Рішення № 92151368, 28.09.2020, Миколаївський районний суд Львівської області

Провадження №2/447/29/20 Справа №447/968/19

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ У К Р А Ї Н И

28.09.2020 м. Миколаїв

Львівська область

Миколаївський районний суд Львівської області у складі судді Павліва В.Р.,

за участю секретаря судового засідання Волківської-Любінської Н.Б.,

розглянув у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в порядку загального позовного провадження цивільну справу

за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, завданої пошкодженням у ДТП транспортного засобу,

інтереси позивача представляв адвокат Гончаров В.В.

інтереси відповідача представляв адвокат Джуфер Б.М.

Процесуальні дії у справі.

06.05.2019 позивач ОСОБА_1 звернувся в суд із зазначеною позовною заявою та

просить стягнути з відповідача - ОСОБА_2 106 824,90 грн. у відшкодування майнової шкоди, заподіяної пошкодженням транспортного засобу, а також всі понесені ним судові витрати. В обгрунтування позову покликається на наступні обставини. 18.03.2018 о 15-45 год. на 574 км+216 м автомобільної дороги М-06 "Київ-Чоп" в Миколаївському районі Львівської області ОСОБА_2 , керуючи транспортним засобом "Skoda", р.н. НОМЕР_1 , порушив правила дорожнього руху та допустив зіткнення з належним йому транспортним засобом "Volvo", р.н. НОМЕР_2 , який використовується ним у підприємницькій діяльності, пов`язаній з перевезенням вантажів. Постановою Дніпровського районного суду міста Києва від 25.05.2018 у справі №758/4641/18 відповідача визнано винним у скоєнні зазначеної ДТП та притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.

У відповідності до звіту автотоварознавчого дослідження ПП ОСОБА_3 від 12.04.2019 №128/1 вартість відновлювального ремонту транспортного засобу внаслідок його пошкодження у вказаній ДТП станом на час цієї ДТП складає 203 624,90 грн. Крім того, за проведення такого дослідження ним було сплачено 2200,00 грн., що стверджується актом приймання-передачі виконаних робіт від 17.04.2019 №128, рахунком ПП ОСОБА_4 від 17.04.2019 №39 та платіжним дорученням від 19.04.2019 №1494. Таким чином, позивач стверджує, що відповідач заподіяв йому майнову шкоду на загальну суму 205 824,90 грн. А тому, був змушений звернутись в суд із вказаним позовом.

Провадження у справі відкрито судом 16.07.2019 на підставі позову ОСОБА_1 , підготовче засідання по справі призначено на 31.07.2019.

16.08. 2019 відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що позову не визнає. Вважає, що сума матеріальної шкоди, а також заявлені позивачем суми витрат на правову допомогу є такими, що штучно збільшені та не відповідають дійсності. Зокрема, вказав, що витрати на відновлювальний ремонт ОСОБА_1 обгрунтовує звітом про оцінку автомобіля №128/1 від 12.04.2019, однак при цьому не надає жодного підтвердження фактичних витрат на проведення такого ремонту. Звіт про визначення вартості транспортного засобу від 12.04.2019 по своїй суті є дублікатом звіту від 22.03.2018, який замовлявся для пред`явлення у страхову компанію та по суті не є належним та допустимим доказом, оскільки немає жодного відношення до досліджуваного предмету спору. Позивачем не доведено витрат на відновлювальний ремонт, а тому у позові має бути відмовлено. Крім того, користуючись своїм правом, відповідно до ст. 93 ЦПК України поставив запитання позивачу щодо обставин, які мають значення для справи.

29.08.2020 позивач подав відповідь на відзив, в якому послався на роз`яснення, надані у Постанові Пленуму Верховного Суду України від 27.03.1992 №6 "Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди" щодо необхідних доказів,які підтверджують понесені витрати, а тому, звіт про оцінку майна від 12.04.19 №128/1 є належним, допустимим та достатнім доказом.

Ухвалою від 03.09.2019 постановлено розгляд справи проводити в режимі відеоконференції.

17.09.2019 відповідачем подано заперечення на відповідь на відзив.

Ухвалою від 04.12.2019 підготовче провадження закрито, цивільну справу призначено до розгляду на 09.01.2019.

Ухвалою від 30.01.2020 по справі призначено судову автотоварознавчу експертизу, проведення якої доручено судовому експерту Львівського НДЕКЦ МВС України Долинському С.М.

25.02.2020 представник позивача ОСОБА_5 подав апеляційну скаргу. Постановою Львівського апеляційного суду від 13.08.2020 ухвалу змінено та виключено прізвище експерта, якому доручено проведення автотоварознавчої експертизи.

26.03.2020 представник позивача подав заяву з відповідями на запитання.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та просив такі задовольнити, вказав, що на даний час позивач відновив ТЗ власними силами на належній йому автобазі за допомогою своїх працівників( механіків), тому у нього відсутні відповідні документи щодо вартості ремонтних робіт транспортного засобу, інші способи довести понесені витрати відсутні

Представник відповідача в судовому засіданні вимоги викладені в позовній заяві заперечив, зазначив, що Позивач не надав суду доказів на підтвердження розміру фактичних витрат на відновлювальний ремонт автомобіля з урахуванням коефіцієнта зносу деталей, що позбавляє суд можливості визначити розмір майнової шкоди, яка підлягає стягненню. Також зазначив, що розмір майнової шкоди про стягнення якої просить позивач , а також заявлені ним суми витрат на правову допомогу є такими, що штучно збільшені та не відповідають дійсності, звіт про оцінку ТЗ №128/1 від 12.04.2019 є неналежним доказом, оскільки він є дублікатом звіту №128, повторна оцінка ТЗ не проводилася. Вартість відновлювального ремонту згідно до цього звіту складає 203 624,90 грн., з яких вартість ремонтних робіт 26181,19 грн., вартість необхідних для ремонту матеріалів-7664,89 грн., вартість замінних складових-169 778,82 грн., однак позивач не надав доказів саме фактичних витрат на відновлювальний ремонт згідно до цих складових. Крім того, позивач безпідставно включив у вартість відновлювального ремонту суму ПДВ в розмірі 33937,48 грн., оскільки не надав доказів сплати ним ПДВ при заміні складових частин автомобіля.

Суд встановив:

18.03.2018 о 15-45 год. на 574 км+216 м автомобільної дороги М-06 "Київ-Чоп" в Миколаївському районі Львівської області відбулось ДТП за участю транспортного засобу марки "Skoda", н.з. НОМЕР_1 , під керуванняя ОСОБА_2 та транспортного засобу марки "Volvo", н.з. НОМЕР_2 , який належить ОСОБА_1 .

Відповідно до звіту №128/1 про оцінку автомобіля VOLVO FH, номерний знак НОМЕР_2 , вартість відновлювального ремонту автомобіля складає 203624,90 грн. в тому числі:вартість ремонтних робіт-26181,19 грн., вартість необхідних для ремонту матеріалів-7664,89 грн., вартість замінних складових-169778,82 грн. За проведення оцінки автомобіля позивач сплатив 2200 грн., що стверджується актом приймання-передачі виконаних робіт від 17.04.2019 року №128, платіжним дорученням №1494 від 19.04.2019 року.

Цивільно-правова відповідальність Відповідача, пов`язана із експлуатацією транспортного засобу «SKODA”,д.р.н. НОМЕР_1 була застрахована за відповідним полісом №АК/7071275 ПрАТ « Страхова компанія « Колоннейд Україна» , яка виплатила позивачу страхове відшкодування у розмірі 99000 грн., згідно з платіжним дорученням від 19.05.2018 р №5000577939.

Позивачем не надано підтвердження фактичних витрат на проведення ремонту транспортного засобу.

Оцінка суду.

Згідно ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч.1 ст.1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: 1) шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою; 2) за наявності вини лише особи, якій завдано шкоди, вона їй не відшкодовується; 3) за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.

Відповідно до ч.2 ст.1192 ЦК України розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Стаття 1194 Цивільного кодексу України передбачає, що особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Оскільки на момент звернення до суду позивач відремонтував автомобіль, стягненню з відповідача підлягає різниця між вартістю відновлювального ремонту, яку фактично сплатив позивач і страховою виплатою. У судовому засіданні представник позивача пояснив, що позивач відновлював ТЗ власними силами за допомогою своїх працівників. Доказів на підтвердження розміру витрат на ремонт автомобіля не надав. Клопотання про витребування доказів чи про призначення експертизи не подавав.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладений у постановах №753/19288/14-ц від 30.10.2019 року, № 591/3152/16-ц від 25.03.2019 року, згідно до якої, у разі здійснення відновлювального ремонту пошкодженої речі розмір збитків визначається як реальна вартість матеріалів і робіт,затрачених на її відновлення, а у разі не проведення ремонту-як вартість матеріалів і робіт, необхідних для її відновлення у майбутньому.

Враховуючи те, що на підтвердження розміру витрат, понесених на ремонт автомобіля позивач доказів не надав, суд позбавлений можливості визначити розмір майнової шкоди, яка була завдана відповідачем позивачу, оскільки не наділений правом збирати докази. Тому, у задоволенні позову в частині стягнення з відповідача майнової шкоди слід відмовити, оскільки позивачем не доведено її розмір.

Оцінюючи зібрані по справі докази в їх сукупності, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позову.

Керуючись ст. ст. 259, 263-265 ЦПК України, суд,

ухвалив:

у задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, завданої пошкодженням у ДТП транспортного засобу - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Львівського апеляційного суду через Миколаївський районний суд Львівської області.

Позивач - ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 .

Відповідач - ОСОБА_2 , місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП не зазначено.

Повний текст рішення складено 08.10.2020

Суддя Павлів В. Р.