Ухвала суду № 92109550, 09.10.2020, Приморський районний суд м. Маріуполя

Справа №266/3943/17

Провадження№ 1-кп/266/65/20

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 жовтня 2020 року м. Маріуполь

Суддя Приморського районного суду міста Маріуполя Донецької області Іванець О.Д., перевіривши матеріали кримінального провадження № 12017050000000190, внесеного 25.05.2017 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань, за обвинуваченням ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.149 КК України,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Приморського районного суду м. Маріуполя Донецької області знаходиться кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.149 КК України.

Ухвалою колегії суддів Приморського районного суду міста Маріуполя Донецької області від 05 жовтня 2020 року задоволено заяви про самовідвід суддів Д`яченка Д.О., Федотової В.М. та Шишиліна О.Г. за тих підстав, що злочини, в яких обвинувачуються ОСОБА_1 та ОСОБА_2 були вчинені на території Центрального та Кальміуського районів м. Маріуполя, у м Миколаєві, у м. Кривий Ріг, та у Святошинському районі м. Києва, а досудове розслідування проводилось на території Центрального району м. Маріуполя. Тому з метою усунення будь-яких сумнівів, колегія суддів задовольнила заяви про самовідвід.

Відповідно до ч.1ст. 32 КПК України - кримінальне провадження здійснює суд, у межах територіальної юрисдикції якого вчинено кримінальне правопорушення. У разі якщо було вчинено кілька кримінальних правопорушень, кримінальне провадження здійснює суд, у межах територіальної юрисдикції якого вчинено більш тяжке правопорушення, а якщо вони були однаковими за тяжкістю, - суд, у межах територіальної юрисдикції якого вчинено останнє за часом кримінальне правопорушення.

Зі змісту обвинувального акту вбачається, що зазначене кримінальне провадження направлене на розгляд Приморського районного суду м. Маріуполя Донецької області з порушенням правил підсудності, визначених ч.1 ст. 32 КПК України.

Так, в обвинувальному акті зазначено, що місцями вчинення злочину є території Центрального району м. Маріуполя, Кальміуського району м. Маріуполя, Святошинського району м. Києва, м. Миколаєва, м. Кривого Рогу, Дніпропетровської області. Досудове розслідування проводилось на території Центрального району м. Маріуполя. У обвинувальному акті відсутня інформація щодо скоєння даного злочину на території Приморського району міста Маріуполя Донецької області.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 34 КПК України кримінальне провадження передається на розгляд іншого суду, якщо до початку судового розгляду виявилося, що кримінальне провадження надійшло до суду з порушенням правил підсудності.

Правила підсудності ґрунтуються на основних засадах судочинства, передбачених ст. 129 Конституції України, засадах кримінального провадження, визначених у главі 2 КПК України, а також принципах побудови системи судів загальної юрисдикції. Підсудність виступає процесуальним інститутом, що має велике значення для належного відправлення правосуддя. По кожній справі, незалежно від її категорії, перше питання, яке вирішує суддя, слідчий суддя це підсудність.

Відповідно до п. 6 ч. 2 ст. 412 КПК України, судове рішення у будь-якому випадку підлягає скасуванню, якщо порушені правила підсудності. Крім того, порушення слідчим суддею правил територіальної юрисдикції розгляду справи в подальшому може стати підставою для визнання доказу недопустимим.

Встановлення правил підсудності має важливе значення для правильного функціонування судової системи, а також для виконання судами покладених на них завдань і визначення суду, компетентного здійснювати кримінальне провадження щодо конкретного кримінального правопорушення. Підсудність є ефективним засобом, який сприяє тому, щоб конкретна кримінальна справа розглядалася і вирішувалася судом законним, компетентним, незалежним і неупередженим, як того вимагають ст. 7 Загальної декларації прав людини та ч. 1 ст. 14 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права .

Згідно з пунктом 1ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (надалі - Конвенція) «кожен при встановленні обґрунтованості будь-якого кримінального обвинувачення, висунутого проти нього, має право на розгляд судом, встановленим законом». А відповідно до ч. 1ст. 8 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 2 червня 2016 року № 1402-VIII ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до підсудності якого вона віднесена процесуальним законом.

За допомогою правил про підсудність забезпечується також рівність всіх громадян перед законом і судом (ст. 24 Конституції України та ст. 10 КПК України). Будучи одним з проявів цієї конституційної засади, чітко встановлена законом підсудність набуває ознак суб`єктивного права людини на законного суддю, тобто права будь-якої людини знати наперед, який саме суд і в якому складі відповідно до закону правомочний здійснювати стосовно нього судове провадження, якщо така необхідність виникне.

Важливість суворого дотримання правил про підсудність доводиться і практикою Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ). Зокрема, як порушення вимог пункту 1 ст. 6 Конвенції ЄСПЛ розглядає порушення правил територіальної підсудності внаслідок передання справи з одного суду до іншого без належного законного обґрунтування, незважаючи на наявність чітких підстав зміни територіальної підсудності, встановлених у КПК України (див. пункт 98 рішення ЄСПЛ у справі «Фельдман проти України»).

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Кримінального касаційного суду у складі Верховного Суду від 21.01.2020 у справ № 264/5559/18, та постанові Кримінального касаційного суду у складі Верховного Суду від 23.01.2020 № 335/3479/13-к, з яких випливає, що порушення правил територіальної підсудності являє собою істотне порушення вимог кримінального процесуального закону і є безумовною підставою для скасування судового рішення.

Виходячи з положень КПК України, суд першої інстанції не вправі вирішувати питання про направлення того чи іншого кримінального провадження на розгляд іншого суду.

Відповідно до ч.2 ст.34 КПК України питання про направлення кримінального провадження з одного суду до іншого в межах юрисдикції одного суду апеляційної інстанції вирішується колегією суддів відповідного суду апеляційної інстанції за поданням місцевого суду або за клопотанням сторін чи потерпілого не пізніше п`яти днів з дня винесення такого подання чи клопотання, про що постановляється вмотивована ухвала.

З огляду на вищевказане, суд вважає за необхідне направити матеріали кримінального провадження № 12017050000000190, внесеного 25.05.2017 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань, за обвинуваченням ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.149 КК України, до Донецького апеляційного суду для вирішення питання про зміну підсудності.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 32, 34 КПК України, суддя, -

УХВАЛИВ:

Направити матеріали кримінального провадження № 12017050000000190, внесеного 25.05.2017 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань, за обвинуваченням ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.149 КК України, до Донецького апеляційного суду для вирішення питання про зміну підсудності та передачі кримінального провадження до іншого суду.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: Іванець О. Д.