Рішення № 92161678, 09.10.2020, Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 185/1852/15-ц

Провадження № 2/185/20/20

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

09 жовтня 2020 року м.Павлоград

Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого - судді Гаврилова В.А.,

при секретареві – Кириленко Л.Г.,

за участю представника позивача ОСОБА_1 , представника третьої особи Квашніна М.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю « Фінансова компанія « Довіра та гарантія» до ОСОБА_2 , третя особа ОСОБА_3 про звернення стягнення на предмет іпотеки , -

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду та просив звернути стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором №012/07-175/060/1 від 07.10.2008 року: вбудоване приміщення загальною площею – 174,50кв.м., що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 , яке належить на праві власності ОСОБА_2 за договором дарування від 21 липня 2014 року, р.№1116, для задоволення грошових вимог публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" за кредитним договором №014/11-165/026 від 22.06.2007 року у сумі 158614,03 доларів США, шляхом проведення прилюдних торгів у межах процедури виконавчого провадження; передбаченої Законом України «Про виконавче провадження». Позов мотивовано таким. Згідно договору №014/11-165/026 від 22 червня 2007 року ОСОБА_4 отримав кредит у розмірі 375000 доларів США зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 12% річних з кінцевим терміном повернення 11.06.2017 року. Банк свої зобов`язання за кредитним договором виконав, ОСОБА_3 кредит. 07 жовтня 2008 року,в забезпечення виконання зобов`язань за вищевказаним договором кредиту, між відповідачем та позивачем був укладений договір іпотеки № 012/07-175/060/1, предмет іпотеки – нерухоме майно, належне відповідачу на праві приватної власності вбудоване приміщення, загальною площею – 174,50кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . У добровільному порядку відповідач та третя особа не виконують зобов`язання за кредитним договором, у зв`язку з чим станом на 26 січня 2015 року утворилась заборгованість в сумі 158614 доларів США 03 центи, яка складається з 150623 доларів США 80 центів – заборгованість за кредитом, 7538 доларів США 39 центів – заборгованість зі сплати відсотків, 451 долар США 03 центи – пеня.

08.06.2015 року заочним рішенням позов було задоволено. Було звернено стягнення в рахунок задоволення грошових вимог позивача.

14.11.2016 року заочне рішення було скасовано.

24.12.2016 року до суду звернулось ТОВ « Фінансова компанія « Довіра та гарантія» з клопотанням про залучення товариства до участі по справі як правонаступника позивача.

27.02.2017 року ТОВ « Фінансова компанія « Довіра та гарантія» було залучено до участі по справі.

03.05.2017 року провадження по справі було зупинено до розгляду цивільної справи за позовом ТОВ « Фінансова компанія « Довіра та гарантія» до ОСОБА_2 , третя особа ОСОБА_4 про стягнення заборгованості.

23.12.2019 року провадження по справі було поновлено.

27.02.2020 року представник третьої особи надав суду відзив на позов. Позовні вимоги вважає такими , що не підлягають задоволенню. Надані позивачем докази по справі є неналежними, так як незавірені належним чином. Суду не надано оригінал кредитного договору. Не надано доказів отримання ОСОБА_4 грошових коштів.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, дав пояснення аналогічні викладеним у позові. Представив оригінал договору іпотеки, укладений з відповідачем.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, про розгляд справи повідомлений.

Представник третьої особи в судовому засіданні пояснив, що позовні вимоги не підлягають задоволенню. Третя особа не укладала кредитний договір та не підписувала його.

Суд дослідивши докази, приходить до такого.

22 червня 2007 року між публічним акціонерним товариством «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_4 було укладено кредитний договір №014/11-165/026. Вказаний факт підтверджено копією договору.

Кредитні кошти ОСОБА_4 отримані. Вказаний факт підтверджено тим, що між ОСОБА_4 та ПАТ « Райфазен Банк Аваль» 30.09.2010 року та 19.07.2013 року укладались додаткові угоди , щодо погашення кредиту. /а.с. 19-22, 23-24/

Частиною 1 пункту 1 умов кредитного договору передбачено, що позичальнику надається кредит у розмірі 375000 доларів США зі сплатою за користування кредитом відсотків у розмірі 12 % річних на строк до 11 червня 2017 року.

Частиною 2 пункту 1.1 Кредитного договору передбачено, що позичальник зобов`язується належним чином використати та повернути Банку суму отриманого кредиту, а також сплатити відповідну плату за користування кредитом і виконати всі інші зобов`язання.

Частиною 2 пункту 4.1.1 Кредитного договору передбачено, що за порушення прийнятих на себе зобов`язань стосовно повернення кредиту, сплати процентів за користування кредитними коштами, у визначені цим договором строки, позичальник зобов`язується сплатити Банку пеню в розмірі подвійної обліком ставки НБУ від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання, за кожен день прострочки.

В забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором №014/11-165/026 від 22 червня 2007 року, укладеним між публічним акціонерним товариством «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_4 , публічне акціонерне товариство «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_2 уклали 07 жовтня 2008 року договір іпотеки № 012/07-175/060/1, згідно з умовами якого відповідач, ОСОБА_2 , надала в іпотеку нерухоме майно, а саме: вбудоване приміщення, загальною площею – 174,50кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Майно належить відповідачу на праві приватної власності на підставі договору дарування, посвідченого приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу Тарасовою Ю.Г. 21 липня 2004 року, реєстровий №1116. Сторони визначили, що заставна вартість предмета іпотеки складає 7011906 грн. Вказаний факт підтверджено копією договору.

Відповідно до п. а) п.1.1. договору іпотеки, цей договір забезпечує вимоги іпотекодержателя, що витікають з кредитного договору №014/11-165/026 від 22 червня 2007 року, укладеного між іпотекодержателем та ОСОБА_4 , за умовами якого іпотекодавець зобов`язується перед іпотекодержателем повернути кредит в розмірі 375000 доларів США, сплатити проценти за його користування у розмірі 12%, комісійну винагороду, неустойку (пеню, штрафи) у строк до 11 червня 2017 року.

Згідно з п.3.1.4 Іпотечного договору, іпотекодержатель має право у випадку невиконання іпотекодовцем зобов`язань за цим або боржником за кредитним договором, у тому числі, якщо кінцевий термін повернення кредиту ще не настав, звернути стягнення на предмет іпотеки, реалізувати його відповідно до Договору, та за рахунок вирученої від реалізації предмета іпотеки суми переважно перед іншими кредиторами задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов`язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна а також витрат, пов`язаних з реалізацією предмета іпотеки.

Зобов`язання за кредитним договором № 014/11-165/026 від 22.06.2007 року ОСОБА_4 не виконав, у зв`язку з чим станом на 26 січня 2015 р. утворилась заборгованість в сумі 158614 доларів США 03 центи, яка складається з 150623 доларів США 80 центів – заборгованість за кредитом, 7538 доларів США 39 центів – заборгованість зі сплати відсотків, 451 долар США 03 центи – пеня.

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Статтею 1054 Цивільного кодексу України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Відповідно ч.2 ст.1054, ч.2 ст.1050 ЦК України наслідки порушення боржником зобов`язання щодо повернення чергової частини суми кредиту є право заявника достроково вимагати повернення всієї суми кредиту.

Статтями 610, 611 ЦК України передбачено, що за порушенням зобов`язання є його невиконання і при цьому порушенні наступають правові наслідки встановлені договором або законом.

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 7 Закону України «Про іпотеку» передбачено, що за рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити свою вимогу за основним зобов`язанням у повному обсязі або в частині, встановленій іпотечним договором, що визначена на час виконання цієї вимоги, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами договору, що обумовлює основне зобов`язання.

Частиною 1 статті 12 Закону України «Про іпотеку» передбачено, що у разі порушення іпотекодавцем обов`язків, встановлених іпотечним договором, іпотекодержатель має право вимагати дострокового виконання основного зобов`язання, а в разі його невиконання - звернути стягнення на предмет іпотеки.

Статтею 33 Закону України «Про іпотеку» передбачено, що у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов`язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов`язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

Статтею 39 Закону України «Про іпотеку» передбачено, що у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки у рішенні суду зазначається спосіб реалізації предмета іпотеки: шляхом проведення публічних торгів; або застосування процедури продажу, встановленої статтею 38 цього Закону.

Статтею 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

ОСОБА_2 , ОСОБА_4 не надали суду докази того, що ОСОБА_4 не укладав кредитний договір. Цей факт спростовується наданим в судовому засіданні оригіналом договору.

Доказів про те, зо кредитний договір ОСОБА_4 не підписував суд до уваги не приймає так , як доказів цього не надано.

Заяви представника ОСОБА_4 про те, що він не отримував гроші суд до уваги не приймає так як в розрахунку заборгованості містяться дані про те, що ОСОБА_4 здійснював погашення заборгованості , що свідчить про отримання грошових коштів.

З відповідача на користь позивача підлягає стягненню сплачений судовий збір.

На підставі викладеного, керуючись 262-265 ЦПК України,-

У Х В А Л И В

Позов задовольнити.

В рахунок задоволення заборгованості за кредитним договором № 014/11-165/026 від 22.06.2007 року у розмірі 158614 (сто п`ятдесят вісім тисяч шістсот чотирнадцять) доларів США 03 центи перед товариством з обмеженою відповідальністю « Фінансова компанія « Довіра та гарантія», звернути стягнення на нерухоме майно, вбудоване приміщення, загальною площею – 174,50кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , що належить на праві приватної власності ОСОБА_2 на підставі договору від 21 липня 2004 року дарування, посвідченого приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу Тарасовою Ю.Г., реєстровий №1116, шляхом реалізації предмета іпотеки (нерухомого майна) на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження з початковою ціною на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб`єктом оціночної діяльності/незалежним експертом на стації оцінки майна під час проведення виконавчих дій.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь товариства з обмеженою відповідальністю « Фінансова компанія « Довіра та гарантія» судовий збір у сумі 3654 (три тисячі шістсот п`ятдесят чотири) грн.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Дніпровського Апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Сторони та учасники:

Позивач: товариство з обмеженою відповідальністю « Фінансова компанія « Довіра та гарантія», м. Київ, вул. Авіоконструктора Ігоря Сікорського, 8, ЄДРПОУ 38750239

Відповідач: ОСОБА_2 , АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1

Третя особа: ОСОБА_3 , АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_2

Суддя: В. А. Гаврилов