Рішення № 92130099, 12.10.2020, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 жовтня 2020 року м. ПолтаваСправа № 440/5020/20

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Гіглави О.В.,

за участю:

секретаря судового засідання - Протас О.М.,

позивача - ОСОБА_1 ,

представника позивача - Басай М.М.,

представника відповідача - Шишко Л.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до Автозаводського відділу державної виконавчої служби у місті Кременчук Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) про визнання протиправною та скасування постанови,

В С Т А Н О В И В:

09 вересня 2020 року (згідно даних на поштовому конверті) ОСОБА_1 звернулась до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Автозаводського відділу державної виконавчої служби у місті Кременчук Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) про визнання протиправною та скасування постанови про стягнення виконавчого збору від 07.09.2020 Автозаводського відділу державної виконавчої служби у місті Кременчук Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) за виконавчим провадженням №49640438 та повернути сплачені кошти в сумі 9103,90 грн.

В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначає, що у разі повернення виконавчого документа стягувачу з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 37 Закону України «Про виконавче провадження», якщо виконавчий збір не стягнуто, виконавець зобов`язується не пізніше наступного дня з дня повернення виконавчого документа винести постанову про стягнення виконавчого збору, яка виконується в порядку встановленому цим Законом. При цьому, виконавчий збір стягується виконавцем у розмірі 10% суми, що фактично стягнута, повернута, або вартості майна боржника, переданого стягувачу за виконавчим документом. Відтак, на переконання позивача, законодавець, передбачивши зазначені дії, встановив, що виконавчий збір стягується лише з фактично стягнутої на користь стягувача суми за виконавчим листом.

Ухвалою суду від 16.09.2020 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі №440/5020/20 за позовом ОСОБА_1 до Автозаводського відділу державної виконавчої служби у місті Кременчук Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) про визнання протиправною та скасування постанови. Вирішено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження з викликом учасників справи. Призначено судове засідання для розгляду справи по суті на 11:00 год. 25.09.2020, яке переносено на 10:00 год 12.10.2020.

24.09.2020 до суду від відповідача надійшов відзив на позов, в якому останній заперечує проти задоволення позовних вимог ОСОБА_1 . Зазначає, що факт початку процедури примусового виконання рішення – відкриття виконавчого провадження, встановлення строку для добровільного виконання рішення, тощо, є достатньою підставою для подальшого стягнення з боржника виконавчого збору. Тобто, виконавчий збір за своєю природою не є санкцією, що застосовується за невиконання рішення суду, а є платою за вчинення дій, пов`язаних з примусовим виконанням виконавчого документа, що здійснюються органами державної виконавчої служби, тобто є державним збором (платою) за таку процедуру. Як встановлено з матеріалів справи, постанову про повернення виконавчого документа стягувачу прийнято саме на підставі пункту 1 частини першої статті 37 Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 №1404-VІІІ у зв`язку з надходженням заяви стягувача. Таким чином, державним виконавцем були вчинені дії, направлені на виконання постанови про стягнення з ОСОБА_1 виконавчого збору у відповідності до вимог Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 №1404-VІІІ (а.с. 89-95).

Позивач та її представник в судовому засіданні 12.10.2020 позовні вимоги підтримали, просили суд їх задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні 12.10.2020 проти задоволення позову заперечувала.

Заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши матеріали справи, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини та відповідні до них правовідносини.

Судом встановлено, що на примусовому виконанні у відділі перебувало виконавче провадження №49640438 з примусового виконання виконавчого листа №2-303, виданого 08.12.2010 Автозаводським районним судом м. Кременчука про стягнення з ОСОБА_2 на користь ПАТ «Банк Форум» простроченої заборгованості за кредитним договором – суми у розмірі 3327,31 доларів США, що в гривневому еквіваленті становить 26545,28 грн (а.с. 99-101).

16.12.2015 державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №49640438 (а.с. 103), а 07.07.2016 – постанову про стягнення виконавчого збору в розмірі 2654,52 грн (а.с. 106).

13.06.2019 в рамках виконавчого провадження №49640438 винесено постанову про заміну сторони виконавчого провадження згідно ухвали Автозаводського районного суду м. Кременчука від 08.05.2019, якою стягувача ПАТ «Банк Форум» замінено на ТОВ «АНСУ» (а.с. 108-109).

У подальшому, постанова про стягнення виконавчого збору була скасована постановою виконавця про скасування процесуального документа від 28.07.2020 ВП№49640438 (а.с. 117).

Також 28.07.2020 на адресу відділу надійшла заява ТОВ «АНСУ» про повернення виконавчого документа стягувачу (а.с. 113).

31.07.2020 державним виконавцем винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу на підставі пункту 1 частини першої статті 37 Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 №1404-VІІІ (а.с. 118).

02.09.2020 ОСОБА_1 подала до відділу заяву щодо повернення сплаченого нею виконавчого збору (а.с. 119).

07.09.2020 в.о. начальника відділу Шамало Ю.В. проведено перевірку виконавчого збору та встановлено, що старшим державним виконавцем Шишко Л.І. при виконанні виконавчого провадження №49640438 з примусового виконання виконавчого листа №2-303, виданого 08.12.2010 Автозаводським районним судом м. Кременчука про стягнення з ОСОБА_2 на користь ПАТ «Банк Форум» простроченої заборгованості за кредитним договором - суми у розмірі 3327,31 доларів США, що в гривневому еквіваленті становить 26545,28 грн, допущено порушення частини другої статті 27, частини третьої статті 40 Закону України «Про виконавче провадження» щодо не винесення постанови про стягнення виконавчого збору, не зазначення в постанові про повернення виконавчого документа стягувачу про виведення вищезазначеної постанови в окреме провадження.

Як наслідок, в.о. начальника відділу Шамало Ю.В. 07.09.2020 виніс постанову про результати проведення перевірки законності виконавчого провадження, якою: - дії старшого державного виконавця ОСОБА_3 визнав такими, що вчинені з порушенням вимог частини другої статті 27, частини третьої статті 40 Закону України «Про виконавче провадження»; - зобов`язав ОСОБА_3 відновити виконавче провадження №49640438 та привести його у відповідність до вимог чинного законодавства (а.с. 120).

Постановою про відновлення виконавчого провадження від 07.09.2020 державний виконавець, керуючись статтею 41 Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 №1404-VІІІ, відновив ВП№49640438 (а.с. 121).

Поряд з цим, 07.09.2020 в межах ВП №49640438 старший державний виконавець Автозаводського відділу державної виконавчої служби у місті Кременчук Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) Шишко Л.І., керуючись статтями 8, 18 Закону України «Про виконавче провадження», пунктом 14 розділу ІІ Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 №512/5, прийняла постанову про зміну (доповнення) реєстраційних даних, згідно з якою внесено зміни до розміру суми коштів, яка підлягає стягненню з боржника в гривневому еквіваленті, а саме, визначено таку суму в розмірі 92133,21 грн (відповідно до курсу долара станом на 31.07.2020) (а.с. 125-126).

Також державним виконавцем 07.09.2020 винесено постанову про стягнення з боржника виконавчого збору в сумі 9213,32 грн (по курсу долара на момент завершення виконавчого провадження, а саме, на 31.07.2020) (а.с. 127).

В цей же день, тобто 07.09.2020 державним виконавцем прийнято постанову про повернення виконавчого документа стягувачу на підставі пункту 1 частини першої статті 37 Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 №404-VІІІ (а.с. 128).

Згідно листа від 08.09.2020 №126615 за постановою про стягнення виконавчого збору від 07.09.2020 ВП №49640438 несплаченим боржником залишається виконавчий збір лише в сумі 329,40 грн (з огляду на часткову сплату боржником виконавчого збору в сумі 8883,92 грн (а.с. 129).

Позивач, не погодившись з правомірність винесення постанови про стягнення виконавчого збору від 07.09.2020 за виконавчим провадженням №49640438, звернулася до суду з цим позовом до Автозаводського відділу державної виконавчої служби у місті Кременчук Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) про визнання вказаної постанови протиправною та її скасування, а також повернення сплачених нею коштів в сумі 9103,90 грн.

Оцінюючи обґрунтованість позовних вимог ОСОБА_1 , суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про виконавче провадження" від 21.04.1999 №606-XIV (чинного на момент відкриття виконавчого провадження №49640438, далі – Закон №606-XIV) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).

За змістом статті 17 Закону №606-XIV примусове виконання рішень здійснюється державною виконавчою службою на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом. Відповідно до цього Закону підлягають виконанню державною виконавчою службою такі виконавчі документи, зокрема, постанови органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених законом.

Частиною першою статті 19 Закону №606-XIV визначено, що державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа, зазначеного в статті 17 цього Закону, зокрема, за заявою стягувача або його представника про примусове виконання рішення.

У заяві про відкриття виконавчого провадження стягувач вправі зазначити відомості, що ідентифікують боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню рішення (рахунок боржника, місце роботи чи отримання ним інших доходів, місцезнаходження його майна тощо), а також шляхи отримання ним коштів, стягнутих з боржника (частина друга статті 19 Закону №606-XIV).

Згідно з частиною першою статті 20 Закону №606-XIV виконавчі дії провадяться державним виконавцем за місцем проживання, перебування, роботи боржника або за місцезнаходженням його майна. У разі якщо боржник є юридичною особою, то виконання провадиться за місцезнаходженням його постійно діючого органу або майна. Право вибору місця виконання між кількома органами державної виконавчої служби, що можуть вчиняти виконавчі дії з виконання рішення на території, на яку поширюються їх функції, належить стягувачу.

Статтею 25 Закону №606-XIV встановлено, що державний виконавець зобов`язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред`явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред`явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби.

Державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження.

Матеріалами справи підтверджується відкриття 16.12.2015 державним виконавцем виконавчого провадження №49640438 з примусового виконання виконавчого листа №2-303, виданого 08.12.2010 Автозаводським районним судом м. Кременчука про стягнення з ОСОБА_2 на користь ПАТ «Банк Форум» простроченої заборгованості за кредитним договором – суми у розмірі 3327,31 доларів США, що в гривневому еквіваленті становить 26545,28 грн (а.с. 103).

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 37 Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 №1404-VІІІ (чинного на момент прийняття спірної постанови, далі - Закон №1404-VІІІ) виконавчий документ повертається стягувачу, якщо стягувач подав письмову заяву про повернення виконавчого документа.

Частина третя статті 40 Закону №1404-VІІІ визначає, що у разі повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених пунктами 1, 3, 4, 6 частини першої статті 37 цього Закону, закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 4, 6, 9 (крім випадку, передбаченого частиною дев`ятою статті 27 цього Закону), 11, 14 і 15 частини першої статті 39 цього Закону, якщо виконавчий збір не стягнуто, державний виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня повернення виконавчого документа (закінчення виконавчого провадження) виносить постанову про стягнення виконавчого збору, яку виконує в порядку, встановленому цим Законом.

Згідно з приписами статті 42 Закону №1404-VІІІ кошти виконавчого провадження складаються з:

1) виконавчого збору, стягнутого з боржника в порядку, встановленому статтею 27 цього Закону, або основної винагороди приватного виконавця;

2) авансового внеску стягувача;

3) стягнутих з боржника коштів на витрати виконавчого провадження.

На стадії розподілу стягнутих з боржника грошових сум згідно з вимогами цього Закону або у випадку повернення виконавчого документа стягувачу чи закінчення виконавчого провадження у разі необхідності примусового стягнення з боржника витрат виконавчого провадження виконавцем виноситься постанова про їх стягнення.

Стаття 45 Закону №1404-VІІІ встановлює, що розподіл стягнутих виконавцем з боржника за виконавчим провадженням грошових сум (у тому числі одержаних від реалізації майна боржника) здійснюється у такій черговості:

1) у першу чергу повертається авансовий внесок стягувача на організацію та проведення виконавчих дій;

2) у другу чергу компенсуються витрати виконавчого провадження, не покриті авансовим внеском стягувача;

3) у третю чергу задовольняються вимоги стягувача та стягується виконавчий збір у розмірі 10 відсотків фактично стягнутої суми або основна винагорода приватного виконавця пропорційно до фактично стягнутої з боржника суми (крім виконавчих документів про стягнення аліментів);

4) у четверту чергу стягуються штрафи, накладені виконавцем відповідно до вимог цього Закону, та виконавчий збір або основна винагорода за виконавчими документами про стягнення аліментів.

Розподіл грошових сум у черговості, зазначеній у частині першій цієї статті, здійснюється в міру їх стягнення.

Відповідно до частин першої, другої статті 27 Закону №1404-VІІІ виконавчий збір - це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. Виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України.

Виконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає примусовому стягненню, поверненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом, заборгованості із сплати аліментів.

Зміст викладених правових норм дає підстави для висновку про те, що умовою для стягнення виконавчого збору (за виключенням визначених законом випадків, коли виконавчий збір не стягується) є початок примусового виконання, відкриття якого здійснюється з огляду на відповідний виконавчий документ.

Стягнення з боржника виконавчого збору є обов`язком виконавця, спрямованим на перерахування цих коштів до Державного бюджету України.

Як слідує з матеріалів справи, у спірному випадку державний виконавець при поверненні виконавчого документа стягувачу на підставі пункту 1 частини першої статті 37 Закону №1404-VІІІ, керуючись вказаною нормою, виніс постанову про стягнення виконавчого збору, якою стягнув з боржника у виконавчому провадженні №49640438 ОСОБА_1 виконавчий збір у розмірі 9213,32 грн (10% від суми, що підлягала стягненню по курсу долара на момент завершення виконавчого провадження, а саме, на 31.07.2020).

Суд вважає необґрунтованими доводи позивача з приводу того, що обов`язковою умовою стягнення виконавчого збору в рамках виконавчого провадження є саме фактичне примусове стягнення суми коштів, оскільки така умова була передбачена нормами Закону №1404-VІІІ у редакції, яка була чинною до внесення змін Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення економічних передумов для посилення захисту права дитини на належне утримання» від 03.07.2018 №2475-VIII (далі - Закон №2475-VIII).

Також суд не вбачає підстав для застосування до спірних відносин правових висновків, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 11.03.2020 у справі №2540/3203/18, так як у вказаній постанові для вирішення спірних правовідносин суд керувався нормами Закону №1404-VІІІ, які були чинними саме до внесення змін Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення економічних передумов для посилення захисту права дитини на належне утримання» від 03.07.2018 №2475-VIII.

Разом з тим, досліджуючи правомірність прийняття державним виконавцем оскаржуваної постанови виходячи з інших обставини в їх сукупності, суд зауважує на передбачений частиною третьою статті 40 Закону №1404-VІІІ обов`язок винесення постанови про стягнення виконавчого збору не пізніше наступного робочого дня з дня повернення виконавчого документа стягувачу.

У спірному випадку виконавчий документ у виконавчому провадженні №49640438 повернуто постановою виконавця від 31.07.2020 за заявою стягувача на підставі пункту 1 частини першої статті 37 Закону №1404-VІІІ (а.с. 118).

При цьому, у термін, визначений частиною третьою статті 40 Закону №1404-VІІІ, постанова про стягнення виконавчого збору виконавцем прийнята не була.

За приписами абзацу 2 частини третьої статті 74 Закону №1404-VІІІ начальник відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, при здійсненні контролю за рішеннями, діями державного виконавця під час виконання рішень має право у разі, якщо вони суперечать вимогам закону, своєю постановою скасувати постанову або інший процесуальний документ (або їх частину), винесені у виконавчому провадженні державним виконавцем, зобов`язати державного виконавця провести виконавчі дії в порядку, встановленому цим Законом.

Матеріалами виконавчого провадження №49640438 підтверджується, що 07.09.2020 в.о. начальника відділу Шамало Ю.В. проведено перевірку виконавчого збору та встановлено, що старшим державним виконавцем Шишко Л.І. при виконанні виконавчого провадження №49640438 з примусового виконання виконавчого листа №2-303, виданого 08.12.2010 Автозаводським районним судом м. Кременчука про стягнення з ОСОБА_2 на користь ПАТ «Банк Форум» простроченої заборгованості за кредитним договором - суми у розмірі 3327,31 доларів США, що в гривневому еквіваленті становить 26545,28 грн, допущено порушення частини другої статті 27, частини третьої статті 40 Закону №1404-VІІІ щодо не винесення постанови про стягнення виконавчого збору, не зазначення в постанові про повернення виконавчого документа стягувачу про виведення вищезазначеної постанови в окреме провадження.

Водночас, всупереч приписам абзацу 2 частини третьої статті 74 Закону №1404-VІІІ, в.о. начальника відділу Шамало Ю.В., приймаючи 07.09.2020 постанову про результати проведення перевірки законності виконавчого провадження не скасував постанову про повернення виконавчого документа стягувачу від 31.07.2020, а лише визнав дії старшого державного виконавця Шишко Л.І. такими, що вчинені з порушенням вимог частини другої статті 27, частини третьої статті 40 Закону №1404-VІІІ та зобов`язав виконавця ОСОБА_3 відновити виконавче провадження №49640438 та привести його у відповідність до вимог чинного законодавства (а.с. 120).

За змістом статті 41 Закону №1404-VІІІ у разі якщо постанова виконавця про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа стягувачу визнана судом незаконною чи скасована в установленому законом порядку, виконавче провадження підлягає відновленню за постановою виконавця не пізніше наступного робочого дня з дня одержання виконавцем відповідного рішення.

Разом з тим, з огляду на відсутність у матеріалах виконавчого провадження №49640438 відповідного документа про скасування постанови про повернення виконавчого документа стягувачу від 31.07.2020, суд доходить висновку, що у державного виконавця не було законних підстав для прийняття 07.09.2020 постанови про відновлення виконавчого провадження №49640438.

Таким чином, оскільки під час розгляду справи судом встановлено протиправність прийняття державним виконавцем постанови від 07.09.2020 про відновлення виконавчого провадження №49640438, яка впливає на права та охоронювані законом інтереси ОСОБА_1 , суд, керуючись статтею 9 Кодексу адміністративного судочинства України, з метою ефективного захисту прав та інтересів позивача вважає за доцільне вийти за межі заявлених позовних вимог та визнати протиправною та скасувати постанову старшого державного виконавця Автозаводського відділу державної виконавчої служби у місті Кременчук Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) Шишко Л.І. від 07.09.2020 про відновлення виконавчого провадження №49640438.

Як наслідок та враховуючи недотримання державним виконавцем визначеного частиною третьою статті 40 Закону №1404-VІІІ терміну винесення постанови про стягнення виконавчого збору, виходячи з повернення виконавчого документа стягувачу постановою від 31.07.2020, застосування для розрахунку суми виконавчого збору замість зазначеного у виконавчому листі від 08.12.2010 №2/303 гривневого еквіваленту заборгованості в розмірі 26545,28 грн гривневий еквівалент заборгованості відповідно до курсу долара станом на 31.07.2020 в розмірі 92133,20 грн за відсутності будь-якої оплати боржником станом на 31.07.2020 стягувачу грошових зобов`язань за кредитним договором, а також враховуючи скасування постанови від 07.09.2020 про відновлення виконавчого провадження №49640438, суд доходить висновку про безпідставність винесення державним виконавцем 07.09.2020 спірної постанови про стягнення виконавчого збору ВП№49640438.

Відтак, позовні вимоги ОСОБА_1 в частині визнання постанови про стягнення виконавчого збору протиправною та її скасування підлягають задоволенню.

Що ж стосується позовних вимог ОСОБА_1 в частині повернення на її користь сплачених коштів в сумі 9103,90 грн, то суд не вбачає підстав для їх задоволення, оскільки такі вимоги заявлені позивачем передчасно з огляду на не набрання законної сили судовим рішенням у цій справі про скасування постанови про стягнення виконавчого збору.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Зі змісту наведеної норми слідує, що захисту адміністративним судом підлягають порушені права, свободи чи інтереси у сфері публічно-правових відносин. Отже, обов`язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб`єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду.

Суд не може під час прийняття рішення вирішувати питання щодо правовідносин, які можливо будуть мати місце у майбутньому.

В той же час, вимога позивача в частині повернення на її користь сплачених коштів в сумі 9103,90 грн, на переконання суду, визначена на майбутнє.

Таким чином, позов ОСОБА_1 підлягає задоволенню частково.

Відповідно до частин першої та третьої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України, -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) до Автозаводського відділу державної виконавчої служби у місті Кременчук Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) (вул. Академіка Маслова, 15/4, м. Кременчук, Полтавська область, 39605, ідентифікаційний код 34987562) про визнання протиправною та скасування постанови задовольнити частково.

Визнати протиправною та скасувати постанову Автозаводського відділу державної виконавчої служби у місті Кременчук Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) про відновлення виконавчого провадження від 07 вересня 2020 року ВП№49640438.

Визнати протиправною та скасувати постанову Автозаводського відділу державної виконавчої служби у місті Кременчук Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) про стягнення виконавчого збору від 07 вересня 2020 року ВП№49640438.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Автозаводського відділу державної виконавчої служби у місті Кременчук Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) (ідентифікаційний код 34987562) на користь ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_1 ) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 420,40 грн (чотириста двадцять гривень сорок копійок).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених пунктом 15.5 частини 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України в редакції від 03.10.2017 року.

Апеляційна скарга на рішення може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя О.В. Гіглава