Рішення № 9215658, 22.04.2010, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

______ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.04.10                                                                                 Справа № 8/79

За позовом Прокурора міста Первомайська в інтересах держави в особі Управління економіки виконкому Первомайської міської ради, м. Первомайськ Луганської області,

до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Луганські овочі», м. Первомайськ Луганської області, -

про стягнення 2603 грн. 19 коп.

Суддя господарського суду Луганської області Середа А.П.,

при секретарі судового засідання Качановській О.А.,

за участь прокурора (заявника) - Гриненко С.В. –прокурор, - посвідчення №548 від 31.07.10 року;

в присутності представників сторін:

від позивача – Ротач О.В. –головний спеціаліст-юрист, - довіреність №310 від 01.04.10 року;

від відповідача – Якунін В.В. –юрисконсульт, - довіреність №3 від 19.04.10 року, -

розглянувши матеріали справи, -

в с т а н о в и в :

          суть спору: прокурором в інтересах держави в особі позивача заявлено позов про стягнення з відповідача заборгованості з орендної плати за період з вересня по грудень 2009 року включно у сумі 1298,75 грн., пені за період з 01.09.09 року по 31.12.09 року у сумі 174,76 грн., відшкодування земельного податку у сумі 1558,51 грн., - нарахованих позивачем у зв’язку з неналежним виконанням відповідачем умов договору №63 оренди комунального майна, укладеного між сторонами 01.06.09 року.

          06.04.10 року, через канцелярію суду, до справи надійшли:

          заява прокурора міста Первомайська від 01.04.10 року за вих. №1434вих.-10, - згідно якій він просить припинити провадження по справі на підставі п.1-1 ч.1 ст. 80 ГПК України у зв’язку з погашенням відповідачем 31.03.10 року боргу у сумі 3000,00 грн.;

          лист позивача за вих. №311 від 01.04.10 року, згідно якому він просить припинити провадження по справі на підставі п.1-1 ч.1 ст. 80 ГПК України з огляду на те, що відповідач після звернення прокурора з позовом до суду добровільно сплатив борг у сумі 3000,00 грн.

У зв’язку з протиріччями, виявленими судом у тексті позову та доданих до нього розрахунках, розгляд справи згідно ст. 77 ГПК України було відкладено з 06.04.10 року до 22.04.10 року та запропоновано заявнику і позивачу уточнити позовні вимоги та надати нормативно та документально обґрунтований розрахунок суми позову.

          До початку судового засідання 22.04.10 року прокурор та представники сторін звернулися до суду з клопотанням про відмову від здійснення фіксації судового процесу технічними засобами, яке задоволено судом.

          У судовому засіданні прокурор подав позовну заяву (уточнену) (вих. №1722-вих-10 від 20.04.10 року), згідно якій він просить стягнути з відповідача на користь держави в особі позивача основний борг з орендної плати станом на 01.04.10 року за період з червня по грудень 2009 року та з січня по березень 2010 року у сумі 5307,48 грн., пеню за листопад та грудень 2009 року у сумі 46,36 грн. та відшкодування податку на землю за той же період у сумі 1630,30 грн., а всього 6984,14 грн., нарахованих позивачем у зв’язку з неналежним виконанням відповідачем умов договору №63 оренди комунального майна, укладеного між сторонами 01.06.09 року.

          Враховуючи, що заява відповідає вимогам ст.ст.22 та 29 ГПК України, судом її прийнято та враховано при вирішенні спору по суті.

Представник позивача повністю підтримав позов.

Представник відповідача позов визнав у повному обсязі (відзив на позов від 22.04.10 року за вих. №б/н).

І.Заслухавши прокурора та представників сторін, дослідивши наявні докази, суд встановив наступні фактичні обставини справи.

01.06.09 року між позивачем (орендодавець) та відповідачем (орендар) у простій письмовій формі укладено договір оренди комунального майна, відповідно до якого орендодавець передав, а орендар прийняв у строкове платне володіння і користування частку нежитлову будівлю з прибудовами площею 641,5 кв.м, оціночною вартістю 98029,00 грн. (без ПДВ), яке перебуває на балансі управління економіки Первомайської міської ради та знаходиться за адресою: місто Первомайськ, вул. Макаренка, 72-а Луганської області, - для використання під склад продовольчих товарів та їх оптово-роздрібну реалізацію (п.1.1).

Орендна плата визначається на підставі методики розрахунку орендної плати, затвердженої рішенням міської ради від 28.03.07 року за №12/11 (п.3.1). Вона становить 1230,00 грн. за перший місяць оренди і повинна бути сплачена орендодавцю не пізніше 15 числа місяця такого за звітним (п.3.1.1).

Розмір орендної плати може бути переглянуто на вимогу однієї із сторін при зміні методики її розрахунку, змінах централізованих цін і тарифів та у інших випадках, передбачених чинним законодавством України (п.3.2).

Орендна плата, перерахована несвоєчасно або не у повному обсязі, стягується на користь орендодавця відповідно до чинного законодавства України, з урахуванням пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день прострочення, включаючи день оплати (п.3.3).

Орендар зобов’язаний своєчасно та у повному обсязі сплачувати орендну плату (п.5.2); відшкодовувати орендодавцю витрати зі сплати податку за землю під орендованим приміщенням у сумі 379,53 грн. щомісячно з ПДВ, не пізніше 15-го числа місяця, наступного за звітним (п.5.6).

У разі невиконання або неналежного виконання зобов’язань сторони за цим договором несуть відповідальність, передбачену чинним законодавством України (п.9.1).

Договір укладено на період з 01.06.09 року по 26.05.12 року (п.10.1) (а.с.12-13).

Орендодавець передав об’єкт оренди орендареві 01.06.09 року (а.с.15).

01.07.09 року сторони уклали угоду №б/н про зміну договору оренди комунального майна, відповідно до якої встановили термін сплати орендної плати та відшкодування земельного податку не пізніше 20-го числа місяця, наступного за звітним (а.с.14).

Вказуючи на причини та підстави звернення до суду з цим позовом, прокурор та позивач послалися на те, що орендар, починаючи з червня 2009 року по березень 2010 року не сплачував орендну плату та відшкодування земельного податку, станом на 01.04.10 року він має борг:

з орендної плати - у сумі 5307,48 грн.;

з відшкодування земельного податку у сумі 1630,30 грн.

На суму основного боргу з орендної плати позивач за листопад та грудень 2009 року нарахував пеню у сумі 46,36 грн.

Загальна сума позову становить 6984,14 грн. (5307,48 грн. + 1630,30 грн. + 46,36 грн.), яку позивач просить стягнути з відповідача.

Останній позов визнав повністю та надав докази часткового погашення основного боргу –квитанцію №3468.445.1 від 31.03.10 року на суму 3000,00 грн. (а.с.41), що підтвердили прокурор (а.с.39) та позивач (а.с.40).

Отже, виходячи з викладеного залишок суми позовних вимог становить:

основний борг –2307,48 грн. (5307,48 грн. –3000,00 грн.);

пеня –46,36 грн.;

відшкодування земельного податку –1630,30 грн., а всього 3984,14 грн.

ІІ.Заслухавши прокурора та представників сторін, оцінивши наявні у справі докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Згідно частинам 1-2 статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.           Правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ч. 1 ст. 202 ЦКУ). Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків ( частина 1 ст. 626 ЦКУ); він є обов’язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦКУ).

          Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов’язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч.1. ст. 628 ЦКУ).

          Зобов'язанням є правовідносини, в яких одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь іншої сторони (кредитора) певні дії (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певних дій, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (частина 1 ст.509 ЦКУ).

          Закон –ст.525 ЦКУ – не передбачає права сторони на односторонню відмову від виконання зобов'язань, а згідно ст.526 ЦКУ зобов'язання повинно виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

          Статтею 527 ЦКУ встановлено, що боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор –прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання.

          Як сказано у частині 1 ст. 530 ЦКУ, якщо у зобов’язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

          Правовідносини, які існують між сторонами за цим спором, належать до орендних.

За договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов’язується передати наймачу майно у користування за плату на визначений термін (частина 1 ст. 759 ЦКУ, ст. 2 Закону України від 10.04.92 року №2269-ХІІ «Про оренду державного та комунального майна»(далі –ЗУ №2269-ХІІ).

За користування майном з наймача стягується плата, розмір якої встановлюється договором найму (частина 1 ст. 762 ЦКУ; ст. 19 Закону).

Як вбачається з матеріалів справи, позивач виконав свої зобов’язання за вказаним договором, - тобто передав орендареві предмет договору, тим самим виконавши вимоги ст.ст.795-796 ЦКУ та ст. 13 ЗУ №2269-ХІІ.

          Орендар належним чином не виконав умови договору, ст. 19 ЗУ №2269-ХІІ, а також ст.ст. 762 та 797 ЦКУ - про щомісячну сплату орендної плати за користування майном.

Інший строк оплати, ніж той, що передбачений договором, сторонами додатково узгоджено не було.

          Отже, наявними у справі доказами підтверджено, що з боку відповідача має місце неналежне виконання умов укладеного між сторонами договору (порушення зобов’язань).

          Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦКУ).

Згідно п.п.3 та 4 статті 611 Кодексу у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки та відшкодування збитків та моральної шкоди.

          Частинами 1 та 2 статті 612 ЦКУ визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.

          З урахуванням викладеного та наявних у справі доказів суд вважає, що позивач належним чином довів наявність вини відповідача у невиконанні умов договору, а тому особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності його вини (умислу чи необережності), якщо інше не встановлено законом або договором (частина 1 ст.614 ЦКУ).

          Боржник, який порушив зобов'язання, повинен відшкодувати кредиторові спричинені збитки.

          Розмір збитків, спричинених порушенням зобов'язання, доказується кредитором (частини 1 та 2 ст.623 ЦКУ).

          Якщо за порушення зобов'язання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків. Договором може бути встановлено обов'язок відшкодувати збитки лише в тій частині, в якій вони не покриті неустойкою. Договором може бути встановлено стягнення неустойки без права на відшкодування збитків або можливість за вибором кредитора стягнення неустойки чи відшкодування збитків (ст. 624 ЦКУ).

          Згідно частинам 1 та 3 статті 549 Цивільного кодексу неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

          Пунктом 1 частини 2 ст. 258 Цивільного кодексу для стягнення пені встановлено річний термін.

          Позивач в частині визначення суми пені дотримався вищезгаданих вимог чинного законодавства.          

          Спосіб захисту порушеного права, обраний позивачем, відповідає вимогам ст. 16 ЦКУ та ст. 20 Господарського кодексу України.

З урахуванням вищевикладеного суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню частково з підстав, про які йдеться вище у цьому рішенні.

Суд, керуючись ст.ст.44,47-1 та ч.2 ст. 49 ГПК України, пропорційно сумі задоволених вимог покладає судові витрати на відповідача як на сторону, яка порушила умови договору, вимоги чинного законодавства та з вини якої спір доведено до суду.

Згідно п. 30 ст. 4 Декрету Кабінету Міністрів України від 21.01.93 року №7/93 «Про державне мито»Генеральний прокурор України та підпорядковані йому прокурори при зверненні до господарського суду з позовом в інтересах держави звільнені від сплати державного мита та інших судових витрат.

У зв’язку з викладеним судові витрати покладаються на відповідача.

Відповідно до п. «а»ч.2 ст. 3 вищеназваного Декрету за розгляд господарським судом майнового спору підлягає сплаті на користь Державного бюджету України державне мито у розмірі 1% вартості позову, але не менше 6 (102,00 грн.) та не більше 1500 (25500,00грн.) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, - тобто у даному випадку державне мито слід стягнути у сумі 102,00 грн., а виходячи з суми задоволених позовних вимог –58,19 грн.

Крім того, відповідно до розділу ІІ постанови КМУ від 05.08.09 року №825 з відповідача на користь Державного бюджету України підлягають стягненню витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236,00 грн., а виходячи з суми задоволених позовних вимог –134,63 грн.

На підставі викладеного, ст.ст. 11,16, 258,509,525, 526, 530, 549,560, 610-612, 614, 623, 655, 759,762,795,796 Цивільного кодексу України, ст.ст. 2 та 19 Закону України від 10.04.92 року №2269-ХІІ «Про оренду державного та комунального майна», керуючись ст.ст. 4-3,22,32-34, 43,44, 47-1, 49 та ст.ст.75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в :

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Луганські овочі», ідентифікаційний код 10004065697, яке знаходиться за адресою: місто Первомайськ, вул. Макаренка, 72 Луганської області, - на користь Управління економіки Первомайської міської ради Луганської області, ідентифікаційний код 25057283, яке знаходиться за адресою: місто Первомайськ, вул. Театральна, 5-б Луганської області, - основний борг з орендної плати у сумі 2307 (дві тисячі триста сім) грн. 48 коп., пеню у сумі 46 (сорок шість) грн. 36 ком. та відшкодування податку на землю у сумі 1630 (одна тисяча шістсот тридцять) грн. 30 коп.

          Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3.Стягнути з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Луганські овочі», ідентифікаційний код 10004065697, яке знаходиться за адресою: місто Первомайськ, вул. Макаренка, 72 Луганської області, - на користь Державного бюджету України:

на рахунок 31118095700006, банк: ГУ ДКУ у Луганській області, одержувач: УДК у місті Луганську ГУ ДКУ у Луганській області, МФО 804013, ОКПО –24046582, КБК –220090200, символ звітності банку –095 –державне мито у сумі 58 (п’ятдесят вісім) грн. 19 коп.; після набрання рішенням законної сили видати наказ Державній податковій інспекції у місті Первомайську Луганської області;

на рахунок 31211259700006, банк: ГУ ДКУ у Луганській області, одержувач: УДК у місті Луганську ГУ ДКУ у Луганській області, МФО 804013, ОКПО –24046582, КБК –22050000, символ звітності банку –259, –витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 134 (сто тридцять чотири) грн. 63 коп.; видати наказ після набрання рішенням законної сили.

          Відповідно до ст.85 ГПК України у судовому засіданні 22.04.10 року за згодою прокурора та представників сторін оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення.

          Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.

Рішення може бути оскаржено до Луганського апеляційного господарського суду у 10-денний термін з дня підписання.

          Рішення складено у повному обсязі та підписано – 23 квітня 2010 року.

Суддя                                                   А.П.Середа