Рішення № 92108476, 07.10.2020, Приморський районний суд м. Одеси

Справа № 522/18534/19

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 жовтня 2020 року Приморський районний суд м. Одеси

під головуванням судді Єршової Л.С.,

за участю секретаря Радзімовської Р.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одеса цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення позики та штрафних санкцій,

ВСТАНОВИВ:

01.11.2019 року в інтересах ОСОБА_1 , який мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , до суду звернулася адвокат Савицька О.М. з позовом до ОСОБА_2 , який мешкає за адресою: Одеська область, Окнянський район, с. Чорна, РНОКПП НОМЕР_2 , про стягнення суми позики у розмірі 101000,00 грн., пені за прострочення повернення позики за період з 30.10.2018 року по 30.04.2019 року у розмірі 183820,00 гривень, також просить стягнути витрати по сплаті судового збору.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 24 лютого 2017 року ОСОБА_1 надав в борг відповідачу ОСОБА_2 грошові кошти в загальній сумі 141000,00 гривень, строком до 24.11.2017 року включно, про що було укладено відповідний договір.

Однак, в обумовлений термін відповідач не виконав належним чином свої зобов`язання, грошові кошти повернув лише частково в сумі 40000 гривень, у зв`язку з чим виникла заборгованість в сумі 101000,00 грн. Також у відповідності до положень договору, пеня за прострочення за період з 30.10.2018 року по 30.04.2019 року складає 183820,00 грн.

У зв`язку з вказаними обставинами, позивач був вимушений звернутись до суду з відповідним позовом.

Ухвалою судді Приморського районного суду м. Одеси Єршової Л.С. від 14 листопада 2019 року позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення позики та штрафних санкцій, прийнято до розгляду та відкрито провадження по справі. Розгляд справи призначено в загальному позовному провадженні (а.с. 24 - 27).

Ухвалою суду від 02.03.2020 року (протокольна) закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

У судове засідання повідомлена належним чином про дату, час та місце слухання справи представник позивача адвокат Савицька О.М. не з`явилася. 07.10.2020 року через канцелярію суду подала клопотання про розгляд справи за її відсутності та відсутності позивача, проти заочного розгляду справи не заперечувала.

Відповідач у судове засідання не з`явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином, по що свідчить роздруківка з сайту Укрпошта. Доказів поважності причин неявки до суду не надав.

У зв`язку з неявкою відповідача та неповідомленням про поважні причини такої неявки в судове засідання, ненаданням відповідачем відзиву на позов, за наявності згоди позивача, суд постановив ухвалу від 07.10.2020 року про заочний розгляд справи згідно з ст.ст. 280-281 ЦПК України.

Згідно з ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового засідання технічними засобами не здійснювалось.

Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що 24.02.2017 року між ОСОБА_1 (Позикодавець), та ОСОБА_2 (Позичальник) було укладено договір позики (Договір), у відповідності до п.1 якого ОСОБА_1 передав ОСОБА_2 у власність грошові кошти (позику) в сумі 141000,00 гривень, а ОСОБА_2 зобов`язався повернути їх в строк та на умовах, визначених цим Договором.

Договір був підписаний ОСОБА_1 та ОСОБА_2 та посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Луб І.В.

Відповідно до п.2 Договору, підписання цього Договору Позичальником підтверджує факт одержання ним від Позикодавця грошових коштів в сумі, визначеній у п.1 цього Договору. Підписаний Позичальником Договір є доказом передачі позики від Позикодавця до Позичальника.

Пунктом 4 Договору передбачено, що Позичальник зобов`язаний повернути Позику до 24.11.2017 року включно.

Згідно з п.4.1 Договору, повернення Позичальником позиченої суми грошей повинно вчинятися за наступним графіком: до 29.04.2017 р. – 32400,00 грн., до 29.05.2017 р. – 27000,00 грн., до 29.06.2017 р. – 13600,00 грн., до 29.07.2017 р. – 13600,00 грн., до 29.08.2017 р. – 13600,00 грн., до 29.09.2017 р. – 13600,00 грн., до 29.10.2017 р. – 13600,00 грн., до 24.11.2017 р. – 13600,00 грн. (а.с. 8- 9).

Як зазначено позивачем, у серпні 2017 р. ОСОБА_2 повернув частину суми позики у сумі 40000,00 грн. Проте, на порушення п.4.1 Договору, до теперішнього часу грошова сума 101000,00 грн. Позичальником Позикодавцю не повернута. Доказів на спростування зазначених обставин до суду у відповідності до вимог ч.1 ст.81 ЦПК України не надано.

Відповідно до статті 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Згідно зі ст. 1047 ЦК України Договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми.

На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

У відповідності до ч.1, 2 ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Згідно з ч. 1, 3 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого само роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред`явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред`явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.

Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.

Відповідно до ст.525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) – ст. 610 Цивільного кодексу України.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (п.1 ст.612 Цивільного кодексу України).

Враховуючи вищевикладене, судом встановлено, що ОСОБА_2 отримав від ОСОБА_1 за договором позики від 24 лютого 2017 року в борг грошові кошти в сумі 141000,00 гривень, строком до 24.11.2017 року включно. ОСОБА_2 повернув частину суми позики у сумі 40000,00 грн., проте 101000,00 грн. не повернув, що є істотним порушенням умов договору, внаслідок якого друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору, у зв`язку з чим, суд дійшов висновку, що вимоги ОСОБА_1 про стягнення із ОСОБА_2 заборгованості у розмірі 101000,00 грн. за вказаним договором позики є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки грошової суми, яку боржник повинен сплатити кредиторові у разі порушення ним зобов`язання.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Відповідно до п.9 Договору, якщо Позичальник своєчасно не поверне суму позики (її частину), або буде порушуватись графік повернення суми позики, зазначений в п.4.1 цього Договору, він зобов`язаний сплатити на вимогу Позикодавця суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також штрафні санкції у розмірі 1% від простроченої суми за кожний день прострочення.

1% від простроченої суми становить 1010,00 грн. на день. З 30.10.2018 р. по 30.04.2019 р. прострочення становить 182 дні. 182 х 1010,00 = 183820,00 грн. – пеня за період з 30.10.2018 р. по 30.04.2019 р.

Отже, судом встановлено, що відповідач ухиляється від виконання грошового зобов`язання та лише частково повернув позивачу борг у розмірі 40000,00 гривень за договором позики від 24.02.2017 року. Відповідач не спростував розрахунок заборгованості, наданий позивачем, у зв`язку з чим позов підлягає задоволенню та з відповідача на користь позивача слід стягнути борг за договором позики від 24.02.2017 року у розмірі 101000,00 гривень, суму пені за прострочення повернення позики за період з 30.10.2018 р. по 30.04.2019 р. у розмірі 183820,00 гривень, що в загальній сумі складає 284820,00 гривень.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 2848 гривень 20 копійок.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 12, 13, 81, 89, 141, 258, 264, 265, 268, 280-283, 288, 289, 354 ЦПК України

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення позики та штрафних санкцій, задовольнити.

Стягнути із ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) борг за договором позики від 24.02.2017 року у розмірі 101000,00 (сто одна тисяча) гривень, суму пені за прострочення повернення позики за період з 30.10.2018 р. по 30.04.2019 р. у розмірі 183820,00 (сто вісімдесят три тисячі вісімсот двадцять) гривень, що в загальній сумі складає 284820,00 (двісті вісімдесят чотири тисячі вісімсот двадцять) гривень.

Стягнути із ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) витрати із сплати судового збору у розмірі 2848,20 (дві тисячі вісімсот сорок вісім гривень 20 копійок) гривень.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя Л.С. Єршова