Вирок № 92102290, 09.10.2020, Лисичанський міський суд Луганської області

Справа № 415/4586/20 Провадження № 1-кп/415/1141/20

ВИРОК

Іменем України

"09" жовтня 2020 р. м. Лисичанськ

Лисичанський міський суд Луганської області у складі:

головуючого судці Старікової М.М.

за участі секретаря судового засідання Малахова В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в приміщенні Лисичанського міського суду Луганської області об`єднане кримінальне провадження у відношенні:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Лисичанська Луганської області, громадянина України, з професійно-технічною освітою, не одруженого, не працюючого, не є особою з інвалідністю, раніше судимого: 04.09.2019 Сєвєродонецьким міським судом Луганської області за ч. 1 ст. 185 КК України до штрафу в розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 850 гривень; 25.06.2020 Лисичанським міським судом Луганської області за ч. 3 ст. 15, ч. 2 ст. 185; ч. 1, ч. 2, ч. 3 ст. 185, ч. 1 ст. 70 КК України до 3 років 6 місяців позбавлення волі, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 та проживає за адресою: АДРЕСА_2

обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 185, ч. 1 ст. 309 КК У країни,-

за участі сторін кримінального провадження:

прокурора Нестеренка В.В.

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

ВСТАНОВИВ:

01 травня 2020 року, в період часу з 08 години 30 хвилин до 11 години 30 хвилини, більш точний час в ході досудового розслідування не встановлено, ОСОБА_1 , проходячи по вулиці В.Сосюри міста Лисичанська, поруч зі стадіоном «Шахтар», який розташований за адресою: місто Лисичанськ, вулиця В.Сосюри, побачив двоколісний саморобний велосипед, чорного кольору, який мав спортивну раму та руль у формі баранячих рогів, що належить ОСОБА_2 . Після чого, ОСОБА_1 , керуючись раптово виниклим умислом на таємне викрадення чужого майна, діючи з корисливих мотивів, впевнившись, що за його діями ніхто не спостерігає, повторно, шляхом вільного доступу, таємно викрав двоколісний саморобний велосипед, вартість якого, згідно довідки СПД ОСОБА_3 , становить 1000 гривень. Заволодівши вказаним майном, ОСОБА_1 зник з місця скоєння кримінального правопорушення та розпорядився ним на власний розсуд, чим спричинив потерпілому ОСОБА_2 майнову шкоду на загальну суму 1000 гривень.

Таким чином, ОСОБА_1 своїми умисними діями вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 185 КК України, а саме: таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно.

На початку червня 2020 року, більш точні дата та час в ході досудового розслідування не встановлені, ОСОБА_1 , знаходячись в районі будинку АДРЕСА_3 , під балкою, розташованою на даху покинутого сараю, знайшов поліетиленовий пакет з речовиною рослинного походження у висушеному виді сіро-зеленого кольору, яка відповідно до висновку експерта №19/113/8/2-786е від 07 липня 2020 року є особливо небезпечним наркотичним засобом, обіг якого заборонено - канабісом, маса якого в перерахунку на суху речовину складає 9,33 грама. Після цього, ОСОБА_1 , маючи умисел на незаконне придбання та зберігання наркотичного засобу без мети збуту, для власного вживання шляхом куріння, залишив вищевказаний пакунок собі, приніс його за місцем свого мешкання за адресою: АДРЕСА_2 , де незаконно зберігав до 02.07.2020 із вказаною метою.

02.07.2020, в ранковий час, більш точний час в ході досудового розслідування не встановлений, ОСОБА_1 , продовжуючи реалізовувати умисел на незаконне зберігання наркотичного засобу без мети збуту, поклав вищевказаний наркотичний засіб у передню ліву кишеню джинсових шортів, в які він був одягнений, та незаконно зберігаючи його при собі, о 10 годині 30 хвилин, прийшов в район магазину «Тоник», розташованого за адресою: місто Лисичанськ, вулиця Генерала Потапенка, будинок № 292, де був зупинений працівниками поліції, якими вказаний наркотичний засіб було виявлено і на місце події викликано слідчо-оперативну групу Лисичанського ВП ГУНП в Луганській області.

В цей же день, в період часу з 10 години 55 хвилин до 11 години 25 хвилин, працівниками поліції в ході огляду місця події, проведеного в районі будинку АДРЕСА_4 , у ОСОБА_1 було вилучено особливо небезпечний наркотичний засіб, обіг якого заборонено - канабіс, маса якого в перерахунку на суху речовину складає 9,33 грама, який він незаконно придбав та зберігав при вищевказаних обставинах.

Таким чином, ОСОБА_1 своїми умисними діями вчинив кримінальний проступок, передбачений ч. 1 ст. 309 КК України, а саме: незаконне придбання та зберігання наркотичних засобів без мети збуту.

29 червня 2020 року, приблизно о 16 годині 00 хвилин, ОСОБА_1 , проходячи по вулиці В.Сосюри міста Лисичанська, поруч із магазином «Символ», який розташований за адресою: місто Лисичанськ, вулиця В.Сосюри, 65, побачив двоколісний гірський велосипед марки «Formula» модель «Kolt 26», який належить ОСОБА_4 . Після чого, ОСОБА_1 , керуючись раптово виниклим умислом на таємне викрадення чужого майна, діючи з корисливих мотивів, впевнившись, що за його діями ніхто не спостерігає, повторно, шляхом вільного доступу, таємно викрав двоколісний гірський велосипед марки «Formula» модель «Kolt 26», придбаний в 2018 році новим, чорно - помаранчевого кольору, вартістю 2500 гривень, згідно висновку експерта №19/113/8/1-814е від 09.07.2020.

Заволодівши вказаним майном, ОСОБА_1 зник з місця скоєння кримінального правопорушення та розпорядився ним на власний розсуд, чим спричинив потерпілій ОСОБА_4 майнову шкоду на загальну суму 2500 гривень.

Таким чином, ОСОБА_1 своїми умисними діями вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 185 КК України, а саме: таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно.

04 липня 2020 року, приблизно о 17 годині 00 хвилин, ОСОБА_1 , проходячи по вулиці В.Сосюри міста Лисичанська, поруч із магазином «Свєт», який розташований за адресою: місто Лисичанськ, вулиця В.Сосюри, 152, побачив двоколісний гірський велосипед марки «Azimut» модель «Zero», який належить ОСОБА_5 . Після чого, ОСОБА_1 , керуючись раптово виниклим умислом на таємне викрадення чужого майна, діючи з корисливих мотивів, впевнившись, що за його діями ніхто не спостерігає, повторно, шляхом вільного доступу, таємно викрав двоколісний гірський велосипед марки «Azimut» модель «Zero», придбаний в 2010 році новим, чорно - білого кольору, вартістю 2550 гривень, згідно висновку експерта №19/113/8/1-836е від 15.07.2020.

Заволодівши вказаним майном, ОСОБА_1 зник з місця скоєння кримінального правопорушення та розпорядився ним на власний розсуд, чим спричинив потерпілій ОСОБА_5 , майнову шкоду на загальну суму 2550 гривень.

Таким чином, ОСОБА_1 своїми умисними діями вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 185 КК України, а саме: таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно.

06 липня 2020 року, приблизно о 17 годині 00 хвилин, ОСОБА_1 , проходячи по проспекту Перемоги міста Лисичанська, поруч із магазином «Ліскомп», який розташований за адресою: місто Лисичанськ, проспект Перемоги, 127, побачив двоколісний саморобний велосипед, бірюзово - перламутрового кольору, який належить ОСОБА_6 . Після чого, ОСОБА_1 , керуючись раптово виниклим умислом на таємне викрадення чужого майна, діючи з корисливих мотивів, впевнившись, що за його діями ніхто не спостерігає, повторно, шляхом вільного доступу, таємно викрав двоколісний саморобний велосипед з рамою від велосипеду марки «Україна», бірюзово - перламутрового кольору,попереду якого пристосована корзина, руль алюмінієвий чорного кольору, сидіння чорного кольору з написом «Гранд стар», диски діаметром 28 дюймів, диски марки «Mayarim», покришкою марки «Chaoyang», що збирався в 2015 році, вартість якого, згідно довідки СПД ОСОБА_3 , становить 2000 гривень.

Заволодівши вказаним майном, ОСОБА_1 зник з місця скоєння кримінального правопорушення та розпорядився ним на власний розсуд, чим спричинив потерпілому ОСОБА_6 майнову шкоду на загальну суму 2000 гривень.

Таким чином, ОСОБА_1 своїми умисними діями вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 185 КК України, а саме: таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно.

07 липня 2020 року, приблизно об 11 годині 00 хвилин, ОСОБА_1 , проходячи по вулиці Першотравнева міста Лисичанська, поруч із магазином «Ассорті», який розташований за адресою: місто Лисичанськ, вулиця Першотравнева, 97, побачив двоколісний саморобний велосипед, чорно - помаранчевого кольору, який належить ОСОБА_7 . Після чого, ОСОБА_1 , керуючись раптово виниклим умислом на таємне викрадення чужого майна, діючи з корисливих мотивів, впевнившись, що за його діями ніхто не спостерігає, повторно, шляхом вільного доступу, таємно викрав двоколісний саморобний велосипед, чорно - помаранчевого кольору, що мав спортивну раму, передню вилку - амортизатор, передні та задні колодкові гальма, 21 швидкість, задню лапку перемикання швидкості марки «Shimano», важелі перемикання швидкості марки «Shimano», вартість якого, згідно довідки СПД ОСОБА_3 становить 1000 гривень.

Заволодівши вказаним майном, ОСОБА_1 зник з місця скоєння кримінального правопорушення та розпорядився ним на власний розсуд, чим спричинив потерпілому ОСОБА_7 майнову шкоду на загальну суму 1000 гривень.

Таким чином, ОСОБА_1 своїми умисними діями вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 185 КК України, а саме: таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою вину у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 185, ч. 1 ст. 309 КК України, при обставинах, викладених у обвинувальних актах, визнав повністю, та зазначив, що час, місце та спосіб вчинення ним інкримінованих йому органом досудового розслідування кримінальних правопорушень, описаних в обвинувальних актах, викладені вірно та відповідають дійсності, і він їх в повному обсязі підтверджує. Відповідаючи на питання суду зазначив, що дійсно на початку червня 2020 року, більш точної дати та часу не пам`ятає, він знаходячись в районі будинку АДРЕСА_3 , під балкою, розташованою на даху покинутого сараю, знайшов поліетиленовий пакет з канабісом та залишив вищевказаний пакунок собі, приніс за місцем свого мешкання за адресою: АДРЕСА_2 , де незаконно зберігав до 02.07.2020 для власного вживання шляхом куріння, без мети збуту. 02.07.2020, в ранковий час, він поклав вищевказаний наркотичний засіб у передню ліву кишеню джинсових шортів, в які він був одягнений, о 10 годині 30 хвилин, прийшов в район магазину «Тоник», де був зупинений працівниками поліції, якими вказаний наркотичний засіб було виявлено і на місце події викликано слідчо-оперативну групу Лисичанського ВП ГУНП в Луганській області. В цей же день, приблизно об 11 годині, даний наркотичний засіб було вилучено працівниками поліції в присутності двох понятих під час проведення огляду місця події.

01 травня 2020 року, в період часу з 08 годин 30 хвилин до 11 години 30 хвилини, більш точний час не пам`ятає, він, проходячи по вулиці В.Сосюри міста Лисичанська, поруч зі стадіоном «Шахтар», побачив двоколісний саморобний велосипед, чорного кольору, який вирішив вкрасти. Впевнившись, що за його діями ніхто не спостерігає, викрав вищезазначений велосипед, яким розпорядився на власний розсуд.

29 червня 2020 року, приблизно о 16 годині 00 хвилин, він, проходячи по вулиці В.Сосюри міста Лисичанська, поруч із магазином «Символ», побачив двоколісний гірський велосипед марки «Formula», чорно - помаранчевого кольору, який вирішив вкрасти. Впевнившись, що за його діями ніхто не спостерігає, викрав вищезазначений велосипед, яким розпорядився на власний розсуд. В подальшому даний велосипед був повернутий потерпілій.

Також, 04 липня 2020 року, приблизно о 17 годині 00 хвилин, він, проходячи по вулиці В.Сосюри міста Лисичанська, поруч із магазином «Свєт», побачив двоколісний гірський велосипед марки «Azimut», чорно - білого кольору, та, впевнившись, що за його діями ніхто не спостерігає, викрав вищезазначений велосипед, яким розпорядився на власний розсуд. В подальшому даний велосипед був повернутий потерпілій.

06 липня 2020 року, приблизно о 17 годині 00 хвилин, він, проходячи по проспекту Перемоги міста Лисичанська, поруч із магазином «Ліскомп», побачив двоколісний саморобний велосипед, бірюзово - перламутрового кольору, який також вирішив вкрасти. Впевнившись, що за його діями ніхто не спостерігає, викрав вищезазначений велосипед, яким розпорядився на власний розсуд. В подальшому даний велосипед був повернутий потерпілому.

07 липня 2020 року, приблизно об 11 годині 00 хвилин, він, проходячи по вулиці Першотравнева міста Лисичанська, поруч із магазином «Асорті», побачив двоколісний саморобний велосипед, чорно - помаранчевого кольору, та, впевнившись, що за його діями ніхто не спостерігає, викрав вищезазначений велосипед, яким розпорядився на власний розсуд.

Під час досудового розслідування він визнавав свою провину, зробивши для себе належні висновки, надавав правдиві свідчення про обставини вчинення ним кримінальних правопорушень. У скоєному щиро розкаявся, вину усвідомив та повністю визнав, просив пробачити його та суворо не наказувати, надавши шанс на виправлення та врахувати стан його здоров`я. Майнова шкода потерпілим ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 відшкодована повністю, шляхом повернення майна працівниками поліції. Майнову шкоду потерпілим ОСОБА_7 , ОСОБА_2 зобов`язався в подальшому відшкодувати.

Потерпіла ОСОБА_4 в судове засідання не з`явилась, надала до суду заяву, в якій просила розглянути дане кримінальне провадження за її відсутності та призначити ОСОБА_1 покарання на розсуд суду. Матеріальних претензій до обвинуваченого не має, викрадене майно повернуто.

Потерпіла ОСОБА_5 , в судове засідання не з`явилась, надала до суду заяву, в якій просила розглянути дане кримінальне провадження за її відсутності та призначити ОСОБА_1 покарання на розсуд суду. Майнова шкода, заподіяна обвинуваченим відшкодована повністю, матеріальних претензій до обвинуваченого не має, викрадене майно повернуто.

Потерпілий ОСОБА_6 в судове засідання не з`явився, надав до суду заяву, в якій просив розглянути дане кримінальне провадження за його відсутності та призначити ОСОБА_1 покарання на розсуд суду. Матеріальних претензій до обвинуваченого не має, викрадене майно повернуто.

Потерпілий ОСОБА_7 в судове засідання не з`явився, надав до суду заяву, в якій просив розглянути дане кримінальне провадження за його відсутності та призначити ОСОБА_1 покарання на розсуд суду. Майнова шкода, заподіяна обвинуваченим не відшкодована, цивільний позов не заявляє.

Потерпілий ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився, надав до суду заяву, в якій просив розглянути дане кримінальне провадження за його відсутності та призначити обвинуваченому покарання на розсуд суду. Майнова шкода, заподіяна обвинуваченим не відшкодована, цивільний позов не заявляє.

Враховуючи те, що обвинувачений в повному обсязі визнав свою вину у вчиненні інкримінованих йому органом досудового розслідування кримінальних правопорушень при обставинах, викладених в обвинувальних актах, та, беручи до уваги те, що прокурор також не оспорював фактичні обставини подій, і судом встановлено, що учасники зазначеного кримінального провадження, в тому числі і обвинувачений, правильно розуміють зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності їх позиції, роз`яснивши учасникам процесу положення ст.349 ч.З КПК України, відповідно до яких останні будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку, вислухавши думку учасників судового провадження, які не заперечували проти розгляду кримінального провадження, в порядку, передбаченому ст.349 ч.З КПК України, суд визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин провадження, які ніким не оспорюються.

Суд, допитавши обвинуваченого ОСОБА_1 , дослідивши матеріали кримінальних проваджень, що характеризують особу обвинуваченого, дійшов висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення (кримінального проступку), а саме: у незаконному придбанні та зберіганні наркотичних засобів без мети збуту, повністю доведена, а його дії суд кваліфікує за ч. 1 ст.309 КК України.

Також доведеною суд вважає винуватість ОСОБА_1 у скоєнні таємного викрадення чужого майна (крадіжок), вчинених повторно, а його дії суд кваліфікує за ч. 2 ст. 185 КК України.

Відповідно до п. 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 24.10.2004 «Про практику призначення судами кримінального покарання» при призначенні покарання в кожному випадку і щодо кожного підсудного, який визнається винним у вчиненні кримінального правопорушення, суди мають суворо додержуватися вимог ст. 65 КК України, стосовно загальних засад призначення покарання, оскільки саме через останні реалізуються принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання. Призначаючи покарання, у кожному конкретному випадку суди мають дотримуватися вимог кримінального закону й зобов`язані враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання. Таке покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження нових злочинів, а згідно з п. З вищезазначеної Постанови, визначаючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, суди повинні виходити з класифікації злочинів (ст. 12 КК України), а також із особливостей конкретного злочину й обставин його вчинення (форма вини, мотив і мета, спосіб, стадія вчинення, кількість епізодів злочинної діяльності, роль кожного зі співучасників, якщо злочин вчинено групою осіб, характер і ступінь тяжкості наслідків, що настали, тощо).

При призначенні обвинуваченому ОСОБА_1 покарання, суд, на підставі ст.65 КК України, враховує:

-ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, які відповідно до ст. 12 КК України, відносяться до категорії кримінальних проступків (ч. 1 ст. 309 КК України) та злочинів невеликої тяжкості (ч.2 ст. 185 КК України);

-особу винного, який не працює, не є особою з інвалідністю, не одружений, має постійне місце проживання, за яким характеризується негативно, на консультативному та диспансерному нагляді у лікаря нарколога не перебуває, амбулаторну психіатричну допомогу у лікаря - психіатра м. Лисичанська не одержує, згідно довідки ДУ «Центр охорони здоров`я ДКВС України філії у Харківській та Луганській областях має хронічні захворювання печінки, жовчного міхура та шлунково-кишкового тракту, у зв`язку з чим потребує у лікуванні, раніше судимий;

-та обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання.

В якості обставин, що пом`якшують покарання обвинуваченого, згідно до ст. 66 КК України, суд визнає повне визнання вини, його щире каяття.

При цьому, суд враховує, що щире каяття характерне тим, що воно засновано на належній критичній оцінці особою своєї протиправної поведінки через визнання вини і готовність нести кримінальну відповідальність, тобто характеризує суб`єктивне ставлення винної особи до вчиненого кримінального правопорушення, яке виявляється в тому, що вона визнає свою провину, висловлює жаль з приводу вчиненого та бажання виправити ситуацію, що склалася.

У судовому засіданні обвинувачений у повному обсязі визнав свою провину у вчинені кримінальних правопорушень, щиро розкаявся та неодноразово, в ході судового розгляду вибачався за вчинене та висловлював жаль з приводу вчиненого, критично оцінив свої дії, зауважив на тому, що готовий нести відповідальність за вчинене, що також свідчить про те, що особа розуміє тяжкість наслідків від своїх дій та щиро кається, дійсно бажає виправити ситуацію, що склалася з її вини.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого суд не вбачає.

Суд не визнає в якості обставини, що обтяжує покарання обвинуваченого - рецидив кримінальних правопорушень, оскільки згідно обвинувальних актів, така обтяжуюча покарання обставина, стороною обвинувачення ОСОБА_1 не висувалася, що узгоджується з положеннями ст. 337 КПК України та з правовою позицією, викладеною у постанові Верховного Суду від 14.04.2020 у справі № 138/2748/18 (51 -6252км 19).

На підставі вищевикладеного, враховуючи:

-вимоги ст. 65 КК України про те, що особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень, і що більш суворий вид покарання з числа передбачених за скоєне кримінальне правопорушення призначається лише у випадку, якщо менш суворий вид покарання буде недостатнім для виправлення особи і попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень;

-кількість епізодів кримінальних протиправних діянь, вчинених обвинуваченим;

-беручи до уваги дані про особу обвинуваченого та його репутацію, який на час вчинення кримінальних правопорушень не працював, єдиного джерела доходів не мав, за місцем проживання характеризується негативно, маючи незняті та непогашені судимості за вчинення умисних кримінальних правопорушень, належних висновків для себе не зробив, на шлях виправлення не став, та знову у період невідбутого покарання, призначеного вироком Лисичанського міського суду Луганської області від 25.06.2020 вчинив нові умисні, в тому числі корисливі кримінальні правопорушення, які відповідно до ст.12 КК України, відносяться до категорій кримінальних проступків (ч. 1 ст. 309 КК України) та злочинів невеликої тяжкості (ч. 2 ст. 185 КК України), що свідчить про антисоціальну спрямованість особи обвинуваченого, неготовності до самокерованої правослухняної поведінки в суспільстві, його схильність до вчинення кримінальних правопорушень, а тому суд вважає, що виправлення обвинуваченого ОСОБА_1 можливе лише із застосуванням покарання, пов`язаного з ізоляцією від суспільства - у виді обмеження волі в межах, передбачених санкцією ч. 1 ст. 309 КК України та у виді позбавлення волі, в межах, передбачених санкцією ч. 2 ст. 185 КК України. З урахуванням вищенаведеного, підстави для призначення менш суворого виду покарання, передбаченого санкціями ч. 1 ст. 309 та ч. 2 ст. 185 КК України, на думку суду, відсутні.

При цьому, суд, з урахуванням загальних засад призначення покарання: законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації, беручи до уваги повне визнання вини та щире каяття винного, поведінку обвинуваченого після вчинення кримінальних правопорушень, який усвідомлюючи свою провину, зробивши належні висновки, в судовому засіданні вибачався за вчинене, надавши правдиві свідчення про обставини вчинених ним кримінальних правопорушень, дав критичну оцінку своїм кримінальним протиправним діянням, виказав готовність нести кримінальну відповідальність, внаслідок вчинених кримінальних правопорушень тяжких наслідків не настало, оскільки частина викраденого майна була повернута потерпілим, враховуючи думку потерпілих ОСОБА_7 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , які щодо призначення покарання обвинуваченому посилалися на розсуд суду, а також враховуючи відомості про стан здоров`я обвинуваченого, який згідно довідки ДУ «Центр охорони здоров`я ДКВС України філії у Харківській та Луганській областях має хронічні захворювання печінки, жовчного міхура та шлунково- кишкового тракту, у зв`язку з чим потребує у лікуванні, підстав для призначення обвинуваченому ОСОБА_1 максимальної міри покарання у виді позбавлення волі, передбаченої санкцією ч. 2 ст. 185 КК України, суд не вбачає. На переконання суду, таке покарання буде необхідним для виправлення обвинуваченого, запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень, відповідатиме особі обвинуваченого та є достатнім, для досягнення, відповідно до ст. 50 КК України мети покарання.

Відповідно до роз`яснень, що містяться в п. 25 постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 24 жовтня 2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання», за сукупністю вироків (ст. 71 КЮ покарання призначається, коли засуджена особа до повного відбування основного чи додаткового покарання вчинила новий злочин, а також коли новий злочин вчинено після проголошення вироку, але до набрання ним законної сили.

При застосуванні правил ст. 71 КК судам належить враховувати, що остаточне покарання за сукупністю вироків має бути більшим, ніж покарання, призначене за новий злочин, і ніж не відбута частина покарання за попереднім вироком.

Коли після постановления вироку у справі буде встановлено, що засуджений винен ще в кількох злочинах, одні з яких вчинено до, а інші - після постановления першого вироку, покарання за останнім за часом вироком призначається із застосуванням як ст. 70, так і ст. 71 КК України: спочатку - за правилами ч. 1 ст. 70 КК за сукупністю злочинів, вчинених до постановления першого вироку; після цього - за правилами ч. 4 ст. 70 КК України; потім - за сукупністю злочинів, вчинених після постановления першого вироку; і остаточно - за сукупністю вироків.

При призначенні покарання обвинуваченому, також суд також враховує і позицію Верховного суду, викладену у постанові від 01 лютого 2018 року (справа № 320/1239/16-к, провадження № 51-351 км 17), згідно якої у відповідному порядку, передбаченому п. 25 вищенаведеної постанови ВСУ від 24.10.2003 року, вказані положення закону України про кримінальну відповідальність застосовуються за умови, якщо злочин (злочини) вчиненні до та після постановления попереднього вироку, отримали окрему кваліфікацію. У разі ж якщо наявна повторність злочинів, передбачена ст. 32 КК України, а саме - вчинення двох або більше злочинів, передбачених тією самою статтею або частиною статті Особливої частини цього кодексу, та які не вимагають окремої кваліфікації за кожний епізод злочинної діяльності, застосовуються лише положення частини першої статті 71 КК України як до злочину, вчиненого після постановления попереднього вироку.

В судовому засіданні встановлено, що вироком Лисичанського міського суду Луганської області від 25 червня 2020 року ОСОБА_1 було засуджено за 3 ст. 15, ч. 2 ст. 185; ч. 1, ч. 2, ч. 3 ст. 185, ч.1 ст. 70 КК України до 3 років 6 місяців позбавлення волі. При цьому кримінальний проступок, передбачений ч.1 ст. 309 КК України та один епізод таємного викрадення чужого майна, за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України обвинуваченим ОСОБА_1 було вчинено на початку червня 2020 року та 01.05.2020 відповідно, тобто до ухвалення судом попереднього вироку від 25 червня 2020 року, а чотири епізоди таємного викрадення чужого майна, за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України останнім було вчинено 02.07.2020, 04.07.2020, 06.07.2020, та 07.07.2020, тобто після постановления вищевказаного вироку до набрання ним законної сили.

При цьому суд враховує правову позицію Верховного суду України, викладену в Постанові Пленуму ВСУ № 4 від 26.04.2002 року із змінами внесеними згідно з Постановою ВС № 16 від 18.12.2009 року, відповідно до п. З якої, злочини, передбачені статтями 307, 309 або 311 КК, визнаються закінченими з моменту вчинення однієї із зазначених у диспозиціях цих статей альтернативних дій.

За таких обставин, суд вважає, при призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_1 необхідно застосувати положення ч. 4 ст. 70 КК України, призначивши обвинуваченому покарання за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, а остаточне покарання ОСОБА_1 слід призначити за сукупності вироків, на підставі ст. 71 ЮС України, до покарання, призначеного за даним вироком, необхідно частково приєднати невідбуте покарання, призначене вироком Лисичанського міського суду Луганської області від 25 червня 2020 року.

Суд також враховує правовий висновок Верховного Суду, викладений у постанові Об`єднаної палати ККС від 01 червня 2020 року ( справа № 766/39/17, провадження № 51-8867 кмо 18), згідно якого при визначені того, які з правил призначення остаточного покарання (за сукупності злочинів чи за сукупності вироків) підлягають застосуванню за наявності іншого обвинувального вироку (вироків) щодо цієї ж особи, слід керуватися саме часом постановления попереднього вироку, а не часом набрання ним законної сили:

а) якщо злочин (злочини), за який (які) засуджено особу в цьому кримінальному провадженні, було вчинено до постановления попереднього вироку, то остаточне покарання призначається за правилами, передбаченими ч. 4 ст. 70 КК (за сукупністю злочинів);

б) якщо злочин (злочини), за який (які) засуджено особу в цьому кримінальному провадженні, було вчинено після постановления попереднього вироку, але до повного відбуття покарання, то остаточне покарання призначається за правилами, передбаченими ст. 71 КК (за сукупністю вироків).

Обставин, які б суттєво знижували ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень та являлись передумовою для застосування вимог ст. 69 КК України судом не встановлено.

Суд також не вбачає підстав для застосування приписів, передбачених ст. 69-1 КК України, у зв`язку з відсутністю передумов, за яких дані правові норми можуть бути застосовані.

Підстави для звільнення обвинуваченого ОСОБА_1 від відбування покарання з випробуванням, згідно ст. 75 КК України - відсутні.

Запобіжний захід, обраний відповідно до ухвали слідчого судді Лисичанського міського суду Луганської області від 27.07.2020, який було продовжено ухвалою Лисичанського міського суду від 10.09.2020 - у виді тримання під вартою у відношенні обвинуваченого ОСОБА_1 до набрання вироком законної сили слід залишити без змін.

Початок строку відбування покарання обвинуваченому ОСОБА_1 слід обчислювати з дня набрання даним вироком законної сили, оскільки згідно до ч. 1 ст. 17 КПК України особа не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде встановлено обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили.

Також суд вважає за необхідне, відповідно до ч. 5 ст. 72 КК України, зарахувати в строк призначеного обвинуваченому ОСОБА_1 за даним вироком покарання строк попереднього ув`язнення обвинуваченого у межах даного кримінального провадження, із розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі з моменту взяття під варту - з 27.07.2020 (а.с.47 том III) по день набрання вироком законної сили.

Цивільні позови у встановленому законом порядку потерпілими ОСОБА_7 , ОСОБА_2 не пред`явлені, що не позбавляє права останніх відповідно до ч. 7 ст. 128 КПК України звернутися до суду з відповідними позовами у порядку цивільного судочинства.

Цивільні позови у встановленому законом порядку потерпілими ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 не пред`явлені, у зв`язку з поверненням викраденого майна.

Відповідно до ст. 122, ч. 2 ст. 124 КПК України витрати на залучення експертів у зв`язку з проведенням в рамках досудового розслідування кримінального провадження стосовно ОСОБА_1 :

-судової експертизи наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів №19/113/8/2-786е від 07.07.2020 (а.с.39-42 т. І), що згідно довідки НДЕКЦ (а.с.38 т. І) складає 980 (дев`ятсот вісімдесят) грн. 70 коп. (одержувач - УК у м.Лисичанську/м. Лисичанськ/24060300, код ЄДРПОУ 37800278, банк. - Казначейство України (ЕАП), р/р UA928999980313070115000012051, код класифікації доходів бюджету 24060300) - підлягають стягненню з обвинуваченого на користь держави;

-судової товарознавчої експертизи № 19/113/8/1-814е від 09.07.2020 (а.с. 30-33 том. II), що згідно довідки Луганського НДЕКЦ (а.с. 29 том II) складає 653 (шістсот п`ятдесят три) грн. 80 коп., судової товарознавчої експертизи № 19/113/8/1-836е від 15.07.2020 (а.с.22-24 том. III), що згідно довідки Луганського НДЕКЦ (а.с. 21 том III) складає 653 (шістсот п`ятдесят три) грн. 80 коп., а всього на загальну суму 1307 (одна тисяча триста сім) грн. 60 коп. (одержувач - УК у м.Лисичанську/м. Лисичанськ/24060300, код ЄДРПОУ 37800278, банк - Казначейство України (ЕАП), р/р UA928999980313070115000012051, код класифікації доходів бюджету 24060300) - підлягають стягненню з обвинуваченого на користь держави.

Відповідно до ст. 100 КПК України речові докази:

-речовина, яка згідно з висновком експерта є особливо небезпечним наркотичним засобом, обіг якого заборонено - канабісом, загальною масою у перерахунку на суху речовину 9,33 грама, після проведення експертизи масою 9,13 грама, який відповідно до постанови слідчого СВ Лисичанського ВП ГУНП в Луганській області від 09 липня 2020 року (а.с.43 т. І) та квитанції № 111 (а.с. 44 т. І), знаходиться у камері схову Лисичанського ВП ГУНП в Луганській області - підлягає знищенню.

-двоколісний гірський велосипед марки «Formula» модель «Kolt 26», який згідно постанови слідчого СВ Лисичанського ВП ГУНП в Луганській області від 01 липня 2020 року (а.с.25 том II), повернуто під розписку про збереження та знаходиться у потерпілої ОСОБА_4 (а.с.21 том II), - підлягає поверненню власниці - потерпілій ОСОБА_4 ;

-двоколісний гірський велосипед марки ««Azimut» модель «Zйro», який згідно постанови слідчого СВ Лисичанського ВП ГУНП в Луганській області від 10 липня 2020 року (а.с. 17 том III), повернуто під розписку про збереження та знаходиться у потерпілої ОСОБА_5 (а.с. 14 том III), - підлягає поверненню власниці - потерпілій ОСОБА_5 ;

-двоколісний саморобний велосипед, рама велосипеду від велосипеду марки «Україна», бірюзово - перламутрового кольору,попереду якого пристосована корзина, руль алюмінієвий чорного кольору, сидіння чорного кольору з написом «Гранд стар», диски діаметром 28 дюймів, диски марки «Mayarim», покришкою марки «Chaoyang», збирався в 2015 році, який згідно постанови слідчого СВ Лисичанського ВП ГУНП в Луганській області від 10 липня 2020 року (а.с.29 том IV), повернуто під розписку про збереження та знаходиться у потерпілого ОСОБА_6 (а.с.24 том IV), - підлягає поверненню власнику - потерпілому ОСОБА_6

-оптичний носій DVD-R диск, з пояснювальними написами та підписами (а.с.21 том V), який згідно постанови слідчого СВ Лисичанського ВП ГУНП в Луганській області від 27 липня 2020 року (а.с.22 том V), знаходиться на зберіганні в матеріалах кримінального провадження - підлягає збереженню в матеріалах кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_1 ..

Керуючись ч. З ст. 349,ст. 368-370, ст. 373, ст. 374 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України та призначити йому покарання - у виді обмеження волі строком на 2 (два) роки.

На підставі ч. 4 ст.70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання, призначеного за даним вироком, більш суворим покаранням, призначеним за вироком Лисичанського міського суду Луганської області від 25 червня 2020 року, призначити обвинуваченому ОСОБА_1 покарання - у виді позбавлення волі строком на 3 (три) роки 6 (шість) місяців.

ОСОБА_1 визнати винним у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 185 КК України та призначити покарання у виді позбавлення волі строком на 4 (чотири) роки.

На підставі ст,71 КК України, до призначеного за даним вироком покарання, частково приєднати невідбуте покарання за вироком Лисичанського міського суду Луганської області від 25 червня 2020 року у виді 3 (трьох) місяців позбавлення волі і, визначити ОСОБА_1 остаточне покарання, за сукупністю вироків, - у виді позбавлення волі на строк 4 (чотири) роки З (три) місяці.

Запобіжний захід ОСОБА_1 до набрання вироком законної сили, залишити попередній, - тримання під вартою. Початок строку відбування покарання ОСОБА_1 обчислювати з дня набрання цим вироком законної сили.

Відповідно до ч. 5 ст. 72 КК України, в строк призначеного обвинуваченому ОСОБА_1 за даним вироком покарання необхідно зарахувати строк попереднього ув`язнення обвинуваченого у межах даного кримінального провадження, із розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі, з моменту взяття під варту - з 27 липня 2020 року до дня набрання цим вироком законної сили.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави процесуальні витрати за проведення судової експертизи наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів №19/113/8/2- 786е від 07.07.2020 у сумі 980 (дев`ятсот вісімдесят) грн. 70 коп. (одержувач - УК у м. Лисичанську/м. Лисичанськ/24060300, код ЄДРПОУ 37800278, банк - Казначейство України (ЕАП), р/р UA928999980313070115000012051, код класифікації доходів бюджету 24060300).

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави процесуальні витрати за проведення судової товарознавчої експертизи № 19/113/8/1-814е від 09.07.2020 у сумі 653 (шістсот п`ятдесят три) грн. 80 коп. та судової товарознавчої експертизи № 19/113/8/1-836е від 15.07.2020 у сумі 653 (шістсот п`ятдесят три) грн. 80 коп., а всього на загальну суму 1307 (одна тисяча триста сім) грн. 60 коп. (одержувач - УК у м. Лисичанську/м. Лисичанськ/24060300, код ЄДРПОУ 37800278, банк - Казначейство України (ЕАП), р/р UA928999980313070115000012051, код класифікації доходів бюджету 24060300).

Речові докази:

-речовину, яка згідно з висновком експерта є особливо небезпечним наркотичним засобом, обіг якого заборонено - канабісом, загальною масою у перерахунку на суху речовину 9,33 грама, після проведення експертизи масою 9,13 грама, який відповідно до постанови слідчого СВ Лисичанського ВП ГУНП в Луганській області від 09 липня 2020 року та квитанції № 111, знаходиться у камері схову Лисичанського ВП ГУНП в Луганській області - знищити.

-двоколісний гірський велосипед марки «Formula» модель «Kolt 26», який згідно постанови слідчого СВ Лисичанського ВП ГУНП в Луганській області від 01 липня 2020 року, повернуто під

розписку про збереження та знаходиться у потерпілої ОСОБА_4 , - повернути власниці - потерпілій ОСОБА_4 ;

-двоколісний гірський велосипед марки ««Azimut» модель «Zйro», який згідно постанови слідчого СВ Лисичанського ВП ГУНП в Луганській області від 10 липня 2020 року, повернуто під розписку про збереження та знаходиться у потерпілої ОСОБА_5 - повернути власниці - потерпілій ОСОБА_5 ;

-двоколісний саморобний велосипед, рама велосипеду від велосипеду марки «Україна», бірюзово - перламутрового кольору,попереду якого пристосована корзина, руль алюмінієвий чорного кольору, сидіння чорного кольору з написом «Гранд стар», диски діаметром 28 дюймів, диски марки «Mayarim», покришкою марки «Chaoyang», збирався в 2015 році, який згідно постанови слідчого СВ Лисичанського ВП ГУНП в Луганській області від 10 липня 2020 року, повернуто під розписку про збереження та знаходиться у потерпілого ОСОБА_6 , - повернути власнику - потерпілому ОСОБА_6 ;

-оптичний носій DVD-R диск, з пояснювальними написами та підписами, який згідно постанови слідчого СВ Лисичанського ВП ГУНП в Луганській області від 22 липня 2020 року, знаходиться на зберіганні в матеріалах кримінального провадження - зберігати в матеріалах кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_1 .

На вирок суду протягом 30 днів з дня його проголошення може бути подана апеляційна скарга до Луганського апеляційного суду через Лисичанський міський суд Луганської області, а обвинуваченим, який перебуває під вартою, з дня отримання ним копії вироку.

Відповідно до ч. 2 ст. 394 КПК України цей вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини третьої статті 349 КПК України

Вирок набирає законної сили після спливу закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого ч. 2 ст. 395 КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку суду негайно після його проголошення вручити обвинуваченому, прокурору та направити потерпілим, в порядку, визначеному ст. 376 КПК України.

Суддя: М.М. Старікова