Рішення № 9210857, 31.03.2010, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

31.03.10р.Справа № 33/63-10 За позовом Публічного акціонерного товариства "Банк Кредит Дніпро", м. Дніпропетровськ

до Житлово-комунального підприємства "Надеждівське", с. Надеждівка, Криворізький район, Дніпропетровська область

про стягнення 2 772 грн. 00 коп.

Суддя Рудовська І.А.

Представники:

Від позивача: Калюшик-Пельтек Х.М., довіреність № 494 від 16.11.2009 року

Від відповідача: не з'явився (про день, час та місце судового засідання повідомлений належним чином)

СУТЬ СПОРУ:

Публічне акціонерне товариство "Банк Кредит Дніпро" звернулося до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Житлово-комунального підприємства "Надеждівське" про стягнення 2 520 грн. 00 коп. - оплата послуг за період з 4 кварталу 2006 року по 4 квартал 2009 року, 252 грн. 00 коп. - штрафних санкцій і витрат по справі.

30.03.2010 року від відповідача надійшла телеграма про відкладення розгляду справи, призначеної на 31.03.2010 року у зв’язку з хворобою повноважного представника.

В судове засідання 31.03.2010 року з'явився представник позивача, який підтримав свої позовні вимоги та просив суд задовольнити позов в повному обсязі. Відповідач не направив повноважного представника в судове засідання 31.03.2010 року, відзив та документи, витребувані ухвалами господарського суду Дніпропетровської області від 05.02.2010 р., 23.02.2010 р. та 10.03.2010 року, суду не надав.

В судовому засіданні 31.03.2010 року за згодою представника позивача оголошені вступна та резолютивна частини судового рішення згідно ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши наявні матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши представника позивача, суд, -

ВСТАНОВИВ :

          26.11.2004 року між Закритим акціонерним товариством комерційним банком "Кредит-Дніпро", правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство "Банк Кредит Дніпро" (зберігач) та Житлово-комунальним підприємством "Надеждівське" (депонент) був укладений договір про відкриття рахунку у цінних паперах № 520194 (далі –Договір).

          Відповідно до пункту 1.1. Договору депонент доручає, а зберігач зобов’язується надавати депоненту послуги щодо відкриття та ведення рахунку у цінних паперах, зберігання належних депоненту цінних паперів, обслуговування операцій за цим рахунком, отримання доходів за цінними паперами.

          Відповідно до пунктів 3.1., 3.4. Договору депонент оплачує послуги зберігача за виконання операцій згідно з цим договором та відповідно до затверджених тарифів зберігача, які є невід'ємною частиною цього договору, протягом 3 робочих днів після отримання рахунків.

          Згідно з пунктами 4.1., 4.2. Додатку до договору, абонента плата за облік цінних паперів на рахунку у ЦП для юридичних осіб (щомісячно) за колективне зберігання складає 40 грн., зберігання цінних паперів для юридичних осіб (щомісячно) складає 0,01% від номінальної вартості, але не менше 30 грн. та не більше 1500 грн.

          10.12.2009 року позивач з листом (вих. № 309(6/39-9123) направив на адресу відповідача консолідований рахунок на загальну суму заборгованості за період з 01.11.2006 р. по 01.11.2009 р. в розмірі 2 520 грн. 00 коп., які отримані останнім та залишені без відповіді (а.с. 19-20).

Майнові зобов’язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Приписами статті 180 Господарського кодексу України, зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов’язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов’язкові умови договору відповідно до законодавства.

Статтею 629 Цивільного кодексу України унормовано, що договір є обов’язковим до виконання.

Стаття 193 ГК України встановлює, що суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно п.1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Стаття 598 Цивільного кодексу України встановлює, що зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Відповідно до ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ч. 1 статті 7 Закону України "Про Національну депозитарну систему та особливості електронного обігу цінних паперів в Україні" діяльність, пов'язана із зберіганням цінних паперів та обліком прав власності на них, здійснюється на підставі договору про відкриття рахунку у цінних паперах, який укладається власником цінних паперів з обраним ним зберігачем; депозитарного договору, який укладається між зберігачем і депозитарієм, або договору про обслуговування емісії цінних паперів, який укладається між емітентом та обраним ним депозитарієм.

Відповідно до пунктів 7.1., 7.2. Договору про відкриття рахунку у цінних паперах № 520194 від 26.11.2004 року, цей договір набуває чинності з моменту його підписання та діє протягом трьох років. Договір вважається пролонгованим на кожний наступний термін, якщо за 10 днів до закінчення терміну дії цього договору сторони не виявили бажання в письмовій формі його розірвати.

На момент розгляду справи основна заборгованість відповідача по договору за період з 4 кварталу 2006 року по 4 квартал 2009 року складає 2 520 грн. 00 коп., докази погашення якої в матеріалах справи відсутні, внаслідок чого суд вважає, що позовні вимоги обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи і підлягають задоволенню.

Водночас, порушення зобов’язання є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

За вимогами статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, у вигляді сплати неустойки. Договірна неустойка встановлюється за згодою сторін, тобто її розмір та умови застосування визначаються виключно на їх власний розсуд.

Відповідно до статті 549 названого Кодексу неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пунктом 6.6. Договору передбачено, що у разі прострочення платежу депонентом більш як на 30 днів, депонент повинен сплатити зберігачу штраф у розмірі 10% від суми заборгованості, 252 грн. 00 коп. - штрафу підлягають до стягнення з відповідача.

Клопотання відповідача про відкладення розгляду справи не підлягає задоволенню, оскільки, по-перше, розгляд спору у справі неодноразово відкладався: з 23.02.2010 р. на 10.03.2010 р., з 10.03.2010 р. на 31.03.2010 р. та по-друге, в матеріалах справи достатньо доказів для вирішення спору по суті.

Позивачем у судовому засіданні на підставі ст. 33 ГПК України документально було доведено ті обставини, на які він посилався в позовній заяві як підставу своїх позовних вимог.

Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (ст. 16 Цивільного кодексу України).

Згідно ст.ст. 49 ГПК України судові витрати по справі покласти на відповідача.

Керуючись ст.ст. 47, 33, 49, 82-85, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

Вирішив:

Позов задовольнити.

Стягнути з Житлово-комунального підприємства "Надеждівське" (53042, Дніпропетровська область, Криворізький район, с. Надеждівка, вул. Садова, буд. 22, код ЄДРПОУ 32193276) на користь Публічного акціонерного товариства "Банк Кредит Дніпро" (49000, м. Дніпропетровськ, вул. Леніна, 17, код ЄДРПОУ 14352406) 2 520 (дві тисячі п’ятсот двадцять) грн. 00 коп. –основного боргу, 252 (двісті пятдесят дві) грн. 00 коп. –штрафу, 102 (сто дві) грн. 00 коп. –державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного терміну з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.

СуддяІ.А. Рудовська Рішення оформлене

відповідно до ст. 84 ГПК України –09.04.2010 р.