Рішення № 92137756, 08.10.2020, Київський районний суд м. Полтави

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ПОЛТАВИ

Справа №553/1146/20

Провадження № 2/552/1185/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08.10.2020 Київський районний суд м. Полтави в складі:

головуючого судді Васильєвої Л.М.

при секретарі Орламенко А.О.

за участю відповідача ОСОБА_1

розглянув в приміщенні суду в м. Полтава цивільну справу за позовом Акціонерного товариства « Перший український міжнародний банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

в с т а н о в и в:

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В позовній заяві посилався на те, що між АТ «ПУМБ» та відповідачем 08.01.2019 було укладено договір № 2001219191801. Відповідно до договору позивач надав відповідачу кредит в сумі 20 000,00 грн на строк 12 місяців, а відповідач ОСОБА_1 взяв зобов`язання щодо повернення кредиту. Відповідач свої зобов`язання не виконав. Тому позивач просив суд стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором у розмірі 20 171.31 грн., з яких заборгованість за наданим кредитом (тілом кредиту) 13 729.54 грн., заборгованість за процентами 3 854 36 грн, заборгованість за комісією 2 587.41 грн. Також просив стягнути з відповідача на його користь понесені при зверненні до суду судові витрати.

Ухвалою судді Київського районного суду м.Полтави від 03.08.2020 відкрито провадження у справі, яку вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

28.08.2020 надійшов відзив на позовну заяву ОСОБА_1 , в якому він визнав позовні вимоги частково, у розмірі 7 974.62 грн. Відзив обґрунтований тим, що на підставі виконавчого напису , що виданий на підставі вказаного кредитного договору, з його заробітної плати стягнуті кошти у розмірі 12 025. 38 грн. Він є військовослужбовцем ЗС України , а тому за користування кредитними коштами неправомірно нараховані відсотки за користування кредитом та комісія. Просив стягнути з нього на користь позивача 7 974.62 грн.

Ухвалою суду від 10.09.2020 вирішено справу розглядати у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін, вирішене питання про витребування доказів.

У судове засідання позивач свого представника не направив.

Відповідач ОСОБА_1 позовні вимоги визнав частково, з підстав, що викладені у відзиві на позов.

Заслухавши відповідача, дослідивши та оцінивши докази у справі в їх сукупності, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що 08.01.2019 між АТ «ПУМБ» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 2001219191801 на підстав якого банк видав ОСОБА_1 кредит у розмірі 20 000 грн на строк 12 місяців.

Позивач просить стягнути з відповідача заборгованість по вказаному кредитному договору у розмірі 20 171.31 грн., з яких заборгованість за наданим кредитом (тілом кредиту) 13 729.54 грн., заборгованість за процентами 3 854 36 грн, заборгованість за комісією 2 587.41 грн.

ОСОБА_1 перебував на військовій службі в ЗС України в період з 28.07.2016 по 09.04.2020, що підтверджується довідкою в/ч А3384 та листом Полтавського обласного військового комісаріату.

З 18 березня 2014 року, усіх військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів було звільнено на підставі ч. 15 ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їхніх сімей» від сплати процентів за користування кредитом, штрафних санкцій та пені за невиконання зобов`язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, зокрема банками та фізичними особами.

Отже не підлягають стягненню з відповідача на користь позивача нараховані проценти у розмірі 3 854 36 грн

В заяві № 2001219191801 від 08.01.2019 про приєднання до Договору комплексного обслуговування фізичних осіб зазначено , що вона має новацій ний характер і в результаті приєднання до ДКБО дія всіх попередніх карткових рахунків припиняється, що ОСОБА_1 ознайомлений з ДКБО, Тарифами банку та з ними згоден.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та актів цивільного законодавства.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець (в даному випадку АТ «ПУМБ»)

Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений. На цю обставину звернула увагу Велика палата Верховного Суду у постанові від 03 липня 2019 року у справі № 342/180/17.

Згідно зі статтею 1049 згаданого Кодексу позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Згідно із частиною першою статті 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Таким чином, в разі укладення договору кредитного договору проценти за користування позиченими коштами та неустойка поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).

У заяві позичальника від 08.01.2019 розмір процентів за користування кредитом зазначений, однак ОСОБА_1 , як військовослужбовець ЗС України звільняється від сплати процентів за користування кредитним коштами на підставі ч. 15 ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їхніх сімей»

У заяві від 08.01.2019 № 2001219191801 підписаній сторонами, відсутні умови договору про сплату комісії та її визначеного розміру.

Банк, пред`являючи вимоги про погашення кредиту, просив у тому числі, крім тіла кредиту (сума, яку фактично отримав в борг позичальник), стягнути також комісію за порушення зобов`язання.

Позивач, обґрунтовуючи право вимоги в цій частині, в тому числі розмір і порядок нарахування, крім самого розрахунку кредитної заборгованості за договором від 08 січня 2019 посилався на ст. 5 Кредитного договору.

При цьому кредитний договір ( заява № 2001219191801 від 08.01.2019 ) не містить конкретних розрахунків загальної вартості кредиту, а саме окремо процентів, комісій чи будь-яких інших платежів.

Так в заяві зазначено, що загальна вартість кредиту для споживача за весь строк користування кредитом ( у т. чи тіло кредиту, відсотки, комісії, інші платежі ) 12 577 грн.

Вказана заява не містять підтверджень, яка саме встановлена комісія та її розмір.

За таких обставин та без наданих підтверджень про конкретні запропоновані відповідачу Умови обслуговування рахунків фізичної особи, відсутність у заяві домовленості сторін про сплату комісії, пені та штрафів за несвоєчасне погашення кредиту, надані банком публічні пропозиції на укладення договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачем кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджують вказаних обставин.

З огляду на те, що принцип верховенства права передбачає наявність правової визначеності, зокрема і при вирішенні питання щодо необхідності відступу від висновку щодо застосування норми права у подібних відносинах, Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 03 липня 2019 року у справі № 342/180/17 зазначає про відступ від висновку Верховного Суду України щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладений у раніше прийнятій постанові від 24 вересня 2014 року (провадження № 6-144цс14).

Таким чином в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази, з яких би вбачалось, що даним кредитним договором передбачено сплату комісії та неустойки за порушення строку повернення одержаних коштів .

Відповідно до ч.3 ст.12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Як вбачається з розрахунку заборгованості за договором № 2001219191801 від 08.01.2019 укладеного між АТ «ПУМБ» та ОСОБА_1 станом на позивач обраховує отримання клієнтом кредитних коштів на загальну суму 19 998. 57 грн.

Як вже встановлено судом, умовами кредитного договору, укладеного сторонами, не передбачено сплати комісії, її розміру, суми, періодичності сплати.

Заборгованість за комісією, сплата яких не передбачена кредитним договором, банком відповідачу нарахована безпідставно.

Вимог про стягнення процентів за користування позиченими коштами та інших сум за прострочення виконання грошового зобов`язання, з підстав та у розмірах встановлених актами законодавства, зокрема статтями 625, 1048 ЦК України позивач не пред`явив.

На підставі викладеного, розглядаючи справу в межах заявлених позовних вимог, суд дійшов до висновку про необхідність часткового задоволення позову, а саме в частині заборгованості за тілом кредиту.

Із наданого розрахунку убачається, що в рахунок погашення кредитної заборгованості відповідачем сплачено: 22.01.2020 2 520.32грн, 17.02.2020 2 880.32 грн. 19.03.2020 2 880.32 грн, 15.04.2020 3 744.42, а всього 12 025.38.

Окрім того вказаний розмір погашення кредиту підтверджується платіжними дорученнями про перерахування заборгованості за кредитним договором із заробітної плати відповідача ( а.с. 47-50) .

Так як відповідач витратив кошти у вказаному кредиті у розмірі 19 998.57 грн, а сплатив в рахунок погашення заборгованості по кредиту 12 025.38 грн, стягненню підлягає заборгованість за тілом кредиту у розмірі 7 973.19 грн.

В задоволенні решти позовних вимог необхідно відмовити.

Відповідач є інвалідом 2 групи , звільнений від сплати судового збору, а тому підстави для стягнення з нього на користь позивача судового збору відсутні.

Керуючись ст.ст. 259, 263-265 ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в:

Позов Акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк» до ОСОБА_1 задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь «Перший український міжнародний банк» заборгованість за кредитним договором від 08 січня 2019 року № 2001219191801 у розмірі 7 973.19 грн. ( сім тисяч дев`ятсот сімдесят три гривні дев`ятнадцять копійок) .

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Полтавського апеляційного суду через Київський районний суд м. Полтави шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний термін з дня його проголошення.

Відповідач може подати заяву про перегляд заочного рішення протягом 30 днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

позивач - Акціонерне товариство « Перший український міжнародний банк» код ЄДРПОУ 14282829 , місцезнаходження: 02002 , м.Київ, вул. Андріївська, 4

відповідач - ОСОБА_1 реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 місце проживання: АДРЕСА_1 .

Повний текст рішення виггтовлений 12.10.2020.

Суддя Л.М. Васильєва