Ухвала суду № 92135084, 09.10.2020, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А

про забезпечення адміністративного позову

09 жовтня 2020 року м. Київ № 640/22602/20

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Балась Т.П., розглянувши у порядку письмового провадження заяву громадянина Азербайджану ОСОБА_1 про забезпечення позову в адміністративній справі за позовом громадянина Азербайджану ОСОБА_1 до Центрального міжрегіонального управління ДМС у м. Києві та Київській області про визнання незаконним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернувся громадянин Азербайджану ОСОБА_1 (далі - позивач або ОСОБА_1 ) з позовом до Центрального міжрегіонального управління ДМС у м. Києві та Київській області (далі - відповідач, ЦМУ ДМС у м. Києві та Київській області), в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення відповідача №54 від 17.03.2020 «Про заборону в`їзду в Україну громадянина Азербайджану ОСОБА_1 ( ОСОБА_1 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 »;

- визнати протиправним та скасувати рішення відповідача №80111500013480 від 02.09.2020 «Про скасування посвідчи на тимчасове проживання»;

- зобов`язати вчинити дії відповідача, а саме: видалити відомості про заборону в`їзду в Україну щодо громадянина Азербайджану ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , із відповідних баз даних осіб, яким згідно із законодавством України не дозволяється в`їзд в Україну або тимчасово обмежено право виїзду з України;

- зобов`язати вчинити дії відповідача, а саме: поновити громадянину Азербайджану ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , посвідчу про тимчасове проживання №800120459 від 21.12.2020 та видалити відомості про скасування його посвідки про тимчасове проживання з відповідних реєстрів (баз даних).

За результатом автоматизованого розподілу вказану позовну заяву передано на розгляд судді Окружного адміністративного суду міста Києва Аблова Є.В.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 25.09.2020 позовну заяву залишено без руху.

05.10.2020 до Окружного адміністративного суду міста Києва надійшла заява позивача про забезпечення позову, у якій позивач просить зупинити дію рішення ЦМУ ДМС у м. Києві та Київській області №54 від 17.03.2020 «Про заборону в`їзду в Україну громадянина Азербайджану ОСОБА_1 ( ОСОБА_1 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 » та зупинити дію рішення ЦМУ ДМС у м. Києві та Київській області №80111500013480 від 02.09.2020 «Про скасування посвідчи на тимчасове проживання», про що постановити ухвалу та направити її до виконання до Державної міграційної служби України.

На обґрунтування поданої заяви представник позивача зазначив, що оскаржувані рішення мають очевидні ознаки протиправності, а тому існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, оскільки дія оскаржуваних рішень позбавляє можливості позивача скористатись процесуальними правами учасника судового процесу, та справедливо, неупереджено та своєчасно вирішити судом спір.

У зв`язку із тимчасовою непрацездатністю судді Аблова Є.В. , на підставі розпорядження керівника апарату від 06.10.2020 № 526 призначено повторний автоматизований розподіл справи.

За результатами повторного автоматизованого розподілу справу передано на розгляд судді Балась Т.П.

Заява про забезпечення позову передана на розгляд судді Балась Т.П. 07.10.2020.

Вирішуючи питання про наявність обставин, що дають підстави для забезпечення позову, суд виходив з наступного.

Відповідно до частини 1 статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України, суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:

1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або

2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Відповідно до вимог статті 151 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.

Суд зазначає, що очевидна протиправність прийнятих рішень має вказувати на такі обставини, що не потребують детального з`ясування чи додаткового доказування (прийнято неповноважним органом, з перевищенням наданих повноважень тощо).

Відповідно до статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Під час вирішення питання про наявність підстав для забезпечення позову, суд відзначає, що обов`язок щодо доведення та обґрунтування наявності очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача, обґрунтованості та невідвертості додаткових зусиль і витрат у майбутньому, покладається саме на особу, яка заявляє клопотання.

Пунктом 18 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України №1 від 25.06.2009 (з змінами та доповненнями) «Про судову практику розгляду спорів щодо статусу біженця та особи, яка потребує додаткового або тимчасового захисту, примусового повернення і примусового видворення іноземця чи особи без громадянства з України та спорів, пов`язаних із перебуванням іноземця та особи без громадянства в Україні» визначено, що при вирішенні судами спорів про оскарження рішень про заборону в`їзду в Україну слід ураховувати, що застосування такої заборони визначене статтею 13 та частиною другою статті 26 Закону України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства". При цьому необхідність заборони в`їзду в інтересах забезпечення безпеки України або охорони громадського порядку визначається компетентними державними органами та має превентивний характер, який не потребує обов`язкової наявності порушень законодавства особами, яким заборонено в`їзд.

Судам під час розгляду спорів про заборону в`їзду в Україну необхідно мати на увазі, що процедура заборони в`їзду в Україну не є прямим наслідком примусового видворення іноземця чи особи без громадянства з України. Підстави для заборони в`їзду іноземців та осіб без громадянства в Україну визначені статтею 13 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства».

Крім того, відповідно до частини другої статті 26 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» рішення про примусове повернення іноземців та осіб без громадянства, дії яких порушують законодавство про правовий статус іноземців та осіб без громадянства або суперечать інтересам забезпечення національної безпеки України чи охорони порядку, або якщо це необхідно для охорони здоров`я, захисту прав і законних інтересів громадян України, може супроводжуватися забороною щодо подальшого в`їзду в Україну строком на три роки. Таке рішення може бути оскаржене разом або окремо від рішення про примусове повернення.

Окрім того, зазначено, що у разі якщо постановою, що оскаржується, заборонено в`їзд в Україну, то дія вказаної постанови перешкоджає іноземцям чи особам без громадянства прибути на територію України та взяти участь у розгляді цієї справи в суді будь-якої інстанції. Дію постанови про заборону в`їзду в Україну може бути зупинено на час судового розгляду справи ухвалою суду, який розглядає справу. Цю ухвалу суд повинен надіслати в Державну прикордонну службу України для виконання, а також, коли в цьому є потреба, до Міністерства закордонних справ України.

Відповідно до п.8.1 Розділу 8 Інструкції про порядок прийняття органами охорони державного кордону Державної прикордонної служби України рішень про заборону в`їзду в Україну іноземцям та особам без громадянства, затвердженої наказом Адміністрації Державної прикордонної служби України від 05.12.2011 №1946, іноземець, якому органом охорони державного кордону заборонено в`їзд в Україну, має право оскаржити відповідне рішення до регіонального управління Державної прикордонної служби або до суду. Оскарження зазначеного рішення не зупиняє його дії. Суд у порядку забезпечення адміністративного позову може відповідною ухвалою зупинити дію рішення суб`єкта владних повноважень чи його окремих положень, що оскаржуються. Ухвала негайно надсилається до суб`єкта владних повноважень, що прийняв рішення, та є обов`язковою для виконання.

Постановою Кабінету Міністрів України № 322 від 25.04.2018 затверджено Порядок оформлення, видачі, обміну, скасування, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсною та знищення посвідки на тимчасове проживання (далі - Порядок № 322).

Відповідно до пункту 68 Порядку № 322 іноземець або особа без громадянства, стосовно яких прийнято рішення про скасування посвідки, повинні здати посвідку, зняти з реєстрації місце проживання та виїхати за межі України в семиденний строк з дня отримання копії такого рішення (крім випадку, визначеного підпунктом пункту 63 цього Порядку).

Чинним законодавством на позивача встановлено обов`язок у семиденний строк з дня отримання копії рішення про скасування посвідки здати посвідку на тимчасове проживання, знятися з місця своєї реєстрації та залишити територію України.

Вказані правові наслідки обумовлюються рішенням відповідача, що є предметом спору у цій справі. Водночас факт подання позову не зупиняє дію рішення та не звільняє позивача від обов`язків, пов`язаних з його прийняттям.

Дослідивши зміст заяви про забезпечення позову та матеріали справи, суд приходить до висновку про наявність підстав для забезпечення даного адміністративного позову, зокрема, у зв`язку із тим, що невжиття таких може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення прав позивача, зокрема під час розгляду даної адміністративної справи.

При цьому, такі заходи забезпечення позову є допустимими, відповідають меті застосування правового інституту забезпечення позову та предмету адміністративного позову, крім того, вжиття таких заходів не зумовлює фактичного вирішення спору по суті, а спрямоване лише на недопущення до завершення розгляду справи подальшого порушення конституційних прав позивача як іноземця.

Суд звертає увагу на підстави, які були покладені в основу прийняття рішення про заборону в`їзду громадянину Азербайджану від 17.03.2020, а саме невиконання позивачем постанови про адміністративні стягнення від 06.09.2019. Інших підстав відповідачем не наведено. При цьому, з матеріалів позову вбачається, що постанови, на які посилається відповідач в оскаржуваних рішеннях, як на підставу їх прийняття були скасовані рішеннями Дніпровського районного суду міста Києва від 18.11.2019. Таким чином, суд дійшов висновку, що оскаржувані рішення мають очевидні ознаки протиправності та реально порушують права і свободи іноземця.

До того ж, суд враховує доводи позивача про те, що позивач має сім`ю та проживає у місті Києві разом із дружиною громадянкою України ОСОБА_7 , що підтверджується Свідоцтвом про шлюб Серії НОМЕР_1 від 17.01.2018. Позивач зареєстрований як фізична особа - підприємець на території України, здійснює діяльність із надання перукарських послуг населенню, та сплачує податки в державний бюджет України від результатів своєї підприємницької діяльності. Позивач наголошує, що на період судового розгляду даної справи позивачеві необхідно утримувати сім`ю та мати можливість офіційно заробляти кошти, орендувати (винаймати) житло, сплачувати податки та мати можливість здійснювати інші свої законні права та обов`язки.

Суд також бере до уваги, що з початку 2020 року в Україні та Азербайджані триває пандемія, викликана коронавірусом захворювання COVID-19, у зв`язку з чим запровадженні жорсткі обмеження, які стосувались, зокрема, виїзду та виїзду з країни. В Азербайджані карантинний режим введений з 19.03.2020 та діє/подовжений до 02.11.2020 включно; на сьогодні не відновлено авіасполучення України з Азербайджаном.

Крім того, на сьогоднішній день в Азербайджані ведуться активні військові (бойові) дії через Нагірно-Карабахський конфлікт. Владою Азербайджану введено воєнний стан та оголошено загальну мобілізацію, що також унеможливлює повернення позивача до Азербайджану та подальше безперешкодне його повернення до України.

Отже, невжиття заходів забезпечення позову, окрім позбавлення можливості позивача брати участь у даній адміністративній справі, також ускладнює його можливості безперешкодного повернення до України.

Наведені обставини дають підстави для висновку, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених прав позивача у випадку задоволення пред`явленого ним позову.

З урахуванням вищевикладеного та з метою забезпечення права позивача доступу до правосуддя в Україні, суд дійшов до висновку про необхідність задоволення заяви про забезпечення позову шляхом зупинення дії рішення ЦМУ ДМС у м. Києві та Київській області №54 від 17.03.2020 «Про заборону в`їзду в Україну громадянина Азербайджану ОСОБА_1 ( ОСОБА_1 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 » та зупинення дії рішення ЦМУ ДМС у м. Києві та Київській області № 80111500013480 від 02.09.2020 «Про скасування посвідчи на тимчасове проживання», про що постановити ухвалу та направити її до виконання до Державної міграційної служби України до вирішення справи по суті та набрання рішенням у даній справі законної сили.

Керуючись статтями 150, 151, 153, 156, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

УХВАЛИВ:

1. Заяву громадянина Азербайджану ОСОБА_1 про забезпечення позову - задовольнити.

2. Зупинити дію рішення ЦМУ ДМС у м. Києві та Київській області №54 від 17.03.2020 «Про заборону в`їзду в Україну громадянина Азербайджану ОСОБА_1 ( ОСОБА_1 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 » - до набрання законної сили судовим рішенням у даній справі.

3. Зупинити дію рішення ЦМУ ДМС у м. Києві та Київській області №80111500013480 від 02.09.2020 «Про скасування посвідчи на тимчасове проживання» - до набрання законної сили судовим рішенням у даній справі.

4. Копію ухвали надіслати (надати) учасникам справи (їх представникам) та Державній міграційній службі України.

5. Ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження.

6. Роз`яснити учасникам справи, що оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня підписання ухвали.

Суддя Т.П. Балась