Ухвала суду № 92108513, 06.10.2020, Приморський районний суд м. Одеси

Справа №522/17516/16-ц

Провадження №2/522/1720/20

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 жовтня 2020 року м. Одеса

Приморський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді - Домусчі Л.В.,

при секретарі судового засідання – Лисенко А.О.,

розглянувши у судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , третя особа: АТ «Альфа банк» про визнання договору дарування недійсним, поділ квартири в натурі та визначення порядку користування квартирою,

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Приморського районного суду м.Одеси (с.Загороднюка В.І.) перебувала цивільна справа за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_3 , ОСОБА_6 про визнання договору дарування недійсним, поділ квартири в натурі та визначення порядку користування квартирою.

Ухвалою суду від 22 вересня 2016 року по справі було відкрито провадження.

Ухвалою суду від 04 липня 2017 року провадження по справі зупинено до вступу в спадщину правонаступників померлого ОСОБА_6 .

На підставі Рішення Вищої ради правосуддя від 27 грудня 2018 року №4049/0/15-18 про звільнення ОСОБА_7 з посади судді Приморського районного суду м.Одеси у зв`язку з поданням заяви про відставку, з метою забезпечення дотримання прав та законних інтересів сторін по справі, а також дотримання розумних строків розгляду справи, та на підставі службової записки помічника судді ОСОБА_7 - ОСОБА_8 здійснено повторний авторозподіл справи.

У порядку повторного авторозподілу надійшла до провадження ОСОБА_9 13.02.2019 року.

Ухвалою суду від 26.02.2019 року справу було прийнято до провадження судді та витребувано з Приморської державної нотаріальної контори у місті Одеса належним чином завірену копію матеріалів спадкової справи до майна ОСОБА_6 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

14.03.2019 року до суду надійшов лист від Приморської державної нотаріальної контори у м.Одеса, яким повідомлено, що спадкова справа до майна померлого знаходиться у приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Колмакової Н.В.

Судом листом від 31.03.2019 року вищевказана ухвала суду від 26.02.2019 року була направлена приватному нотаріусу ОМНО Колмаковій Н.В.

11.04.2019 року приватний нотаріус на виконання ухвали суду від 26.02.2019 року надала до суду належним чином завірену копію спадкової справи №4/2017 до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_6 (а.с.84-135), з якої вбачається, що спадкоємцями померлого ОСОБА_6 є ОСОБА_4 , ОСОБА_10 та ОСОБА_2 .

Ухвалою суду від 05.06.2019 року поновлено провадження у справі та призначено розгляд справи в загальному позовному порядку з призначенням підготовчого судового засіданні.

До суду 10.07.2019 року надійшла відповідь з відділу адресно-довідкової роботи ГУ ДМС України в Одеській області щодо місця реєстрації, з якої вбачається, що ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , знята з обліку 04.05.2019 року, реєстрації немає.

Ухвалою суду від 30.07.2019 року з Одеського міського відділу державної реєстрації актів цивільного стану ГТУЮ в Одеській області копію актового запису про смерть ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , яка була зареєстрована та проживала у АДРЕСА_1 , та знята з реєстрації 04.05.2019 року; та з Приморської державної нотаріальної контори у м.Одесі витребувано інформацію, чи заводилася спадкова справа після смерті ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , а у разі заведення спадкової справи, надати суду належним чином завірену копію матеріалів спадкової справи до майна померлої ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка була зареєстрована та проживала у АДРЕСА_1 , та знята з реєстрації 04.05.2019 року.

Спадкова справа надана суду 20.09.2019 року, з якої вбачається, що спадкоємцями померлої є її син – ОСОБА_2 та донька - ОСОБА_1 .

Протокольною ухвалою суду від 20.01.2020 року залучено до участі у справі в якості правонаступників померлої позивачки ОСОБА_5 – ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , з боку померлого відповідача ОСОБА_6 – ОСОБА_4 , а також в якості третьої особи по справі на боці позивача без самостійних вимог щодо предмета спору залучено АТ «Альфа-Банк».

Розгляд справи відкладено на 02.03.2020 року для належного сповіщення залучених сторін по справі.

У підготовче засідання призначене на 02.03.2020 року правонаступники померлої позивачки ОСОБА_5 – ОСОБА_2 та ОСОБА_1 не з`явилися, суд належним чином сповістив їх про день, час та місце розгляду справи.

У підготовче засідання з`явилися відповідачі ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , позов не визнали.

Представник третьої особи АТ «Альфа-Банк» у підготовче засідання не з`явився, був сповіщений про час та місце розгляду справи у передбачений процесуальним законом спосіб.

Ухвалою суду від 02.03.2020 року підготовче провадження у справі було закрито та призначено до розгляду по суті на 28.04.2020 року.

У судове засідання призначене на 28.04.2020 року сторони не з`явилися, ОСОБА_4 та ОСОБА_3 надали суду заяви щодо розгляду справи за їх відсутністю, розгляд справи відкладено на 16.06.2020 року.

У судове засідання призначене на 16.06.2020 року сторони не з`явилися, розгляд справи відкладено на 06.10.2020 року.

У судове засідання призначене на 06.10.2020 року позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не з`явились, сповіщались про час та місце розгляду справи належним чином, заяв щодо розгляду справи за їх відсутністю суду не надали.

У судове засідання відповідачка ОСОБА_3 не з`явилася, надала суду заяву, в якій просила справу розглядати за її відсутністю, а позов залишити без розгляду.

У судове засідання ОСОБА_4 не з`явилася, представником відповідачки – адвокатом Кравченко Л.О. і Лупович М.Г надано суду заяву, в якій остання просила справу розглядати за її відсутністю, а позов залишити без розгляду у зв`язку з неодноразовою неявкою у судові засіданні позивачів.

Представник третьої особи АТ «Альфа-Банк» у судове засідання не з`явився, був сповіщений про час та місце розгляду справи належним чином.

У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється.

Відповідно до ст.268 ЦПК України, датою складання повного тексту рішення є 08.10.2020 року.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.

Залишення заяви без розгляду - це форма закінчення справи без ухвалення рішення, яка застосовується, як правило, у зв`язку з порушенням заінтересованими особами умов реалізації права на звернення до суду і не перешкоджає повторному зверненню до суду з таким же позовом. Заява залишається без розгляду за наявності точно встановлених в законі обставин, які свідчать про недодержання умов реалізації права на звернення до суду за захистом і можливість застосування яких не втрачена, та при повторній неявці сторін.

Вичерпний перелік підстав залишення заяви без розгляду наведений уст. 257 ЦПК України.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.257 ЦПК України, суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи.

Частиною 5 ст.223 ЦПК України встановлено, що у разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

Умовою для застосування ч.5 ст.223 та п.3 ч.1 ст.257ЦПК України є повторність (двічі поспіль) неявки в судове засідання позивача, повідомленого належним чином про час і місце судового розгляду.

Залишення позовної заяви без розгляду з підстав, передбачених частиною п`ятою статті 223, пункту 3 частини першої статті 257 ЦПК України, можливе виключно за наявності сукупності таких умов:

а) належне повідомлення позивача про дату, час і місце судового засідання;

б) відсутність заяви позивача про розгляд справи за його відсутності;

в) неявка позивача в судове засідання (підготовче засідання) без поважних причин або неповідомлення ним про причини такої неявки;

г) неможливість розгляду справи по суті за відсутності позивача;

ґ) відсутність вимоги відповідача щодо розгляду справи по суті на підставі наявних у ній доказів.

Верховний суд (цивільна юрисдикція) постановою від 22.05.2019 у справі № 310/12817/13 роз`яснив, що процесуальний закон не вказує на необхідність врахування судом поважності причин повторної неявки позивача до суду. Такі положення процесуального закону пов`язані із принципом диспозитивності цивільного судочинства, у відповідності до змісту якого особа, яка бере участь у справі, самостійно розпоряджається наданими їй законом процесуальними правами. Зазначені наслідки настають незалежно від причин повторної неявки, які можуть бути поважними. Таким чином, навіть маючи докази поважності причин неявки позивача, суд повинен залишати позовну заяву без розгляду. Зазначена норма дисциплінує позивача, як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами та не затягувати розгляд справи. Якщо позивач не може взяти участь в судовому засіданні, він може подати заяву про розгляд справи за його відсутності. Така заява може бути подана на будь-якій стадії розгляду справи.

Відповідно до ст.43 ЦПК України, учасники справи мають право користуватися визначеними законом процесуальними правами та виконувати процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.

Частиною 1 статті 44 ЦПК України передбачено, що учасники судового розгляду та їхні представники повинні добросовісно користуватись процесуальними правами. Залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживання процесуальними правами дії, які суперечать завданню цивільного судочинства. Суд відповідно до ч.ч.3,4 цієї ж статті зобов`язаний вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами учасником судового розгляду. Ця норма закону повинна дисциплінувати позивача, як ініціатора судового розгляду, стимулювати його належно користуватися як своїми процесуальними правами, так і процесуальними обов`язками.

Відповідно до ч.3 ст.131 ЦПК України, учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про причини неявки в судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання без поважних причин.

Як наголошує у своїх рішеннях Європейський суд, позивач, як сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікована Україною Законом № 475/97-ВР від 17.07.1997 року, гарантує право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.

Суд при цьому враховує, що Європейський суд у своїй практиці широко тлумачить дане питання, основним у якому є доступ до суду в тому розумінні, що особі має бути забезпечена можливість звернутись до суду для вирішення певного питання, і що з боку держави не повинні чинитись правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права.

При цьому, законодавець передбачив баланс захисту прав як позивача, який повторно не з`явився в судове засідання (незалежно від причин неявки), так і відповідача, який у зв`язку з такою неявкою вимушений витрачати свої час та кошти. Так, для відповідача - це є залишення заяви без розгляду з правом на компенсацію витрат, пов`язаних з розглядом справи (ч.5 ст.142 ЦПК України), а для позивача - це право на повторне звернення до суду з тим самим позовом (ч.2 ст.257 ЦПК України).

У контексті наведеного суд вбачає, що в розумінні ЦПК України позивач - це особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано позов до суду. Як ініціатор судового розгляду справи, позивач насамперед має активно, не зловживаючи, використовувати власні процесуальні права. При цьому визначальними процесуальними обов`язками позивача є забезпечення представництва власних інтересів при розгляді судової справи.

Судом встановлено, що позивачі не з`явилися у судові засідання: 28.04.2020 року, 16.06.2020 року та 06.10.2020 року. При цьому про розгляд справи позивачі були сповіщені належним чином та завчасно, зокрема на адресу позивачів, зазначену ними в заявах, які знаходяться в матеріалах спадкової справи, направлялись поштовим зв`язком судова кореспонденція з повістками.

Жодних клопотань та заяв із повідомленням причин неявки позивачі впродовж такого тривалого часу розгляду справи до суду не надавали.

Неявка позивачів або ж її представників позбавили суд можливості встановити всі обставини справи, необхідні для вирішення спору.

Законодавче формулювання частини п`ятої статті 223 ЦПК України «… якщо неявка перешкоджає розгляду справи» означає, що суд може розглянути позов по суті, однак не зобов`язаний цього робити. Це законодавче формулювання змістовно викладено у вигляді умови, яка в кожному конкретному випадку (правовій ситуації, казусові) повинна оцінюватися окремо в межах відповідних спірних правовідносин, які диктують її застосування.

Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 18 грудня 2019 року у справі № 9901/949/18 (провадження № 11-1179заі19).

Оцінюючи характер процесу та його значення для позивача, слід врахувати, що, звернувшись до суду з позовом у березні 2019 року, позивачка не цікавиться станом розгляду справи, ні позивач (ні її представник) не з`являється у судові засідання, не надає докази причин поважності неявки, що свідчить про байдужість до руху справи та можливу неактуальність вирішення позовних вимог на теперішній час, а також враховується відсутність згоди сторони відповідачів на розгляд такої справи по суті.

Окрім того, сторона позивача, будучи обізнаною про можливість розгляду справи без участі позивача та/або представника відповідну заяву про розгляд справи за їх відсутності не подає, чим, на розсуд суду, умисно затягує розгляд справи та позбавляє суд можливості постановити рішення по суті заявлених вимог.

Одночасно суд звертає увагу та те, що відповідно до практики Європейського суду з прав людини сторони мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (рішення у справі "Олександр Шевченко проти України" (Aleksandr Shevchenko v. Ukraine), заява N 8371/02, п. 27, рішення від 26 квітня 2007 року, та "Трух проти України" (Trukh v. Ukraine) (ухвала), заява N 50966/99, від 14 жовтня 2003 року).

Отже, можливість сторони дізнатись про стан відомого їй судового провадження залежить від волевиявлення самої сторони, тобто має суб`єктивний характер.

У свою чергу судом вжито усіх заходів, передбачених процесуальним законодавством для належного повідомлення сторони позивача про розгляд справи.

З огляду на викладене, суд вбачає наявність підстав для залишення даного позову ОСОБА_1 та ОСОБА_2 без розгляду в зв`язку з повторною неявкою в судове засідання позивачів.

У відповідності до ч. 5 ст. 268 ЦПК України, датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Керуючись ст.ст.10-13, 43, 131, 210, 223, 247, 257, 353 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , третя особа: АТ «Альфа банк» про визнання договору дарування недійсним, поділ квартири в натурі та визначення порядку користування квартирою - залишити без розгляду.

Ухвала суду набирає законної сили із моменту її підписання суддею.

Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду через Приморський районний суд м. Одеси протягом 15-ти днів з дня отримання копії ухвали.

Повний текст ухвали суду складено 08.10.2020 року.

Суддя: Домусчі Л.В.