Рішення № 92113941, 29.09.2020, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м.Харків

29 вересня 2020 р. справа №520/5732/2020

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Бідонька А.В. ,

при секретарі судового засідання - Дронь А.В.,

за участю:

представника відповідача 1 - Коваленко М.В.,

представника відповідача 2 - Лукянчук М.Р.,

розглянувши в місті Харкові в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду у відкритому судовому засіданні у режимі відеоконференції справу за адміністративним позовом за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Брент+" (пр-т Московський, буд. 144, кім. 206-1,м. Харків,61082) до Головного управління ДПС у Харківській області (вул. Пушкінська, буд. 46,м. Харків,61057) , Головного управління ДПС у Київської області (вул. Народного Ополчення, буд. 5а, м. Київ, 03151) про визнання неправомірними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просить суд:

- визнати протиправними дії Головного управління ДПС у Київській області щодо проведення фактичної перевірки ТОВ «БРЕНТ+» 17.01.2020р. на АЗС, що розташована за адресою: Київська обл., Броварський р-н. с/рада Требухівська, а/д Київ-Чсрнігів 28км+900м.

- визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 07.02.2020p №00000510510 та № 00000520510 Головного управління ДПС у Харківській області.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначив, що вказані податкові повідомлення-рішення та дії Головного управління ДПС у Київській області щодо проведення фактичної перевірки ТОВ «БРЕНТ+» 17.01.2020р. на АЗС за вказаною адресою, вважає неправомірними та такими, що порушують права платника податків. Зазначає, що доказів факту нібито не облікованого пального, яке знаходилося 17 01.2020р. на АЗС ТОВ «БРЕНТ-» за адресою Київська обл.. Броварський р-н. с/рада Требухівська. а/д Київ-Чернігів 28км+900м. у відповідачей не має. В акті фактичної перевірки від 17 01.2020р. не зазначено точних обставин щодо виявлення та фіксування такого пального. Ревізорами - інспекторами Головного управління ДПС у Київській області не вивчений 2 звіт за 17 01.2020р., не оглядався паспорт на горизонтальний циліндричний резервуар ємністю 25 м. куб. Резервуар для нафтопродуктів, який знаходиться на АЗС за зазначеною адресою відповідно до Паспорту на горизонтальний циліндричний резервуар ємністю 25 м3 для нафтопродуктів - має ємкість 25м3 Інспектори у акті перевірки зазначають, що під час перевірки було виявлено не обліковане паливо на загальну суму 362140.95 грн. (362140.95 грн.: 22,45 грн. (ціна згідно 2 звіту за 17.01 2020р ) = 16131 літр) Однак, згідно 2 звіту за 17.01.2020р на 23 год. 24 хв. на початок у резервуарі знаходилося паливо 17334.36 літрів, було випущено 3201.05 літрів, залишок складає 14133.31 літр. Тобто, якщо взяти кількість вказаного у акті перевірки нібито не облікового палива, а саме - 16131 літр та додати кількість облікованого палива (відповідно до 2 звіту за 17.01.2020р . а саме - 17334.36 літрів), то виходить, що у резервуарі, ємністю 25 м. куб. повинно бути 33465.36 літрів (16131 + 17334.36). Це є неможливим навіть за технічними показниками резервуара1 Тобто, висновки інспекторів Головного управління ДПС у Київській області про знаходження не облікованого пального на АЗС є помилковими

Вважає, що позивач не порушував вимог чинного законодавства щодо обліку пального. Просить задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 07.05.2020 року відкрито провадження по справі.

Відповідач - ГУ ДПС у Київській області заперечував проти задоволення позовних вимог з підстав наведених у відзиві на позов та зазначив, що перевірка проведена на підставі наказу та у спосіб передбачений законом (а.с. 42-46). Виявлені порушення зафіксовано у акті перевірки, на підставі якого до позивача застосовано штрафні фінансові санкції, оскільки на момент перевірки суб`єкт господарювання не забезпечив ведення в порядку, встановленому законодавством облік товарних запасів. До перевірки надано журнал обліку надходження нафтопродуктів на АЗС, в якому відсутні взагалі будь-які записи про надходження палива на АЗС. Накладні, ТТН на АЗС відсутні, до перевірки не надано. Також оператор АЗС не заносить відповідні дані щодо руху палива на АЗС до змінного звіту оператора АЗС. Змінні звіти за формою 17-НП відсутні. Повідомив суд про те, що оператору АЗС ОСОБА_1 під час проведення фактичної перевірки вручено запит про надання документів, що є додатком до акту фактичної перевірки. Вказана особа отримала запит та власноруч зазначила, що документи, зазначені в пункті 1,2,3,5,7,8 не надані так, як на АЗС вони не ведуться. Журнал обліку надходжень нафтопродуктів на АЗС є, але він не ведеться, так як оператору не пояснили як його вести. Зазначає, що під час перевірки проведено зняття залишків палива в ємності та виявлено необліковане паливо на загальну суму 362140,95 грн., про що зазначено у додатку до акту фактичної перевірки.

Відповідачем - Головним управління ДПС у Харківській області також подано відзив на позов, в якому зазначений відповідач також з вимогами заявленого позову не погодився (а.с. 65-69). В обґрунтування своєї позиції зазначає, що посилання позивача на порушення контролюючим органом вимог ПК України щодо підстав призначення та порядку проведення фактичної перевірки є безпідставним, оскільки допуск перевіряючих відбувся, оператор АЗС надала письмові пояснення, акт перевірки отримала, підписавши його без зауважень. Зокрема також зазначив, що у визначений законодавством термін ТОВ «БРЕНТ+» не надано свої заперечення до Головного управління ДПС у Київській області, жодних додаткових документів позивачем не надавалось ані до контролюючого органу, ані до матеріалів справи. Просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

У судове засідання, призначене на 29.09.2020 року о 9.00 год., прибули представники відповідачів.

Позивач, що повідомлявся належним чином про день, час та місце розгляду справи, про що свідчить його особистий підпис у судовій розписці від 22.09.2020 року (а.с. 159), у судове засідання, призначене на 29.09.2020 року, не прибув.

В подальшому представником позивача засобами електронного зв`язку подана заява, в якій представник ТОВ "Брент+" просить суд відкласти розгляд справи у зв`язку із неможливістю прибуття у судове засідання, призначеного на 29 вересня 2020 року, яка зареєстрована канцелярією суду о 09.37 год. Як встановлено з протоколу судового засідання по справі від 29.09.2020 року суд о 09.30 видалився до нарадчої кімнати, а тому у суду не було об`єктивної можливості розглянути подану заяву про відкладення розгляду справи до початку судового засідання, оскільки позивач не скористався правом завчасного повідомлення про неможливість прибуття на визначену судом дату розгляду справи.

У судовому засіданні представники відповідачів підтримали свою позицію, викладену у відзиві на позов та наданих письмових поясненнях, зазначивши також, що перевірку було проведено у відповідності до вимог чинного законодавства. Фактична перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних варів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового говору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами). Загальні вимоги до порядку організації та проведення фактичної перевірки унормовані вимогами статті 80Податкового кодексу України. Статтею ж 81 ПК України регламентована процедура допуску посадових осіб до проведення фактичних перевірок.

Вважають позовні вимоги необґрунтованими та такими, що задоволенню не підлягають. Просили суд відмовити у задоволенні позовних вимог.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивш належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд встановив наступне.

Як встановлено за матеріалами справи Головним управлінням ДПС у Київській області (далі - ГУ ДПС у Київській області) 28.12.2019 було прийнято наказ №924 про проведення фактичної перевірки ТОВ "БРЕНТ+" за адресою автошлях «Київ - Чернігів», с.Требухів, Броварський район, Київська область, за місцем розташування АЗС (а.с. 47) З метою організації проведення перевірки контролюючим органом було видано направлення на перевірку від 28.12.2019 № 0139 та № 0140 (а.с. 49)

З огляду на виданий наказ та направлення судом встановлено, що вони підписані в.о. заступника начальника контролюючого органу, скріплені печаткою із зазначенням дати видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу, найменування та реквізити суб`єкта господарювання та об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид, підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової особи, що проводить перевірку.

В ході розгляду справи судом встановлено, що вказані направлення пред`явлено перед початком перевірки оператору АЗС ОСОБА_2 , з якими вона ознайомилась та отримала копію наказу, про що і було зроблено запис власноруч у направленнях.

З метою отримання документів, необхідних для вжиття контрольно - перевірочних заходів, фахівцями податкового органу було складено запит про надання документів, який вручено оператору АЗС 17.01.2020 (а.с. 56).

В ході розгляду справи було встановлено, що зазначений у запиті перелік документів перевіряючим контролюючого органу надано не було, про що здійснено відповідний запис у запиті самою ОСОБА_3 у зв`язку з неведенням останніх.

Результати проведення фактичної перевірки зафіксовано актом від 17.01.2020 (дата реєстрації акту в органах ДПС 20.01.2020) № 0066/1036/05/41423131 (далі - Акт перевірки), висновками якого встановлено порушення: п. 12 ст. 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг"; п. 63.3 ст. 63 Податкового кодексу України; ненадання довідки про реєстрацію та взяття на облік об`єкта АЗС, через який проводиться здійснення господарської діяльності.

На підставі висновків Акту перевірки, ГУ ДПС у Харківській області прийнято податкові повідомлення-рішення від 07.02.2020: № 00000520510, яким застосовано штрафні санкції в розмірі 510,00 гривень за порушення п. 63.3 ст. 63 ПКУ; № 00000510510, яким застосовано штрафні санкції в розмірі 724 281,90 гривень за порушення п. 12 ст. З Закону "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг".

В ході розгляду справи судом встановлено, що податкові повідомлення-рішення від 07.02.2020р № 00000510510 та № 00000520510 були отримані ТОВ «БРЕНТ-» 13.02.2020 р засобами поштового зв`язку.

Не погодившись із прийнятими податковими повідомленнями-рішеннями 17.02.2020р ТОВ «БРЕНТ+-» направила центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику на час направлення, дві скарги на податкові повідомлення- рішення від 07. 02.2020р №00000510510 та № 00000520510 (а.с. 13-18).

Рішенням про результати розгляду скарг від 16.04.2020 р за № 13539/6/99-00-08-05-06- 06 ТОВ «БРЕНТ+» ДПС України залишила без змін податкові повідомлення-рішення, а скаргу ТОВ «БРЕНТ+» - без задоволення (а.с. 19-21)

Не погоджуючись із проведеною перевіркою та прийнятими за результатами такої перевірки податковими повідомленнями -рішеннями, вважаючи їх протиправними, ТОВ «БРЕНТ+» звернулось з даним позовом до суду.

По суті спірних правовідносин суд виходить з наступного.

Стосовно позовних вимог в частині визнання протиправними дій Головного управління ДПС у Київській області щодо проведення фактичної перевірки ТОВ «БРЕНТ+» 17.01.2020р. на АЗС суд зазначає, що положеннями пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України передбачено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні шанові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки, що кореспондується приписами підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 Кодексу.

У відповідності до підпункту 75.1.3 пункту 75.1 статті 75 Кодексу фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об`єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних варів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового говору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

Загальні вимоги до порядку організації та проведення фактичної перевірки ормовані приписами статті 80 Кодексу.

Відповідно до норм пункту 80.2 статті 80 Кодексу, фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків з його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять порахункові операції, під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності обставин, визначених Кодексом.

Процедура допуску посадових осіб до проведення перевірок регламентована приписами статті 81 Кодексу і однаково застосовується як для документальних, так і для фактичних перевірок.

Згідно з вимогами підпункту 81.1 статті 81 Кодексу посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред`явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів:?

- направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові платника податку, який перевіряється) або об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника контролюючого органу або його заступника, що скріплений печаткою контролюючого органу;

- копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника контролюючого органу або його заступника та скріплення печаткою контролюючого органу; службового посвідчення осіб, які зазначені у направленні на проведення перевірки.

Непред`явлення або ненадіслання у випадках, визначених Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику обо особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред`явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.

Порушень відповідачем наведених вимог законодавства судом не встановлено. Як встановлено за матеріалами справи наказ та направлення на проведення перевірки ТОВ «Брент +» відповідали зазначеним вимогам законодавства.

Крім того, платник правом недопуску перевіряючих осіб податкового органу не скористався та допустив їх до проведення перевірки, отримавши та поставивши підпис у направленнях, надавши їм в подальшому письмові пояснення та отримавши примірник акту перевірки.

У відповідності до вимог Кодексу посадові особи ГУ ДПС у Київській області пред`явили направлення на перевірку та службове посвідчення, вручили копію наказу від 28.12.2019 №924 особі, яка фактично проводила розрахункові операції - оператору АЗС ОСОБА_1 , про що свідчить підпис вищевказаної особи у направленнях на перевірку, а отже мали право приступити до проведення фактичної перевірки.

Враховуючи встановлені обставини суд приходить до висновку, що Головне управління ДПС у Київській області під час призначення та проведення фактичної перевірки ТОВ «БРЕНТ+» 17.01.2020р. на АЗС, що розташована за адресою: Київська обл., Броварський р-н. с/рада Требухівська, а/д Київ-Чсрнігів 28км+900м - діяло правомірно, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а тому - позовні вимоги в цій частині позову є необґрунтованими та такими, що задоволенню не підлягають.

Стосовно позовних вимог про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 07.02.2020p №00000510510 та № 00000520510 Головного управління ДПС у Харківській області, судо зазначається наступне.

Як встановлено за матеріалами справи, висновками контролюючого органу, зафіксованими в акті перевірки від 17.01.2020 №0066/1036/05/41423131 позивачем порушено вимоги:

п. 12 ст. З Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг"; п. 63.3 ст. 63 Податкового кодексу України; ненадання довідки про реєстрацію та взяття на облік об`єкта АЗС, через який проводиться здійснення господарської діяльності.

Суд зазначає, що Закон України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" визначає правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг. Дія його поширюється на усіх суб`єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб`єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі.

Відповідно до п. 12 ст. 3 Закону "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", суб`єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов`язані вести в порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, здійснювати продаж лише тих зів (послуг), що відображені в такому обліку.

Порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і продуктів, проведення обліково-розрахункових операцій на АЗС регулюється Інструкцією про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України, затвердженого Наказом Міністерства палива і енергетики України, Міністерства економіки України, Міністерства транспорту та зв`язку України, Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 20.05.2008 №281/171/578/155, зареєстрованого в Мінюсті 02.09.2008 за №805/15496.

Вимоги цієї Інструкції є обов`язковими для всіх суб`єктів господарювання (підприємств, установ, організацій та фізичних осіб - підприємців), що займаються хоча б одним з таких видів економічної діяльності, як закупівля, транспортування, зберігання і реалізація нафти і нафтопродуктів на території України.

Нормами зазначеної Інструкції встановлено, що облік реалізації нафтопродуктів ведеться через зареєстрований, опломбований у встановленому порядку та дений до фіскального режиму реєстратор розрахункових операцій (РРО) з куванням документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій і АЗС, яка здійснює розрахунки із споживачами за готівку.

Кількісний облік нафтопродуктів за марками і видами, відпуск нафтопродуктів за готівку, талони, платіжними картками відображається у змінному звіті АЗС за формою №17-НП, відпуск нафтопродуктів за відомостями відображається у відомості на відпуск нафтопродуктів за формою № 16-НП.

Відповідно до Інструкції про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України, затвердженого Наказом Міністерства палива і енергетики України, Міністерства економіки України, Міністерства транспорту та зв`язку України, Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 20.05.2008 №281/171/578/155, зареєстрованого в Мінюсті 02.09.2008 за №805/15496, на підставі товарно - транспортної накладної та акта приймання (у разі його наявності) оператор АЗС має оприбуткувати прийнятий нафтопродукт за марками та видами, тобто зробити необхідні записи в журналі обліку надходження нафтопродуктів на АЗС за формою № 13-НП. Дані про оприбутковані нафтопродукти заносяться до змінного звіту АЗС за формою № 17-НП.

Порядок приймання і відпуску нафтопродуктів на АЗС визначений у пункті 10 Інструкції. Відповідно до підпунктів 10.2.1, 10.2.10 пункту 10.2 цієї Інструкції приймання нафтопродуктів, що надійшли автомобільним транспортом від постачальників, здійснюється працівниками АЗС за марками та видами (дизельне паливо залежно від масової частки сірки) за даними ТТН у разі наявності паспорта якості та копії сертифіката відповідності. На підставі ТТН та акта приймання (у разі його наявності) оператор АЗС має оприбуткувати прийнятий нафтопродукт за марками та видами (дизельне паливо залежно від масової частки сірки), тобто зробити необхідні записи в журналі обліку надходження нафтопродуктів на АЗС за формою №13-НП. Дані про оприбутковані нафтопродукти заносяться до змінного звіту АЗС за формою №17-НП (додаток 14).

Згідно з пунктом 10.4 Інструкції на АЗС здійснюється оперативне кількісне контролювання, результати якого використовуються для ведення обліку, звіряння кількості отриманих і відпущених нафтопродуктів. Кількісний облік нафтопродуктів на АЗС здійснюється за формою змінного звіту АЗС №17-НП.

Під час приймання-передавання зміни оператори АЗС: визначають залишки нафтопродуктів на кінець зміни з урахуванням залишків на початок зміни (цей залишок переноситься з графи "обліковий залишок попередньої зміни"), надходження нафтопродуктів за зміну, які підтверджено відповідними документами, та кількості відпущених за зміну нафтопродуктів за сумарними показниками лічильників усіх ПРК, ОРК (обліковий залишок); вимірюють загальний рівень нафтопродуктів і рівень підтоварної води в кожному резервуарі та за результатами вимірювань визначають об`єм нафтопродуктів (фактичний залишок); роздруковують на РРО фіскальний звітний чек і визначають обсяг виконаних розрахункових операцій, що заносяться до фіскальної пам`яті; передають залишок готівки; перевіряють наявність та фіксацію у місцях, передбачених експлуатаційним документом, свинцевих пломб з відбитком повірочного тавра та відповідність відбитку цих тавр у формулярах на ПРК, ОРК.

Після завершення зміни оператором АЗС складається змінний звіт АЗС за формою N 17- НП у двох примірниках, з яких один з доданими ТТН здається до бухгалтерської служби, а другий - залишається на АЗС.

Після оприбуткування нафтопродуктів, дані лічильника сумарного обліку паливно- роздавальних колонок, система керування паливно-роздавальними колонками та реєстратори розрахункових операцій діють як одне ціле та не повинні мати розбіжностей даних більш ніж на 0,1 %. Як наслідок, дані про оприбутковане за даними бухгалтерського обліку пальне повинні відповідати даним реєстратора розрахункових операцій, який є носієм доказової інформації про обіг пального на АЗС.

Фактичні залишки нафтопродуктів на АЗС мають відповідати обліковим залишкам надходження нафтопродуктів за певний проміжок часу, що підтверджені відповідними документами (ТТН), змінного звіту АЗС за формою №17-НП, за вирахуванням кількості відпущених нафтопродуктів за сумарними показниками лічильників паливно-роздавальних колонок. Обсяг реалізації нафтопродуктів, що фіксується лічильником сумарного обліку паливно-роздавальних колонок за певний проміжок часу, має збігатися з обсягом реалізації, відображеним у звітних документах касових апаратів за всіма формами оплати за цей самий проміжок часу.

З розписки оператора АЗС судом встановлено, що журнал оприбуткування палива нею не заповнюється, ТТН не оформлювались, змінний звіт також не ведеться (записано власноруч оператором АЗС ОСОБА_2 ) (а.с. 53)

Зазначені встановлені в ході розгляду справи обставини спростовують твердження позивача про те, що на АЗС ведеться журнал обліку надходження нафтопродуктів за формою №13-НП з 01 12.2019р та ведеться книга обліку розрахункових операцій на РРО № 3000724687Р/1, яка зареєстрована в установленому порядку.

Стосовно тверджень позивача, що висновки інспекторів Головного управління ДПС у Київській області про знаходження не облікованого пального на АЗС є помилковими судом встановлено наступне.

Суд зазначає, що способом перевірки наявності неоприбуткованих нафтопродуктів є співставлення даних обліку звітів АЗС за формою №16-НП, №17-НП та даних РРО з фактичними вимірюваннями залишків пального в резервуарах, тобто визначення різниці між кількістю нафтопродуктів, які надійшли на АЗС та кількістю реалізованих нафтопродуктів. Якщо різниця показників у документах є меншою, ніж кількість фактично наявного в резервуарах пального, то має місце реалізація товарів, які не обліковані у встановленому порядку.

Згідно з пунктом 14.3 Інструкції облік нафти і нафтопродуктів у фізичних величинах (за об`ємом, масою) ведеться безпосередньо матеріально відповідальними особами, а бухгалтерська служба підприємства здійснює їх кількісно-грошовий облік.

Вимірювання рівня нафтопродуктів у резервуарах на АЗС має здійснюватись методами та з дотриманням всіх передбачених вимог щодо здійснення таких замірів, що визначені Інструкцією, яка є спеціальним нормативним актом, що встановлює єдиний порядок організації та виконання робіт, пов`язаних з прийманням, транспортуванням, зберіганням, відпуском та обліком товарної нафти і нафтопродуктів та є обов`язковою для всіх суб`єктів господарювання, що займаються хоча б одним з таких видів економічної діяльності, як закупівля, транспортування, зберігання і реалізація нафти і нафтопродуктів на території України.

Відповідно до підпункту 4.3.2 пункту 4.3 Інструкції рівень нафти, нафтопродукту та підтоварної води або льоду в резервуарах має вимірюватись металевими рулетками з вантажем, метроштоками. стаціонарними рівнемірами або іншими засобами вимірювання, допущеними до застосування Держспоживстандартом України.

Судом встановлено, що вимірювання рівня залишків нафтопродуктів у резервуарі на АЗС було здійснено представником позивача методом занурювання метроштоком, про що свідчить розписка оператора.

Враховуючи вищевикладене, повноваження щодо вимірювання фактичного рівня нафтопродуктів у резервуарах на АЗС покладається на оператора АЗС, що зазначається в п. 10.4 Інструкції.

В ході розгляду справи судом встановлено, що під час проведення перевірки оператором АЗС ОСОБА_1 здійснювався замір залишків паливно-мастильних матеріалів особисто.

У судовому засідання у якості свідка було опитано свідка ОСОБА_4 , який був одним із перевіряючих, що здійснював перевірку на підставі виданого наказу № 0139 від 28.12.2019 року, який підтвердив ту обставину, що перевіряючими особами котролюючого органу заміри залишків ТМЦ особисто не здійснювались, але зазначені заміри здійснено оператором АЗС ОСОБА_1 .

Отже в ході розгляду справи спростовані твердження позивача про те, що ревізорами - інспекторами під час перевірки не досліджувався звіт за 17.01.2020 та не роглядався паспорт на горизонтальний циліндричний резервуар, а також, що перевіряючими не проводились будь-які заміри в резервуарах , оскільки вказані заміри оператор АЗС провела самостійно та встановила залишок 16 131л. З наданих пояснень оператора судом з`ясовано, що передача даних про залишки пального іншій зміні відбувається в усній формі. Зазначені обставини підтверджуються також письмовими поясненнями ОСОБА_3 (а.с. 51)

Щодо відсутності довідки 20 -ОПП судом зазначається, що статтею 63 Податкового кодексу України визначені загальні положення щодо обліку платників податків.

Відповідно до вимог п. 63.3. ст. 63 ПК України, з метою проведення податкового контролю платники податків підлягають реєстрації або взяттю на облік у контролюючих органах за місцезнаходженням юридичних осіб, відокремлених підрозділів юридичних осіб, місцем проживання особи (основне місце обліку), а також за місцем розташування (реєстрації) їх підрозділів, рухомого та нерухомого майна, об`єктів оподаткування або об`єктів, які пов`язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність (неосновне місце обліку.

Об`єктами оподаткування і об`єктами, пов`язаними з оподаткуванням, є майно та дії, у зв`язку з якими у платника податків виникають обов`язки щодо сплати податків та зборів. Такі об`єкти за кожним видом податку та збору визначаються згідно з відповідним розділом цього Кодексу.

Як встановлено в ході розгляду справи на момент проведення перевірки на вимогу перевіряючих податкового органу оператором АЗС не було надано довідку про реєстрацію та взяття на облік об`єкта АЗС, через який проводилась господарська діяльність.

Окрім того додатком до акту фактичної перевірки є пояснення оператора АЗС, потверджують факт встановленого порушення.

Відповідно до пп. 10.2.10 п.10.2 Інструкції на підставі ТТН та акта приймання (у разі його наявності) оператор АЗС має оприбуткувати прийнятий нафтопродукт за марками та видами (дизельне паливо залежно від масової частки сірки), тобто зробити необхідні записи в журналі обліку надходження нафтопродуктів на АЗС за формою № 13-НП. Дані про оприбутковані нафтопродукти заносяться до змінного звіту АЗС за ю № 17-НП.

Судом встановлено, що проведеною перевіркою зафіксовано факт неведення у порядку, встановленому законодавством, обліку товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації на загальну суму 362 140,95 грн. (надлишок ТМЦ склав 362 140,95 грн. ) та ненадання платником податків контролюючому органу оригіналів документів чи їх копій при здійсненні податкового контролю (до перевірки не надані змінні звіти АЗС за формою № 17- НП на пальне, яке знаходилося у реалізації).

Крім того в ході розгляд справи судом встановлено, що акт фактичної перевірки від 17.01.2020 /1036/05/41423131, складений за результатами перевірки, оператором АЗС Колошеєвою Т. О. підписано без зауважень та отримано один його примірник.

Таким чином, ГУ ДПС у Київській області при проведенні фактичної перевірки, межах повноважень та з дотриманням вимог чинного законодавства, натомість, матеріалами справи підтверджено порушення позивачем норм податкового законодавства України, а тому ГУ ДПС у Харківській області цілком правомірно на підставі акту фактичної перевірки, яким встановлені порушення вимог податкового законодавства , винесло оскаржувані податкові повідомлення-рішення. ?

Відповідно до положень, закріплених ст. 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Статтею 73 КАС України передбачено належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Згідно статей 74-76 КАС України суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Як зазначено ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

При цьому судом враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Згідно ч. ч. 1-3 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що під час судового розгляду справи відповідачами доведена обґрунтованість та правомірність дій під час проведення фактичної перевірки ТОВ «Брент+» та висновків, викладених в акті перевірки № 1792/20-40-13-06-08/ НОМЕР_1 від 27.05.2019, а відтак і законності винесених спірних рішень.

Таким чином, вимоги позивача є необґрунтовані, а отже, такими, що не підлягають задоволенню.

Решта доводів та заперечень позивача, що викладених у позові, висновків податкового органу під час здійснення перевірки не спростовують.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень на підтвердження правомірності свого рішення та докази, надані позивачем, суд доходить висновку, що встановлені у справі обставини не підтверджують позицію позивача, покладену в основу позовних вимог, а від так позовні вимоги задоволенню не підлягають.

У зв`язку із відмовою у задоволенні позову судові витрати зі сплати судового збору позивачу не повертаються.

Керуючись ст. ст. 2, 6-11, 14, 77, 139, 243-246, 250, 255, 295, 297 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Брент+" до Головного управління ДПС у Харківській області, Головного управління ДПС у Київської області про визнання неправомірними та скасування податкових повідомлень-рішень - відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 09 жовтня 2020 року.

Суддя Бідонько А.В.