Рішення № 92141635, 23.09.2020, Оболонський районний суд міста Києва

23.09.2020 Справа № 756/548/19

Унікальний № 756/548/19

Провадження № 2/756/868/20

Р I Ш Е Н Н Я

I М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 вересня 2020 року Оболонський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді - Шевчука А.В.‚

при секретарі - Волковій А.А.,

розглянувши у судовому засiданнi в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Страхова компанія «Універсальна» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, -

в с т а н о в и в:

У січні 2019 року позивач ПАТ «Страхова компанія «Універсальна» звернулося до суду з позовом до відповідача ОСОБА_1 про стягнення суми виплаченого страхового відшкодування, при цьому у прохальній частині позовних вимог просять стягнути 3 849,14грн. відшкодувань з ОСОБА_2 .

Свої вимого позивач обґрунтовує тим, що 07.12.2017 року в м. Києві відбулася ДТП за участю у автомобіля марки «Івеко» д.н.з НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_2 та автомобіля марки «Мазда» д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_3 .

Постановою Орджонікідзевського районного суду м. Харкова ОСОБА_2 (Відповідача) було визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.

Пошкоджений автомобіль «Мазда» д.н.з. НОМЕР_2 було застраховано у ПАТ «Страхова компанія «Універсальна» на підставі договору добровільного страхування наземного транспорту засобу № 3111/261/000966 від 10.08.2017 року.

ПАТ «Страхова компанія «Універсальна» здійснило виплату страхового відшкодування в сумі 103 849,14 грн.

Оскільки цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу «Івеко» д.н.з НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_2 , була застрахована у ПрАТ «СК «ВУСО» на підставі полісу № АК3914298, останні здійснили страхову виплату на користь позивача у розмір 100 000,00 грн.

Позивач вказує, що різниця між завданою шкодою відповідачем і шкодою яка відшкодувалася страховою компанією відповідача становить 3 849.14 грн.

При цьому позивач вказує, що ОСОБА_1 в добровільному порядку кошти не відшкодовує.

03.06.2019 року представник позивача подав клопотання про збільшення розміру позовних вимога, а саме просять стягнути з ОСОБА_1 63 622,26 грн.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, про час та дату судового розгляду справи повідомлявся належним чином, надали клопотання, в якому просять проводити розгляд справи за їх відсутності, проти ухвалення заочного рішення не заперечують.

Представник відповідача у судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, надав суду заяву, у якій заперечував проти задоволення позовних вимог, вказував що його довіритель будь-якого відношення до ДТП, про яку вказує у позовній заяві позивач не має, а також постановою Орджонікідзевського районного суду м. Харкова не притягався до адміністративної відповідальності, зазначав що ОСОБА_1 не є належним відповідачем за позовом із даними вимогами та обґрунтуванням.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд дослідивши матеріали справи, встановив наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно ч. 1 ст. 175 ЦПК України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.

Відповідно ч. 5 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити: виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

Із тексту позовної заяви вбачається, що позивач викладає про обставини ДТП, яка відбулась 07.12.2017 року за участі автомобіля марки «Івеко» д.н.з НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_2 та автомобіля марки «Мазда» д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_3 . Окрім того посилається на постанову Орджонікідзевського районного суду м. Харкова, якою ОСОБА_2 було визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.

При цьому, із позовної заяви суду не вдається встановити дійсний перебіг подій та відношення саме ОСОБА_1 до ДТП, яка за твердженнями позивача відбулась 07.12.2017 року.

Позивач неодноразово викликався у судові засідання для можливості спростування чи доведення розбіжностей позовної заяви, зміни підстав або предмету позову, однак на виклики направляв заяву про розгляд справи за їх відсутності, а також згодом про збільшення позовних вимог, однак будь-яких пояснень, виправлень щодо змісту позовної заяви подано не було.

Згідно з положеннями ч. 1 ст. 48 ЦПК України сторонами у цивільному процесі є позивач і відповідач.

Належними є сторони, які є суб`єктами спірних правовідносин. Належним є відповідач, який дійсно є суб`єктом порушеного, оспорюваного чи невизнаного матеріального правовідношення. Належність відповідача визначається, перш за все, за нормами матеріального права.

На позивача покладений обов`язок довести, що саме йому належить оспорюване право, а вказаний ним відповідач зобов`язаний виконати покладений на нього законом або договором обов`язок.

Законодавець поклав на позивача обов`язок визначати відповідача у справі і суд повинен розглянути позов щодо тих відповідачів, яких визначив позивач. Водночас якщо позивач помилився і подав позов до тих, хто відповідати за позовом не повинен, або притягнув не всіх, він не позбавлений права звернутись до суду з клопотанням про заміну неналежного відповідача чи залучення до участі у справі співвідповідачів.

Ініціатива щодо заміни неналежного відповідача повинна виходити від позивача, який повинен подати клопотання. У цьому клопотанні позивач обґрунтовує необхідність такої заміни, а саме, чому первісний відповідач є неналежним і хто є відповідачем належним. Подання позивачем такого клопотання свідчить, що він не лише згоден, але й просить про заміну неналежного відповідача належним.

З урахуванням принципу диспозитивності суд не має права проводити заміну неналежного відповідача належним з власної ініціативи.

Неодноразові заяви позивача про розгляд справи за їх відсутності суд розцінює, як наполегливу вимогу розгляду справи саме до зазначеного відповідача і відсутність наміру його замінити.

Згідно ст. 51 ЦПК України якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі.

У пункті 8 постанови Пленуму Верховного Суду України від 12 червня 2009 року № 2 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» роз`яснено, що пред`явлення позову до неналежного відповідача не є підставою для відмови у відкритті провадження у справі чи залишення заяви без руху, оскільки заміна неналежного відповідача здійснюється в порядку, визначеному статтею 33 ЦПК України (2004 р.), норми якої кореспондуються зі статтею 51 ЦПК України (в редакції Закону№ 2147-VIІІ, чинній з 15.12.2017 р.). Після заміни неналежного відповідача або залучення співвідповідача справа розглядається спочатку в разі її відкладення або за клопотанням нового відповідача чи залученого співвідповідача та за його результатами суд відмовляє в позові до неналежного відповідача та приймає рішення по суті заявлених вимог щодо належного відповідача.

Пред`явлення позову до неналежного відповідача є підставою для відмови у позові, що не позбавляє позивача права пред`явити позов до належного відповідача.

Будь-яких клопотань зі сторони позивача про заміну не належного відповідача суду не подано, більше того за заявою позивача останні просять розглядати справу із вимогами до ОСОБА_1 за їхньої відсутності на підставі наданих доказів.

Враховуючи вищенаведене, суд вважає за потрібне у позові ПАТ «Страхова компанія «Універсальна» до ОСОБА_1 відмовити, оскільки виклад обставин позовної заяви не дають суду в законному порядку встановити дійсний перебіг подій та відношення саме ОСОБА_1 до ДТП, яка відбулась 07.12.2017 року, а в свою стягнути з останнього матеріальну шкоду.

На підставі викладеного, керуючись ст. 1054 ЦК України, ст.ст. 13, 51, 263- 265 ЦПК України, суд -

В И Р I Ш И В:

У задоволенні позову Публічного акціонерного товариства «Страхова компанія «Універсальна» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідком апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складення повного тексту судового рішення.

Суддя А.В. Шевчук