Рішення № 92153680, 30.09.2020, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30.09.2020 Справа №607/12637/19

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:

головуючого судді – Сливки Л.М.

за участі секретаря судового засідання – Хамелко О.Ю.,

представника позивача товариства з обмеженою відповідальністю «Альтфатер Тернопіль» - Никитюка Ростислава Ігоровича, відповідачки – ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Тернополі за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Альтфатер Тернопіль» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

Позивач ТОВ «Альтфатер Тернопіль» пред`явив до суду позов до відповідачки ОСОБА_1 , у якому, з урахуванням поданої заяви про збільшення позовних вимог, просить стягнути із відповідачки ОСОБА_1 заборгованість за послуги з вивезення побутових відходів за період з лютого 2012 року по лютий 2020 року в розмірі 1027,05 гривень. В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що на підставі рішень Виконавчого комітету Тернопільської міської ради №185 від 20 лютого 2013 року, № 133 від 25 січня 2012 року та договору-погодження від 27 січня 2012 року, ТОВ «Альтфатер Тернопіль» надає послуги з вивезення побутових відходів за адресою реєстрації місця проживання відповідачки ОСОБА_1 – АДРЕСА_1 . Послуги по вивезенню побутових відходів надавались якісно та вчасно згідно укладеного графіку та договору. Жодних претензій та інших зауважень щодо неякісного чи неналежного надання послуг від мешканців будинку по АДРЕСА_1 , в тому числі і від ОСОБА_1 не надходило. Відповідачка неналежно виконувала свої зобов`язання щодо оплати послуг з вивезення побутових відходів, у зв`язку із чим за період з лютого 2012 року по лютий 2020 року у неї утворилась заборгованість в розмірі 1027,05 гривень. При цьому, відповідачкою частково погашалась заборгованість, а саме: за 2012 рік – 65,02 гривень; за 2013 рік – 362,41 гривень; за 2015 рік – 235 гривень; за 2016 рік – 60 гривень. З цих підстав просить позов задовольнити та стягнути з відповідачки за послуги з вивезення побутових відходів за період з лютого 2012 року по лютий 2020 року в розмірі 1027,05 гривень.

Ухвалою судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 17 лютого 2020 року відкрито провадження у вказаній цивільній справі та призначено її до розгляду за правилами загального позовного провадження.

Від відповідачки ОСОБА_1 06 березня 2020 року надійшов до суду відзив на позов, у якому заперечує проти викладених у позові обставин та вказує, що згідно наданих позивачем розрахунків слідує, що до березня 2016 року у неї відсутня заборгованість за надані послуги з вивезення побутових відходів. При цьому, з березня 2016 року вона не користується послугами ТОВ «Альтфатер Тернопіль» щодо вивезення побутових відходів, оскільки не проживає у м. Тернополі, а тому вважає, що у неї відсутня заборгованість перед ТОВ «Альтфатер Тернопіль». Законом України «Про житлово-комунальні послуги» визначено основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між їх виробниками, виконавцями і споживачами. За вказаних обставин, відповідачка вважає, що підстави для стягнення із неї заборгованості відсутні, оскільки вона не проживає за адресою, за якою ТОВ «Альтфатер Тернопіль» надає послуги з вивезення побутових відходів. З цих підстав просила відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

01 липня 2020 року судом закрито підготовче провадження у даній цивільній справі та призначено її до судового розгляду, про що постановлено ухвалу суду, занесену до протоколу судового засідання.

У судовому засіданні представник позивача товариства з обмеженою відповідальністю «Альтфатер Тернопіль» - Никитюк Р.І. позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив задовольнити.

Відповідачка ОСОБА_1 у судовому засіданні заперечила проти позовних вимог та вказала, що з березня 2016 року не користується послугами ТОВ «Альтфатер Тернопіль», оскільки фактично не проживає за адресою їх надання.

Судом установлено:

Відповідачка ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_2 та зареєстрована за вказаною адресою.

Відповідно до рішення виконавчого комітету Тернопільської міської ради № 780 від 14.05.2010 року «Про видалення твердих побутових відходів» ДП «Альтфатер Тернопіль» було надано дозвіл на здійснення видалення відходів з території міста Тернопіль на сміттєзвалище біля с. Малашавці, Зборівського району.

Рішенням виконавчого комітету № 185 від 20.02.2013 року «Про надання послуг» було внесено зміни в п. 1. Рішення № 780 від 14.05.2010 року замість слів ПП «Катруб», ДПФ «Альтфатер Тернопіль», СПД ФО ОСОБА_2 , СПД ФО ОСОБА_3 СПД ФО ОСОБА_4 , СПД ФО ОСОБА_5 читати: ПП «Екотерн», ШІ «Квартал -Л», ДПФ «Альтфатер Тернопіль».

25 січня 2012 року рішенням виконавчого комітету № 133 було погоджено перелік місць розміщення контейнерів для зберігання побутових відходів на території місця згідно з додатком.

27 січня 2012 року між ДП «Альтфатер Тернопіль» та ГТОВ «Мрія», яке є баласноутримувачем будинку де проживає відповідач, було укладено Договір - Погодження.

Відповідно до предмету договору та з метою надання послуг населенню з видалення побутових відходів ГТОВ «Мрія» погоджує ДП «Альтфатер Тернопіль» розташування контейнерів в кількості 133 шт., згідно додатку до договору.

У графіку (дислокації) на вивезення твердих побутових відходів від 27.01.2012 року, ДП «Альтфатер Тернопіль» зобов`язувалось вивозити відходи у визначені дні за адресою проживання відповідачки ОСОБА_1 – АДРЕСА_1 , що виконується по сьогоднішній день.

12 липня 2019 року рішенням засновника ДП «Альтфатер Тернопіль» припинило своє існування шляхом перетворення з Дочірнього підприємства на Товариство з обмеженою відповідальністю. Таким чином, ТОВ «Альтфатер Тернопіль» є правонаступником усіх прав та обов`язків ДП «Альтфатер Тернопіль».

Згідно розрахунку щомісячних нарахувань і оплати послуг виданим 24 лютого 2020 ТОВ «Альтфатер Тернопіль» №113, за період з лютого 2012 року по лютий 2020 року розмір заборгованості ОСОБА_2 за надання послуг з вивезення побутових відходів становить 1027,05 гривень.

Як убачається із вказаного розрахунку відповідачка ОСОБА_1 частково погашала заборгованість, а саме: у квітні 2012 року у розмірі 25,02 гривень, у липні 2012 року – 40 гривень; у січні 2013 року – 50 гривень, у березні 2013 року 50 гривень; у червні 2013 року – 262,41 гривень; у січні 2015 року – 10 гривень, у червні 2015 року – 85 гривень; у серпні 2015 року – 20 гривень; у вересні 2015 року – 30 гривень; у листопаді 2015 року – 66 гривень; у грудні 2015 року – 24 гривні; у лютому 2016 року – 60 гривень.

Даний розрахунок був складений на підставі встановлених тарифів органу місцевого самоврядування на відповідний період, а саме:

З 01.02.2012 року по 01.05.2015 року на підставі рішення виконавчого комітету Тернопільської міської ради №1603 від 28.09.2011 року «Про встановлення тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій і на інші житлово-комунальні послуги» тариф на вивезення побутових відходів для населення становив 22,29 грн. без ПДВ.

З 01.05.2015 року по 01.05.2017 року на підставі рішення виконавчого комітету Тернопільської міської ради від 25.03.2015 року №264 «Про внесення змін в рішення виконавчого комітету міської ради від 28.09.2011 року №1603» тариф на вивезення побутових відходів для населення становить 42,80 грн. без ПДВ.

З 01.05.2017 року по 01.12.2018 року на підставі наказу №21 від 28.03.2017 року Управління житлово-комунального господарства, благоустрою та екології було затверджено для ДП «Альтфатер» коригуючий коефіцієнт 2,2, до тарифу, який діяв згідно рішення виконавчого комітету Тернопільської міської ради №1603 від 28.09.2011 року.

З 01.12.2018 року по сьогоднішній день на підставі наказу №102 від 22.10.2018 року Управління житлово-комунального господарства, благоустрою та екології було затверджено для ДП «Альтфатер» тариф на послуги з вивезення побутових відходів для населення без ПДВ в розмірі 72,56 грн. за куб.

Відповідно до абзацу 11 ст. 1 Закону України № 2189-VIII від 09.11.2017 року «Про житлово-комунальні послуги» (що діяв на час виникнення правовідносин між сторонами) комунальні послуги - це результат господарської діяльності, спрямованої на задоволення потреби фізичної чи юридичної особи у забезпеченні холодною та гарячою водою, водовідведенням, газо- та електропостачанням, опаленням, а також вивезення побутових відходів у порядку, встановленому законодавством.

Згідно з частиною першою статті 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» залежно від функціонального призначення житлово-комунальні послуги поділяються на: 1) комунальні послуги (централізоване постачання холодної води, централізоване постачання гарячої води, водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем), газо- та електропостачання, централізоване опалення, а також вивезення побутових відходів тощо); 2) послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, санітарно-технічне обслуговування, обслуговування внутрішньобудинкових мереж, утримання ліфтів, освітлення місць загального користування, поточний ремонт, вивезення побутових відходів тощо); 3) послуги з управління будинком, спорудою або групою будинків (балансоутримання, укладання договорів на виконання послуг, контроль виконання умов договору тощо); 4) послуги з ремонту приміщень, будинків, споруд (заміна та підсилення елементів конструкцій та мереж, їх реконструкція, відновлення несучої спроможності несучих елементів конструкцій тощо).

Згідно з вимогами ст. 19 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах. Учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є: власник, споживач, виконавець, виробник.

Пунктом 1 ч.3 ст.20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачений обов`язок споживача укласти договір на надання житлово-комунальних послуг, підготовлений виконавцем на основі типового договору.

Отже, умови типового договору, що набули юридично обов`язкового значення в силу актів цивільного законодавства, є обов`язковими для сторін договору, які не мають права відступити від їх положень і врегулювати свої відносини на власний розсуд.

Серед обов`язків співвласників багатоквартирного будинку, визначених у статті 7 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку», є наступні: виконання рішення зборів співвласників; своєчасна оплата за спожиті житлово-комунальні послуги.

Таким чином, Закон покладає обов`язок утримання квартири та сплати житлово-комунальних послуг на власника квартири у багатоквартирному будинку.

У статті 17 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» встановлено, що громадяни у сфері благоустрою населених пунктів зобов`язані дотримуватись правил благоустрою населених пунктів.

Згідно частин 2-4 ст. 351 Закону України "Про відходи" власники або наймачі, користувачі, у тому числі орендарі, джерел утворення побутових відходів укладають договори з виконавцем послуг з вивезення побутових відходів, здійснюють оплату послуг з поводження з побутовими відходами та забезпечують роздільне збирання побутових відходів. Виконавця послуг з вивезення побутових відходів визначає орган місцевого самоврядування на конкурсних засадах у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Виконавець послуг з вивезення побутових відходів укладає договори про надання послуг з поводження з побутовими відходами із споживачами. Виконавець послуг з вивезення побутових відходів зобов`язаний укласти договори про надання послуг з перероблення та захоронення побутових відходів із суб`єктами господарювання, що надають такі послуги відповідно до правил благоустрою території населеного пункту, розроблених з урахуванням схеми санітарного очищення населеного пункту. Договори про надання послуг з поводження з побутовими відходами мають містити інформацію про укладені договори між виконавцем послуг з вивезення побутових відходів та суб`єктами господарювання, що надають послуги з перероблення та/або захоронення побутових відходів.

На виконання зазначеного закону прийнято постанову Кабінету Міністрів України від 10 грудня 2008 року № 1070 «Про затвердження Правил надання послуг з поводження з побутовими відходами», за положеннями пунктів 6-13 якої визначено, що норми вивозу відходів, контроль якості послуг, графік надання послуг визначається замовником послуг органом місцевого самоврядування, а оплата за послуги здійснюється відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 25 липня 2006 року № 1010.

Так, відповідно до відповіді від 08.04.2019 року № 155, на запит ДП «Альтфатер Тернопіль», ТОВ «Мрія» зазначило, що послуги по вивезенню побутових відходів надавались якісно та вчасно згідно укладеного графіку та Договору. Жодних претензій та інших зауважень щодо неякісного чи неналежного надання послуг від мешканців будинків, де відповідно до графіку надаються послуги, зокрема в т.ч. і від ОСОБА_1 не надходило.

Відтак, із вказаної відповіді слідує, що позивач свої послуги надає якісно та вчасно згідно укладеного графіку.

Згідно з пунктом «б» частини першої статті 15 Закону України «Про відходи» громадяни України, іноземці та особи без громадянства зобов`язані вносити в установленому порядку плату за користування послугами з вивезення побутових відходів.

Згідно зі ст.ст. 525, 526, 530 ЦК України, зобов`язання мають виконуватися належним чином і в термін передбачений договором, одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається, боржник не звільняється від відповідальності за виконання грошового зобов`язання.

Відповідачка від наданих позивачем послуг у встановленому законом порядку не відмовлявся, однак їх не оплачував у повному обсязі.

Відповідно до вимог ст.322 ЦК України власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 4 ст. 319 ЦК України власність зобов`язує.

Однак, відповідачкою ОСОБА_1 , як власником квартири АДРЕСА_2 не дотримано обов`язку з утримання належної їй квартири та оплати послуг за вивезення побутових відходів.

Відповідно до ч.1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідачка ОСОБА_1 заперечує проти викладених у позові обставин, покликаючись на те, що вона не проживає за адресою АДРЕСА_3 , за якою позивачем надаються послуги з вивезення побутових відходів.

На підтвердження зазначених обставин відповідачкою ОСОБА_1 надано Акт обстеження матеріально-побутових умов домогосподарства з метою підтвердження фактичного місця проживання осіб №3-06 від 03 січня 2020 року, складеного комісією у складі в.о. старости с. Цебрів -Зварич І.Є., депутатів Озерянської сільської ради: Олійник Н.М., ОСОБА_3 , при проведенні обстеження матеріально-побутових умов домогосподарства, розташованого за адресою: АДРЕСА_4 , було виявлено факт фактичного місця проживання наступних осіб: ОСОБА_1 , 1965 року народження; ОСОБА_4 , 1993 року народження; ОСОБА_5 , 1990 року народження.

Довідкою №3-769 виданою 23 грудня 2019 року Озерянською сільською радою Тернопільського району, Тернопільської області стверджується, що ОСОБА_1 з березня 2016 року проживає без реєстрації по АДРЕСА_4 , згідно підтвердження свідків ОСОБА_6 та ОСОБА_7 .

Суд критично сприймає зазначені докази, які надані відповідачкою як на підставу відсутності у неї обов`язку щодо сплати послуг з вивезення побутових відходів, які надаються позивачем ТОВ «Альтфатер Тернопіль».

Так, у Постанові від 02 квітня 2020 року при розгляді цивільної справи №757/29813/17-ц (провадження № 61-2066св19) Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду зробив висновок про те, що непроживання відповідача у квартирі, яка належить їй на праві власності, та факт відсутності її реєстрації у цій квартирі не звільняє власника квартири, від обов`язку нести витрати по оплаті житлово-комунальних послуг.

Таким чином, оскільки відповідачка ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_2 та не відмовлялась від надання послуг з вивезення побутових відходів, які надаються позивачем ТОВ «Альтфатер Тернопіль», а тому, зобов`язана оплачувати їх вартість.

За вказаних обставин наявні підстави для стягнення заявленої позивачем заборгованості за період з лютого 2012 року по лютий 2020 року в сумі 1027,05 гривень.

Також слід зазначити, що позовна давність переривалася, у зв`язку із частковою сплатою відповідачкою заборгованості.

Проаналізувавши в сукупності досліджені докази, встановлені ними обставини та визначені відповідно до них правовідносини сторін, враховуючи вимоги закону, суд приходить до переконання, що позовні вимоги підлягають задоволенню шляхом стягнення із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Альтфатер Тернопіль» 1027,05 (одну тисячу двадцять сім) гривень 05 копійок заборгованості за надані послуги з вивезення побутових відходів.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі наведеного та керуючись статтями 4, 12, 81, 141, 259, 263, 265, 268, 273, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд,

УХВАЛИВ:

Позов товариства з обмеженою відповідальністю «Альтфатер Тернопіль» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості – задовольнити.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Альтфатер Тернопіль» 1027,05 (одну тисячу двадцять сім) гривень 05 копійок заборгованості за надані послуги з вивезення побутових відходів та 1921 (одну тисячу дев`ятсот двадцять одну) гривню судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Апеляційна скарга подається до Тернопільського апеляційного суду.

Дата складення повного судового рішення 09 жовтня 2020 року.

Реквізити сторін:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Альтфатер Тернопіль» – адреса місцезнаходження: м. Тернопіль, вул. Бродівська-Гріги, 3, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 22601875;

Відповідач: ОСОБА_1 – зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .

Головуючий суддяЛ. М. Сливка