Вирок № 92142376, 12.10.2020, Святошинський районний суд міста Києва

ун. № 759/12702/20

пр. № 1-кп/759/1364/20

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 жовтня 2020 року м.Київ

Святошинський районний суд м. Києва в складі

головуючого - судді Скоріна А.В.;

при секретарі - Олійник Б.М. ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження № 12020105080000223 за обвинувальним актом стосовно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Києва, громадянина України, освіта середня, одруженого, має на утриманні неповнолітню дитину ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , не працюючого, зареєстрованого та проживаючого в АДРЕСА_1 , на момент скоєння кримінального правопорушення не судимого,

який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.185 ч.1 КК України,

за участю сторони обвинувачення: прокурора Балабан Є.О.,

сторони захисту: обвинуваченого ОСОБА_1 ,

потерпілого: ОСОБА_3

В С Т А Н О В И В:

Під час судового розгляду встановлено, що ОСОБА_1 , будучи знайомим з ОСОБА_3 та здійснюючи з жовтня 2019 року разом з останнім роботи по складанню меблів на замовлення, мав безперешкодний доступ до орендованого ОСОБА_3 складського приміщення, розташованого по АДРЕСА_2 .

Не маючи постійного місця роботи, та перебуваючи в скрутному матеріальному становищі, а також будучи поінформованим про наявність в орендованому ОСОБА_3 складському приміщенні електроінструментів, які використовувались під час складання меблів, ОСОБА_1 вирішив таємно викрасти дане чуже майно для продажу його до ломбарду, з метою отримання грошових коштів для власних потреб.

З цією метою, ОСОБА_1 , у невстановлений дізнанням час доби, в період з 02.05.2020 по 15.05.2020, користуючись наявними у нього ключами, безперешкодно відвідував складське приміщення, розташоване за адресою: АДРЕСА_2 , звідки таємно викрав чуже майно, яке належить ОСОБА_3 , а саме:

-електролобзик «Макіта-4329 450 WT», вартістю 600 грн.;

-шуруповерт «Bosh PSR12», вартість 400 грн.;

-перфоратор «Bosh GBH2-26DRE», вартістю 1000 грн.;

-пилку торцеву «JET», вартістю 1500 грн.;

-фрезер «DWT», вартістю 800 грн.,

а всього майна на загальну суму 4300 грн., після чого з місця вчинення кримінального проступку зник, розпорядившись викраденим на власний розсуд, чим завдав ОСОБА_3 майнову шкоду.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.185 ч.1 КК України, не визнав та показав, що інструменти, якими користувалися ОСОБА_3 періодично перебували у нього за місцем проживання, а саме в квартирі. Потерпілий ОСОБА_3 часто залишався у нього вдома ночувати і відповідно інструменти залишались також. Інструменти він привозив за місцем роботи, коли вони були необхідні для роботи. З плином часу обсяг роботи значного зменшився і відповідно інструменти були здані ним до ломбарду, оскільки він перебував в скрутному матеріальному становищі.

Також ОСОБА_1 показав, що інструменти належать потерпілому ОСОБА_3 , а він просто користувався даними інструментами. Вищезазначені інструменти зберігались у складському приміщенні за адресою по АДРЕСА_2 Він не пам`ятає, коли саме взяв інструменти до себе додому, однак зазначив, що це робилось на постійній основі. Також він не пам`ятає, коли конкретно заклав до ломбарду вищезазначені інструменти. Інструменти закладалися періодично для отримання грошових коштів для власних потреб. Грошові кошти були використані на купівлю продуктів. Він визнає, що заклав чужі інструменти до ломбарду, але зазначив, що ОСОБА_3 був належним чином повідомлений та не заперечував щодо закладення інструментів до ломбарду.

Винуватість ОСОБА_1 у скоєних кримінального правопорушення, передбаченого ст.185 ч.1 КК України підтверджується показаннями потерпілого та свідка.

Так, потерпілого ОСОБА_3 в судовому засіданні показав, що 25.05.2020 року прийшов до свого складського приміщення і виявив, що відсутні інструменти, а саме: електролобзик, шуруповерт, перфоратор, фрезер, торцева пилка. Коли він був відсутній за місцем роботи, то обвинувачений ОСОБА_1 не просив вищезазначені інструменти, йому вони були непотрібні. ОСОБА_1 не звертався до нього з проханням взяти інструменти зі складського приміщення для власного використання. Якщо у обвинуваченого виникала потреба в інструментах, то він запитував дозволу. ОСОБА_1 завжди ставив до відома, що бере інструменти для власного використання. Через деякий час обвинувачений поставив його до відома, про те, що інструменти були закладені до ломбарду. Він дозволу на дану дію не надавав, зазначив, що його було поставлено перед фактом про те, що інструменти знаходяться у ломбарді. Перелік майна відповідає дійсності. Саме це майно без його дозволу ОСОБА_1 заклав в ломбард.

Свідок ОСОБА_4 в судовому засіданні показав, що ОСОБА_3 знає давно і той займається меблями. Він постійно бачив в нього інструменти, якими ОСОБА_3 користувався. У зв`язку з карантином у ОСОБА_3 та ОСОБА_1 не було роботи і він дізнався, що обвинувачений без дозволу взяв інструменти та розпорядився ними на власний розсуд. ОСОБА_3 прийшов на роботу та не виявив інструменти, відразу було викликано поліцію. На місці роботи, де працює ОСОБА_3 він бачив інструменти, а саме: електролобзик, шуруповерт, перфоратор, фрезер, торцеву пилку та інші інструменти.

Крім показань потерпілого та свідка винуватість ОСОБА_1 у скоєні кримінального правопорушення, передбаченого ст.185 ч.1 КК України об`єктивно підтверджується наступним:

-протоколом огляду місця події від 24.07.2020, згідно якого було оглянуто місце скоєння кримінального правопорушення за адресою: м.Київ, вул.С.Сосніних, 11 (а.п.12-19);

-протокол пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 28.07.2020 за участю потерпілого ОСОБА_3 , який впізнав ОСОБА_1 , як особу, яка вкрала інструмент з складського приміщення за адресою: АДРЕСА_2 , заклавши його в ломбард (а.п.37-40);

-відповідь ПТ «АЙ ТІ Ломбард» №77/7 від 28.07.2020, що ОСОБА_1 в період з 02.05.2020 по 15.05.2020 звертався до ломбарду з приводу закладу інструмента, який належить потерпілому ОСОБА_3 (а.п.51);

-постановою про визнання речових доказів та передачу їх на зберігання від 28.07.2020 (а.п.52).

Вищевказані докази дослідженні у судовому засіданні, суд визнає належними та допустимими, оскільки вони отримані у порядку встановленому КПК України і мають значення у даному кримінальному провадженні.

Аналізуючи показання обвинуваченого ОСОБА_1 , який визнає, що заклав в ломбард чужий інструмент, але зазначив, що потерпілий був належним чином повідомлений та не заперечував щодо закладення інструментів до ломбарду, то суд до цих показань ставиться критично і вважає, що обвинувачений намагається ухилитися від кримінальної відповідальності за вчинене.

Вищевказані показання ОСОБА_1 повністю спростовуються показаннями потерпілого ОСОБА_3 та свідка ОСОБА_4 , які узгоджуються між собою і не викликають у суду сумніву в їx достовірності у встановлених судом діянь обвинуваченого, оскільки вони послідовні, не протирічні i підтверджуються сукупністю досліджених в судовому засіданні доказами.

Таким чином, оцінюючи в сукупності всі докази, що досліджені в судовому засіданні, суд знаходить винуватість обвинуваченого, в межах пред`явленого обвинувачення, згідно ст.337 КПК України, доведеною повністю, а саме за ст.185 ч.1 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка).

Вирішуючи питання про призначення покарання обвинуваченому ОСОБА_1 , суд, на підставі ст.ст.50, 65 КК України, враховую характер та ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке згідно ст.12 КК України відноситься до кримінального проступку, відсутність обставин, що пом`якшує та обтяжують покарання, його поведінку як до, так і після вчинення кримінального правопорушення і приходить до переконання про призначення йому покарання у виді обмеження волі, в межах санкції ч.1 ст.185 КК України.

Поряд з цим, суд з врахуванням фактичних обставин справи, особу обвинуваченого, який на момент вчинення кримінального правопорушення, не судимий, одружений, має постійне місце проживання, не працює, має постійне місце проживання та реєстрації, вважає за можливе його виправлення та перевиховання без ізоляції від суспільства, обравши йому покарання не пов`язане з обмеженням волі згідно ст.75 КК України, поклавши на нього обов`язки, передбачені ч.1 ст.76 КК України.

Саме таке покарання на думку суду є необхідним і достатнім для його виправлення та попередження скоєння нових злочинів.

Долю речових доказів вирішити у відповідності до ст.100 КПК України,

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.368, 373-376 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ст.185 ч.1 КК України та призначити йому покарання у виді обмеження волі строком на 2 (два) роки.

На підставі ст.75 КК України ОСОБА_1 звільнити від відбування покарання з випробуванням, встановивши йому іспитовий строк 2 (два) роки та відповідно до п.п.1,2 ч.1 ст.76 КК України покласти на нього наступні обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Речові докази по справі: відповідь ПТ «АЙ ТІ Ломбард» №77/7 від 28.07.2020, зберігати при матеріалах кримінального провадження.

Вирок може бути оскаржений до Київського апеляційного суду через Святошинський районний суд міста Києва шляхом подачі апеляції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок, якщо інше не передбачено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення. Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.

СУДДЯ: А.В.Скорін