Ухвала суду № 92103577, 11.09.2020, Вараський міський суд Рівненської області (до 25.04.2025 - Кузнецовський міський суд Рівненської області)

Справа № 561/722/16-к

Провадження № 1-кп/565/5/20

У Х В А Л А

11 вересня 2020 року м.Вараш

Кузнецовський міський суд Рівненської області в складі:

головуючого судді Малкова В.В.

суддів – Горегляд О.І., Демчини Т.Ю.

з участю: секретаря судового засідання Панчук Г.І.,

прокурора Осійчука М.М.

захисників – Воронюк К.Ю., Тарасюка Ю.М., Меркулова С.А.

Павлюк І.А. Луцик К.В. (дистанційно), Невідомського О.А.

обвинувачених - ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 (дистанційно),

ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6

перекладача – Климця С.С.

провівши у залі судових засідань Кузнецовського міського суду відкрите судове засідання по кримінальному провадженню, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12016180120000122 від 26.05.2016 року, про обвинувачення:

ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в селі Шабо Білгород-Дністровського району Одеської області, громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ;

ОСОБА_2 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_2 в селі Солтанівка Любашівського району Одеської області, громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 ;

ОСОБА_3 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_3 в с.Кухотська Воля Зарічненського району Рівненської області, громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_3 ;

ОСОБА_6 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_4 в смт.Сарата Одеської області, громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_4 ;

ОСОБА_5 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_5 в м.Тараклія Республіка Молдова, громадянина України, проживаючого: Одеська обл., Миколаївський район, село Веселе;

ОСОБА_4 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_6 в селі Надрічне Тарутинського району Одеської області, громадянина України, проживаючого: АДРЕСА_5 ;

- у вчиненні злочину, передбаченого ч.4 ст.187 КК України, -

в с т а н о в и в:

З врахуванням одночасної явки в судове засідання захисників обвинувачених ОСОБА_1 , Скурту В.В., Оніщука С.В., Попи В.М. та перекладача з російської мови для ОСОБА_4 , суд відповідно до ч.3 ст.331 КПК України визнав за необхідне до спливу продовженого строку розглянути питання доцільності продовження тримання під вартою вказаних вище обвинувачених.

Прокурор Осійчук М.М. просив продовжити строк тримання під вартою обвинувачених ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 на 60 днів з метою забезпечення виконання покладених на них процесуальних обов`язків. Згідно з доводами прокурора, застосування більш м"яких запобіжних заходів є неможливим, оскільки ризики переховування обвинувачуваних від суду, незаконного впливу на потерпілих і свідків, вчинення злочинів не зменшились та не припинили існувати. На думку прокурора, підстави для зміни чи скасування обвинуваченим запобіжного заходу відсутні.

Обвинувачений ОСОБА_1 пояснив, що з думкою прокурора не згідний, вимагає звільнити його з-під варти та забезпечити йому право на справедливий суд.

Захисник ОСОБА_1 адвокат Воронюк К.Ю. заперечила проти продовження строку тримання під вартою ОСОБА_1 , оскільки прокурор не заявив відповідне письмове клопотання у строки, встановлені КПК, та не подав суду доказів наявності ризиків, на які він посилається як на підставу для продовження строку тримання під вартою.

Обвинувачений ОСОБА_2 заперечував проти розгляду питання продовження строків тримання під вартою, просив відкласти розгляд даного питання до 15.09.2020, оскільки апеляційним судом на даний час не розглянуті апеляційні скарги на попередню ухвалу про продовження строків тримання під вартою.

Захисник Павлюк І.А. заперечувала проти продовження строку тримання обвинувачених під вартою, посилаючись на неподання відповідного клопотання прокурором та невручення його обвинуваченому ОСОБА_2 .

Обвинувачений ОСОБА_3 підтримав позицію обвинуваченого ОСОБА_2 та просив відкласти розгляд питання продовження строків тримання під вартою.

Захисник Луцик К.В. заперечувала проти розгляду питання продовження строків тримання під вартою, оскільки їй невідома позиція підзахисного ОСОБА_3 відносно думки прокурора про продовження запобіжного заходу.

Обвинувачений ОСОБА_6 в судовому засіданні заперечував проти продовження строків тримання під вартою.

Захисник Тарасюк Ю.М. просив звільнити ОСОБА_4 з-під варти, оскільки прокурор не подав відповідних письмових клопотань.

Обвинувачений ОСОБА_4 заперечував проти продовження строків тримання під вартою, вказавши, що прокурор нічим не обгрунтував необхідність застосування саме такого запобіжного заходу.

Захисник ОСОБА_5 адвокат Меркулов С.А. заперечував проти продовження строку тримання під вартою обвинувачених.

Обвинувачений ОСОБА_5 не висловив своєї думки щодо продовження строку тримання під вартою обвинувачених.

Заслухавши думки учасників провадження щодо доцільності подальшого тримання під вартою обвинувачених, суд прийшов до наступного висновку.

Відповідно до ч.3 ст.331 КПК України, незалежно від наявності клопотань суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. До спливу продовженого строку суд зобов`язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

Строк тримання під вартою обвинувачених ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 закінчується 17 вересня 2020 року. Отже, до спливу цього строку слід вирішити питання доцільності продовження тримання обвинувачених під вартою.

Завершення судового розгляду до закінчення строку тримання обвинувачених ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 під вартою є неможливим через такі обставини: складність узгодження дат судових засідань з учасниками провадження через значну кількість учасників кримінального провадження; складність залучення перекладача з гагаузької мови на українську мову; неодноразову заміну суддів у складі суду, що зумовлювала проведення судового розгляду спочатку через клопотання обвинувачених і їх захисників; неодноразову заміну захисників Центром з надання безоплатної правової допомоги обвинуваченим ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 за ініціативою сторони захисту; систематичне заявлення безпідставних і необґрунтованих відводів колегії суддів і головуючому судді обвинуваченими та їх захисниками, розгляд яких займає тривалий час; неявки та/або несвоєчасні явки захисників в судові засідання без поважних причин; несвоєчасне доставлення обвинувачених до зали судового засідання та приміщення для проведення відеоконференції.

Згідно із п.п. 1, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні, вчиняти інше кримінальне правопорушення.

Статтею 178 КПК України передбачено, що при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він обвинувачується; вік та стан здоров`я обвинуваченого; міцність соціальних зв`язків обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; репутацію обвинуваченого; майновий стан обвинуваченого; наявність судимостей у обвинуваченого; дотримання обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини; ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв`язку з його доступом до зброї.

З`ясувавши фактичні обставини, керуючись положеннями ст.ст.177, 178 КПК України, суд прийшов до висновку, що на теперішній час продовжують існувати ризики, у зв`язку з наявністю яких обвинуваченим ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 обрано запобіжний захід саме у виді тримання під вартою, зокрема: переховування обвинувачених від суду та незаконний вплив на потерпілих і свідків обвинувачення, і більш м`які запобіжні заходи будуть недостатніми для їх запобігання.

Також при прийнятті такого рішення суд врахував: відсутність у обвинувачених на момент їх затримання постійного місця роботи або навчання, легальних джерел доходів, обґрунтованість підозри у вчиненні ними особливо тяжкого злочину, тяжкість покарання, яке загрожує їм у разі визнання винуватими, розмір майнової шкоди потерпілим, у завданні якої обвинувачуються ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 та ОСОБА_3 , а також віддаленість місць постійного їх проживання від місцезнаходження суду, яким розглядається дане кримінальне провадження. На день вирішення питання про доцільність тримання обвинувачених під вартою потерпілі та свідки судом не допитані. Отже, продовжують існувати ризики незаконного впливу на потерпілих і свідків з боку обвинувачених. Крім цього, обвинувачений ОСОБА_4 під час досудового розслідування перебував у розшуку, що збільшує ступінь ризику його переховування від суду, а наявність у ОСОБА_4 судимості за злочин проти власності вказує також на його схильніть до вчинення злочинів проти власності, що свідчить про наявність ризику вчинення ним нових злочинів.

Крім того, у суду відсутні достовірні дані про наявність у обвинувачених на даний час постійного місця проживання, а оскільки ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_4 до їх затримання у 2016 році мали зареєстроване місце проживання в Одеській області, а обвинувачений ОСОБА_3 - у Волинській області, ці обставини підтверджують існування ризику переховування обвинувачених від суду на території іноземних держав, з якими межують Одеська і Волинська області України, та перешкоджання кримінальному провадженню шляхом неявки на виклики суду.

Зазначені обставини є виправданими та необхідними елементами, які визначають потребу у подальшому триманні обвинувачених під вартою.

У відповідності із ст. 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

В свою чергу, поведінка обвинувачених ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 щодо невиходу (несвоєчасного виходу) із камери утримання для етапування в суд або участі у судовому розгляді в режимі відеоконференції в приміщення слідчого ізолятора, в результаті чого судові засідання не починались вчасно або відкладались, вказує на створення обвинуваченими перепон для суду у забезпеченні основних завдань кримінального провадження під час розгляду цієї справи – швидкого, повного і неупередженого судового розгляду.

Обставин, які б свідчили про зменшення ризиків, передбачених ст.177 КПК України, наявність яких та обґрунтованої підозри у вчиненні особливо тяжкого злочину стали підставою для обрання ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою та неодноразового продовження строку тримання під вартою, не наведено. Обвинувачені та їх захисники внаслідок своєї неналежної процесуальної поведінки є відповідальними за затримання у провадженні.

Письмових клопотань про зміну ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 запобіжного заходу з копіями підтверджуючих документів, відповідно до правил, визначених ст.201 КПК України, обвинувачені і їх захисники до початку або під час цього судового засідання не подавали.

Отже, необхідно продовжити обвинуваченим ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 запобіжний захід у виді тримання під вартою на 60 днів.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 177, 178, 183, 331, 372, 376 КПК України, суд,-

у х в а л и в:

Продовжити дію обраного обвинуваченим: ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на шістдесят днів.

Строк дії ухвали суду до 09 листопада 2020 року включно.

Ухвала суду в частині продовження строку тримання обвинувачених під вартою може бути оскаржена протягом семи днів з дня її оголошення до Рівненського апеляційного суду через Кузнецовський міський суд Рівненської області, а особами, які тримаються під вартою – в той самий строк, з дня отримання копії ухвали.

Повний текст ухвали суду буде оголошено 15 вересня 2020 року о 13 год. 30 хв.

Головуючий Малков В.В.

Судді Горегляд О.І.

Демчина Т.Ю.