Рішення № 9211878, 21.04.2010, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

21.04.10 р.                     Справа № 28/288                               

Господарський суд Донецької області у складі судді Курило Г.Є.

при секретарі судового засідання Дорохової Т.Ю.

розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Автоленд-Дніпро”, м. Дніпропетровськ

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю „УКРБУДТРАНС”, с. Михайлівка

про стягнення 36647 грн. 09 коп.

Представники сторін:           

Від? позивача: не з’явився.

Від відповідача: не з’явився.

СУТЬ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю „Автоленд-Дніпро”, м. Дніпропетровськ, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю „УКРБУДТРАНС”, с. Михайлівка, про стягнення 36647 грн. 09 коп., в тому числі заборгованості з врахуванням встановленого індексу інфляції в розмірі 33646грн.60коп., пеня в розмірі 2381 грн. 10 коп., 3 % річних в розмірі 619грн.39коп.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на договір купівлі-продажу №1208/01-Д від 12.09.2008р., накладну №69062 від 20.10.2008р., податкову накладну, рахунок №69062 від 16.10.2008р., довіреність відповідача на отримання ТМЦ серія ЯПК №753676 від 20.10.2008р., виписку з банку.

Господарський суд Донецької області ухвалою від 14.10.2009р. порушив провадження у справі № 28/288 та призначив її розгляд на 04.11.2009р.

Позивач в судових засіданнях підтримав позовні вимоги викладені в позовній заяві.

Ухвалою від 04.11.2009р. господарського суду Донецької області провадження по справі було зупинено в зв’язку з тим, що 03.11.2009р. до господарського суду Донецької області надійшла апеляційна скарга №378 від 02.11.2009р. Товариства з обмеженою відповідальністю „УКРБУДТРАНС”, с. Михайлівка на ухвалу господарського суду Донецької області по справі №28/288 від 14.10.2009р.

Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 13.11.2009р. було відмовлено у прийнятті апеляційної скарги. Супровідним листом від 26.11.2009р. справа була скерована до Вищого господарського суду України.

Постановою Вищого господарського суду України від 21.01.2010р. касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „УКРБУДТРАНС”, с. Михайлівка в частині оскарження ухвали Донецького апеляційного господарського суду від 13.11.2009р. залишено без задоволення, а ухвалу Донецького апеляційного господарського суду – без змін.

Ухвалою від 08.04.2010р. господарського суду Донецької області провадження по справі було поновлено.

Відповідно до пояснень по справі №2011/2009-3 від 20.11.2009р. позивач наполягає на своїй правовій позиції.

Розгляд справи відкладався на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідач в судові засідання жодного разу не з’явився, але через канцелярію суду 03.11.2009р. надав клопотання про відкладення розгляду справи. Клопотання було задоволено, розгляд справи був відкладений.

Відповідач вимоги суду не виконав, незважаючи на те, що був повідомлений про час розгляду справи належним чином. Відповідні повідомлення про вручення ухвал суду представнику відповідача наявні в матеріалах справи.

Поважних причин неявки представника відповідача до суду не надано, тому справа розглядається за наявними в неї доказами згідно ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

20.04.2010р. до канцелярії господарського суду надійшло клопотання №1904/2010-1 від 19.04.2010р. від позивача про відкладання розгляду справи на іншу дату.

Перед початком розгляду справи по суті представника позивача було ознайомлено з правами та обов'язками відповідно до ст.ст. 20, 22 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення позивача, господарський суд встановив:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю „Автоленд-Дніпро”, м. Дніпропетровськ, та відповідач, Товариство з обмеженою відповідальністю „УКРБУДТРАНС”, с. Михайлівка, 12.09.2008р. уклали договір купівлі-продажу № 1208/01-Д (далі - договір), відповідно до умов якого позивач (далі - продавець) зобов’язується передати у власність відповідача (далі - покупець) товар, а покупець зобов’язується прийняти і оплатити його (п. 1.1. договору).

Найменування товару: автошини (п. 1.2. договору).

Кількість, ціна й асортимент товару, що поставляється, вказуються в накладній, складеної на підставі письмової заявки покупця. Орієнтована сума договору складає 2 000 000,00 гривень (п.2.1 договору).

Датою постачання вважається дата приймання товару покупцем на складі продавця. Постачання вважається завершеним з моменту передачі товару покупцеві (п.2.2. договору).

Договір вступає в силу з моменту підписання його обома сторонами і діє до 31.12.2008р., а в частині платежів – до повного погашення заборгованості (п.8.3. договору).

Особливості регулювання майнових відносин у сфері господарювання визначаються Господарським кодексом України. Майнові зобов’язання, які виникають між учасниками господарських відносин регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до п.1 ст.712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

В обґрунтування позовних вимог, позивач посилається на те, що позивачем на адресу відповідача відповідно до умов договору № 1208/01-Д від 12.09.2008р. згідно з накладної №69062 від 20.10.2008р. був поставлений товар на загальну суму 33984 грн. 00 коп., що прийнятий відповідачем на підставі довіреності на отримання ТМЦ серія ЯПК №753676 від 20.10.2008р., копія якої наявна в матеріалах справи. В зазначеній накладній є посилання на довіреність на отримання ТМЦ серія ЯПК №753676 від 20.10.2008р.

Суду також надані відповідний рахунок №69062 від 16.10.2008р. та податкова накладна.

Враховуючи, що інших договорів між сторонами не укладалось, що підтверджується письмовими поясненнями позивача, найменування товару в накладній №69062 від 20.10.2008р. та договорі купівлі-продажу № 1208/01-Д від 12.09.2008р. співпадають, тому суд приходить до висновку, що поставка товару здійснювалась саме в рамках договору купівлі-продажу №1208/01-Д від 12.09.2008р.

Оплата за кожну партію товару здійснюється покупцем з відстрочкою платежу на 90 календарних днів з моменту відвантаження, при умові надання продавцем податкової накладної і рахунка на оплату, оформлених належним чином. Відстрочка платежу не є товарним кредитом (п.4.2. договору).

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Стаття 526 Цивільного кодексу України передбачає виконання зобов’язань сторонами належним чином, тобто відповідно до умов договору та вимог діючого законодавства і у строки, передбачені сторонами чи законом.

За приписом ч.1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Таким чином, суд приходить до висновку, що остаточній термін розрахунку за поставлений товар настав 18.01.2009р.

До позовної заяви також були додані банківські виписки, які підтверджують несвоєчасну (29.01.2009р.) часткову сплату відповідачем грошових коштів за поставлений товар на суму 2000 грн. 00 коп. В платіжному дорученні є посилання на рахунок № 69062 від 16.10.2008р. Тобто, рахунок № 69062 від 16.10.2008р. відповідачем був отриманий.

Таким чином, судом встановлено, що заборгованість на яку посилається позивач в позовній заяві виникла в рамках договору згідно з накладною, наявною в матеріалах справи, на загальну суму 31984 грн. 00 коп.

Неналежне виконання відповідачем своїх зобов’язань за договором підтверджується наявними в матеріалах справи доказами.

Відповідно до ст.4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство в господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

За приписом ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається в обґрунтування своїх вимог або заперечень.

При цьому, з урахуванням вимог ст.43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Оскільки відповідачем не надано суду доказів погашення заборгованості за поставлений товар, суд робить висновок, що сума боргу в розмірі 31984 грн. 00 коп. не погашена до теперішнього часу.

З огляду на викладене, враховуючи фактичне отримання відповідачем поставленого товару, суд вважає, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю „Автоленд-Дніпро”, м. Дніпропетровськ в частині стягнення основного боргу в розмірі 31984 грн. 00 коп. є обґрунтованими, доведеними належним чином та такими, що підлягають задоволенню.

Крім того, позивачем заявлено про стягнення з відповідача пені в сумі 2381 грн.10 коп. за період з 19.01.2009р. по 10.09.2009р.

За несвоєчасну або неповну оплату товару, покупець виплачує пеню в розмірі облікової ставки НБУ від вартості неоплаченого товару за кожен день прострочення (п. 5.1.1. договору).

Статтею 230 Господарського кодексу України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Оскільки Господарський кодекс України не містить визначень неустойки, штрафу та пені, які сплачуються у разі невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання, слід виходити із визначень, наведених у Цивільному кодексі України.

Згідно ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язань. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Одночасно, згідно з ч.6 ст.232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано.

Таким чином, виходячи з того, що договором не встановлено іншого порядку припинення нарахування штрафних санкцій (пені) за прострочення виконання сторонами своїх зобов’язань за вказаним договором, до даного спору застосовуються положення ч.6 ст.232 Господарського кодексу України, тобто нарахування пені припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано.

Суд вважає, що умови пункту 5.1.1 договору можуть бути застосовані судом лише в частині, що не суперечить чинному законодавству України, тобто, нарахування штрафних санкцій (пені) повинно здійснюватися з моменту виникнення права вимоги 19.01.2009р. по 18.07.2009р. у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення виконання зобов’язання.

Суд, здійснивши перерахунок пені дійшов висновку, що позовні вимоги щодо стягнення пені підлягають частковому задоволенню в розмірі 1802 грн.87 коп.

За приписом ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі зазначеного, за розрахунком позивача, розмір 3% річних становить 619грн.39коп. за період з 19.01.2009р. по 10.09.2009р. та інфляційних витрат - 1662грн.60коп. за період з лютого 2009р. по серпень 2009р.

Перевіривши розрахунок позивача суд встановив, що позовні вимоги щодо стягнення 3% річних в розмірі 619грн.39коп. за період з 19.01.2009р. по 10.09.2009р. та інфляційних витрат в розмірі 1662грн.60коп. за період з лютого 2009р. по серпень 2009р. підлягають задоволенню в повному обсязі.

20.04.2010р. до канцелярії господарського суду надійшло клопотання №1904/2010-1 від 19.04.2010р. від позивача про відкладання розгляду справи на іншу дату в зв’язку з необхідністю представника позивача бути присутнім в іншому судовому засіданні.

За приписом ст.28 Господарського процесуального кодексу України представництво інтересів юридичних осіб в господарському процесі здійснюється через їх органи, що діють у межах повноважень, наданих їм законодавством та установчими документами, через свого представника (керівника). Наведена норма не обмежує можливість представництва інтересів іншими особами, повноваження яких підтверджуються довіреністю від імені підприємства, організації.

Крім того, позивачем не надано доказів, що представник відповідача, знаходиться у відрядженні, і що на підприємстві не має більш працівників, які могли би бути направлені до судового засідання.

Враховуючи викладене, а також достатність зібраних по справі документів для вирішення спору по суті, клопотання позивача судом залишено без задоволення.

Судові витрати, у відповідності до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на сторони пропорційно задоволеним вимогам.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 4-3, 20, 22, 33, 44, 47, 49, 75, 77, 79, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд ,-

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю „Автоленд-Дніпро”, м. Дніпропетровськ до Товариства з обмеженою відповідальністю „УКРБУДТРАНС”, с. Михайлівка, задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „УКРБУДТРАНС” (85380, Донецька область, Красноармійський район, с. Михайлівна, вул. Шкільна, АДМІН, ЄДРПОУ 31468789, відомостей про рахунки не має) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Автоленд-Дніпро” (юридична адреса: 49055, м. Дніпропетровськ, тупик Запорізький, б. 5, кв.3, поштова адреса: 49022, м. Дніпропетровськ, вул. Молодогвардійська, 79, ЄДРПОУ 31614281, р/р 26003010038457 в ДРД ВАТ ВТБ Банк, МФО 321767) суму основного боргу в розмірі 31984 грн. 00 коп., пеню в розмірі 1802 грн.87 коп., 3 % річних в розмірі 619грн.39коп., інфляційні у сумі 1662грн.60коп., витрати по сплаті державного мита в сумі 360 грн. 69 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 232 грн. 28 коп.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

У судовому засіданні 21.04.2010р. оголошено повний текст рішення.

Рішення господарського суду Донецької області набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його оголошення.

Суддя