Ухвала суду № 92154256, 12.10.2020, Київський районний суд м. Одеси

_____________________

Справа № 520/17436/19

Провадження № 2-з/947/1124/20

УХВАЛА

12.10.2020 року

Київський районний суд м. Одеси в складі:

головуючого - судді Калініченко Л.В.

за участю секретаря Кирикової О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі в порядку загального позовного провадження заяву представника позивача ОСОБА_1 – ОСОБА_2 про забезпечення позову від 29.09.2020 року за вх. №48747/20 по цивільній справі №520/17436/19 за позовною заявою ОСОБА_1 до державного реєстратора Комунального підприємства «Агенція реєстраційних послуг» Манюти Сергія Васильовича, Комунального підприємства «Агенція реєстраційних послуг», Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк», ОСОБА_3 , про визнання дій протиправними та скасування запису про державну реєстрацію права власності,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Київського районного суду міста Одеси на розгляді перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до державного реєстратора Комунального підприємства «Агенція реєстраційних послуг» Манюти Сергія Васильовича, Комунального підприємства «Агенція реєстраційних послуг», Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк», ОСОБА_3 , про визнання дій протиправними та скасування запису про державну реєстрацію права власності, в якій позивач просить суд:

- визнати дії державного реєстратора Комунального підприємства «Агенція реєстраційних послуг» Манюти Сергія Васильовича щодо проведення державної реєстрації права власності за ПАТ «Дельта банк» житлової квартири АДРЕСА_1 – протиправними;

- скасувати запис №30594456 про проведену державну реєстрацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкту нерухомого майна.

29.09.2020 року до суду надійшла заява від представника позивача ОСОБА_1 про вжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на квартиру АДРЕСА_2 .

В обґрунтування заяви представник посилається на те, що вжиття заявленого виду забезпечення позову є виправданим заходом, оскільки встановлена заборона ухвалою суду 17.04.2020 року стосовно спірного нерухомого майна не відображається в реєстрі речових прав на нерухоме майно, а відтак не перешкоджає подальшим діям з відчуження відповідачем спірного майна. Також в обґрунтування заяви представник послався, що такий захід необхідний оскільки, як вбачається з матеріалів справи, під час існування обтяжень вжитих ухвалою суду від 30.07.2019 року, на той час власник спірного майна – ПАТ «Дельта Банк» здійснило відчуження спірної квартири, шляхом продажу її на аукціоні, та саме такі дії, на думку позивача, має можливість здійснити відповідач, за наслідком чого знов буде здійснено відчуження спірного майна під час розгляду цієї справи.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.152 ЦПК України, заява про забезпечення позову подається: зокрема після відкриття провадження у справі - до суду, у провадженні якого перебуває справа.

Згідно з ч.1 ст.153 ЦПК України, заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду).

Оскільки заява позивача про забезпечення позову відповідає вимогам і приписам встановленим ст. 151 ЦПК України, судом здійснено невідкладний розгляд вказаної заяви у відповідності до ч.1 ст. 153 ЦПК України в судовому засіданні з повідомленням учасників процесу.

Представник позивача в судовому засіданні заяву підтримала та просила суд задовольнити.

Відповідач ОСОБА_3 та його представник в судовому засіданні заперечували проти задоволення вказаної заяви та просили суд відмовити в її задоволенні.

Інші учасники процесу у судове засідання не з`явились, про дату, час і місце проведення якого повідомлялись належним чином.

Заслухавши пояснення представників сторін по справі, дослідивши, вивчивши та проаналізувавши матеріали справи, суд вважає заяву не підлягаючою до задоволення з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст. 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Частиною 1 статті 150 ЦПК України передбачено, що позов забезпечується:

1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб;

1-1) накладенням арешту на активи, які є предметом спору, чи інші активи відповідача, які відповідають їх вартості, у справах про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави;

3) встановленням обов`язку вчинити певні дії, у разі якщо спір виник із сімейних правовідносин;

4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов`язання;

5) зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту;

6) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку;

8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів;

9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги;

10) іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Суд може застосувати кілька видів забезпечення позову.

Заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Не допускається забезпечення позову шляхом накладення арешту на заробітну плату, пенсію та стипендію, допомогу по загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню, яка виплачується у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю (включаючи догляд за хворою дитиною), вагітністю та пологами, по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, на допомогу, яка виплачується касами взаємодопомоги, благодійними організаціями, а також на вихідну допомогу, допомогу по безробіттю, на майно (активи) або грошові кошти неплатоспроможного банку, банку, щодо якого прийнято рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку з підстав, визначених статтею 77 Закону України "Про банки і банківську діяльність" (крім ліквідації банку за рішенням його власників), а також на майно (активи) або грошові кошти Фонду гарантування вкладів фізичних осіб. Ця вимога не поширюється на позови про стягнення аліментів, про відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю фізичної особи, про відшкодування збитків, заподіяних кримінальним правопорушенням.

Не може бути накладено арешт на предмети, що швидко псуються.

Не допускається забезпечення позову шляхом зупинення тимчасової адміністрації або ліквідації банку, заборони або встановлення обов`язку вчиняти певні дії, обов`язку утримуватися від вчинення певних дій Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, його посадовим особам, у тому числі уповноваженим особам Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, при здійсненні тимчасової адміністрації чи ліквідації банку, а також зупинення дії рішень Кабінету Міністрів України про участь держави у виведенні неплатоспроможного банку з ринку, індивідуальних актів Міністерства фінансів України, прийнятих на виконання таких рішень Кабінету Міністрів України, індивідуальних актів Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, прийнятих у процесі виведення неплатоспроможного банку з ринку, а також шляхом встановлення для Кабінету Міністрів України, Міністерства фінансів України, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, їх посадових та службових осіб заборони або обов`язку вчиняти дії, обов`язку утримуватися від вчинення певних дій, що випливають з таких рішень/актів.

Не допускається забезпечення позову шляхом зупинення дії рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів) Національного банку України, а також встановлення для Національного банку України, його посадових та службових осіб заборони або обов`язку вчиняти певні дії, обов`язку утримуватися від вчинення певних дій.

Не допускається забезпечення позову шляхом заборони відповідачу вчиняти певні дії, обов`язку утримуватися від вчинення певних дій за позовами власників або кредиторів неплатоспроможного банку, банку, щодо якого прийнято рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку з підстав, визначених статтею 77 Закону України "Про банки і банківську діяльність" (крім ліквідації банку за рішенням його власників), до таких банків або Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

Майно (активи) або грошові кошти клієнта неплатоспроможного банку або банку, щодо якого прийнято рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку з підстав, визначених статтею 77 Закону України "Про банки і банківську діяльність" (крім ліквідації банку за рішенням його власників), на які судом накладено арешт до дня віднесення банку до категорії неплатоспроможних або дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку з підстав, визначених статтею 77 Закону України "Про банки і банківську діяльність" (крім ліквідації банку за рішенням його власників), можуть бути передані приймаючому або перехідному банку у встановленому законодавством про систему гарантування вкладів фізичних осіб порядку з письмовим повідомленням Фондом гарантування вкладів фізичних осіб особи, в інтересах якої накладено арешт. При цьому передані майно (активи) або грошові кошти залишаються обтяженими відповідно до ухвали суду про накладення арешту.

Не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які за змістом є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті.

Зазначене обмеження не поширюється на забезпечення позову шляхом зупинення рішень, актів керівника або роботодавця про застосування негативних заходів впливу до позивача (звільнення, примушування до звільнення, притягнення до дисциплінарної відповідальності, переведення, атестація, зміна умов праці, відмова в призначенні на вищу посаду, відмова в наданні відпустки, відсторонення від роботи чи посади, будь-яка інша форма дискримінації позивача тощо) у зв`язку з повідомленням ним або його близькими особами про можливі факти корупційних або пов`язаних з корупцією правопорушень, інших порушень Закону України "Про запобігання корупції".

Не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які полягають в (або мають наслідком) припиненні, відкладенні, зупиненні чи іншому втручанні у проведення конкурсу, аукціону, торгів, тендера чи інших публічних конкурсних процедур, що проводяться від імені держави (державного органу), територіальної громади (органу місцевого самоврядування) або за участю призначеного державним органом суб`єкта у складі комісії, що проводить конкурс, аукціон, торги, тендер чи іншу публічну конкурсну процедуру.

Відповідно до ч.2 ст.149 ЦПК України, забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Одним із критеріїв обґрунтованості заяви є наявність причинного зв`язку між конкретним видом забезпечення позову, про який йдеться у відповідній заяві, та наслідком у формі потенційної загрози виконанню рішення суду.

Пленум Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» № 9 від 22 грудня 2006 року у п.4 роз`яснив, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має врахувати наскільки конкретний захід, який пропонується вжити, пов`язаний з предметом позову, наскільки він співрозмірний позовній вимозі, і яким чином цей захід фактично реалізує мету його вжиття.

Відповідно до ч.1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Розглядаючи зазначену заяву, судом враховується, що між сторонами по справі виник спір стосовно нерухомого майна, а саме: квартири АДРЕСА_2 .

17 квітня 2020 року Київським районним судом міста Одеси було постановлено ухвалу, якою задоволено заяву позивача про вжиття заходів забезпечення позову та встановлено заборону суб`єктам державної реєстрації прав, державним реєстраторам, у тому числі нотаріусам, а також іншим особам вчиняти будь-які реєстраційні дії, в тому числі щодо відчуження та реєстрації права власності на нерухоме майно - квартиру АДРЕСА_2 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1780877351101.

Відносини, що виникають у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, розміщене на території України, та обтяжень таких прав, врегульовані Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Відповідно до ст.2 вказаного Закону, обтяження - заборона або обмеження розпорядження та/або користування нерухомим майном, встановлені законом, актами уповноважених на це органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб, або такі, що виникли з правочину.

Статтею 4 встановлено, що державній реєстрації прав підлягають зокрема обтяження речових прав на нерухоме майно, об`єкт незавершеного будівництва, якими є:

- заборона відчуження та/або користування;

- арешт;

- іпотека;

- вимога нотаріального посвідчення договору, предметом якого є нерухоме майно, встановлена власником такого майна;

- податкова застава, предметом якої є нерухоме майно, об`єкт незавершеного будівництва;

- інші обтяження відповідно до закону.

На підставі викладеного суд зазначає, що вжитий судом ухвалою суду від 17.04.2020 року захід забезпечення позову шляхом встановлення суб`єктам державної реєстрації вчиняти певні дії з нерухомим майном є видом обтяження, яке підлягає державній реєстрації прав, яким вважається офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Статтею 5 зазначеного Закону встановлено, що у Державному реєстрі прав реєструються речові права та їх обтяження на земельні ділянки, а також на об`єкти нерухомого майна, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких неможливе без їх знецінення та зміни призначення, а саме: житлові будинки, будівлі, споруди, а також їх окремі частини, квартири, житлові та нежитлові приміщення.

Відповідно до статті 13 Закону, розділ Державного реєстру прав складається з чотирьох частин, що містять відомості про:

1) нерухоме майно та його ціну (вартість);

2) право власності та суб`єкта (суб`єктів) цього права;

3) інші речові права та суб`єкта (суб`єктів) цих прав, а також ціну (вартість) таких речових прав чи розмір плати за користування чужим нерухомим майном;

4) обтяження речових прав на нерухоме майно та суб`єкта (суб`єктів) цих обтяжень.

Згідно зі ст. 10 Закону, державний реєстратор:

1) встановлює відповідність заявлених прав і поданих/отриманих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, зокрема:

відповідність обов`язкового дотримання письмової форми правочину та його нотаріального посвідчення у випадках, передбачених законом;

відповідність повноважень особи, яка подає документи для державної реєстрації прав;

відповідність відомостей про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що містяться у Державному реєстрі прав, відомостям, що містяться у поданих/отриманих документах;

наявність обтяжень прав на нерухоме майно;

наявність факту виконання умов правочину, з якими закон та/або відповідний правочин пов`язує можливість виникнення, переходу, припинення речового права, що підлягає державній реєстрації;

2) перевіряє документи на наявність підстав для проведення реєстраційних дій, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, зупинення державної реєстрації прав, відмови в державній реєстрації прав та приймає відповідні рішення.

Стаття 18 Закону покладає наступне зобов`язання на заявника, а саме під час подання заяви про державну реєстрацію прав заявник зобов`язаний повідомити державного реєстратора про наявність встановлених законом обтяжень речових прав на нерухоме майно.

Стаття 24 Закону встановлює підстави для відмови в державній реєстрації прав, якими є:

1) заявлене речове право, обтяження не підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону;

2) заява про державну реєстрацію прав подана неналежною особою;

3) подані документи не відповідають вимогам, встановленим цим Законом;

4) подані документи не дають змоги встановити набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяження;

5) наявні суперечності між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями;

6) наявні зареєстровані обтяження речових прав на нерухоме майно;

7) заяву про державну реєстрацію обтяжень щодо попереднього правонабувача подано після державної реєстрації права власності на таке майно за новим правонабувачем;

8) після завершення строку, встановленого частиною третьою статті 23 цього Закону, не усунені обставини, що були підставою для прийняття рішення про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав;

9) документи подано до неналежного суб`єкта державної реєстрації прав, нотаріуса;

10) заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень в електронній формі подано особою, яка згідно із законодавством не має повноважень подавати заяви в електронній формі;

11) заявником подано ті самі документи, на підставі яких заявлене речове право, обтяження вже зареєстровано у Державному реєстрі прав;

12) заявник звернувся із заявою про державну реєстрацію права власності щодо майна, що відповідно до поданих для такої реєстрації документів відчужено особою, яка на момент проведення такої реєстрації внесена до Єдиного реєстру боржників, у тому числі за виконавчими провадженнями про стягнення аліментів за наявності заборгованості з відповідних платежів понад три місяці.

Отже, вжиті судом в ухвалі суду від 17.04.2020 року заходи забезпечення позову у виді встановленої заборони, що є видом обтяження, яке підлягає реєстрації у Державному реєстрі прав, перешкоджає проведенню державної реєстрації прав на таке майно та є наслідком відмови у проведенні такої реєстрації.

За наслідком викладеного доводи представника позивача про те, що вжита судом заборона стосовно спірного нерухомого майна на підставі ухвали суду від 17.04.2020 року не міститься в реєстрі речових прав на нерухоме майно та не достатнім чином забезпечує збереження такого майна від подальшого його відчуження, є необґрунтованими та безпідставними.

Також суд вважає безпідставними доводи представника позивача стосовно посилання на здійснення відчуження ПАТ «Дельта Банк» спірного майна на аукціону під час дії обтяжень вжитих ухвалою суду від 30.07.2019 року, як на підставу для вжиття в цій справі додаткових заходів забезпечення позову, оскільки представником позивача не надано до суду належних доказів на підтвердження виду аукціону в рамках якого було здійснено його реалізації, з урахуванням того, що відповідно до положень Порядку реалізації арештованого майна, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України 29.09.2016 № 2831/5, реалізації підлягають арештоване майно, яким вважається рухоме або нерухоме майно боржника (крім майна, вилученого з цивільного обороту, обмежено оборотоздатного майна та майна, зазначеного у частині восьмій статті 56 Закону України «Про виконавче провадження»), на яке звернено стягнення і яке підлягає примусовій реалізації.

З положень вказаного Положення вбачається, що під час реалізації такого майна, відображається уся інформація про вжиті обтяження стосовно цього майна, що не є перешкодою для проведення торгів.

На підставі вищевикладеного, суд вважає безпідставними доводи представника позивача про необхідність вжиття заходу забезпечення позову у виді арешту стосовно спірного нерухомого майна - квартири АДРЕСА_2 , за наявності вжитих заходів забезпечення позову ухвалою суду від 17.04.2020 року, що є підставою для реєстрації обтяження цього нерухомо майна у Державному реєстрі прав, перешкоджає проведенню державної реєстрації прав на таке майно та є наслідком відмови у проведенні такої реєстрації.

Інших обґрунтованих посилань стосовно необхідності вжиття додаткових заходів забезпечення позову в цій справі, представником позивача не наведено і не доведено.

Метою забезпечення позову, згідно з вказаною постановою, є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Разом з тим, суд враховує, що заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання рішення суду і повинні застосовуватися лише у разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до даних дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.

За наслідком викладеного, суд доходить до висновку про відсутність підстав для задоволення заяви представника позивача ОСОБА_1 – ОСОБА_2 про забезпечення позову від 29.09.2020 року за вх. №48747/20 по цивільній справі №520/17436/19 за позовною заявою ОСОБА_1 до державного реєстратора Комунального підприємства «Агенція реєстраційних послуг» Манюти Сергія Васильовича, Комунального підприємства «Агенція реєстраційних послуг», Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк», ОСОБА_3 , про визнання дій протиправними та скасування запису про державну реєстрацію права власності.

Керуючись ст. ст. 149-153, 352, 353, 354, п.15.5 розділу ХІІІ Перехідні положення, ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Заяву представника позивача ОСОБА_1 – ОСОБА_2 про забезпечення позову від 29.09.2020 року за вх. №48747/20 по цивільній справі №520/17436/19 за позовною заявою ОСОБА_1 до державного реєстратора Комунального підприємства «Агенція реєстраційних послуг» Манюти Сергія Васильовича, Комунального підприємства «Агенція реєстраційних послуг», Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк», ОСОБА_3 , про визнання дій протиправними та скасування запису про державну реєстрацію права власності– залишити без задоволення.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду шляхом подання до Київського районного суду м. Одеси апеляційної скарги на ухвалу суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Повний текст ухвали суду складено 12.10.2020 року.

Головуючий Калініченко Л. В.