Рішення № 92125537, 15.09.2020, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 вересня 2020 року Справа № 160/8394/20 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Юхно І.В.,

при секретарі Главчеві В.Ф.

розглянувши у відкритому судовому засіданні без участі представників сторін у м. Дніпрі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до приватного виконавця Клименка Романа Васильовича, третя особа: товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «СІТІ ФІНАНС», про визнання протиправною та скасування постанови, -

ВСТАНОВИВ:

22 липня 2020 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до приватного виконавця Клименка Романа Васильовича, третя особа - товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «СІТІ ФІНАНС», у якому позивач просить суд:

- визнати протиправною та скасувати постанову приватного виконавця виконавчого округу м.Київ Клименко Романа Васильовича про відкриття виконавчого провадження №61805305 від 13.04.2020 року.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач не погоджується з оскаржуваною постановою, оскільки виконавчим округом відповідача є м. Київ. Відповідач має здійснювати дії, пов`язані з відкриттям виконавчого провадження в територіальних межах м. Київ. Позивач ніколи не була зареєстрована та не проживала у м. Київ, жодного майна (як рухомого, так і не рухомого) на території м. Києва не має. Місцем проживання та реєстрації позивача є АДРЕСА_1 , про це було відомо відповідачу, бо саме адреса: АДРЕСА_1 , зазначена у виконавчому написі №2662 від 03.03.2020 року.

На думку позивача, оскаржувана постанова є протиправною та підлягає скасуванню судом.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27.07.2020 року позов залишено без руху.

10.08.2020 року на виконання вищевказаної ухвали позивачем надано до суду квитанцію про сплату судового збору.

Відповідно до частини 6 статті 120 КАС України, якщо закінчення строку припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день.

Головуючий по справі суддя Юхно І.В. перебувала у щорічній відпустці з 14.08.2020 по 04.09.2020 року включно, перший робочий день 07.09.2020 року.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07.09.2020 року відкрито провадження в адміністративній справі №160/8394/20 за позовом ОСОБА_1 до приватного виконавця Клименка Романа Васильовича, третя особа: товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «СІТІ ФІНАНС», про визнання протиправною та скасування постанови.

15.09.2020 року до суду від позивача надійшло клопотання про розгляд справи без її участі.

Судове засідання було призначено на 15.09.2020 року о 10:30 год. В судове засідання сторони не з`явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

14.09.2020 року від відповідача надійшов відзив на позовну заяву. В наданому до суду відзиві зазначено, що відповідач не погоджується із заявленими позовними вимогами та просить суд відмовити в їх задоволенні, з огляду на те, що у виконавчому написі №2662 від 03.03.2020 року, виданого приватним виконавцем БРНО Київської області Колейчиком В.В. вказано місце проживання боржника ОСОБА_1 : АДРЕСА_2 . Тобто виконавчим документом чітко встановлено, що місце проживання боржника - ОСОБА_1 , знаходиться в межах виконавчого округу м. Києва. Більше того, в заяві про примусове виконання рішення стягувачем також зазначена інформація, що вказана у виконавчому написі, а саме, що місцем проживання боржника ОСОБА_1 є АДРЕСА_2 . Відтак, будь-які підстави для скасування постанови про відкриття виконавчого провадження відсутні, оскільки виконавче провадження відкрито за місцем реєстрації боржника

Частиною 2 ст. 268 КАС України встановлено, що неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій.

З огляду на належне повідомлення представників сторін про дату і місце проведення судового засідання, судом розглянуто справу за відсутності учасників справи.

Суд, дослідивши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду і вирішення позову по суті, проаналізувавши застосування норм матеріального та процесуального права, встановив наступне.

ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 з 13.03.1993 року, що підтверджується даними паспорта громадянина України серії НОМЕР_2 .

03.03.2020 приватним нотаріусом БРНО Київської області Колейчиком В.В. вчинено виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі за №2662, про стягнення з ОСОБА_1 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «СІТІ ФІНАНС», суму коштів у розмірі 20258,86 грн.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «СІТІ ФІНАНС» звернулось до приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Клименка Романа Васильовича із заявою вих. №810/ПВ/20 від 23.03.2020 року про примусове виконання вищевказаного виконавчого напису нотаріуса, відповідно до якого просило відкрити за місцем проживання (перебування) боржника виконавче провадження та звернути стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію, та інші доходи боржника без перевірки його майнового стану за місцем проживання (перебування) боржника.

На підставі вищенаведеної заяви 13.04.2020 року приватним виконавцем виконавчого округу м. Києва Клименком Романом Васильовичем було відкрито виконавче провадження №61805305 про стягнення з ОСОБА_1 на користь «Фінансова компанія «СІТІ ФІНАНС» заборгованості в розмірі 20258,86 грн.

Крім цього, 13.04.2020 року приватним виконавцем виконавчого округу м. Києва Клименком Романом Васильовичем винесено: постанову ВП №61805305 про стягнення з боржника основної винагороди у сумі 2025,89 грн.; постанову ВП №61805305 про стягнення з боржника витрат виконавчого провадження у сумі 300,00 грн.; постанову ВП №61805305 про арешт коштів боржника у сумі 22584,75 грн.

Не погоджуючись з винесеною постановою про відкриття виконавчого провадження, позивач звернулась до суду з цим позовом.

Перевіряючи правомірність дій приватного виконавця стосовно винесення оскаржуваної постанови про відкриття виконавчого провадження, судом встановлено наступне.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 року №1404-VІІІ (далі - Закон №1404-VІІІ) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно частини першої статті 5 Закону №1404-VІІІ примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».

Частиною першою статті 18 Закону №1404-VІІІ визначено, що виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

За змістом приписів пункту 1 частини другої статті 18 Закону №1404-VIII виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Пунктом 4 частини другої статті 23 Закону№1403-VІІІ передбачено, що в Єдиному реєстрі приватних виконавців України містяться відомості про виконавчий округ, на території якого приватний виконавець здійснює діяльність.

Відповідно до частин 1, 2, 3, 6 статті 25 Закону №1403-VІІІ виконавчим округом є територія Автономної Республіки Крим, області, міста Києва чи Севастополя.

Приватний виконавець має право приймати до виконання виконавчі документи, місце виконання яких відповідно до Закону України «Про виконавче провадження» знаходиться у межах Автономної Республіки Крим, області або міста Києва чи Севастополя, у яких розташований його виконавчий округ. Інформація про приватних виконавців виконавчого округу та реквізити їхніх офісів розміщуються у всіх судах та в органах державної виконавчої служби, розташованих у межах відповідного виконавчого округу. Виконавчі дії у виконавчих провадженнях, відкритих приватним виконавцем у виконавчому окрузі, можуть вчинятися ним на всій території України.

Згідно з частиною другою статті 24 Закону №1403-VІІІ приватний виконавець приймає до виконання виконавчі документи за місцем проживання, перебування боржника - фізичної особи, за місцезнаходженням боржника - юридичної особи або за місцезнаходженням майна боржника.

Аналіз наведених норм законодавства дає підстави для висновку, що Закон України «Про виконавче провадження» і Закон України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» визначають вимоги (критерії) до місця відкриття приватним виконавцем виконавчого провадження. При цьому згідно з частиною третьою статті 25 Закону№1403-VІІІ право приватного виконавця відкривати виконавче провадження обмежується виконавчим округом, на території якого приватний виконавець здійснює діяльність та відомості щодо якого внесені та містяться у Єдиному реєстрі приватних виконавців України.

При цьому, зі змісту наведеної норми частини другої статті 24 Закону №1403-VIII слідує, що у разі якщо місце проживання, перебування боржника - фізичної особи та місцезнаходження боржника - юридичної особи або місцезнаходження майна боржника розташовано в окрузі, в якому приватний виконавець здійснює діяльність та відповідно на яку розповсюджуються відповідна компетенція цього приватного виконавця, він має право прийняти до виконання відповідні виконавчі документи та відкрити виконавче провадження з їх виконання.

Аналогічний правовий висновок викладено в постанові Верховного Суду у справі № 804/6996/17 від 08 квітня 2020 року.

Згідно частини четвертої статті 24 Закону №1404-VІІІ виконавець має право вчиняти виконавчі дії щодо звернення стягнення на доходи боржника, виявлення та звернення стягнення на кошти, що перебувають на рахунках боржника у банках чи інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах у депозитарних установах на території, на яку поширюється юрисдикція України.

Частиною п`ятою статті 24 Закону №1404-VІІІ визначено, що у разі необхідності проведення перевірки інформації про наявність боржника чи його майна або про місце роботи на території, на яку не поширюється компетенція державного виконавця, державний виконавець доручає проведення перевірки або здійснення опису та арешту майна відповідному органу державної виконавчої служби. Порядок надання доручень, підстави та порядок вчинення виконавчих дій на території, на яку поширюється компетенція іншого органу державної виконавчої служби, передачі виконавчих проваджень від одного органу державної виконавчої служби до іншого, від одного державного виконавця до іншого визначаються Міністерством юстиції України. Для проведення перевірки інформації про наявність боржника чи його майна або про місце роботи в іншому виконавчому окрузі приватний виконавець має право вчиняти такі дії самостійно або залучати іншого приватного виконавця на підставі договору про уповноваження на вчинення окремих виконавчих дій, типова форма якого затверджується Міністерством юстиції України.

Виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону: за заявою стягувача про примусове виконання рішення (пункт 1 частини першої статті 26 Закону №1404-VІІІ).

У заяві про примусове виконання рішення стягувач має право зазначити відомості, що ідентифікують боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню рішення (рахунок боржника, місце роботи чи отримання ним інших доходів, конкретне майно боржника та його місцезнаходження тощо), рахунки в банківських установах для отримання ним коштів, стягнутих з боржника, а також зазначає суму, яка частково сплачена боржником за виконавчим документом, за наявності часткової сплати (частина третя статті 26 Закону №1404-VІІІ).

Виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов`язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей (частина п`ята статті 26 Закону №1404-VІІІ).

У разі якщо в заяві стягувача зазначено рахунки боржника у банках, інших фінансових установах, виконавець негайно після відкриття виконавчого провадження накладає арешт на кошти боржника (частина сьома статті 26 Закону №1404-VІІІ).

Судом встановлено, що виконавчим округом приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Клименка Романа Васильовича є м. Київ.

В той час позивач зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 з 13.03.1993 року.

Отже, місце реєстрації боржника не відноситься до виконавчого округу, на території якого приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Клименко Роман Васильович здійснює діяльність, а виконавчий документ у виконавчому провадженні №61805305 прийнято до виконання відповідачем не за місцем реєстрації, перебування боржника - фізичної особи.

Тобто, відсутнє обґрунтування правомірності винесення постанови про відкриття виконавчого провадження у ВП №61805305, та прийняття виконавчого документу не за місцем реєстрації, перебування боржника - фізичної особи, і не за місцезнаходженням її майна, грошових кошів, заробітної плати та інше.

Місце проживання (перебування) боржника (м. Дніпро) не підпадає під виконавчий округ, на території якого приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Клименко Роман Васильович здійснює діяльність.

Також, в постанові від 13.04.2020 року відсутні будь-які посилання про наявність у боржника іншого майна, місцезнаходження якого підпадає під виконавчий округ приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Клименка Романа Васильовича.

Відповідач зазначає, що у виконавчому написі №2662 від 03.03.2020 року та заяві стягувача по примусове виконання рішення вказано про місце проживання боржника: АДРЕСА_2 .

Проте посилання відповідача на те, що у виконавчому написі зазначено адресу позивача: АДРЕСА_3 , не спростовує встановленого судом факту проживання позивача за іншою адресою у АДРЕСА_4 , з 13.03.1993 року, а тому відкриття виконавчого провадження, в якому позивач є боржником у м. Києві є неприпустимим.

Також відповідно до кредитного договору №17864 від 25 березня 2019 року, вбачається адреса мешкання та реєстрації позивача: АДРЕСА_1 .

Наявність проживання/перебування позивача або її майна на території м. Києва не встановлено судом під час розгляду справи.

Отже, відповідач під час прийняття спірної постанови про відкриття виконавчого провадження не мав жодних доказів проживання або наявності у позивача будь-якого майна в м. Київ. При цьому, з огляду на наявність розбіжностей у відомостях щодо місця проживання та місця реєстрації позивача, суд критично оцінює ту обставину, що відповідач не зобов`язав стягувача надати докази на підтвердження зазначених ним у заяві відомостей щодо фактичної адреси ОСОБА_1 , а також не вжив самостійних заходів для встановлення достовірної інформації в порушення вимог Закону України «Про виконавче провадження».

Отже, суд приходить до висновку, що відповідач порушив правила територіальної діяльності приватних виконавців, оскільки, знаючи місце реєстрації позивача (боржника), що не належить до його виконавчого округу, та не перевіривши документи на підтвердження місця фактичного проживання боржника, прийняв виконавчий документ з іншого виконавчого округу.

Така правова позиція викладена в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 30.04.2020 року у справі №580/3311/19.

Суд зазначає, що фактично виконавче провадження відповідачем відкрито за місцезнаходженням стягувача. При цьому ТОВ «Фінансова компанія «СІТІ ФІНАНС», зазначаючи у заяві про відкриття виконавчого провадження невірну адресу місця знаходження боржника, штучно створює підстави для відкриття виконавчого провадження за своїм місцезнаходженням, а не за місцем проживання чи знаходження майна боржника, що суперечить принципу, який закладений у статті 24 Закону України «Про виконавче провадження», згідно якого виконавче провадження відкривається за місцем проживання, перебування, знаходження боржника або його майна. Відкриття провадження за місцезнаходженням стягувача в такій ситуації чинним законодавством не передбачено.

Відтак, відповідачем відкрито виконавче провадження без належних повноважень, чим порушено частину другу статті 24 Закону України «Про виконавче провадження», у зв`язку із чим позов підлягає задоволенню у повному обсязі.

Частиною першою статті 77 КАС України закріплено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Аналогічна позиція стосовно обов`язку доказування була висловлена Європейським судом з прав людини у пункті 36 справи «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland), від 01 липня 2003 року №37801/97, в якому він зазначив, що хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (рішення).

Враховуючи вищевикладене, суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 143 Кодексу адміністративного судочинства України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

При задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу адміністративного судочинства України, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа (ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України).

Позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору за подання позову до суду в загальному розмірі 840,80 грн., що документально підтверджується квитанцією від 07.08.2020 року № 27850932.

Отже, оскільки позовну заяву задоволено, сплачений судовий збір за подачу позову до суду в сумі 840,80 грн. підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст.ст. 241-246, 268, 287, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до приватного виконавця виконавчого округу м.Київ Клименка Романа Васильовича (місце реєстрації: 01094, м. Київ, вул. Поправки Юрія буд.6, офіс.31), третя особа: товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «СІТІ ФІНАНС» (місцезнаходження: 04053, м. Київ, вул. Січових Стрільців, буд. 37/41, код ЄДРПОУ 39508708) про визнання протиправною та скасування постанови – задовольнити повністю.

Визнати протиправною та скасувати постанову приватного виконавця виконавчого округу м.Київ Клименко Романа Васильовича про відкриття виконавчого провадження №61805305 від 13.04.2020 року.

Стягнути з приватного виконавця виконавчого округу м.Київ Клименка Романа Васильовича (місце реєстрації: 01094, м. Київ, вул. Поправки Юрія буд.6, офіс.31) на користь ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_1 ) суму судового збору у розмірі 840 гривень 80 копійок (вісімсот сорок гривень вісімдесят копійок).

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя І.В. Юхно