Постанова № 92149586, 23.09.2020, Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя)

1Справа № 335/7199/20 2-а/335/248/2020

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 вересня 2020 року м. Запоріжжя

Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя в складі: головуючого судді Калюжної В.В., за участю секретаря судового засідання Каравайко В.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до поліцейського роти №1 батальйону № 3 Управління патрульної поліції м. Запоріжжя Департаменту патрульної поліції сержанта поліції Гусак Вікторії Ігорівни про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до поліцейського роти №1 батальйону № 3 Управління патрульної поліції м. Запоріжжя Департаменту патрульної поліції сержанта поліції Гусак Вікторії Ігорівни про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАМ № 2979328 від 14.08.2020.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що спірною постановою його було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – КУпАП) та накладено стягнення у вигляді штрафу розміром 425,00 грн.

Вважає, що в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення, а під час розгляду справи інспектором були допущені порушення його прав, передбачених КУпАП та Конституцією України. З наведених підстав просив задовольнити позов та скасувати вищезазначену постанову відповідача та стягнути з відповідача на його користь понесені витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 1 000 грн. та сплачений судовий збір у розмірі 420,40 грн.

Ухвалою судді Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 28.08.2020 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, розгляд справи призначено на 08.09.2020 в порядку позовного провадження в окремих категоріях адміністративних справ відповідно до ст. ст. 268, 272, 286 КАС України, встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позов.

Позивач в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, представник позивача – адвокат Яма Д.М. надав заяву про розгляд справи за його відсутності. У заяві зазначив, що позовні вимоги підтримує та просить позов задовольнити.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, причини неявки суду не повідомив, відзиву на позов не надав.

Інших заяв по суті справи до суду не надходило.

З урахуванням вимог ч. 9 ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України) суд вважав за можливе розглянути справу за відсутності учасників справи в порядку письмового провадження.

Дослідивши обставини справи та перевіривши їх доказами в межах заявлених позовних вимог, суд встановив наступне.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Положеннями ч. 2 ст. 77 КАС України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

В межах розгляду даної справи суд дійшов висновку, що відповідачем не доведено правомірності прийнятої постанови, з таких підстав.

Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Частиною 2 ст. 122 КУпАП передбачено відповідальність за порушення правил проїзду перехресть, зупинок транспортних засобів загального користування, проїзд на заборонний сигнал світлофора або жест регулювальника, порушення правил обгону і зустрічного роз`їзду, безпечної дистанції або інтервалу, розташування транспортних засобів на проїзній частині, порушення правил руху автомагістралями, користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку, використання цих приладів та їх переобладнання з порушенням вимог відповідних стандартів, користування під час руху транспортного засобу засобами зв`язку, не обладнаними технічними пристроями, що дозволяють вести перемови без допомоги рук (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання), а так само порушення правил навчальної їзди.

Згідно зі ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відповідно до змісту постанови у справі про адміністративне правопорушення ЕАМ № 2979328 від 14.08.2020, прийнятої відповідачем, 14.08.2020 о 23:35:47 год. позивач, керуючи автомобілем «LANOS», державний номер НОМЕР_1 , рухаючись по вул. Богдана Хмельницького, 15, не подав сигнал світловим покажчиком повороту відповідного напрямку при повороті, чим порушив п. 9.2 «б» - порушення попереджувальних сигналів при зміні напрямку руху (а.с. 11).

Відповідно до п. 9.2 «б» ПДР України водій повинен подавати сигнали світловими покажчиками повороту відповідного напрямку: перед перестроюванням, поворотом або розворотом.

В той же час, одна тільки постанова про притягнення позивача до адміністративної відповідальності не є беззаперечним доказом вчинення ним правопорушення, оскільки саме по собі описання адміністративного правопорушення не може бути належним доказом вчинення особою такого порушення. Така постанова по своїй правовій природі є рішенням суб`єкта владних повноважень щодо наслідків розгляду зафіксованого правопорушення, якому передує фіксування цього правопорушення. Відповідна позиція викладена в постанові Верховного суду від 26.04.2018 року у справі № 338/1/17.

Також слід зауважити, що позивач у позові зазначає, що ним не було допущено вказане у спірній постанові порушення та відповідачем було допущені порушення прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, передбачені ст. 268 КУпАП, та порушені вимоги щодо процедури розгляду справи, а саме порядок, встановлений ст.ст. 278,279 КУпАП.

За таких обставин, враховуючи, що відповідачем пояснення позивача не були спростовані, а в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності в силу вимог ч. 2 ст. 71 КАС України покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову, що встановлює презумпцію вини суб`єкта владних повноважень, рішення, дії чи бездіяльність якого оскаржуються і повідомлені позивачем обставини справи про рішення, дії, бездіяльність відповідача - суб`єкта владних повноважень відповідають дійсності, доки відповідач, їх не спростує, суд дійшов висновку про обґрунтованість доводів позивача, і вважає за можливе покласти їх в основу як докази обставин, на які він посилається в обґрунтування заявленого позову.

Разом із тим, відповідач у судове засідання не з`явився, не надав жодних доказів правомірності прийнятої постанови (у т.ч. й відео боді-камери), а також не надав відзиву на позовну заяву і не зазначив будь-яких поважних причин неможливості його подання, що розцінюється судом як визнання позову відповідачем в порядку ч. 4 ст. 159 КАС України.

З урахуванням викладених обставин, суд дійшов висновку, що відповідач не виконав свого процесуального обов`язку з доказування правомірності прийнятого ним рішення, тому постанова відповідача підлягає скасуванню із закриттям провадження у справі за відсутності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення на підставі п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України, п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.

Вирішуючи питання про стягнення витрат на правничу допомогу, суд враховує наступне.

Положеннями ч. 1 ст. 132 КАС України визначено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 132 КАС України витрати на професійну правничу допомогу відносяться до витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Відповідно до ч.ч. 1, 7 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

На підтвердження понесених судових витрат на професійну правничу допомогу позивачем надано ордер на надання правової допомоги серії ЗП № 104160, договір про надання послуг адвоката № 335-з-2020 від 10.06.2020 разом з актом передачі –приймання послуг від 27.08.2020, копію квитанції до прибуткового касового ордеру № б/н від 27.08.2020 на суму 1 000 грн.

Оцінивши надані позивачем докази на підтвердження понесених судових витрат на професійну правничу допомогу, суд вважає, що розмір витрат на оплату послуг адвоката є співмірним зі складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг- складання позовної заяви), часом, витраченим адвокатом для їх виконання та обсягом наданих адвокатом послуг, а тому вказана позивачем сума в розмірі 1 000,00 грн. підлягає стягненню на користь позивача ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Також, сума судових витрат зі сплати судового збору розміром 420,40 грн., сплачена позивачем, підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, службовою особою якої є відповідач, тобто за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту патрульної поліції.

Підсумовуючи все вищевикладене, позов ОСОБА_1 підлягає задоволенню в повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 2, 6, 9, 73–79, 159, 205, 211, 217, 227–228, 241–246, 250, 255, 286 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 - задовольнити.

Скасувати постанову поліцейського роти №1 батальйону № 3 Управління патрульної поліції м. Запоріжжя Департаменту патрульної поліції сержанта поліції Гусак Вікторії Ігорівни про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕАМ № 2979328 від 14.08.2020, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладено стягнення у вигляді штрафу розміром 425 (чотириста двадцять п`ять) гривень 00 копійок.

Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення закрити за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту патрульної поліції (місцезнаходження: 03048, м. Київ, вул. Федора Ернста, буд. 3, код в ЄДРПОУ 40108646) понесені судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 1 000 (одна тисяча) грн. 00 коп.

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту патрульної поліції судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 420 (чотириста двадцять) гривень 40 копійок.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення до Третього апеляційного адміністративного суду через Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.

Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому рішення суду.

Інформація відповідно до п. 4 ч. 5 ст. 246 КАС України:

Позивач – ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідач – поліцейський роти №1 батальйону № 3 Управління патрульної поліції м. Запоріжжя Департаменту патрульної поліції сержант поліції Гусак Вікторія Ігорівна, місце проходження служби: вул. Перемоги, буд. 96, м. Запоріжжя, 69057.

Суддя В.В. Калюжна