Ухвала суду № 92108480, 28.09.2020, Приморський районний суд м. Одеси

Справа №522/2529/20

Провадження 2-а/522/236/20

УХВАЛА

28 вересня 2020 року Приморський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді Шенцевої О.П.,

за участю секретаря Соболевої О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Одеса заяву представника Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради про залишення позову без розгляду по адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради (м.Одеса, вул. Черняховського, 6) про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,-

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Приморського районного суду м. Одеси перебуває адміністративна справа за позовною заявою ОСОБА_1 до Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення.

До суду надійшла заява від представника Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради, згідно якої просив позовну заяву залишити без розгляду, посилаючись на те що позивачем не доведено ті обставини, на які він посилається та у зв`язку з пропуском строку на оскарження постанови.

Представники сторін подали заяви про проведення судового засідання згідно ч. 4 ст. 229 КАС України.

Суд, вивчивши матеріали справи, приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення заяви про залишення позовної заяви без розгляду, за наступних підстав.

Відповідно до ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом:

Відповідно до 288 КпАП України постанову іншого органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення, постанову по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі - у вищестоящий орган (вищестоящій посадовій особі) або в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд, у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України, з особливостями, встановленими цим Кодексом.

Відповідно до 289 КпАП України скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови, а щодо постанов по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такої постанови. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.

Суд звертає увагу, що за загальними правилами КАС України, передбаченими ст. 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Згідно п.п. 22-29 рішення ЄСПЛ у справі від 28.03.2006 року «Мельник проти України» право доступу до суду не є абсолютним, воно може бути обмеженим. Тим не менше право доступу до суду не може бути обмеженим таким чином або у такій мірі, що буде порушена сама його сутність. Ці обмеження повинні мати законну мету та бути пропорційними між використаними засобами та досягнутими цілями. При цьому правила регулювання строків мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані. У той же час такі правила в цілому або їх застосування не повинні перешкоджати сторонам використовувати доступні засоби захисту.

Згідно ж усталеної прецедентної практики ЄСПЛ закон повинен бути прогнозованим для учасників провадження.

Крім того, у справі Delcourt v. Belgium Європейський Суд з прав людини зазначив, що: "у демократичному суспільстві у світлі розуміння Конвенції, право на справедливий суд посідає настільки значне місце, що обмежувальне тлумачення статті 6 не відповідало б меті та призначенню цього положення".

У справі Bellet v. France Суд зазначив, що: "стаття 6 § 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права".

В рішенні по справі «ТОВ «Фріда» проти України» від 28.03.2006р. Європейський суд з прав людини вказав про те, що національні суди, застосовуючи процесуальні норми, повинні уникати як надмірного формалізму, який може вплинути на справедливість провадження, так і надмірної гнучкості, яка призведе до анулювання вимог процесуального законодавства.

Враховуючи вище наведене, суд дійшов до висновку, що позивачем не були пропущені строки оскарження постанови про адміністративне правопорушення, та у зв`язку з чим заява представника Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради не підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 240, 248, 256, 293 КАС України, суд –

УХВАЛИВ:

У задоволені заяви представника Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради про залишення позову без розгляду по адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради (м.Одеса, вул. Черняховського, 6) про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення - відмовити.

Ухвала оскарженню в апеляційному порядку не підлягає, заперечення проти неї можуть бути приєднані до апеляційної скарги на остаточне рішення суду.

Суддя