Ухвала суду № 92142372, 30.09.2020, Святошинський районний суд міста Києва

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА

пр. № 1-кс/759/4976/20

ун. № 759/16551/20

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 вересня 2020 року Святошинський районний суд м.Києва в складі :

головуючого слідчого судді ОСОБА_1

при секретарі ОСОБА_2

розглянувши клопотання слідчого СВ Святошинського УП ГУ НП в м. Києві ОСОБА_3 , погоджене з прокурором Київської місцевої прокуратури № 8 ОСОБА_4 про накладення арешту у кримінальному провадженні № 12020100080001732 від 01.04.2020р., за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 203-2 КК України,

ВСТАНОВИВ:

30.09.2020 року до суду надійшло клопотання слідчого Святошинського УП ГУ НП в м. Києві ОСОБА_5 про накладення арешту на 11 моніторів; 11 клавіатур; 11 ком`ютерних мишей, які були вилучені в ході огляду від 30.09.2020р. за адресою: м. Київ, вул. Симиренка, 17 в приміщенні, що перебуває в оренді ТОВ «Лото-Плюс» код 42059580, директором якого є ОСОБА_6 , на час проведення досудового розслідування.

В обґрунтування свого клопотання посилався на те, що 30.09.2020р близько 00:30 год на спец. лінію «102» надійшло повідомлення про те, що в супереч чинному законодавству надаються послуги з грального бізнесу на ком`ютерних терміналах, вказане приміщення розташоване за адресою: АДРЕСА_1 .

Так, 30.09.2020 в ході проведення огляду за адресою: АДРЕСА_1 , було виявлено та в подальшому вилучено 11 системних блоків, 11 моніторів.

Окрям того за авказаною адресою було виявлено та вилучено інші предмети що зберегли на собі сліди злочину а саме: 11 клавіатур; 11 мишей до ПК.

Вказані вище речові докази свідчать, що в приміщенні, що перебуває в оренді ТОВ «Лото-плюс» надаються послуги з грального бізнесу.

Враховуючи вищевикладене: 11 системних блоків, 11 моніторів, 11 клавіатур, 11 мишей, 11 комп`ютерних мишей, які були вилучені в ході огляду від 30.09.2020 не можливо використати як речові докази у кримінальному №12020100080001732 від 01.04.2020, без накладення арешту, та з метою забезпечення збереження вищевказаного майна або настання інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню, також з метою проведення відповідних судових експертиз.

Слідчий в судове засідання не з`явився, просив розглядати клопотання без його участі.

Вивчивши зміст клопотання і надані суду письмові докази, суд встановив наступне.

У провадженні Святошинського УП ГУ НП у м. Києві перебувають матеріали досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12020100080001732 від 01.04.2020р., за ознаками кримінальних правопорушень передбачених ч. 1 ст. 203-2 КК України.

Згідно з протоколом огляду місця події від 30.09.2020, в ході проведення огляду за адресою: АДРЕСА_1 , було виявлено та в подальшому вилучено 11 системних блоків, 11 моніторів, 11 клавіатур, 11 ком`ютерних мишей, які були вилучені в ході огляду від 30.09.2020р.

Згідно частини 1 ст.170 КПК України, арештом майнає тимчасове,до скасуванняу встановленомуцим Кодексомпорядку,позбавлення заухвалою слідчогосудді абосуду правана відчуження,розпорядження та/абокористування майном,щодо якогоіснує сукупністьпідстав чирозумних підозрвважати,що воноє доказомзлочину,підлягає спеціальнійконфіскації упідозрюваного,обвинуваченого,засудженого,третіх осіб,конфіскації уюридичної особи,для забезпеченняцивільного позову,стягнення зюридичної особиотриманої неправомірноївигоди,можливої конфіскаціїмайна.Арешт майнаскасовується увстановленому цимКодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення:1) збереження речових доказів;2) спеціальної конфіскації;3)конфіскації майнаяк видупокарання абозаходу кримінально-правовогохарактеру щодоюридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Згіднодо ч.3ст.170КПК Україниу випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним устатті 98цього Кодексу. Арешт може бути накладений і на майно, на яке раніше накладено арешт відповідно до інших актів законодавства. У такому разі виконанню підлягає ухвала слідчого судді, суду про накладення арешту на майно відповідно до правил цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Відповідно до ч. 2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати:1) правову підставу для арешту майна;2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу);3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу);3-1)можливість спеціальноїконфіскації майна(якщоарешт майнанакладається увипадку,передбаченому пунктом2частини другоїстатті 170цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу);5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження;6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Крім того, оцінюючи можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні, слід зазначити про відсутність у доданих до матеріалів клопотання рішення слідчого про визнання вказаного майна у якості речового доказу, а також відсутня у матеріалах клопотання інформація щодо призначення експертиз відносно вилученого майна.

Слідчим не надано доказів, що вказані у клопотанні речі підлягають спеціальній конфіскації чи конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи, або підлягає відшкодуванню шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягненню з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди у кримінальномупровадженні 12020100080001732від 01.04.2020р.за ознакамивчинення кримінальногоправопорушення,передбаченого ст. ч.1ст.203-2КК України КК України.

Крім того, слідчий просить накласти арешт на майно вилучено за адресою: АДРЕСА_1 , тоді як до протоколу огляду місця події від 30.09.2020, огляд проведено за адресою: АДРЕСА_1 .

Таким чином, враховуючи необґрунтованість і недоведеність необхідності застосування даного заходу забезпечення кримінального провадження, слідчий суддя не знаходить правових підстав для задоволення вказаного клопотання.

Керуючись ст.ст. 131, 132, 170-173, 175, 309, 395 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

В задоволенні клопотання слідчого СВ Святошинського УП ГУ НП в м. Києві ОСОБА_3 , погоджене з прокурором Київської місцевої прокуратури № 8 ОСОБА_4 про накладення арешту у кримінальному провадженні № 12020100080001732 від 01.04.2020р., за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 203-2 КК України-відмовити.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1