Ухвала суду № 92140338, 30.09.2020, Придніпровський районний суд м. Черкас

Придніпровський районний суд м.Черкаси

Справа № 711/3360/15-ц

Провадження 2-п/711/2/20

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 вересня 2020 року Придніпровський районний суд м. Черкаси в складі:

головуючого-судді Демчик Р.В.

при секретарі Бузун Л.В.

за участі представника заявника Сівов Ю.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Черкаси заяву ОСОБА_1 , в особі представника – адвоката Сівова Юрія Юрійовича про перегляд заочного рішення по цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства «БМ Банк», правонаступником якого є Акціонерне товариство «БМ-2018», до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про відшкодування матеріальних збитків, завданих наслідок вчинення кримінального правопорушення, третя особа , яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_4 ,-

встановив:

Заочним рішенням Придніпровського районного суду м. Черкаси від 07 серпня 2015 року стягнуто солідарно з ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_3 на користь Публічного акціонерного товариства «БМ Банк» (ідентифікаційний код юридичної особи 33881201) 6412223 (шість мільйонів чотириста дванадцять тисяч двісті двадцять три) гривні на відшкодування матеріальних збитків, завданих внаслідок вчинення кримінального правопорушення та судові витрати в розмірі по 1218грн. з кожного.

16 вересня 2019 року ОСОБА_1 в особі свого представника – адвоката Сівова Ю.Ю. звернувся до суду з заявою про перегляд заочного рішення.

Заяву про перегляд заочного рішення обґрунтовує тим, що заочне рішення не було отримано відповідачем. Про існування рішення суду стало відомо 12 вересня 2019 року коли його представник отримав копію цього рішення. Також зазначено, що ОСОБА_1 мешкає та зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , однак за вказаною адресою жодних повідомлень не отримував. Крім того, зазначено, що ОСОБА_1 заперечує проти позову, вважає його таким, що ґрунтується на непідтверджених доказами обставинах і не підлягає задоволенню. Вважає, що борг перед позивачем підрахований неправильно, що може буде доведено результатами економічної експертизи, клопотання про проведення якого буде подано відповідачем до суду в разі скасування заочного рішення. Крім того, вважає що даний спір розглянуто з порушенням підсудності, оскільки відповідач мешкає за адресою, яка за своїм місцем знаходження відноситься до територіальної підсудності Соснівського районного суду м. Черкаси.

Представник відповідача в судовому засіданні заяву про перегляд заочного рішення підтримав, просив її задовольнити.

Інші учасники судового розгляду в судове засідання не з`явились, причину неявки суду не повідомили. Про дату, час та місце розгляду заяви були повідомлені належним чином.

Заслухавши думку представника заявника – адвоката Сівова Ю.Ю., дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.

Відповідно до ст. 288 ЦПК України, заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з`явився в судове засідання та не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Як вбачається з довідки Управління з питань державної реєстрації Департаменту організаційного забезпечення Черкаської міської ради від 02 квітня 2015 року зареєстрованим місцем проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , є АДРЕСА_1 з 03.11.2013р. (а.с. 88 т.1).

Разом з тим, в позовній заяві, місцем проживання ОСОБА_1 вказане АДРЕСА_2 . Крім того, з протоколу допиту обвинуваченого від 23.03.2012р. вбачається, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , постійно мешкає за адресою: АДРЕСА_2 (а.с. 200 т.1).

Відповідно до ч.ч.1,3,5 ст. 128 ЦПК України суд викликає учасників справи у судове засідання або для участі у вчиненні процесуальної дії, якщо визнає їх явку обов`язковою. Судові виклики здійснюються судовими повістками про виклик. Судова повістка про виклик повинна бути вручена з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи, але не пізніше ніж за п`ять днів до судового засідання, а судова повістка-повідомлення - завчасно.

Як вбачається з матеріалів справи, провадження у справі відкрито на підставі ухвали Придніпровського районного суду м. Черкаси від 28 квітня 2015 року.

Виклики, направлялися відповідачу ОСОБА_1 на адресу зазначену в позовній заяві.

Згідно рекомендованого повідомлення (а.с. 114) відповідач ОСОБА_1 отримав судовий виклик особисто 18.08.2015.

Всі наступні судові виклики відповідач ОСОБА_1 не отримував, оскільки конверти з судовими повістками надіслані з рекомендованим повідомленням повернулися на адресу суду без вручення адресату у зв`язку із його відсутність та закінченням терміну зберігання.

Відповідно до ч.1 ст. 8 ЦПК України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи.

Відповідно до ч.8 ст. 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є: день вручення судової повістки під розписку; день отримання судом повідомлення про доставлення судової повістки на офіційну електронну адресу особи; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Розглядаючи питання про скасування заочного судового рішення, суд керується положеннями ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод і відповідною практикою Європейського суду з прав людини. Зокрема, у справі «Dilipak and Karakaya v. Turkey» (№№ 7942/05, 24838/05, рішення від 04.03.2014 року) ЄСПЛ зазначив, що можливість для сторін взяти участь у судовому розгляді випливає з предмету та мети статті 6 Конвенції, взятої в цілому. Крім того, принципи змагальності судового процесу та рівності сторін, навряд чи можливі без участі сторін у розгляді. ЄСПЛ наголосив, що Конвенція вимагає від договірних держав вживати необхідних заходів для забезпечення ефективного здійснення прав, гарантованих статтею 6 Конвенції. Це передбачає, насамперед, що особи, стосовно яких судові провадження були розпочаті, повинні бути проінформовані про цей факт. Таким чином, в контексті указаної справи ЄСПЛ вирішував питання, чи прийняла влада необхідні заходи для повідомлення одного із заявників про порушення судового розгляду, і чи відмовився останній від свого права; якщо ні, то чи міг заявник домогтися нового змагального розгляду відповідно до національного законодавства.

Водночас з`ясування причин неявки не може бути підставою для скасування заочного рішення. Для цього відповідач має вказати докази, які мають значення для справи, та можуть привести до ухвалення рішення, протилежного заочному повністю або частково, або до його зміни. Тобто якщо б ці докази були відомі суду при розгляді справи, то у справі було б ухвалено інше рішення.

Наявність вищенаведених обставин повинна бути у їх сукупності, при відсутності хоча б однієї з них заочне рішення скасуванню не підлягає.

У зв`язку з викладеним слід зазначити, що суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України (стаття 2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).

Одним з елементів верховенства права є дотримання прав людини, зокрема права сторони спору на представлення її позиції та права на справедливий судовий розгляд (пункти 41 і 60 Доповіді «Верховенство права», схваленої Венеційською Комісією на 86-му пленарному засіданні, м. Венеція, 25-26 березня 2011 року).

Згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий розгляд його справи судом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Ідея справедливого судового розгляду передбачає здійснення судочинства на засадах рівності та змагальності сторін.

Відповідно до ч.12 ЦК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Рівність сторін передбачає, що кожній стороні має бути надана можливість представляти справу та докази в умовах, що не є суттєво гіршими за умови опонента (див. mutatis mutandis рішення Європейського суду з прав людини у справі «Домбо БегеерБ.В. проти Нідерландів» («Dombo Beheer B. V. v. the Netherlands») від 27 жовтня 1993 року, заява № 14448/88, § 33).

Відповідач вказує на те, що заперечує проти задоволення позовних вимог, вважає їх такими, що ґрунтуються на не підтверджених доказами обставинах і не підлягають до задоволення.

Проте, суд не може погодитись із зазначеним, оскільки заочне рішення виносилось з урахуванням обставин встановленими судовими рішеннями, які набрали законної сили, а саме вироком Ленінського районного суду м. Луганська у кримінальній справі №1-231/13 від 23.08.2013, ухвалою Апеляційного суду Луганської області від 23.08.2013, вироком Ленінського районного суду м. Луганська у кримінальній справі №1-482/13 від 28.08.2013 та на підставі письмових доказів долучених позивачем до позовної заяви.

Відповідно до ч.6 ст. 82 ЦПК України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Не згода відповідача із розміром збитків завданих позивачу не впливає на зміст оскаржуваного судового рішення, оскільки судом було стягнуто кошти у якості відшкодування матеріальних збитків з боржника згідно наданих позивачем доказів, а саме: претензії від 20.04.2012 ТОВ «Індекспром» до ПАТ «БМ Банк» про відшкодування матеріальної шкоди у сумі 6412223грн.; меморіального ордеру №2243003 від 08.05.2012 згідно якого ПАТ «БМ Банк» перерахувало на користь ТОВ «Індекспром» грошові кошти в сумі 6412223грн. в якості відшкодування шкоди та з урахуванням інших доказів досліджених під час розгляду даної справи.

Щодо посилання представника заявника що даний спір розглянуто з порушенням підсудності, оскільки відповідач мешкає за адресою, яка за своїм місцем знаходження відноситься до територіальної підсудності Соснівського районного суду м. Черкаси, суд не приймає до уваги з огляду на наступне.

Відповідно до ч.1 ст.27 ЦПК України позови до фізичної особи пред`являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.

Згідно ч. 15 ст. 28 ЦПК України позови до кількох відповідачів, які проживають або знаходяться в різних місцях, пред`являються за місцем проживання або місцезнаходженням одного з відповідачів за вибором позивача.

Так, згідно довідок Управління з питань державної реєстрації Департаменту організаційного забезпечення Черкаської міської ради від 22 квітня 2015 року (а.с. 88, 91 т.1) відповідачі ОСОБА_5 та ОСОБА_3 мають зареєстроване місце проживання за адресами, які за місцем розташування відносяться до територіальної юрисдикції Придніпровського районного суду м. Черкаси.

В той же час слід зазначити, що представником відповідача у вказаній заяві про скасування заочного рішення не зазначені будь-які інші обставини, які б не були враховані і досліджені судом при розгляді справи по суті раніше.

Враховуючи викладене, вище, суд вважає, що представник відповідача не вмотивував усі в сукупності підстави для скасування заочного рішення та заява представника відповідача про скасування заочного рішення задоволенню не підлягає.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 287, 288 ЦПК України,-

вирішив:

Заяву ОСОБА_1 , в особі представника – адвоката Сівова Юрія Юрійовича про перегляд заочного рішення по цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства «БМ Банк», правонаступником якого є Акціонерне товариство «БМ-2018», до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про відшкодування матеріальних збитків, завданих наслідок вчинення кримінального правопорушення, третя особа , яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_4 залишити без задоволення.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Заочне рішення може бути оскаржене до Черкаського апеляційного суду в загальному порядку, при цьому строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Головуючий: Р. В. Демчик