Рішення № 92114144, 02.10.2020, Хмельницький окружний адміністративний суд

Справа № 560/2788/20

РІШЕННЯ

іменем України

02 жовтня 2020 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Михайлова О.О.

за участю:секретаря судового засідання Постовіт С.В. представника позивача - Гащака Б.В., Кершеса А.А. представників відповідача - Дмитрієвої А.Л., Органіщук О.С., Чубко Л.В. розглянувши адміністративну справу за позовом Приватного акціонерного товариства "ГЕБЕРІТ КЕРАМІК ПРОДАКШН" до Головного управління ДПС у Хмельницькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство "ГЕБЕРІТ КЕРАМІК ПРОДАКШН" звернулось до Хмельницького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління ДПС у Хмельницькій області, в якій просить суд:

1. Визнати протиправним та скасувати повністю податкові повідомлення-рішення від 12.03.2020 №0002951405 форми "В1", від 12.03.2020 №0002971405 форми "Р", від 12.03.2020 №0002941405 форми "П", прийняті Головним управлінням ДПС у Хмельницькій області.

2. Стягнути з Головного управління ДПС у Хмельницькій області на користь позивача сплачену суму судового збору у розмірі 23122,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що спірні податкові повідомлення-рішення винесені на підставі помилкових висновків акта перевірки №0309/22-01-05-06/32285199 від 24.12.2019 з питань повноти нарахування і сплати податків під час здійснення контрольованих операцій за період з 01.09.2013 по 31.12.2013 та з 01.01.2014 по 31.12.2014 та з питань дотримання принципу "витягнутої руки" за період з 01.01.2015 по 31.12.2015 та з 01.01.2016 по 31.12.2016 ПАТ "Славутський комбінат Будфарфор" нова назва ПрАТ "ГЕБЕРІТ КЕРАМІК ПРОДАКШН".

Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 05.06.2020 відкрито провадження в адміністративній справі, розгляд справи призначено в порядку загального позовного провадження.

Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 25.06.2020 клопотання представника Головного управління ДПС у Хмельницькій області задоволено, відкладено розгляд адміністративної справи.

В судових засіданнях 06.08.2020, 31.08.2020, 17.09.2020 та 28.09.2020 судом оголошувалися перерви.

Від відповідача 25.06.2020 надійшов відзив на позовну заяву, у якому представник відповідача просить в задоволенні позову відмовити в повному обсязі. Зазначає, що Головним управління ДПС у Хмельницькій області проведено документальну позапланову виїзну перевірку ПрАТ "ГЕБЕРІТ КЕРАМІК ПРОДАКШН" з питань повноти нарахування і сплати податків під час здійснення контрольованих операцій за період з 01.09.2013 по 31.12.2013 та з 01.01.2014 по 31.12.2014 та з питань дотримання принципу "витягнутої руки" за період з 01.01.2015 по 31.12.2015 та з 01.01.2016 по 31.12.2016 ПАТ "Славутський комбінат Будфарфор" нова назва ПрАТ "ГЕБЕРІТ КЕРАМІК ПРОДАКШН".

Вказує, що за результатами виявлених в ході проведеної перевірки порушень податкового законодавства, відносно позивача прийняті податкові повідомлення-рішення. Вважає, що перевірка проведена у строки та відповідно до вимог чинного законодавства України, податкові повідомлення-рішення є законними та такими, що не підлягають скасуванню.

Представники позивача в судовому засіданні підтвердили викладені в позовній заяві обставини, просили позов задовольнити в повному обсязі.

Представники відповідача у судовому засіданні позовні вимоги не визнали. Зазначають, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийняті на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що визначений законодавством, а тому, з підстав викладених у відзиві просять в задоволенні позовних вимог Приватного акціонерного товариства "ГЕБЕРІТ КЕРАМІК ПРОДАКШН" відмовити в повному обсязі.

Справа розглянута в порядку загального позовного провадження.

Суд встановив наступні обставини справи.

Посадовими особами Головного управління ДПС у Хмельницькій області проведено документальну позапланову виїзну перевірку ПрАТ "ГЕБЕРІТ КЕРАМІК ПРОДАКШН" з питань повноти нарахування і сплати податків під час здійснення контрольованих операцій за період з 01.09.2013 по 31.12.2013 та з 01.01.2014 по 31.12.2014 та з питань дотримання принципу "витягнутої руки" за період з 01.01.2015 по 31.12.2015 та з 01.01.2016 по 31.12.2016 ПАТ "Славутський комбінат Будфарфор" нова назва ПрАТ "ГЕБЕРІТ КЕРАМІК ПРОДАКШН".

За наслідками проведеної перевірки складено акт від 24.12.2019 №0309/22-01-05-06/32285199.

За результатами проведеної відповідачем перевірки встановлено порушення позивачем вимог:

1. пп.134.1.1 п.134.1 ст.134, пп.140.5.2 п.140.5. ст.140, пп.39.1.1 та пп.39.1.3, п.39.1, пп.39.3.2.3 пп.39.3.4.1 п.39.3 ст. 39 ПК України, позивачем занижено фінансовий результат на суму перевищення договірної (контрактної вартості) над ціною, визначеною за принципом "витягнутої руки", при здійсненні контрольованих операцій у випадках, визначених статтею 39 Податкового кодексу України та як наслідок завищено від`ємне значення об`єкта оподаткування з податку на прибуток підприємств на загальну суму 2 539 839 грн, у тому числі по періодах: 2016 рік - 2 539 839 грн.

2. пп. 134.1.1 п.134.1 ст.134, пп.140.5.1 п.140.5 ст.140, пп.39.1.1 та пп.39.1.3 п.39.1 ст.39, пп.39.3.2.3 пп.39.3.3.3 п.39.3 ст.39 ПК України, в результаті чого позивачем занижено фінансовий результат на суму перевищення ціни, визначеної за принципом "витягнутої руки", над договірною (контрактною) вартістю реалізованих товарів при здійсненні контрольованих операцій у випадках, визначених ст. 39 розділу І ПК України та як наслідок завищено від`ємне значення об`єкта оподаткування з податку на прибуток підприємств на загальну суму 7 336 804 грн, у тому числі за 2016 - 7 296 969 грн.

3. пп.39.1.2 ст.39, п.188.1 ст.188, п.200.1 п.200.4 абз. б) ст.200 ПК України занижено базу оподаткування ПДВ по операціях з постачання товарів Товариством для ТОВ "Санітек Україна" на суму 1 336 329 грн, відповідно занижено податкові зобов`язання по ПДВ на суму 252 637 грн, в т.ч. по періодах:

- лютий 2014 - 148 603 грн;

- червень 2014 - 104 034 грн,

та завищено суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку на суму 14 629 грн, в тому числі по періодах: квітень 2014 - 14 629 грн.

На підставі вказаного акта перевірки Головним управлінням ДПС у Хмельницькій області прийняті податкові повідомлення-рішення:

1. Форми "В1" №0002951405 від 12.03.2020, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на рахунок платника у банку на суму від 14629 грн та застосовано штрафну (фінансову) санкцію (штраф) в сумі 3657 грн.

2. Форми "Р" №0002971405 від 12.03.2019, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податку на додану вартість на суму 252637 грн та застосовано штрафну (фінансову) санкцію (штраф) в сумі 63160,00 грн.

3. Форми "П" №0002941405 від 12.03.2020, яким зменшено суму від`ємного значення об`єкту оподаткування податком на прибуток у розмірі 9 836 808,00 грн.

Вказані податкові повідомлення-рішення оскаржувалися позивачем в адміністративному порядку. Однак, рішенням ДПС України про результати розгляду скарги від 18.05.2020 №16395/6/99-00-08-05-01-06 Державна податкова служба України залишила без змін податкові повідомлення-рішення, а скаргу - без задоволення.

Вважаючи зазначені рішення відповідача незаконними позивач звернувся до суду з адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач вказує на оформлення акта перевірки з порушенням вимог чинного законодавства України, на порушення вимог п. 86.1 та п. 86.3 ст. 86 ПК України, а саме на те, що підпис особи, яка разом з іншими інспекторами здійснювала перевірку головного державного ревізора-інспектора Гуцалюк Т.М. в акті перевірки відсутній.

Суд не погоджується з такими твердженнями представника позивача, з огляду на наступне.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, регулюються ПК України (далі – ПК України).

Відповідно до пункту 44.1 статті 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Пунктом 75.1 статті 75 ПК України передбачено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки – цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Згідно з пунктом 86.1 статті 86 ПК України результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

Оформлення посадовими особами контролюючих органів результатів документальних перевірок платників податків-юридичних осіб, їх відокремлених підрозділів, постійних представництв та представництв нерезидентів щодо дотримання законодавства з питань державної митної справи, про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, регулюється Порядком оформлення результатів документальних перевірок дотримання законодавства України з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства платниками податків - юридичними особами та їх відокремленими підрозділами, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 20 серпня 2015 року №727 (далі – Порядок від 20 серпня 2015 року № 727), а також Методичними рекомендаціями щодо оформлення матеріалів документальних перевірок, затвердженими наказом Державної фіскальної служби України від 1 червня 2017 року № 396 (далі – Методичні рекомендації від 1 червня 2017 року № 396).

Згідно з Порядком від 20 серпня 2015 року № 727 та Методичними рекомендаціями від 1 червня 2017 року № 396 акт документальної перевірки – службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки, відображає її результати і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог законодавства з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. У акті перевірки зазначається детальна інформація щодо виявлених перевіркою порушень податкового, валютного та іншого законодавства.

Абзацом 39.5.2.14 пп.39.5.2 п.39.5 ст. 39 ПК України визначено, що результати перевірки з питань дотримання платником податків принципу "витягнутої руки" оформляються у формі акта (довідки), що складається у двох примірниках, підписується посадовими особами, які проводили перевірку та платником податків або його представником.

Відповідно до абз. 39.5.2.17 пп.39.5.2 п.39.5 ст. 39 ПК України форма акта (довідки) про результати перевірки з питань дотримання платником податків принципу "витягнутої руки" та вимоги до його (її) складення встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Акт про результати перевірки з питань дотримання платником податків принципу "витягнутої руки" повинен містити документально підтверджені факти відхилення умов контрольованої операції від умов, що відповідають принципу "витягнутої руки", обґрунтування того, що таке відхилення спричинило неправильний розрахунок обсягу оподатковуваного прибутку платника податку та/або заниження суми податку із наведенням відповідних розрахунків.

Одним із невід`ємних прав платника податків, відповідно до підпункту 17.1.6 пункту 17.1 статті 17 ПК України, є право на подання до контролюючого органу письмових заперечень до акта перевірки у порядку, встановленому цим Кодексом.

Пунктом 86.7 статті 86 ПК України передбачено, що у разі незгоди платника податків або його представників з висновками чи фактами і даними, викладеними в акті перевірки, вони мають право подати свої заперечення та/або додаткові документи в порядку, визначеному пунктом 44.7 статті 44 цього Кодексу, до контролюючого органу, який проводить перевірку.

Отже, акт податкової перевірки є службовим документом, в якому зафіксовані виявлені при проведенні тієї або іншої податкової перевірки порушення, він є носієм доказової інформації про виявлені порушення та його зміст може бути оспорено шляхом подання до контролюючого органу за основним місцем обліку заперечень. Водночас платник податку за обставинами справи заперечень на акт не подавав.

Відповідно до пункту 58.1 статті 58 та пункту 86.8 статті 86 ПК України на підставі акта перевірки податковим органом приймається податкове повідомлення-рішення.

У разі незгоди з контролюючим органом платник податків має право оскаржити прийняте рішення (податкове повідомлення-рішення) (підпункт 17.1.7 пункту 17.1 статті 17 ПК України).

За змістом пункту 86.8 статті 86 ПК України податкове повідомлення-рішення приймається керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу.

Зазначене свідчить про те, що доводи, судження, інформація акта перевірки, складеного особами, що її проводили, вивчається та оцінюється, зокрема начальником або заступником начальника контролюючого органу, і в разі наявності податкових порушень саме вони приймають податкове повідомлення-рішення, яке і визначає грошові зобов`язання платникові податків.

Сам по собі акт податкової перевірки та дії посадових осіб контролюючого органу зі складання цього акта не створюють правових наслідків у вигляді виникнення обов`язків, зміни чи припинення будь-яких прав платника податків, крім виникнення права на подання зауважень до акта.

Таким чином, акт перевірки не є правовим документом, який встановлює відповідальність суб`єкта господарювання, й не є обов`язковим рішенням суб`єкта владних повноважень. Непідписання акта перевірки не можна ототожнювати, зокрема з непідписанням судового рішення, наслідки чого прямо встановлені в законі, чи непідписанням окремих рішень суб`єктом владних повноважень, коли негативні наслідки такого дефекту також можуть бути встановлені законом.

Обов`язкові рішення суб`єкта владних повноважень мають відповідати вимогам частини другої статті 2 КАС України, які не можуть поширюватися на акт перевірки.

Чинне законодавство не встановлює такий наслідок відсутності в акті перевірки підпису одного з перевіряючих контролюючого органу, як його нечинність, недійсність. Зазначена вада акта не робить автоматично протиправними рішення контролюючого органу, що прийняті на підставі такого акта.

Акт перевірки – це документ, в якому зафіксовано факти та оціночні судження осіб, що її проводили, тому до акта можуть пред`являтися лише ті вимоги, що стосуються, доказів. Оцінка акта перевірки, в тому числі й оцінка дій службових осіб контролюючого органу щодо його складання, викладення у ньому висновків перевірки, може бути надана судом при вирішенні спору щодо оскарження рішення, прийнятого на підставі такого акта.

Водночас саме по собі порушення порядку оформлення акта перевірки (у частині обов`язку підписання особами, які здійснювали перевірку) не може бути підставою для скасування податкового повідомлення-рішення, винесеного на підставі не підписаного одним із перевіряючих акта перевірки, але в сукупності з іншими порушеннями може слугувати обставиною для висновку щодо протиправності рішень контролюючого органу. Це стосується випадків, коли обставини, викладені в акті, не знайдуть підтвердження в суді.

Відсутність у акті перевірки підпису однієї з посадових осіб контролюючого органу, яка її проводила, стосується оформлення результатів перевірки та не може бути самостійною підставою для визнання недійсними рішень контролюючого органу, прийнятих на підставі такого акта, при відсутності порушень правил проведення перевірки.

Суд встановив, що головний державний ревізор-інспектор відділу перевірок окремих платників, перевірок трансфертного ціноутворення управління аудиту ГУ ДФС у Хмельницькій області Гуцалюк Т.М. звільнена відповідно до наказу ГУ ДФС у Хмельницькій області №277-о від 30.07.2019.

Ураховуючи те, що працівник контролюючого органу, підпис якого відсутній в акті з наведених у ньому ж підстав, приймав участь у проведенні перевірки, підстави для висновку про порушення порядку її проведення відсутні.

Вищевикладене узгоджується з правовою позицією, що викладена в постанові Судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 19 червня 2020 року по справі №140/388/19 (адміністративне провадження №К/9901/21117/19).

Суд також вважає хибними твердження позивача про проведення перевірки з порушенням визначеного ПК України строку 1095 днів, з огляду на наступне.

Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо удосконалення податкового контролю за трансфертним ціноутворенням" №72-VІІІ від 28.12.2014, чинний з 01.01.2015, перше речення абзацу першого пункту 102.1 статті 102 після слів і цифр не пізніше закінчення 1095 дня" доповнено цифрами і словами "(2555 дня у разі проведення перевірки контрольованої операції відповідно до статті 39 цього Кодексу".

Тобто станом на дату подання позивачем податкових декларацій з податку на прибуток підприємства за 2014 рік: уточнюючої 16.06.2015 реєстраційний №9081987601, №9082133710, норма Податкового Кодексу України стосовно терміну визначення контролюючим органом суми грошового зобов`язання - 2555 днів у разі проведення перевірки контрольованої операції вже діяла.

Згідно з п.102.1 ст.102 ПК України контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право самостійно визначити суму грошових зобов`язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня у разі проведення перевірки контрольованої операції відповідно до статті 39 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації та/або граничного строку сплати грошових зобов`язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов`язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов`язання, а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

Таким чином, з урахуванням вищевикладеного перевірка проведена у строк та відповідно до вимог чинного законодавства.

Щодо правомірності винесення відповідачем податкового повідомлення-рішення форми "В1" №0002951405 від 12.03.2020, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додатку на додану вартість на рахунок платника у банку на суму 14629 грн та застосовано штрафну (фінансову) санкцію (штраф) в сумі 3657 грн та податкового повідомлення-рішення форми "Р" №0002971405 від 12.03.2019, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податку на додану вартість на суму 252637 грн та застосовано штрафну (фінансову) санкцію (штраф) в сумі 63160,00 грн, суд зазначає наступне.

Мотивуючи позовні вимоги щодо протиправності винесення відповідачем вказаних податкових повідомлень-рішень, позивач посилається виключно на проведення перевірки поза строками давності та жодним чином не спростовує факт вчинення самого податкового правопорушення.

Відповідно до пп. 78.1.16 п. 78.1 ст. 78 ПК України документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких підстав: отримано звіт про контрольовані операції, надісланий платником податків відповідно до пункту 39.4 статті 39 цього Кодексу. У такому разі перевірка проводиться виключно з питань контролю трансфертного ціноутворення.

Суд встановив, що перевірка позивача проведена виключно з питань контролю трансфертного ціноутворення та включає питання дотримання "звичайної ціни" та дотримання принципу "витягнутої руки" у відповідних періодах.

Згідно з пп.39.1.2 ст. 39 ПК України (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин, тобто до 01.01.2015) визначення ціни під час здійснення контрольованих операцій проводиться за методами, встановленими пунктом 39.3 цієї статті, з метою перевірки правильності, повноти нарахування та сплати податку на прибуток підприємств та податку на додану вартість.

Щодо самого податкового правопорушення необхідно зазначити, що за результатами автоматизованого співставлення податкового зобов`язання та податкового кредиту в розрізі ДПА України, Єдиного реєстру податкових накладних, складених по контрольованих операціях з ТОВ "Санітек Україна" за період з 01.02.2014 по 30.06.2014.

Проведеною посадовими особами відповідача перевіркою не встановлено нарахування позивачем по бухгалтерському обліку податкових зобов`язань по ПДВ, по контрольованих операціях, здійснених з ТОВ "Санітек Україна" за період з 01.02.2014 по 30.06.2014, виходячи із звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 ПК України, однак податок на додану вартість позивачем не нарахований, що призвело до заниження суми податку на додану вартість - 267 266 грн (1 336 329 х 0,2 = 267 266 грн) в тому числі по періодах:

- лютий 2014 - 743 015 грн, ПДВ 148 603 грн;

- березень 2014 - 73 145 грн, ПДВ 14 629 грн;

- травень 2014 - 411 060 грн, ПДВ 82 212 грн;

- червень 2014 - 109 110 грн, ПДВ 21 822 грн.

Відповідно до п. 188.1 ст.188 ПК України база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості (у разі здійснення контрольованих операцій - не нижче звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім збору на обов`язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв`язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб`єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).

Згідно з п.200.1 ст. 200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Пунктом 200.4 статті 200 ПК України визначено, що при від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума:

а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200 1.3 статті 200 1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу -

б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200 1.3 статті 200 1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації,

в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

На порушення пп.39.1.2 ст.39, п.188.1 ст.188, п.200.1, п. 200.4 абз. б) статті 200 ПК України, позивачем занижено базу оподаткування ПДВ по операціях з постачання товарів позивачем для ТОВ "Санітек Україна" на суму 1 336 329 грн, відповідно занижено податкові зобов`язання по ПДВ на суму 252 637 грн, в тому числі по періодах:

- за лютий 2014 - 148 603 грн;

- за червень 2014 - 104 034,

та завищено суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку на суму 14 629 грн, в тому числі по періодах: квітень 2014 - 14 629 грн.

Щодо зменшення від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток в сумі 9 836 808 грн, відповідно до податкового повідомлення-рішення форми "П" від 12.03.2020 №0002941405, суд зазначає наступне.

Суд встановив, що в адміністративному позові позивач не заперечує та жодним чином не обґрунтовує висновки акта відповідача в частині заниження фінансового результату на суму перевищення (договірної) контрактної вартості над ціною, визначеною за принципом "витягнутої руки" внаслідок операцій по імпорту товарів в 2016 році: від Geberit proizvodnja d.o.o. - 117 400 грн, від Geberit international AG - 2 422 439 грн. Однак, просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення, які прийняті за результатами перевірки - повністю.

Стосовно коригування на суми знижок, наданих непов`язаним особам, суд зазначає наступне.

Згідно з пп.39.2.2.3 пп.39.2.2 п.39.2 ст.39 ПК України визначення зіставності комерційних та/або фінансових умов операцій з умовами контрольованої операції може здійснюватися, зокрема, але не виключно, за результатами аналізу:

кількості товарів, обсягу виконаних робіт (наданих послуг);

строків виконання господарських зобов`язань;

умов проведення платежів під час здійснення операції;

офіційного курсу гривні до іноземної валюти, встановленого Національним банком України, у разі використання такої валюти у розрахунках під час здійснення операції, зміни такого курсу;

розміру звичайних надбавок чи знижок до ціни товарів (робіт, послуг), зокрема знижок, зумовлених сезонними та іншими коливаннями споживчого попиту на товари (роботи, послуги), втратою товарами споживчих якостей, закінченням (наближенням дати закінчення) строку зберігання (придатності, реалізації), збутом неліквідних або низьколіквідних товарів;

розподілу прав та обов`язків між сторонами операції, визначених за результатами функціонального аналізу.

Контролюючим органом, з метою отримання від позивача самостійного обґрунтування наданих знижок непов`язаним особам, направлено запити про надання результатів аналізу знижок наданих в 2016 році: від 26.09.2018 №24280/10/22-14-06, від 23.09.2019 №2576/10/22-01-05-06.

Позивачем надані відповіді: вх. ГУ №13083/10 від 22.10.2018 про те, що у 2016 році були надані знижки відповідно до наказу №332 від 22.12.2015 "Про затвердження Методики розрахунку та порядку надання знижок оптовим покупцям у 2016"; вх. ГУ №4455/10 від 23.10.2019 про те, що у 2016 році були надані знижки відповідно до наказу №332 від 22.12.2015 "Про затвердження Методики розрахунку та порядку надання знижок оптовим покупцям у 2016". Аналізу знижок позивачем контролюючому органу надано не було.

Суд встановив, що наказом №332 від 22.12.2015 "Про затвердження Методики розрахунку та порядку надання знижок оптовим покупцям у 2016" платником податків запроваджений певний механізм надання знижок для покупців, про що свідчать відповідні видаткові накладні, які відображені в бухгалтерському та управлінському обліку позивача.

Відповідно до пп.39.1.1 п.39.1 ст.39 ПК України платник податку, який бере участь у контрольованій операції, повинен визначати обсяг його оподатковуваного прибутку відповідно до принципу "витягнутої руки".

Обсяг оподатковуваного прибутку, отриманого платником податку, який бере участь в одній чи більше контрольованих операціях, вважається таким, що відповідає принципу "витягнутої руки", якщо умови зазначених операцій не відрізняються від умов, що застосовуються між непов`язаними особами у співставних неконтрольованих операціях (пп.39.1.2 п.39.1 ст.39 ПК України).

Згідно з пп.39.2.1.1 пп.39.1.2 п.39.1 ст.39 ПК України контрольованими операціями є господарські операції платника податків, що можуть впливати на об`єкт оподаткування податком на прибуток підприємств платника податків, а саме:

а) господарські операції, що здійснюються з пов`язаними особами - нерезидентами, в тому числі у випадках, визначених підпунктом 39.2.1.5 цього підпункту;

б) зовнішньоекономічні господарські операції з продажу та/або придбання товарів та/або послуг через комісіонерів-нерезидентів;

в) господарські операції, що здійснюються з нерезидентами, зареєстрованими у державах (на територіях), включених до переліку держав (територій), затвердженого Кабінетом Міністрів України відповідно до підпункту 39.2.1.2 цього підпункту, або які є резидентами цих держав;

г) господарські операції, що здійснюються з нерезидентами, які не сплачують податок на прибуток (корпоративний податок), у тому числі з доходів, отриманих за межами держави реєстрації таких нерезидентів, та/або не є податковими резидентами держави, в якій вони зареєстровані як юридичні особи. Перелік організаційно-правових форм таких нерезидентів в розрізі держав (територій) затверджується Кабінетом Міністрів України.

У разі внесення змін до переліку організаційно-правових форм нерезидентів у розрізі держав (територій), затвердженого Кабінетом Міністрів України відповідно до цього підпункту, вони набирають чинності з 1 січня звітного року, що настає за календарним роком, у якому внесено такі зміни.

Якщо нерезидентом, організаційно-правова форма якого включена до переліку, затвердженого Кабінетом Міністрів України відповідно до підпункту "г" цього підпункту, у звітному році сплачувався податок на прибуток (корпоративний податок), господарські операції платника податків з таким нерезидентом за відсутності критеріїв, визначених підпунктами "а" - "в" цього підпункту, визнаються неконтрольованими;

ґ) господарські операції (у тому числі внутрішньогосподарські розрахунки), що здійснюються між нерезидентом та його постійним представництвом в Україні.

Позивачем формувались ціни на товари для непов`язаних осіб з відповідними знижками, а формування ціни на товари для пов`язаних осіб відбувалося без знижок. При цьому інші комерційні та фінансові умови операцій були однаковими.

Контролюючим органом проведено валову рентабельність собівартості чи ПНЦ у контрольованій операції у відповідності до валової рентабельності собівартості чи ПНЦ у неконтрольованій операції, адже сума доходів у контрольованих операціях повинна бути така ж як і у співставних операціях з непов`язаними особами.

Відповідно до пп.39.2.2.1 пп.39.2.2 п.39.2 ст.39 ПК України для цілей цього Кодексу контрольовані операції визнаються зіставними з неконтрольованими, якщо:

немає значних відмінностей між ними, що можуть істотно вплинути на фінансовий результат під час застосування відповідного методу трансфертного ціноутворення;

такі відмінності можуть бути усунені шляхом коригування умов та фінансових результатів контрольованої або неконтрольованої операції для уникнення впливу таких відмінностей на зіставність.

Згідно з абз. б) пп.39.3.2.5 пп.39.3.2 п.39.3 ст.39 ПК України (в редакції, яка діяла в 2016) під час визначення рівня рентабельності контрольованих операцій можуть бути використані фінансові показники, які забезпечують встановлення відповідності умов контрольованої операції принципу "витягнутої руки", зокрема, але не виключно:

б) валова рентабельність собівартості, що визначається як відношення валового прибутку до собівартості реалізованих товарів (робіт, послуг).

Відповідно до пп.39.3.5.1 пп.39.3.5 п.39.3 ст.39 ПК України метод "витрати плюс" може застосовуватися, зокрема, але не виключно, під час:

виконання робіт (надання послуг) особами, які є пов`язаними з отримувачами результатів таких робіт (послуг);

реалізації товарів, сировини або напівфабрикатів за договорами між пов`язаними особами;

реалізації товарів (робіт, послуг) за довгостроковими договорами (контрактами) між пов`язаними особами.

За результатами подальшого дослідження знижок, що надані позивачем непов`язаним особам, контролюючим органом встановлено, що надання таких знижок призвело до продажу продукції нижче собівартості. Суд погоджується із позицією контролюючого органу щодо виключення з вибірки непов`язаних осіб, яким надавались знижки, що привели до продажу продукції нижче собівартості, оскільки відповідно до пункту 1.35 Настанов ОЕСР метод "витрати плюс" порівнює маржу валового прибутку, отриману в контрольованих операціях, з маржею валового прибутку, отриманого в неконтрольованих операціях.

Позивач фактично не отримував у неконтрольованих операціях надбавки "витрати плюс", а тому не мав права включати ці неконтрольовані операції до вибірки.

Щодо висновків відповідача про необхідність зменшення обсягу вибірки неконтрольованих операцій для порівняння з контрольованими операціями з ООО "Санітек Трейдінг", суд зазначає, що відповідно до пп.39.3.3.3. ст. 39 ПК України порівняння ціни контрольованої операції з ціною зіставних неконтрольованих операцій проводиться на підставі інформації про ціни, застосовані протягом періоду, який аналізується, зокрема інформації про ціни на найближчу до дня здійснення контрольованої операції дату.

Згідно зі ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу (ч. 1 ст. 77 КАС України).

В той же час згідно з ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином, особливістю адміністративного судочинства є те, що тягар доказування в спорі покладається на відповідача, який повинен надати суду всі матеріали, які свідчать про правомірність його рішень.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів позивача, оцінивши досліджені під час судового розгляду справи докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що відповідачем доведена правомірність своїх дій, відповідач діяв у спосіб визначений законом та у межах наданих законом повноважень, а тому підстави для задоволення позовних вимог Приватного акціонерного товариства "ГЕБЕРІТ КЕРАМІК ПРОДАКШН" - відсутні.

На підставі ст. 139 КАС України, у зв`язку з відмовою в задоволенні адміністративного позову в повному обсязі, судові витрати не стягуються.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовних вимог Приватного акціонерного товариство "ГЕБЕРІТ КЕРАМІК ПРОДАКШН" до Головного управління ДПС у Хмельницькій області відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складене 09 жовтня 2020 року

Позивач:Приватне акціонерне товариство "ГЕБЕРІТ КЕРАМІК ПРОДАКШН" (вул. Козацька, буд. 136, м. Славута, Славутський район, Хмельницька область, 30002 , код ЄДРПОУ - 32285199) Відповідач:Головне управління ДПС у Хмельницькій області (вул. Пилипчука, 17, м.Хмельницький, Хмельницька область, 29000 , код ЄДРПОУ - 43142957)

Головуючий суддя О.О. Михайлов