Рішення № 92106565, 28.09.2020, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/23520/19

Провадження № 2/761/1449/2020

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 вересня 2020 року Шевченківський районний суд міста Києва у складі:

головуючого судді Рибака М.А.,

за участю секретаря Савенко О.І.,

представника позивача Ставицького В.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві справу за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та гарантія» та Акціонерного товариства «Укрсиббанк», третя особа: Регіональний сервісний центр Міністерства внутрішніх справ України у Донецькій області про зобов`язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

У червні 2019 року ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач) звернувся до суду із позовом до ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та гарантія», треті особи: АТ «Укрсиббанк», третя особа: Регіональний сервісний центр Міністерства внутрішніх справ України у Донецькій області про зобов`язання вчинити дії, у якому з урахуванням уточненої позовної заяви від 22.01.2020 року, просили зобов`язати відповідача-1 та відповідача-2 вирішити питання про зняття заборони на відчуження автомобіля марки «Сhevrolet» номер кузова НОМЕР_1 , який належить на праві власності ОСОБА_1 .

Позовні вимоги мотивує тим, що 04.12.2014 року на підставі договору купівлі-продажу автомобіль «Сhevrolet» номер кузова НОМЕР_2 був зареєстрований за позивачем без будь-яких застережень та обмежень. Позивачу стало відомо про існування приватного обтяження на вказаний автомобіль, а саме застава нерухомого майна від 29.09.2007 року АТ «Укрсиббанк». У 2015 році у вказаній заставі було змінено стягувача на ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та гарантія». Позивач зазначає, що йому не було відомо про існування обмеження, та до укладання договору про відступлення права вимоги між АТ «Укрсиббанк» та ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та гарантія» автомобіль змінив три власника.

Посилаючись на викладене, з урахуванням позовної заяви в нові редакції від 16.12.2019 року, позивач просив суд зобов`язати АТ «Укрсиббанк» спільно з ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та гарантія» вирішити питання зняття заборони відчуження автомобіля марки «Сhevrolet» номер кузова НОМЕР_2 , який належить ОСОБА_1 на праві власності без будь-яких обмежень і застережень.

У письмових поясненнях від 07.08.2019 року, третя особа зазначила, що правовий режим обтяження рухомого майна регулюється Законом України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень», проте даний закон не містить такої дії як «відміна заборони на відчуження». Так позовна заява не містить правових підстав для задоволення позову.

09.04.2020 року від АТ «Укрсиббанк» надійшла заява, в якій просили відмовити у задоволенні позову, зазначивши, що 21.09.2015 року між АТ «Укрсиббанк» та ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія» було укладено договір факторингу № 27 за умовами якого всі права та обов`язки за договором про надання споживчого кредиту № 11177248000 від 02.07.2007 року укладеного з ОСОБА_2 перейшли від АТ «Укрсиббанк» до ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія». Так права кредитора та заставодержателя передані ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія», у зв`язку з чим проведено відповідні реєстраційні зміни. Тому АТ «Укрсиббанк» не є учасником спірних відносин.

Ухвалою суду від 01.07.2019 року по справі відкрито загальне позовне провадження та призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою суду від 25.05.2020 року до участі у справі залучено Акціонерне товариство «Укрсиббанк» як співвідповідача.

Ухвалоюсуду від 22.07.2020 року по справі закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті.

Представник позивача в судовому засідання позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити в повному обсязі. Проти заочного розгляду справи не заперечував.

Відповідачі у судове засідання не з`явилися, про час та місце слухання справи повідомлені належним чином, причини неявки не повідомили.

Третя особа у судове засідання не з`явилася, про час та місце слухання справи повідомлена належним чином, направила до суду клопотання про розгляд справи у їх відсутність.

Суд, керуючись вимогами ст. ст. 223, 280 ЦПК України, вважає за можливе розглянути справу за відсутності відповідача на підставі наявних в справі доказів, ухваливши заочне рішення, оскільки: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти заочного вирішення справи; підстави для відкладення розгляду справи відсутні.

Суд, вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні матеріали справи, об`єктивно оцінивши докази у їх сукупності, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 04.12.2014 року автомобіль «Сhevrolet» номер кузова НОМЕР_2 / НОМЕР_1 був зареєстрований за позивачем ОСОБА_1 (а.с. 12).

Разом з тим, з витягу з державного реєстру обтяжень рухомого майна вбачається, що на автомобіль «Сhevrolet» номер кузова НОМЕР_1 накладено обтяження на підстав договору застави транспортного засобу 11177248000/78161 від 02.07.2007 року, обтяжувач ПАТ «Укрсиббанк».

28.09.2015 року замінено обтяжувача з ПАТ «Укрсиббанк» на ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та гарантія» на підставі договору факторингу № 27 від 21.09.2015 року (а.с.15-16).

Відповідно до ч. 2 ст. 386 ЦК України власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню.

Статтею 328 ЦК України передбачені підстави набуття права власності, так право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Відповідно до ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Згідно ст. 317 ЦК України, власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Крім того, ст. 391 ЦК України передбачено право власника майна вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Частиною 3 статті 577 ЦК України, встановлено, що застава рухомого майна може бути зареєстрована на підставі заяви заставодержателя або заставодавця з внесенням запису до Державного реєстру обтяжень рухомого майна.

Відповідно до ч. 3 ст. 44 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень», після припинення обтяження обтяжувач самостійно або на письмову вимогу боржника чи особи, права якої порушено внаслідок наявності запису про обтяження, протягом п`яти днів зобов`язаний подати держателю або реєстратору Державного реєстру заяву про припинення обтяження і подальше вилучення відповідного запису з Державного реєстру. У разі невиконання цього обов`язку обтяжувач несе відповідальність за відшкодування завданих збитків.

Виходячи з положень ст. 44 вказаного Закону, запис про обтяження рухомого майна як і запис про припинення обтяження здійснюється реєстратором Державного реєстру обтяжень рухомого майна після подання відповідної заяви обтяжувачем.

Відповідно до п. 16 «Порядку ведення Державного реєстру обтяжень рухомого майна» затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 05 липня 2004 року № 830, зміни і додаткові відомості до запису в Реєстрі вносяться реєстратором на підставі заяви обтяжувача чи уповноваженої ним особи. Заяву про виникнення, зміну, припинення обтяжень, а також про звернення стягнення на предмет обтяження підписує обтяжувач. Якщо обтяжувачем є юридична особа, підпис її уповноваженої особи скріплюється печаткою. У разі коли заява подається в електронній формі, вона повинна містити електронний підпис обтяжувача.

Згідно з п. 24 Порядку відомості про припинення обтяження реєструються на підставі заяви обтяжувача чи уповноваженої ним особи.

З наведеного вбачається, що право на подання заяви про припинення обтяження до реєстратора Державного реєстру обтяжень рухомого майна належить лише обтяжувачу, яким у даному випадку є ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та гарантія», а не позивач.

При цьому, суд враховує й те, що на дату придбання ОСОБА_1 автомобіля «Сhevrolet» номер кузова НОМЕР_2 , в 2014 році, а також проведення реєстрації транспортного засобу 04.12.2014 року, обтяження вказаного рухомого майна в реєстрі значилось, що підтверджується долученими позивачем копіями Витягів з Державного реєстру обтяжень рухомого майна.

Відповідно до статті 12 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» взаємні права та обов`язки за правочином, на підставі якого виникло обтяження, виникають у відносинах між обтяжувачем і боржником з моменту набрання рівності цим правочином, якщо інше не встановлено законом.

Реєстрація обтяження надає відповідному обтяженню чинності у відносинах із третіми особами, якщо інше не встановлено цим Законом.

На підставі реєстрації встановлюється пріоритет обтяження, якщо інші підстави для виникнення пріоритету не визначені цим Законом.

Згідно зі статтею 10 вказаного Закону, у разі відчуження рухомого майна боржником, який не мав права його відчужувати, особа, що придбала це майно за відплатним договором, вважається його добросовісним набувачем згідно зі статтею 388 Цивільного кодексу України за умови відсутності в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна (далі - Державний реєстр) відомостей про обтяження цього рухомого майна. Добросовісний набувач набуває право власності на таке рухоме майно без обтяжень.

У разі передачі рухомого майна в забезпечення боржником, який не мав на це права, таке забезпечення є чинним, якщо в Державному реєстрі немає відомостей про попереднє обтяження відповідного рухомого майна.

Обтяжувач, права якого порушені внаслідок дій боржника, визначених цією статтею, вправі вимагати від боржника відшкодування завданих збитків.

Таким чином, оскільки станом на час придбання позивачем автомобіля «Сhevrolet» номер кузова НОМЕР_2 в 2014 році в Державному реєстрі були наявні відомості щодо обтяження рухомого майна, вимоги ОСОБА_1 про зобов`язання АТ «Укрсиббанк» та ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія» вирішити питання про зняття заборони на відчуження автомобіля марки «Сhevrolet» номер кузова НОМЕР_1 є безпідставними.

Відповідно до ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Згідно із ч. 2 ст. 16 ЦК України способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов`язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.

За ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Разом із тим, такого способу захисту як ввирішити питання зняття заборони відчуження автомобіля не передбачено положеннями закону або договору, а суд, захищаючи права та свободи фізичних осіб, позбавлений права виходити за межі заявлених позовних вимог.

За таких обставин суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позову в повному обсязі.

Керуючись ст. ст. 259, 263, 264, 265, 268, 272 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та гарантія» та Акціонерного товариства «Укрсиббанк», третя особа: Регіональний сервісний центр Міністерства внутрішніх справ України у Донецькій області про зобов`язання вчинити дії - відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Шевченківський районний суд міста Києва протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Реквізити сторін:

ОСОБА_1 : АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 .

товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та гарантія»: 04112, м. Київ, вул. І.Сікорського,8, код ЄДРПОУ 38750239.

Акціонерне товариство «Укрсиббанк»: 04070, м. Київ, вул. Андріївська, 2/12, код ЄДРПОУ 09807750.

Регіональний сервісний центр МВС у Донецькій області: 87535, Донецька обл., м. Маріуполь, вул. Нове Життя, 14, код ЄДРПОУ 40112123.

СУДДЯ М.А. РИБАК

Повний текст рішення суду складено 08.10.2020 року.