Ухвала суду № 92122256, 25.09.2020, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25.09.2020 Справа №607/16105/20

провадження 1-кс/607/6875/2020

Слідчий суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області Братасюк В.М., за участі секретаря судового засідання Лехан О.М., прокурора Напастюка Ю.В., підозрюваного ОСОБА_1 , його захисника Скиба В.М., законного представника ОСОБА_2 , в залі суду у м. Тернополі розглянувши клопотання слідчого СУ ГУНП в Тернопільській області Харкавого Н.І., погоджене прокурором Тернопільської місцевої прокуратури Напастюком Ю.В. про застосування запобіжного заходу у виді тримання від вартою щодо підозрюваного:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця Тернополя, українця, громадянина України, офіційно не працюючого, студента 1 курсу Західноукраїнського національного університету, не одруженого, малолітні особи на утриманні відсутні, зареєстроване місце проживання АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 307 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

Слідчий СУ ГУНП в Тернопільській області Харкавий Н.І., за погодженням прокурора Тернопільської місцевої прокуратури Напастюком Ю.В., в рамках кримінального провадження №12019210010000243 від 23.01.2019 року, звернувся до слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області з клопотанням про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_3 .

Як зазначено у клопотанні, досудовим розслідуванням встановлено, що у січні 2019 року, точної дати досудовим слідством не встановлено, у ОСОБА_4 виник злочинний умисел, направлений на отримання незаконних доходів на постійній основі, шляхом придбання, зберігання з метою збуту та збуту особливо небезпечного наркотичного засобу - канабісу (марихуани) у м. Тернополі особам, схильним до їх вживання.

Усвідомлюючи незаконність такої злочинної діяльності та небезпеку її викриття правоохоронними органами, ОСОБА_4 бажаючи отримувати власну матеріальну вигоду, керуючись корисливим мотивом, вступив у злочинну змову з ОСОБА_1 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_3 , ОСОБА_7 та іншими невстановленими слідством особами, щодо безконтактного збуту особливо небезпечного наркотичного засобу - марихуани (канабісу) із використанням мережі інтернет, мессенджера «Telegram», псевдонімів у ньому (« ОСОБА_8 » - « ОСОБА_9 » - (« ОСОБА_10 » - « ОСОБА_8 оператор») - « ОСОБА_11 », « ОСОБА_11 », посиланням «ІНФОРМАЦІЯ_3». Почали купувати вказані наркотичні з метою збуту у групи невстановлених осіб, які йому постачали за допомогою послуг ТОВ «Нова Пошта» у місто Тернопіль з інших населених пунктів України, з метою їх подальшого збуту споживачам. Безконтактний спосіб придбання, зберігання з метою збуту та збуту особливо небезпечного наркотичного засобу полягав у залишенні його в певному місці шляхом так званих «закладок», а обмін інформацією у виді текстових повідомлень та графічних файлів між учасниками групи, а також із замовником наркотичного засобу, здійснювався за допомогою мережі інтернет та месенджера «Telegram». Зокрема, особам, які виявили бажання придбати особливо небезпечний наркотичний засіб - канабіс (марихуану), у месенджері «Telegram» надсилались текстові повідомлення у яких містилась інформація про те, що для придбання наркотичного засобу необхідно відправити грошові кошти на номера системи прийому платежів « ІНФОРМАЦІЯ_2 ». Після цього, споживачі наркотичних засобів оплативши вартість наркотичного засобу, надсилали у месенджері «Telegram» користувачам під псевдонімом (« ОСОБА_8 » - « ОСОБА_9 » - (« ОСОБА_10 » - « ОСОБА_12 ») - « ОСОБА_11 », « ОСОБА_11 », посиланням « ІНФОРМАЦІЯ_3 » графічний файл, а саме фотографію чеку підтвердження зарахування грошових коштів на вказані номера системи прийому платежів «EasyPay», і після цього, споживачам наркотичного засобу чи психотропної речовини, від користувачів месенджеру «Telegram» під псевдонімами (« ОСОБА_8 » - « ОСОБА_9 » - (« ОСОБА_10 » - « ОСОБА_12 ») - « ОСОБА_11 », « ОСОБА_11 », посиланням « ОСОБА_13 » надсилалась інформація із місцем, де можна отримати особливо небезпечний наркотичний засіб - канабіс (марихуану) у вигляді «закладки», тобто вказувалась адреса та додавались фото з конкретним місцем «закладки». Дані «закладки» містили в собі особливо небезпечний наркотичний засіб - канабіс (марихуану) яка розміщалась у паперовому згортку або в поліетиленовому пакеті із застібкою, магнітом (або без нього) та обмотувалась клейкою стрічкою.

Таким чином, протягом січня 2019 року по теперішній час ОСОБА_4 спільно з ОСОБА_1 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_3 , ОСОБА_7 та іншими невстановленими слідством особами, всупереч Закону України "Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори" № 60/95-ВР від 15.02.1995, в редакції від 28.12.2015, порушуючи вимоги Порядку провадження діяльності, пов`язаної з обігом наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, та контролю за їх обігом, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №589 від 03.06.2009 та Наказу Міністерства охорони здоров`я України №188 від 01.08.2000 зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 16.08.2000 за №512/4733 в редакції від 19.06.2015 «Про затвердження таблиць невеликих, великих та особливо великих розмірів наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, які знаходяться у незаконному обігу» здійснювали збут особливо небезпечного наркотичного засобу особам схильним до їх вживання.

23.09.2020р. ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.307 КК України.

Прокурор в судовому засіданні клопотання підтримав з мотивів, у ньому наведених та просив задовольнити.

Захисник Скиба В.М., заперечив з приводу задоволення клопотання та зазначив, що ризики, на які посилається сторона обвинувачення є лише припущеннями, просив з врахуванням даних, що характеризують особу ОСОБА_1 : є неповнолітнім, позитивно характеризується, має сталі та сильні соціальні зв`язки, обрати запобіжний захід у виді застави у розмірі 60000грн, що буде достатнім для виконання ОСОБА_1 покладених на нього обов`язків.

Підозрюваний ОСОБА_1 заперечив з приводу клопотання та підтримав думку свого захисника.

Законний представник ОСОБА_1 -Пастернак О.М. підтримала думку захисника.

Заслухавши думку сторін кримінального провадження, дослідивши клопотання, копії матеріалів, якими сторони обґрунтовують свої позиції, слідчий суддя приходить до наступного висновку.

Відповідно до п.4 ч.2 ст.183 КПК України, запобіжний захід у виді тримання під вартою не може бути застосовано, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Згідно практики Європейського суду з прав людини вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.

Відповідно до ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Як зазначено в клопотанні, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 інкримінованого йому кримінального правопорушення підтверджується наступними доказами, а саме:

- протоколом про проведення контролю за вчинення злочину у формі оперативної закупки від 30.12.2019, 16.03.2020, 14.04.2020, 26.04.2020, 22.05.2020, 28.05.2020;

- висновками експертів №2/1-12/20, №2/1-383/20, №2/1-569/20, №2/1-565/20, №2/1-621/20, №2/1-620/20 згідно яких вилучені в ході проведення оперативної закупки речовини є особливо небезпечними наркотичними засобами - канабісом (марихуаною);

-довідка о/у УПН КП ГУНП в Тернопільській області, аналізу інофрмації отриманої по електронних гаманцях «EasyPay» із інформацією про створення гаманців, вхід на них зарахування грошових коштів та виведення грошових коштів;

-протоколом за результатами проведення негласної слідчої (розшукової дії) - накладення арешту на кореспонденцію від 28.04.2020, 29.04.2020, 19.05.2020, 26.05.2020, 04.06.2020, 05.06.2020.

- висновками експертів №2/1-380/20, №2/1-381/20, №2/1-571/20, №2/1-572/20, №2/1-717/20, №2/1-715/20, згідно яких вилучені в ході відібрання взірців речовини посилки є особливо небезпечними наркотичними засобами - канабісом (марихуаною);

- протоколами проведення негласної слідчої (розшукової дії) - спостереження за особою від 04.05.2020 №683/35/01-20, 04.06.2020 №943/35/01-20 згідно яких учасники групи зустрічаються, забирають посилки із наркотичним засобом канабісом та розкладають у м. Тернополі наркотичні засоби - канабіс у вигляді закладок;

- оглядами місця події згід нояких вилучено закладки які розкладали учасники злочинної групи, та які містять в собі наркотичний засіб - канабіс, а саме від 13.08.2019, 16.03.2020, 16.04.2020, 27.04.2020, 27.05.2020, 28.05.2020, 04.06.2020, 05.06.2020, 03.07.2020.

- показаннями сдвіка ОСОБА_14 від 13.08.2019;

- висновками експертів №2.1-683/19, №2/1-382/20, №2/1-384/20, №2/1-566/20, №2/1-568/20, №2/1-567/20, №2/1-570/20, №2/1-618/20, №2/1-617/20, №2/1-619/20, №2/1-711/20, №2/1-712/20, №2/1-711/20, №2/1-710/20, №2/1-716/20 згідно яких вилучені в ході оглядів місця події (закладки) речовини є особливо небезпечними наркотичними засобами - канабісом (марихуаною);

- протоколами проведення негласної слідчої (розшукової дії) - зняття інформації з транспортних телекомунікаціних мереж згідно яких учасники злочинної групи спілкуються між собою про кількість замовлення наркотичного засобу канабісу (його вид чи сорт) черед ТОВ НОВА ПОШТА, коли необхідно забирати посилки, кількість мість у м. Тернополі з (закладками-наркотичим засобом канабісом, оплату заробітньою плати учасникам злочинної групи, про клієнтів (споживачів) та їх чат (так званий магазин з продажу наркотичних засобів), обговорюються кількість зроблених фото із місцями розташування наркотичного засобу канабісу у вигляді закладок, говорять про гаманці «EasyPay», про спілкування між собою в більшості в месенджері «Telegram».

Відповідно до ч.1 ст.183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» визначено, що суди України при розгляді справ застосовують Конвенцію та практику Європейського суду як джерело права.

Згідно з положенням ст.5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, а також практики Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу і особисту недоторканність можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. В кожному випадку, як підкреслює Європейський суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного (обвинуваченого), а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.

Вивченням особи ОСОБА_1 встановлено, що він раніше не судимий, виключно позитивно характеризується, має постійне місце проживання в м.Тернополі.

Слідчий, звертаючись з клопотанням про застосування щодо підозрюваного ОСОБА_1 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, а прокурор - при розгляді клопотання довели про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.307 КК України.

Метою застосування до ОСОБА_1 запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам передбачених ст.177 КПК України, а саме: п.1 переховуватись від органів досудового розслідування та суду; п.2 знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; п.3 незаконно впливати на свідка у цьому ж кримінальному провадженні; п.5 вчинити інше кримінальне правопорушення.

Ризиком того, що ОСОБА_1 може переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду є те, що він обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за який законом передбачено покарання у виді виключно позбавлення волі, на строк до 10 років. Відповідно альтернативної міри покарання немає. Усвідомлюючи тяжкість вчинених злочинів та розмір покарання, яке йому загрожує, може умисно переховуватись від органу досудового розслідування та суду як на території України так і поза її межами з метою уникнення від відповідальності.

На даний час органом досудового розслідування проведено тільки ряд першочергових слідчих дій, спрямованих на встановлення обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженню. Наявні дані кримінального провадження та оперативна інформація вказує на те, що злочинна діяльність ОСОБА_1 , є багатоепізодовою до якої причетні інші не встановленні особи. У зв`язку із цим органом досудового розслідування проводяться слідчо-розшукові заходи, спрямовані на встановлення місце знаходження та вилучення речових доказів, насамперед місцезнаходження наркотичних засобів, мобільних телефонів, комп`ютерної техніки за допомогою яких через мережу Інтернет здійснювався незаконний збут наркотичних засобів, обставин їх купівлі та доставки у м. Тернопіль, місця зберігання та обставин її збуту, обставин одержання грошових коштів від збуту наркотичних засобів та місць їх зберігання тощо.

Крім того, ОСОБА_1 , може знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей насамперед не відшукані на даний час наркотичні засоби, комп`ютерну техніку, мобільні телефони, грошові кошти, одержані від їх реалізації, які маються істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, що може негативно вплинути на хід досудового розслідування та його результати, у тому числі унеможливить виконання завдань визначених ст.2 КПК України.

Також, ОСОБА_1 особисто або через третіх осіб може незаконно впливати, у тому числі шляхом застосування погроз, на свідків та інших підозрюваних у даному кримінальному провадженні з метою дачі ними неправдивих, неповних показів, відмови від раніше наданих показань або умисного ухилення ними від явки до органу досудового розслідування та суду для надання показань, що може негативно вплинути на стан судового розгляду та його результати. На даний час досудовим розслідування не встановлено усіх свідків та очевидців даного злочину, вказані особи не допитані.

Зважаючи на викладене, приходжу до висновку, що органом досудового розслідування належним чином частково підтверджено у клопотанні та доведено в судовому засіданні прокурором наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, для запобігання яких слідчий звернувся із клопотанням про застосування запобіжного заходу, а саме зважаючи на санкцію статті кримінального правопорушення, що інкримінується ОСОБА_1 , він матиме можливість ухилятися від органу досудового розслідування, а також впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні.

Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Згідно ч. 4 ст. 194 КПК України встановлено, що якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини 1 цієї статті, але не доведе обставин, передбачені пунктом 3 частини 1 цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м`який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов`язки, передбачені частиною 5 цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.

ЄСПЛ у Рішенні «Калашников проти Росії» вказав, що «будь-яка система обов`язкового тримання під вартою несумісна зі статтею 5 параграфу 3 Конвенції за визначенням. Якщо закон встановлює презумпцію щодо обставин, які стосуються підстав тримання під вартою, має бути, крім того, переконливо доведена наявність конкретних обставин, які переважають правило поваги до особистої свободи». Тобто, констатовано «презумпцію залишення обвинуваченого на свободі». Якщо законодавство та/або судова практика прямо або непрямо спрямовують на обов`язкове тримання під вартою у певних випадках, це може привести до порушення ст. Конвенції. У кожному випадку, коли вирішується питання щодо утримання під вартою або звільнення, діє презумпція на користь звільнення.

Окрім того, згідно позиції Європейського суду з прав людини, викладеної у його рішенні в справі «Бойченко проти Молдови» № 41088/05, від 11 липня 2006 року - «одне тільки посилання судів на відповідну норму закону без вказівки підстав з яких вони вважають обґрунтованими твердження про те, що ніби заявник може перешкоджати провадженню в справі, переховуватися від правосуддя або скоювати нові злочини, не є достатнім для ухвалення рішення про обрання запобіжного заходу». Також, в справі «Мамедова проти Росії» № 7064/05, Європейський суд дійшов такого висновку: «посилання на тяжкість обвинувачення, як на головний чинник при оцінці ймовірності того, що заявниця переховуватиметься від правосуддя, перешкоджатиме ходові розслідування або вчинятиме нові злочини є недостатнім, хоча суворість покарання і є визначальним елементом при оцінці ризику переховування від правосуддя чи вчинення нових злочинів, і що потребу позбавлення волі не можна оцінювати з винятково абстрактного погляду, беручи до уваги тільки тяжкість злочину».

Так, Суд наголошує, що основним і визначальним критерієм як правової норми, так і правосуддя має бути їх відповідність вимогам справедливості як гарантії дотримання прав та інтересів учасників правовідносин. Виконання вимог справедливості полягає у можливості застосування до відносин імперативного методу рівно настільки, наскільки це викликано необхідністю в кожному конкретному випадку.

Верховенство права, невід`ємною складовою якого є принцип пропорційності, передбачає, що мета має спиратися лише на такі засоби, застосування яких морально виправдано, оскільки мета, задля якої необхідні неправові засоби, не може бути правовою. Застосовувана міра повинна бути пропорційною (повинна відповідати) цілям.

Завдяки принципу пропорційності встановлені положеннями нормативно-правових актів обмеження на користь суспільних інтересів дозволяють максимально враховувати приватні інтереси. Цей принцип висуває критерій межі (результату) дій або рішень: вони не повинні виходити за межі відповідної мети. Принцип пропорційності передбачає вибір розумних, найбільш ефективних заходів для досягнення мети і завжди застосовується в сукупності з принципом справедливості.

Поряд з цим, слідчим суддею враховано, що неповнолітні часто не здатні усвідомити свої дії, правильно зрозуміти об`єктивний зміст власної поведінки, причин, цілей вчинення дій, передбачення їх наслідків з позицій моралі та права тощо. Поведінка неповнолітнього в стані становлення та розвитку особливо чутлива до соціальних процесів, темпів повсякденного життя, рівня дегуманізації відносин, розмитості морально-правових орієнтирів сучасного суспільства. Віковими особливостями психіки неповнолітнього є її незрілість, нездатність повно та критично оцінити ситуацію передбачити її розвиток тощо.

Зважаючи на наведене вище, за наслідками встановлених обставин за результатами розгляду клопотання, враховуючи характер вчиненого кримінального правопорушення, особу підозрюваного ОСОБА_1 , його вік, міцність соціальних зв`язків, наявність постійного місця проживання та навчання, виключно позитивні характеристики, відсутність фактів перешкоджання з його сторони проведенню слідства, та не доведенням прокурором недостатності застосування більш м`якого запобіжного заходу, з посиланням лише на те, що він підозрюється у скоєнні тяжкого злочину, а також може переховуватись від органу досудового розслідування та суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на свідка у цьому ж кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення, за відсутності обґрунтування з посиланням на належні докази необхідності застосування до підозрюваного запобіжного заходу у виді тримання під вартою і що такий захід в даному випадку буде виправданий, враховуючи, що обґрунтованість підозри є необхідною умовою законності тримання під вартою, приходжу до висновку, що у відповідності до ч.4 ст. 194 КПК України щодо підозрюваного слід обрати запобіжний захід у виді домашнього арешту, оскільки саме цей запобіжний захід забезпечить виконання підозрюваним процесуальних обов`язків та попередить вчинення ним дій, передбачених ч.1 ст. 177 КПК України.

Відповідно до ч.1,2 ст.181 КПК України, домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.

З урахуванням обставин справи, особи підозрюваного, слідчий суддя вважає за необхідне застосувати до ОСОБА_1 домашній арешт, за адресою фактичного місця проживання: АДРЕСА_1 , шляхом заборони залишати житло цілодобово.

Окрім цього, застосовуючи щодо підозрюваного ОСОБА_1 запобіжний захід у виді домашнього арешту, слідчий суддя вважає за необхідне покласти на нього на строк не більше двох місяців обов`язки, передбачені ч.5 ст.194 КПК України.

За таких обставин, в задоволенні клопотання слідчого СУ ГУНП в Тернопільській області Харкавого Н.І., погодженого прокурором Тернопільської місцевої прокуратури Напастюком Ю.В., про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою стосовно підозрюваного ОСОБА_1 слід відмовити, застосувавши при цьому більш м`який запобіжний захід, необхідний та достатній у даному випадку для запобігання ризиків передбачених ст. 177 КПК України.

Керуючись ст.ст. 177, 178, 181, 193, 194, 196, 202, 205, 309 КПК України, слідчий суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні клопотання про обрання підозрюваному ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід в виді тримання під вартою відмовити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту.

Заборонити підозрюваному ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 залишати житло за місцем проживання АДРЕСА_1

Покласти на підозрюваного ОСОБА_1 : з`являтися до слідчого, прокурора та суду за першою вимогою; не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований та проживає без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; утриматися від спілкування з іншими підозрюваними, свідками та експертами; здати на зберігання органу досудового розслідування паспорт громадянина України для виїзду за кордон та інші документи, які даю можливість виїзду за кордон.

Встановити строк дії ухвали до 23 год. 59 хв. 18 листопада 2020 року.

Ухвалу про обрання запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту передати на виконання в ГУНП в Тернопільській області. Контроль за виконанням ухвали покласти на слідчого СУ ГУНП в Тернопільській області Харкавого Н.І.

Ухвала щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення - підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 доставити за адресою місця реєстрації проживання АДРЕСА_1 , звільнивши з під варти в залі суду.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Слідчий суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області В. М. Братасюк