Рішення № 92123851, 01.09.2020, Херсонський міський суд Херсонської області

Справа № 766/18228/17

н/п 2/766/3740/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 вересня 2020 року Херсонський міський суд Херсонської області у складі:

головуючого судді Майдан С.І.,

за участю секретаря Романенко І.О.,

представника позивача ОСОБА_1 ,

представника відповідача ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Херсоні в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про стягнення грошових коштів,

встановив:

Позивач ОСОБА_3 звернулася до суду з вказаною позовною заявою. Свої позовні вимоги обґрунтувала тим, що 16.09.2017 року між ОСОБА_4 і ОСОБА_3 було укладено договір завдатку. Вказаний договір укладено з метою забезпечення ними своїх зобов`язань щодо укладення до 05.10.2017 року включно договору купівлі-продажу земельної ділянки площею 0,0565 гектарів, кадастровий номер 6510136300:01:001:0862, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна в Державному реєстрі речових на нерухоме майно 378565465101, і житлового будинку загальною площею 271,8 м.кв., реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 1344229665101, розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , загальна вартість яких за домовленістю сторін має бути еквівалентна 160 000,00 доларів США. На підтвердження свого зобов`язання ОСОБА_3 передала ОСОБА_4 завдаток в сумі 26160,00 грн., що еквівалентно 1000,00 доларів США. Факт одержання грошей ОСОБА_4 підтверджується розпискою, написано власноручно 16.09.2017 року. В свою чергу відповідач ОСОБА_4 зобов`язалася до 05.10.2017 року відчужити шляхом продажу позивачу належну їй земельну ділянку і житловий будинок за обумовлену суму, еквіваленту 160 000,00 дол.США. Сторони у договорі завдатку передбачили санкції за невиконання ними взятих на себе за цим договором зобов`язань у вигляді несприятливих наслідків для них, а саме: якщо ОСОБА_3 не виконує або порушить своє зобов`язання у визначений термін і на обумовлених умовах придбати земельну ділянку і житловий будинок на ній, завдаток залишається у кредитора, тобто у відповідача; якщо кредитор, тобто ОСОБА_4 не виконує або порушить своє зобов`язання у визначений термін і на обумовлених умовах продати земельну ділянку і житловий будинок на ній, вона зобов`язана у триденний строк повернути боржнику, тобто ОСОБА_3 подвійну суму завдатку у національній валюті гривні сума якого на день повернення має бути еквівалентна 2000,00 дол.США. Повернення завдатку має бути здійснено готівкою шляхом передачі кредитором боржнику грошей, що буде підтверджується розпискою, написано боржником. 26 і 27 вересня 2017 року ОСОБА_4 разом із представником ОСОБА_5 , директором ТОВ «Брок консалтинг» подали документи приватному нотаріусу Херсонського міського нотаріального округу Волкодав В.Г. для вчинення правочину щодо відчуження земельної ділянки і житлового будинку на ній. Оскільки подані документи нотаріусу для купівлі-продажу нерухомого майна виявилися підробленими, оформлення правочину щодо відчуження нерухомого майна не відбулося. Позивач відмовився купувати житловий будинок на таких умовах, оскільки відповідач в силу ч.2 ст.331 ЦК України не набула права власності на побудований житловий будинок. Житловий будинок не ведений в експлуатацію, а документи, які підтверджують будівництво житлового будинку і введення в експлуатацію підроблені. Отже, відчуження земельної ділянки і житлового будинку не відбулося, з вини продавця – ОСОБА_4 . Відповідач не повернув у триденний строк позивачу подвійну суму завдатку еквіваленту 2 000,00 дол.США. На момент складання позовної заяви, тобто 22.10.2017 року курс гривні до долара США відповідно до повідомлення НБУ становить 2649,9950 грн. за 100 дол.США. Сума еквівалентна 2000,00 дол.США станом на 20.10.2017 року становить 52 999,90 грн. У зв`язку з викладеним, позивач просить стягнути з відповідача на свою користь 52999,90 грн. та понесені судові витрати.

13.09.2018 року позивач надав до суду заяву про зміну предмета позову, в якій зазначив, що між сторонами не було укладено у нотаріальній формі договорів купівлі-продажу нерухомого майна, а тому зобов`язання з купівлі-продажу нерухомого майна не виникло, а лише виникла попередня домовленість про те, що сума, сплачена в рахунок належних з боржника платежів вважається авансом, а не завдатком. Тому висувати перед судом вимогу про стягнення подвійної суми боргу, розраховану як завдаток, не доречно. У зв`язку з цим, позивач змінює предмет позову та заявляє перед судом вимогу про стягнення з відповідача тієї суми коштів, яка була передана, а саме суму еквіваленту 1000 дол.США. Сума еквівалентна 1000 дол.США станом на 12.09.2018 року становить 28095,60 грн. У зв`язку з викладеним, позивач просить стягнути з відповідача на користь позивача 28095,60 грн. та судові витрати.

Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 08.11.2017 року відкрито провадження у справі.

Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 19.09.2018 року розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників судового розгляду.

Відповідач надав до суду відзив, згідно якого заперечував проти позову, просив відмовити у його задоволенні в повному обсязі. Відповідач вважає доводи та вимоги позовної заяви, з урахуванням заяви позивача про зміну предмету позову, незаконними, необґрунтованими, та такими, що не підлягає задоволенню. На теперішній час сума була повернута отриманого відповідачем авансу в розмірі 1000 дол.США.

Представник позивача в судовому засіданні позов, з урахуванням зміни, підтримав повністю, просив його задовольнити.

Позивач в судове засідання не з`явився, про розгляд справи повідомлявся у встановлений законом порядку.

Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнав, просив відмовити у його задоволенні з підстав викладених у позові. зазначив, що не з вини відповідача не відбулося укладення договору купівлі-продажу, а саме сторона відповідача відмовилася від його укладання. Син позивачки повернув аванс у розмірі 1000 доларів США представнику позивача ОСОБА_6 у присутності працівників ТОВ «Брок-консалтинг», проте відповідна розписка оформлена не була, а тому був обізнаний щодо обставин, які є предметом розгляду в суді, тому це не потребує значної кількості часу для підготовки позову до суду та здійснення представництва інтересів позивача. Також просив відмовити у задоволенні вимог про стягнення судових витрат на правничу допомогу, з урахуванням обставин, зазначених в клопотанні про зменшення розміру витрат на правничу допомогу, оскільки їх розмір є неспівмірним з виконаними роботами, та, незважаючи на те, що покупцем за договором виступала ОСОБА_3 , саме ОСОБА_6 (її зять) визначався з варіантом нерухомості та умовами.

Відповідач в судовому засіданні позов не визнав, просив відмовити у його задоволені з підстав викладених у позові. В останнє судове засідання не з`явився, про розгляд справи повідомлений у встановлений законом порядку.

Заслухавши осіб, що приймали участь у справі, свідків, дослідивши матеріали справи, суд прийшов до наступних висновків.

Судом встановлено, що 16.09.2017 року між ОСОБА_4 і ОСОБА_3 було укладено договір завдатку. Вказаний договір укладено з метою забезпечення ними своїх зобов`язань щодо укладення до 05.10.2017 року включно договір купівлі-продажу земельної ділянки площею 0,0565 гектарів, кадастровий номер 6510136300:01:001:0862, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна в Державному реєстрі речових на нерухоме майно 378565465101, і житлового будинку загальною площею 271,8 м.кв., реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 1344229665101, розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , загальна вартість яких за домовленістю сторін має бути еквівалентна 160 000,00 доларів США.

Згідно п.1 вказаного договору на підтвердження свого зобов`язання, що полягає у визначений термін придбанні шляхом купівлі у кредитора зазначених вище земельної ділянки і житлового будинку за обумовлену і визначену суму коштів, зазначеної вище і на забезпечення його виконання боржник передає кредитору у рахунок належних з нього платежів завдаток в сумі 26160,00 грн., що еквівалентно 1000,00 дол.США за офіційним курсом Національного Банку України гривні до долара США (26.16 грн. за 1 долар США) станом на 15.09.2017 року.

Відповідно до п.п.2,3 договору кредитор зобов`язався відчужити шляхом продажу боржнику у визначений термін зазначені вище земельну ділянку і житловий будинок за обумовлену і визначену суму коштів, зазначеної вище. При оплаті боржником коштів кредиту за придбання земельної ділянки і житлового будинку, про які йдеться, передана сума коштів як завдаток зараховується авансом.

Згідно п.4 договору факт одержання грошей підтверджується розпискою, написаною кредитором в момент передачі ними своїх зобов`язань.

Згідно розписки від 16.09.2017 року ОСОБА_3 передала ОСОБА_4 завдаток в сумі 26160,00 грн., що еквівалентно 1000,00 доларів США за офіційним курсом Національного Банку України гривні до долара США (26.16 грн. за 1 долар США) станом на 15.09.2017 року.

Сторони у договорі завдатку передбачили санкції за невиконання ними взятих на себе за цим договором зобов`язань у вигляді несприятливих наслідків для них, а саме: якщо ОСОБА_3 не виконує або порушить своє зобов`язання у визначений термін і на обумовлених умовах придбати земельну ділянку і житловий будинок на ній, завдаток залишається у кредитора, тобто у відповідача; якщо кредитор, тобто ОСОБА_4 не виконує або порушить своє зобов`язання у визначений термін і на обумовлених умовах продати земельну ділянку і житловий будинок на ній, вона зобов`язана у триденний строк повернути боржнику, тобто ОСОБА_3 подвійну суму завдатку у національній валюті гривні сума якого на день повернення має бути еквівалентна 2000,00 дол.США. Повернення завдатку має бути здійснено готівкою шляхом передачі кредитором боржнику грошей, що буде підтверджується розпискою, написано боржником.

Сторони договір купівлі-продажу вищезазначеного нерухомого майна в установленому законом порядку не уклали.

Відповідно ст.509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно зі ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст.526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч.1 ст.546 ЦК України, виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Відповідно до положень ст.570 ЦК України завдатком є грошова сума або рухоме майно, що видається кредиторові боржником у рахунок належних з нього за договором платежів, на підтвердження зобов`язання і на забезпечення його виконання. Якщо не буде встановлено, що сума, сплачена в рахунок належних з боржника платежів, є завдатком, вона вважається авансом.

У випадку купівлі-продажу об`єкта нерухомості з попередньою оплатою це визначення можна розуміти так: завдаток - це грошова сума, що видається продавцю покупцем в рахунок належних з нього платежів за укладеним договором купівлі-продажу об`єкту нерухомого майна, на підтвердження купівлі і на забезпечення (на випадок порушення зобов`язань) виконання покупцем або продавцем умов (вже) укладеного договору.

Однією з функцій завдатку є забезпечення існуючого зобов`язання (обов`язків за договором), тобто "каральна" функція, яка полягає в тому, що: а) сума завдатку залишається у продавця, якщо порушення зобов`язання, зокрема відмова від вже укладеного договору, сталося з вини покупця; б) продавець зобов`язаний повернути боржникові завдаток та додатково сплатити суму у розмірі завдатку, якщо порушення зобов`язання, зокрема відмова від вже укладеного договору, сталося з вини продавця (ч.1 ст. 571 ЦК України).

Визначальний фактор для можливості застосування цієї норми - це зобов`язання.

Головними ознаками завдатку та обов`язковими умовами правомірного застосування його забезпечувальної функції є: письмова форма вчинення правочину щодо забезпечення виконання зобов`язань завдатком (розписка, акт, письмовий договір завдатку тощо) (ч.1 ст. 547 ЦК України); факт укладення основного договору, наприклад, договору купівлі-продажу об`єкта нерухомості, яким встановлено, що його виконання забезпечується завдатком (ч.1 ст. 548 ЦК України).

Отже, гроші, передані майбутнім покупцем потенційному продавцю за усною чи, навіть, письмовою домовленістю, але до укладення основного договору, ще не є завдатком, не виконують забезпечувальної функції, а відтак їх видача не має правових наслідків для продавця.

На відміну від завдатку акти цивільного законодавства не дають конкретного визначення терміну «аванс», однак положення частини другої статті 570 ЦК України вказують на те, що авансом вважається сума, сплачена в рахунок належних з боржника платежів, і відносно якої встановлено, що ця сума не є завдатком.

Іншими словами, будь-які кошти, які не мають ознак завдатку, тобто: передані в рахунок належних з покупця майбутніх платежів, але до укладення основного договору; видані за домовленістю (правочином) неписьмової форми, - це аванс, який, за законом, не наділений забезпечувальними (штрафними) властивостями, а виконує лише одну функцію - платіжну.

Факт видачі авансу не зобов`язує сторони виконувати умови попередніх домовленостей.

Видавши та отримавши на стадії попередньої домовленості оплату у формі авансу сторони ще наділені правом відмовитися від укладення основного договору.

В даному випадку ОСОБА_3 просить стягнути грошові кошти за невиконання відповідачем зобов`язань з продажу позивачу спірної нерухомості, передача яких в письмовій формі відповідним договором (договір завдатку тощо) не оформлювалась та нотаріально посвідченою не була, а тому суд приходить до висновку, що отримані ОСОБА_4 кошти у розмірі 26160,00 грн., згідно розписки від 16.09.2017 року, є авансом та підлягають стягненню з останньої на користь позивача саме як аванс.

Належних та допустимих доказів на підтвердження того, що сума авансу у розмірі 1000 доларів США або еквівалент 26160,00 гривень була повернута позивачу відповідачем, суду не надано, а сторона позивача зазначену обставину спростовує та наполягає на задоволенні позову.

Суд не приймає до уваги покази свідків ОСОБА_7 , ОСОБА_5 , ОСОБА_8 щодо повернення сином позивача суми авансу, так як факти отримання грошових коштів має бути підтверджений письмовими доказами, з урахуванням вимог ч.2 ст.78 ЦПК України, оскільки покази свідків є недопустимим доказом цього.

Таким чином, суд приходить до висновку, про задоволення позовних вимог ОСОБА_3 частково у розмірі 26160,00 грн., згідно розписки від 16.09.2017 року.

Що стосується вимог позивача про стягнення судових витрат слід зазначити наступне.

Відповідно до ч.1,ч.3 ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати:

1)на професійну правничу допомогу;

2)пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи;

3)пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів;

4)пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до ч.ч.3,4 ст. 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Як вбачається з матеріалів справи судові витрати позивача складаються з судового збору в розмірі 640,00 грн., які підлягають стягненню з відповідача в повному обсязі згідно ч.1 ст.141 ЦПК України.

Представник відповідача заперечувала проти стягнення витрат на правову допомогу у зазначеному розмірі, посилаючись на їх не співмірність із складністю справи, виконаних адвокатом робіт та обсягом наданих послуг.

Між адвокатом Ставрост Р.Ю. та позивачем ОСОБА_3 17.10.2017 року було укладено договір №07 про надання правової допомоги. Також суду надана копія специфікації до договору про надання правової допомоги від 17.10.2017 року №07; детальний опис робіт виконаних адвокатом ОСОБА_6 в процесі надання правничої допомоги за договором №07 від 17.10.2017 року; копії актів про надання правової допомоги від 10.11.2017 року №1, від 10.01.2018 року №2, від 02.02.2018 року №3, від 02.05.2018 року №4, від 14.09.2018 року №5.

Згідно детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, загальна сума судових витрат за надання правничої допомоги складає 23218,13 грн. (21783,33 грн. вартість фактично виконаних робіт, 688,20 грн. витрати, пов`язані з копіюванням та друком документів, 604,00 грн. витрати, понесені на паливно-мастильні матеріали, 142,60 грн. інші документально підтверджені витрати).

При цьому суд зазначає про відсутність обов`язку присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Відтак, при визначенні суми відшкодування враховується критерій реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерій розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Ті ж самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст.41 Конвенції.

Так, у справі "East/West Alliance Limited" проти України" Європейський суд із прав людини, оцінюючи вимогу заявника щодо здійснення компенсації витрат у розмірі 10 % від суми справедливої сатисфакції, виходив з того, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див., наприклад, рішення у справі "Ботацці проти Італії" (Bottazzi v. Italy) [ВП], заява № 34884/97, п. 30, ECHR 1999-V).

У пункті 269 Рішення цієї справи Суд зазначив, що угода, за якою клієнт адвоката погоджується сплатити в якості гонорару певний відсоток від суми, яку присудить позивачу суд - у разі якщо така сума буде присуджена та внаслідок якої виникають зобов`язання виключно між адвокатом та його клієнтом, не може бути обов`язковою для Суду, який повинен оцінити рівень судових та інших витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою (див. вищезазначене рішення щодо справедливої сатисфакції у справі "Ятрідіс проти Греції" (Iatridis v. Greece), п. 55 з подальшими посиланнями). У рішенні Європейського суду "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Суд вважає завищеною оплату наданих послуг представником позивача ОСОБА_3 - адвоката Ставроста Р.Ю.

Виходячи з принципу розумності, суд приходить до висновку про доцільність стягнення з відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 3200,00 грн. Вказаний розмір витрат є співмірним зі складністю справи та виконаних адвокатом робіт; часом, витраченим на виконання відповідних робіт; обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, з урахуванням часу, необхідного для підготовки позову до суду, того, що розгляд справи було здійснено у спрощеному позовному провадженні з викликом сторін, представник позивача ОСОБА_6 приймав участь тільки в судовому засіданні 05.12.2018 року незначний час.

Керуючись ст.ст.12, 13, 76, 81, 89, 137, 141, 259, 263-265, 355 ЦПК України, ст.ст.524-526, 570, 571 ЦК України, суд

вирішив:

Позов ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про стягнення грошових коштів задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІН: НОМЕР_1 , на користь ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , грошові кошти в сумі 26160,00 гривень.

Стягнути з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІН: НОМЕР_1 , на користь ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , судові витрати по сплаті судового збору в сумі 640,00 гривень, а також витрати на правничу допомогу в сумі 3200,00 гривень, а всього 3840,00 гривень.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів безпосередньо до Херсонського апеляційного суду з дня проголошення рішення або з дня складання повного судового рішення у разі оголошення вступної та резолютивної частини рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

У відповідності до п.п.15.5 ч.1 Розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України в новій редакції, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через Херсонський міський суд Херсонської області.

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо даної справи за веб-адресою Херсонського міського суду Херсонської області: https://court.gov.ua/sud2125/.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або про прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: С.І. Майдан

Повний текст рішення суду виготовлений 07.09.2020 року.

Суддя: С.І. Майдан