Рішення № 9212220, 24.03.2010, Господарський суд Житомирської області

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

* 10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, '481-620

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "24" березня 2010 р.Справа № 8/77

Господарський суд Житомирської області у складі:

Головуючого судді

судді Давидюка В.К.

судді

за участю представників сторін

від позивача Ратушний М.А. - дов. від 10.03.10р.

від відповідача не з'явився

Розглянув справу за позовом Малого приватного підприємства "Нафтасоюз" (м. Житомир)

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (м.Житомир)

про стягнення 116016,20 грн.

Позивач звернувся до господарського суду Житомирської області з позовом про стягнення з відповідача на свою користь 116016,20 грн. заборгованості за поставлений товар (нафтопродукти) згідно договору №56 від 17.07.09р., з яких 106021,80 грн. - сума основного боргу, 5300,30 грн. - пеня, 1547,70 грн. - 3% річних та 3146,40 грн. - інфляційні.

В судовому засіданні представник позивача надав заяву про уточнення позовних вимог, відповідно до якої просить суд стягнути з відповідача на свою користь 106021,80 грн. основного боргу, 3141,28 грн. пені, 1547,70 грн. 3% річних та 3146,40 грн. інфляційних, а всього на суму 113857,18 грн. Уточнені позовні вимоги підтримав в повному обсязі з підстав, зазначених в позовній заяві. Крім того пояснив, що поставка товару відбувалась саме на виконання договору №56 від 17.07.09р., оскільки інших договірних відносин між сторонами не існувало. В підтвердження надав відповідну довідку.

Представник відповідача в засідання суду не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений вчасно і належним чином.

Справа розглядається за наявними в ній матеріалами у відповідності до ст. 75 ГПК України.

Суд дослідив в судовому засіданні документи, а саме: договір №56 від 17.07.09р., розрахунки суми боргу, накладні, акт звірки взаємних розрахунків, довідку, заяву про уточнення позовних вимог, свідоцтво про державну реєстрацію, статут, довідку про включення до ЄДРПОУ.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

17.07.09р. між сторонами був укладений договір №56 від 17.07.09р. (а.с.8), відповідно до умов якого позивач (продавець) зобов'язується протягом дії даного договору поставити відповідачеві (покупцю) товар (нафтопродукти), а відповідач зобов'язаний прийняти даний товар та оплатити його вартість на умовах даного договору (п.1.1 договору).

Відповідно до п.1.2 договору, загальна сума договору складає 1000000,00 грн.

Покупець зобов'язаний здійснювати попередню оплату за товар в розмірі 100% (п.5.1 зазначеного договору).

На виконання умов даного договору, позивач поставив відповідачеві товар на загальну суму 464861,34 грн., що підтверджується накладними та видатковими накладними (а.с. 9-27).

Проте, відповідач свої зобов'язання щодо своєчасної оплати товару виконав частково, внаслідок чого станом на день звернення з позовом до суду та на день розгляду справи в суді у відповідача існує заборгованість перед позивачем в сумі 106021,80 грн., про що свідчить акт звірки взаємних розрахунків, підписаний уповноваженими представниками обох сторін та скріплений печатками (а.с.28).

Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ст. 509 ЦК України).

Господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку (ст.173 Господарського кодексу України).

Відповідно до ст. 655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з вимогами ст. 692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Враховуючи викладене, суд вважає позовні вимоги в частині стягнення 106021,80 грн. основного боргу обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Крім того, позивач в заяві про уточнення позовних вимог просить суд стягнути з відповідач на свою користь 3141,28 грн. пені, 1547,70 грн. 3% річних та 3146,40 грн. інфляційних.

Згідно зі ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Пунктом 7.2 договору передбачено, що у випадку несвоєчасної оплати за поставлений товар покупець зобов'язаний сплатити продавцеві пеню в розмірі мінімальної облікової ставки НБУ, що діяла у період прострочення за кожен день прострочки.

Згідно зі ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч.3 ст. 549 ЦК України).

Перевіривши уточнений розрахунок пені, а також розрахунки інфляційних та 3-ох% річних, суд вважає, що вказані розрахунки є правильними та відповідають вимогам чинного законодавства і підлягають задоволенню в сумі 1547,70 грн. 3% річних, 3146,40 грн. інфляційних і 3141,28 грн. пені.

Разом з тим, суд вважає, що поставка товару відбувалась на виконання договору №56 укладеного між сторонами 17.07.09р., оскільки відповідно до п.1.3 вказаного договору, предметом поставки є дизельне паливо.

Як вбачається з накладних на поставку товару, позивач поставляв відповідачеві також дизельне паливо.

Крім того, як суд зазначав вище, договір укладений між сторонами 17.07.09р. і діяв до 31.12.09р.

В той же час, поставка товару відповідачеві відбувалась також протягом дії даного договору, про що свідчать накладні (а.с. 9-27).

Відповідно до вимог ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідач позов щодо підстав та предмету не оспорив, доказів сплати боргу суду не надав, в судове засідання не з'явився, в акті звірки взаємних розрахунків суму основного боргу визнав.

Згідно зі ст.ст. 525, 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Це положення кореспондується зі ст.193 Господарського кодексу України, згідно якої суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що уточнені позовні вимоги обгрунтовані, заявлені у відповідності до вимог чинного законодавства, підтверджуються належними доказами, які є в матеріалах справи, та підлягають задоволенню.

Витрати по сплаті державного мита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу покладаються на відповідача пропорційно до обгрунтовано заявлених позовних вимог, оскільки він спонукав позивача звернутись з позовом до суду.

На підставі ст.ст. 509, 525, 526, 549, 625, 655, 692 Цивільного кодексу України, ст.ст. 173, 193 Господарського кодексу України, керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Приватного підприємця ОСОБА_2, 10014, АДРЕСА_1, р/р НОМЕР_2 в філії ВАТ "Перший інвестиційний банк", МФО 300506, ідентифікаційний код НОМЕР_1

на користь Малого приватного підприємства "Нафтасоюз", 10014, м. Житомир, вул. Київська, 81, к. 403 та 11500, Житомирська область, м. Коростень, вул. Ольгинська, 4, р/р 26002015211426 в філії ВАТ "Держексімбанк", МФО 311324, код ЄДРПОУ 31650398

- 106021,80 грн. - основного боргу;

- 3141,28 грн. - пені;

- 1547,70 грн. - 3% річних;

- 3146,40 грн. - інфляційних;

- 1138,57 грн. - витрат, пов'язаних зі сплатою державного мита;

- 236,00 грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного терміну з дня його прийняття.

СуддяДавидюк В.К.

Віддрукувати:

1 - в справу

2 - позивачу

3 - відповідачу