перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином.

Обвинувачений ОСОБА_2 заперечує проти клопотання прокурора просить застосувати до нього більш м`який запобіжний захід не пов`язаний з триманням під вартою у вигляді цілодобового домашнього арешту. Вказує, що судом допитані всі свідки допитані; наміру переховуватись від суду він не має, в нього є постійне місце проживання та малолітній син.

Захисник Сіренко А.В., також заперечує проти клопотання прокурора, зазначаючи, що обвинувачений ОСОБА_2 досить тривалий час перебуває під вартою. Вважає, що заявлені у клопотанні ризики не обґрунтовані та не доведені; відомостей, що він може вчинити інше правопорушення не надано, і не обґрунтовано, що інший запобіжний захід не може забезпечити виконання обвинуваченим обов`язків, покладених судом. Просить змінити запобіжний захід з тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт.

Заслухавши думку учасників процесу, дослідивши матеріали кримінального провадження, суд приходить до наступного.

У відповідності з вимогами ч. 1 ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд, за клопотанням сторони обвинувачення або захисту, має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого.

Згідно з ч.ч. 2, 3 ст. 331 КПК України вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу та незалежно від наявності клопотань суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.

В силу вимог ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою є винятковим, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден з більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Згідно з вимогами ст. 177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Судове рішення стосовно запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою повинно відповідати вимогам ст. 370 КПК України, тобто повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим, та містити як чітке визначення законодавчих підстав для його обрання, так і дослідження та обґрунтування достовірності обраних підстав у контексті конкретних фактичних обставин вчинення кримінального правопорушення, з врахуванням особи винного та інших обставин, в тому числі ризиків, наведених у ч. 1 ст. 177 КПК України.

При цьому слід зауважити на позиції Європейського Суду з прав людини, які згідно ч. 2 ст. 8, ч. 5 ст. 9 КПК України, є частиною національного законодавства, щодо підходу до розгляду доцільності продовження строків тримання особи під вартою як протягом досудового слідства, так і судового розгляду, яке ґрунтується на презумпції, що з перебігом ефективного розслідування справи зменшуються ризики, які стали підставою для взяття особи під варту на початковій стадії розслідування. Відповідно, наступне рішення про продовження строку тримання під вартою має містити детальне обґрунтування ризиків, що залишаються, та їх аналіз як підстави подальшого втручання в право особи на свободу (справа «Руденко проти України»).

Згідно з пунктом 3 статті 5 Конвенції визначаючи доцільність звільнення або подальшого тримання під вартою, відповідні посадові особи зобов`язані розглянути й альтернативні заходи забезпечення її явки до суду. Фактично, це положення не лише проголошує право на «розгляд судом упродовж розумного строку або звільнення під час провадження», а й передбачає, що «звільнення може бути обумовлено гарантіями з`явитися на судове засідання» (пункти 37, 38).

Заявлене прокурором клопотання не підтверджує жодного ризику, передбаченого ст.177 КПК України, а також стороною обвинувачення не доведено, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не може бути застосовано до обвинуваченого ОСОБА_2 ..

Доводи обвинуваченого ОСОБА_2 , який має постійне місце реєстрації і проживання, раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, має на утриманні малолітнього сина, що жодним чином не перешкоджає встановленню істини у справі, - не спростовані органом обвинувачення і не заперечуються останнім.

Таким чином, продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є не співмірним меті даного заходу.

Також, суд вважає, що значна тривалість судового розгляду більш як три роки, за відсутності відомостей щодо явного зловживання обвинуваченим процесуальними правами, не може перекладатися на нього шляхом обмеження його права на свободу, а тримання ОСОБА_2 під вартою носить довготривалий характер, навіть за наявності обґрунтованого обвинувачення і при цьому очікуване покарання не слід ототожнювати із застосуванням запобіжного заходу.

Колегія суддів, зваживши всі обставини у їх сукупності, в тому числі і відомості щодо особи ОСОБА_2 , вважає, що запобігти ризикам у даному кримінальному провадженні можливо шляхом застосування до обвинуваченого альтернативного запобіжного заходу.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що в задоволенні клопотання прокурора слід відмовити та застосувати до обвинуваченого ОСОБА_2 запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту, що забезпечить виконання покладених на нього процесуальних обов`язків та зможе запобігти виникненню ризиків, передбачених ст.177 КПК України, а також забезпечить запобіганню впливу на свідка.

Керуючись ст.ст.176, 177, 178, 181, 183, 194, 331, 369, 370, 371, 372, 376 КПК України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

У задоволенні клопотання прокурора про продовження обвинуваченому ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , дії раніше обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на строк 60 (шістдесять) днів – відмовити.

Змінити обвинуваченому ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,зареєстрованому та проживаючому за адресою: АДРЕСА_1 запобіжний захід у виді тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт, заборонивши йому цілодобово залишати зазначене місце проживання без дозволу суду.

Звільнити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,з-під варти в залі суду.

Роз`яснити обвинуваченому ОСОБА_2 , що відповідно до ч.5 ст.181 КПК України працівники органу Національної поліції з метою контролю за його поведінкою мають право з`являтися в житло, під арештом в якому він перебуває, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов`язаних із виконанням покладених на нього зобов`язань.

Встановити строк тримання обвинуваченого ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,під цілодобовим домашнім арештом 60 днів, а саме по 07 листопада 2020 року включно.

Покласти на обвинуваченого ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,обов`язки:

- прибувати за першим викликом до суду у визначений ним час;

- цілодобово не залишати та не відлучатись з зареєстрованого місця проживання, а саме: АДРЕСА_1 без дозволу суду;

- безперешкодно впускати до свого житла працівників Національної поліції та надавати їм усні чи письмові пояснення з питань, пов`язаних з виконанням покладених на нього зобов`язань.

З метою перевірки та контролю за поведінкою ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,покласти на дільничних інспекторів Криворізького ВП ГУНП в Дніпропетровській області обов`язки щодо проведення перевірок за місцем проживання останнього.

Ухвала про застосування запобіжного заходу припиняє свою дію після закінчення строку її дії.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її проголошення, але може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду, протягом семи днів з дня її оголошення.

Головуючий:

Судді: