Рішення № 92101975, 05.10.2020, Фортечний районний суд міста Кропивницького (до 25.04.2025 - Кіровський районний суд м. Кіровограда)

Справа № 404/1086/19

Номер провадження 2/404/279/19

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 жовтня 2020 року Кіровський районний суд м. Кіровограда

у складі: головуючого-судді Павелко І.Л.

за участі секретаря Проскурня О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кропивницькому цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до приватного виконавця виконавчого округу Кіровоградської області Мехед Олега Валерійовича, державного підприємства «СЕТАМ», третя особи, які не заявляють самостійних вимог на стороні позивача Служба у справах дітей Виконавчого комітету Кіровоградської міської ради, третя особи, які не заявляють самостійних вимог на стороні відповідача ОСОБА_2 про визнання електронних торгів та протоколу проведення електронних торгів недійсними ,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до приватного виконавця виконавчого округу Кіровоградської області Мехед Олега Валерійовича, державного підприємства «СЕТАМ», третя особи, які не заявляють самостійних вимог на стороні позивача Служба у справах дітей Виконавчого комітету Кіровоградської міської ради, третя особи, які не заявляють самостійних вимог на стороні відповідача ОСОБА_2 про визнання електронних торгів з реалізації належного ОСОБА_1 на праві приватної власності нерухомого майна, а саме квартири АДРЕСА_1 , проведених Державним підприємством «Сетам» 26.12.2018 року та протоколу проведення електронних торгів недійсними, пославшись на те, щоелектронні торги були проведені з грубими порушеннями встановленої процедури, тобто без ознайомлення ОСОБА_1 з експертною оцінкою виставленого на торги майна, внаслідок чого боржник був позбавлений можливості оскаржити оцінку та зазнав збитків; без належного та завчасного повідомлення боржника про їх проведення; без розміщення відповідного повідомлення про проведення таких торгів місцевих друкованих засобах масової інформації та на веб-сайті проведення електронних торгів; заявка на реалізацію арештованого майна не містить необхідних даних, що призвело до не повідомлення позивача про день та час проведення електронних торгів та про початкову ціну продажу майна; документи, долучені до заявки, долучені не в повному обсязі.

Представник відповідача - державного підприємства «СЕТАМ» подав відзив, в якому просить відмовити в задоволенні позовних вимог. А крім того, вказав, що електронні торги з реалізації вищезазначеного майна відбулись відповідно до Порядку реалізації арештованого майна затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 29.09.2016 № 2831/5. Перші торги з реалізації спірного майна відбувались 21 листопада 2018 року за номером лоту 309916 не відбулись внаслідок відсутності допущених учасників торгів.

Після проведення уцінки майна, передбаченої Порядком та Законом України "Про іпотеку» було призначено другу дату проведення електронних торгів, а саме 26 грудня 2018 року за номером лоту № 317490, які відбулись з визначенням переможця, учасника № 4, який запропонував за лот 326 301,60 грн.

Відповідно до абзацу четвертого пункту четвертого розділу II Порядку перевірка змісту заявки на відповідність вимогам законодавства Організатором не здійснюється. За відповідність документів, на підставі яких вноситься інформація до Системи, а також за достовірність інформації, зазначеної у заявці, відповідають посадові особи відділу державної виконавчої служби (приватний виконавець).

Крім того, відповідач вказав, що відповідні повідомлення про реалізацію предмета іпотеки за лотом № 309916 публікувались у двох місцевих засобах масової інформації, зокрема газеті " ІНФОРМАЦІЯ_1 та газеті "Кировоградские обьявления"від 30.10.2018 року. Повідомлення про реалізацію предмета іпотеки за лотом № 317490 (уцінено лот № 309916) публікувались у двох місцевих засобах масової інформації, зокрема газеті "Вечірня Газета" № 48 від 30 листопада 2018 року та газеті "Кіровоградська правда" від 30 листопада 2018 № 83 (22454)/а.с 66-72 т.1/

Отже, державним підприємством "СЕТАМ" було здійснено усі необхідні, передбачені законодавством дії з розміщення оголошень про торги у друкованих засобах масової інформації та повідомлення Іпотекодавця про дату, час торгів та початкову ціну лоту.

Разом з цим Верховний Суд України у своїй постанові від 13.04.2016 у справі № 6-2988цс15 приходить до правового висновку, що "Сам по собі факт неналежного повідомлення боржника про проведення прилюдних торгів не може бути підставою для визнання таких торгів недійсними. Головною умовою, яку повинні встановити суди, є наявність порушень, що могли вплинути на результат торгів, тобто не тільки недотримання норм закону під час проведення прилюдних торгів, а й порушення прав і законних інтересів особи, яка їх оспорює, способом захисту яких є визнання прилюдних торгів недійсними ".

Порядок проведення електронних торгів визначається Міністерством юстиції України.

З аналізу положень вищенаведених нормативно-правових актів слідує, що вони не встановлюють порядку та правил проведення прилюдних торгів, а лише закріплюють, такий спосіб реалізації майна як його продаж на прилюдних торгах і відсилають до інших нормативно-правових актів Кабінету Міністрів України та Міністерства юстиції України, якими повинен визначатися порядок проведення прилюдних торгів із реалізації арештованого майна.

Таким нормативно-правовим актом, який встановлює порядок та правила проведення прилюдних торгів є саме Порядок реалізації арештованого майна, затверджений наказом Міністерства юстиції України від 29.09.2016 №2831/5.

Тобто для визнання електронних торгів недійсними необхідно встановити порушення правил, встановлених саме Порядком реалізації арештованого майна.

Разом з цим, Верховним судом у постанові від 14.03.2018 у справі № 910/1454/17 зазначено, що Верховний Суд наголошує, що під час розгляду спору про визнання недійсними електронних торгів судами повинно бути встановлено: чи мало місце порушення вимог Порядку реалізації арештованого майна та/або інших норм законодавства під час проведення електронних торгів ів чому таке порушення полягало;чи вплинули ці порушення на результат торгів;чи відбулося порушення прав і законних інтересів позивача, який оспорює результати торгів." /а.с.58-65 том 1/.

Відповідач - приватний виконавець виконавчого округу Кіровоградської області Мехед О.В.подав відзив, в якому просить відмовити в задоволенні позовних вимог. А крім того, вказав, що всі його дії щодо виконання рішення Кіровського районного суду м. Кіровограда від 27.11.2009 року здійснені відповідно до Закону України «Про виконавче провадження», Інструкції з організації примусового виконання рішень та Порядку реалізації арештованого майна.Також наголосив, що боржником не вживалось жодних заходів на виконання судового рішення та не виконувались обов`язки, покладені на неї, як на сторону виконавчого провадження. Виконавчий документ за вказаним рішенням суду неодноразово перебував на виконанні у державних виконавчих службах і вищевказане арештоване майно боржника виставлялось на торги, які не відбувались через відсутність учасників /а.с. 100-103 том 1/.

Ухвалою судді від 12.02.2020 року відкрито провадження та призначено до розгляду в порядку спрощеного провадження.

Ухвалою суду від 05.10.2020 року відмовлено в задоволенні клопотання про зупинення провадження по справі.

Учасники процесу в судове засідання не зявилась, про час розгляду справи належним чином повідомлені.

Представник ОСОБА_1 подав заяву про розгляд справи у його відсутність, позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив їх задовольнити.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на стороні позивача Служба у справах дітей Виконавчого комітету Кіровоградської міської ради подав заяву про розгляд справи у його відсутність.

Дослідивши матеріали справи суд приходить до наступного.

Встановлено, що рішенням Кіровського районного суду м. Кіровограда від 27.11.2009 року, яке набрало законної сили, у справі № 2-5069/09 ухвалено стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерно-комерційного банку соціального розвитку «Укрсоцбанк» в особі Кіровоградського відділення ООФ АКБ «Укрсоцбанку» 269884 грн. 30 коп. боргу за кредитним договором; судові витрати: в сумі 1700,00 грн. судового збору, витрати на інформаційне технічне забезпечення розгляду справи в сумі 250,00 грн. (а.с.8-10 том 1).

Постановою приватного виконавця виконавчого округу Кіровоградської області Мехеда О.В. 27.04.2018 року відкрито виконавче провадження №56291993 з виконання виконавчого листа №2-5069/09, виданого Кіровським районним судом м. Кіровограда 14.06.2010 року про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості у розмірі 269884 грн. 30 коп. боргу за кредитним договором; судові витрати: в сумі 1700,00 грн. судового збору, витрати на інформаційне технічне забезпечення розгляду справи в сумі 250,00 грн.

07.05.2018 року приватним виконавцем направлений запит щодо відомостей про коло осіб, що зареєстровані за адресою: АДРЕСА_2 , згідно якого ОСОБА_1 зареєстрована за вказаною адресою з 05.12.2008 року(а.с. 14 том 1).

Інформацією Міської ради м. Кропивницького за вихідним № 486 від 08.02.2019 року за адресою: АДРЕСА_2 , зареєстровані ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 /а.с. 42 том 1/.

З метою перевірки майнового стану боржника приватним виконавцем направлено запити до Регіонального сервісного центру МВС України в Кіровоградській області щодо наявності автотранспорту, Головного управління Держпродспоживслужби в Кіровоградської області щодо наявності сільськогосподарської техніки, Управління Держпраці у Кіровоградській області, Державної фіскальної служби України щодо наявності відкритих рахунків, Пенсійного фонду України та боржнику/а.с. 129-131 том1/.

Згідно відповідей Регіонального сервісного центру МВС України в Кіровоградській області, Головного управління Держпродспоживслужби в Кіровоградської області, Управління Лержпраці у Кіровоградській області, Державної фіскальної служби України та Пенсійного фонду України та боржнику у боржника відсутні кошти та рухоме майно на яке можливо звернути стягнення/а.с. 134-137 том1 /.

Згідно інформаційної довідки № 128325097 від 20.06.2018 року, сформованої приватним виконавцем, за пошуковими запитами до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна боржника ОСОБА_1 виявлено, що за ОСОБА_1 , як за одноособовим власником, зареєстровано право власності на наступні об`єкти нерухомого майна - квартиру за адресою: АДРЕСА_3 , квартиру за адресою: АДРЕСА_2 , житловий будинок за адресою: АДРЕСА_4 /а.с. 16-21, том 1/.

У 2018 році між приватним виконавцем та ФОП ОСОБА_5 було укладе Договір №13 про проведення оцінки майна, арештованого приватним виконавцем, у відповідності до п. 1.1. якого виконавець за завданням замовника проводить оцінку вартості майна, а саме: трикімнатної квартири, що за адресою: АДРЕСА_5 /а.с. 28-31 том 1/.

Постановою приватного виконавця від 14.09.2018 призначено суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання для участі у виконавчого провадженні №56291993.

Відповідно до Звіту про визначення вартості трикімнатної квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_5 , від 04.10.2018 року ринкова вартість на дату оцінки складає 407 877,00 грн./а.с. 33-34 том 1/

05.10.2018 року на адресу приватного виконавця надійшла заява боржника з проханням вивести вищевказане арештоване майно на електронні торги/а.с. 176 том 1/.

19.10.2018 року приватним виконавцем було направлено на адресу Кіровоградської філії ДП «СЕТАМ» заявку на реалізацію арештованого майна/а.с. 36-38, том 1/

Відповідно до протоколу № 370833 проведення електронних торгів, 21.11.20 року прилюдні торги з реалізації нерухомого майна, а саме: трикімнатної квартири, і розташована за адресою: АДРЕСА_5 , не відбулися у зв`язку з відсутністю допущенних учасників торгів /а.с. 40, том 1/

Відповідно до протоколу №378186 проведення електронних торгів, 26.12.2018 року прилюдні торги з реалізації вказаного нерухомого майна відбулися; переможець торгів - учасник 4 ( ОСОБА_2 ).

Згідно статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» від 02 червня 2016 року № 1404-VIII виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно з частиною п`ятою статті 57 цього Закону виконавець повідомляє про результати визначення вартості чи оцінки майна сторонам не пізніше наступного робочого дня після дня визначення вартості чи отримання звіту про оцінку. У разі якщо сторони не згодні з результатами визначення вартості чи оцінки майна, вони мають право оскаржити їх у судовому порядку в 10-денний строк з дня отримання відповідного повідомлення. Сторона вважається ознайомленою з результатами визначення вартості чи оцінки арештованого майна, якщо їй надіслано повідомлення про результати визначення вартості чи оцінки майна за адресою, зазначеною у виконавчому документі, або за місцем фактичного проживання чи перебування такої сторони, достовірно встановленим виконавцем.

Відповідно до статті 28 цього Закону копії постанов виконавця та інші документи виконавчого провадження доводяться виконавцем до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам простою кореспонденцією або доставляються кур`єром, крім постанов про відкриття виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу, повідомлення стягувачу про повернення виконавчого документа без прийняття до виконання, які надсилаються рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Боржник вважається повідомленим про початок примусового виконання рішень, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі. Документи виконавчого провадження надсилаються стягувачу та боржнику за їхніми адресами, зазначеними у виконавчому документі. У разі зміни стороною місця проживання чи перебування або місцезнаходження документи виконавчого провадження надсилаються за адресою, зазначеною у відповідній заяві сторони виконавчого провадження.

У відповідності до статті 19 Закону України «Про виконавче провадження» сторони виконавчого провадження та прокурор як учасник виконавчого провадження мають право ознайомлюватися з матеріалами виконавчого провадження, робити з них виписки, знімати копії, заявляти відводи у випадках, передбачених цим Законом, мають право доступу до автоматизованої системи виконавчого провадження, право оскаржувати рішення, дії або бездіяльність виконавця у порядку, встановленому цим Законом, надавати додаткові матеріали, заявляти клопотання, брати участь у вчиненні виконавчих дій, надавати усні та письмові пояснення, заперечувати проти клопотань інших учасників виконавчого провадження та користуватися іншими правами, наданими законом.

За змістом статей 48, 56, 57, 61 Закону України «Про виконавче провадження» заходами примусового виконання рішень є, зокрема, звернення стягнення на майно боржника, що полягає в його арешті, вилученні та примусовій реалізації.

За загальним правилом реалізація арештованого майна здійснюється шляхом електронних торгів або за фіксованою ціною (частина перша статті 61 Закону).

Правова природа процедури реалізації майна на електронних торгах полягає в продажі майна, тобто в забезпеченні переходу права власності на майно боржника, на яке звернено стягнення, до покупця - учасника торгів, та складанні за результатами їх проведення акта про проведення торгів, що підтверджує виникнення права власності на придбане майно у випадках, визначених законодавством. Вказаний акт є оформленням договірних відносин купівлі-продажу майна на прилюдних торгах, а отже, є договором.

Особливості укладення договорів на біржах, аукціонах, конкурсах тощо встановлюються відповідними актами цивільного законодавства (стаття 650 Цивільного кодексу України).

Згідно із частиною першою статті 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Частина перша статті 656 ЦК України передбачено, що предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому.

З аналізу частини першої статті 650, частини першої статті 655 та частини четвертої статті 656 ЦК України можна зробити висновок, що процедура набуття майна на електронних торгах є різновидом договору купівлі-продажу. Сторонами в договорі купівлі-продажу є продавець і покупець.

Право продажу товару, крім випадків примусового продажу та інших випадків, встановлених законом, належить власникові товару (частина перша статті 658 ЦК України).

Набуття майна за результатами електронних торгів є особливим видом договору купівлі-продажу, за яким власником відчужуваного майна є боржник, а продавцями, які мають право примусового продажу такого майна, є державна виконавча служба та організатор електронних торгів. Покупцем відповідно є переможець електронних торгів.

Отже, відчуження майна з електронних торгів відноситься до угод купівлі-продажу, тому така угода може визнаватись недійсною в судовому порядку з підстав недодержання в момент її вчинення вимог, які встановлені частинами першою-третьою та шостою статті 203 ЦК України (частина перша статті 215 цього Кодексу).

Подібний правовий висновок міститься у постанові Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2018 року у справі № 910/856/17.

Згідно правової позиції Верховного Суду України, наданої у справі № 6-174цс12, виходячи з аналізу правової природи процедури реалізації майна на прилюдних торгах, яка полягає в продажу майна, тобто в забезпеченні переходу права власності на майно боржника, на яке звернено стягнення, до покупця – учасника прилюдних торгів, та ураховуючи особливості, передбачені законодавством щодо проведення прилюдних торгів, складання за результатами їх проведення акта про проведення прилюдних торгів є оформленням договірних відносин купівлі-продажу майна на прилюдних торгах, а відтак є правочином. Ураховуючи те, що відчуження майна з прилюдних торгів відноситься до угод купівлі-продажу, така угода може визнаватись недійсною в судовому порядку з підстав недодержання в момент її вчинення вимог, які встановлені чч. 1-3 та 6 ст. 203 ЦК України (ч.1 ст.215 цього Кодексу). При цьому підставою для визнання прилюдних торгів недійсними є порушення встановлених законодавством правил проведення торгів.

Реалізація арештованого майна боржника та порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого майна, регламентується Порядком реалізації арештованого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України № 2831/5 від 29.09.2016 року, зі змінами.

Згідно наказу Міністерства юстиції України № 1885/5 від 02.10.2015 року повноваженнями на здійснення заходів із супроводження програмного забезпечення системи електронних торгів на час направлення приватним виконавцем арештованого майна боржника ОСОБА_1 для проведення електронних торгів 21.08.2018 року було наділено державне підприємство «СЕТАМ».

Пунктами 1, 2 розділу 1 Порядку № 2831/5 передбачено, що реалізація майна здійснюється шляхом проведення Організатором електронних торгів після визначення його вартості (оцінки) відповідно до статті 57 Закону України «Про виконавче провадження». Організатор здійснює внесення до Системи інформації про арештоване майно (формування лота) та його реалізацію за заявкою відділу державної виконавчої служби або приватного виконавця. Вказана заявка має містити певний перелік відомостей, зокрема щодо вартості майна, що передається на реалізацію, визначена рішенням суду або відповідно до статті 57 Закону України «Про виконавче провадження».

Заявка на реалізацію арештованого майна подається разом із такими документами: копія виконавчого документа, а в разі наявності зведеного виконавчого провадження – довідка виконавця щодо загальної кількості виконавчих документів та суми, що підлягає стягненню за ними; копія постанови про опис та арешт майна боржника; копії документів, що підтверджують вартість (оцінку) майна (повідомлення сторін про визначення вартості майна, акт виконавця про визначення вартості майна або звіт суб`єкта оціночної діяльності – суб`єкта господарювання про оцінку майна, строк чинності якого відповідає вимогам частини шостої статті 57 Закону України «Про виконавче провадження»); у разі передачі на реалізацію нерухомого майна, право власності на яке або право користування яким мають діти, – копія дозволу органів опіки та піклування або відповідне рішення суду; копії документів, що підтверджують наявність (відсутність) чинних обтяжень майна.

Згідно п.4 розділу ІІ Порядку № 2831/5 перевірка змісту заявки на відповідність вимогам законодавства організатором не здійснюється. За відповідність документів, на підставі яких вноситься інформація до Системи, а також за достовірність інформації, зазначеної у заявці, відповідають посадові особи відділу державної виконавчої служби (приватний виконавець). Організатор перевіряє повноту заповнення заявки. У разі невідповідності заявки вимогам, передбаченим пунктом 2 цього розділу, Організатор через особистий кабінет відділу державної виконавчої служби (приватного виконавця) повідомляє начальника відділу державної виконавчої служби (приватного виконавця) про необхідність усунення недоліків протягом трьох робочих днів.

Розділами 3, 4, 5 Порядку № 2831/5 врегульована процедура підготовки до проведення електронних торгів (торгів за фіксованою ціною), порядок реєстрації учасників електронних торгів за фіксованою ціною та безпосередньо проведення електронних торгів.

Порядком № 2831/5 передбачено, що програмні засоби системи функціонують у цілодобовому режимі та забезпечують можливість безперервного та безперешкодного доступу до відомостей щодо запланованих торгів.

Так, згідно п.5 розділу ІІІ Порядку організатор вносить до системи інформацію про майно та формує лот торгів (інформаційне повідомлення про електронні торги (торги за фіксованою ціною) на підставі отриманої ним заявки не пізніше ніж на третій робочий день з дати її отримання. Лот вноситься за типом, найменуванням, категорією відповідно до класифікації, яка підтримується системою, що забезпечує вільний та прямий пошук за відповідними пошуковими критеріями (вид майна, назва, модель, регіон зберігання, стартова ціна, номер виконавчого провадження згідно з автоматизованою системою виконавчого провадження тощо).

Інформація про майно, включене до лота, виставленого на електронні торги, вноситься організатором згідно з документами, наданими відповідно до пунктів 2, 3 розділу II цього Порядку, а також з дотриманням вимог п.8 розділу ІІІ Порядку.

П.1 та п.4 розділу V Порядку 2831/5 електронні торги розпочинаються у визначений в інформаційному повідомленні про електронні торги день. Переможцем електронних торгів визнається учасник, від якого на момент завершення електронних торгів надійшла найвища цінова пропозиція (при звичайному перебігу торгів або через особливу ставку). Якщо один із учасників запропонував придбати майно за стартовою ціною і пропозицій щодо купівлі майна від інших учасників не надійшло, майно продається за стартовою ціною.

Пунктом 6 Порядку передбачено, що система забезпечує постійний та відкритий доступ спостерігачів електронних торгів до Веб-сайту з метою спостереження за проведенням електронних торгів.

Розділами VIII, Х Порядку визначено процедуру оформлення результатів електронних торгів та порядок розрахунків за придбане на електронних торгах майно та перехід права власності. Так, після закінчення електронних торгів на Веб-сайті відображаються відомості про завершення електронних торгів. Не пізніше наступного робочого дня Система автоматично формує та розміщує на Веб-сайті протокол електронних торгів за лотом до якого вноситься інформація щодо перебігу торгів. Аналогічний протокол з додаткової інформацією розміщується в особистому кабінеті переможця, для надання йому можливість провести розрахунок за придбане на електронних торгах майно. На підставі копії протоколу переможець електронних торгів протягом десяти банківських днів з дня визначення його переможцем здійснює розрахунки за придбане на електронних торгах майно.

Згідно п.4 після повного розрахунку переможця за придбане майно (у тому числі сплати винагороди за організацію та проведення електронних торгів) на підставі протоколу про проведення електронних торгів та платіжного документа, що підтверджує сплату додаткової винагороди за організацію та проведення електронних торгів, виконавець протягом п`яти робочих днів складає акт про проведені електронні торги. Підписаний та скріплений печаткою приватного виконавця акт виконавець видає або надсилає переможцеві електронних торгів не пізніше наступного робочого дня з дня його затвердження, копія акта надсилається стягувачу, боржнику та організатору.

Відповідно до п.8 розділу Х Порядку 2831/5 акт про проведені електронні торги є документом, що підтверджує виникнення права власності на придбане майно, у випадках, передбачених законодавством. У випадку придбання нерухомого майна документом, що підтверджує виникнення права власності на придбане майно, є свідоцтво про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів, яке видається нотаріусом на підставі акта про проведені електронні торги.

Як вбачається, однією з підстав для звернення позивача до суду, вказано відсутність підтвердження ознайомлення ОСОБА_1 з експертною оцінкою виставленого на торги майна, що їй належало, за заниженою ціною, внаслідок чого вона, як боржник, була позбавлена можливості оскаржити таку оцінку.

Згідно встановлених судом обставин вбачається, що постанова про відкриття виконавчого провадження приватним виконавцем надіслано боржнику ОСОБА_1 рекомендованим поштовим відправленням за адресою, зазначеною у виконавчому листі № 2-5069/09 від 14.06.2010 року, а саме: АДРЕСА_2 , тому згідно приписів ст.28 Закону № 399-IX, боржник вважається повідомленим про початок примусового виконання рішень. Зазначена адреса реєстрації місця проживання боржника перевірена виконавцем та підтвердилась відомостями, наданими Відділом обробки та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання УДМС України в Кіровоградській області, про незмінність цієї адреси приватного виконавця повідомив відділ реєстрації місця проживання особи Міської ради міста Кропивницький.

Отже, ОСОБА_1 , як боржник за виконавчим листом № 2-5069/09 від 14.06.2010 року, вважається обізнаною про початок виконання рішення суду за вказаним виконавчим листом у виконавчому провадженні № 56291993 щодо стягнення з неї заборгованості в примусовому порядку.

Докази добровільного виконання рішення суду або виконання ОСОБА_1 зобов`язань, покладених на неї Законом України «Про виконавче провадження», в матеріалах виконавчого провадження відсутні.

Під час здійснення виконавчих дій приватним виконавцем не виявлено коштів чи рухомого майна боржника ОСОБА_1 та встановлено наявність нерухомого майна, зареєстрованого за боржником, а саме: квартира за адресою: АДРЕСА_5 .

Копія постанови надсилалась боржнику, як за зареєстрованою адресою проживання, зазначеною у виконавчому документі, так і за адресами знаходження її майна, рекомендованими поштовими відправленнями/а.с 123,125 том 1/.

Крім того, 05.10.2018 року на адресу приватного виконавця надійшла заява боржника ОСОБА_1 з проханням вивести арештоване майно(квартиру) за адресою, АДРЕСА_2 , на електронні торги/а.с. 176 том 1/.

Зазначене вище спростовує твердження позивача про необізнаність позивача щодо вартості вищевказаної квартири по експертній оцінці та проведенню торгів.

Іншою підставою позовних вимог позивач зазначає, що до заявки на реалізацію арештованого майна приватним виконавцем документи долучені не в повному обсязі.

Правовий аналіз ст.57 Закону та абзацу шостого п.3 р.ІІ Порядку № 2531/5 дає підстави суду дійти висновку, що вартість арештованого майна, переданого на реалізацію, визначається згідно повідомлення сторін виконавчого провадження, у разі досягнення згоди щодо вартості майна боржника, яким вони доводять таку вартість до відома виконавця, або актом виконавця про визначення вартості майна, за відсутності взаємної згоди сторін, а у випадку оцінки нерухомого майна, вартість арештованого майна боржника визначається на підставі звіту суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання, залученого виконавцем.

Надаючи оцінку порядку проведення електронних торгів, суд зазначає, що вони проведені з дотриманням вимог нормативно-правових актів, оскільки відсутні порушення в оформленні заявки на реалізацію арештованого майна, оператором торгів вона не поверталась, інформація щодо лоту торгів внесена відповідно до поданої заявки, торги проведені у встановлений строк та в межах дії звіту оцінки арештованого майна.

Згідно протоколу проведення прилюдних торгів № 378186 від 26 грудня 2018 року торги відбулися і їх переможцем став ОСОБА_2 , який придбав дане майно за ціною 326 301,60 грн.

12 березня 2019 року приватним виконавцем на підставі п. 9 ч. 1 ст. 39 Закону винесено постанови про закінчення вищевказаних виконавчих проваджень.

ДП «СЕТАМ» відповідно вказаного Порядку (в редакції чинній на час проведення торгів) є організатором електронних торгів та уповноважений відповідно до законодавства на здійснення заходів зі супроводження програмного та технічного забезпечення центральної бази даних системи електронних торгів, збереження та захисту даних, що містяться у ній, публікації повідомлень про безоплатне передання нереалізованого конфіскованого майна, забезпечення збереження та реалізації майна і виконання інших функцій, передбачених цим Порядком.

Відповідно до пункту 1, 2 Розділу II Порядку реалізації арештованого майна реалізація майна здійснюється після визначення його вартості (оцінки) відповідно до статті 57 Закону України «Про виконавче провадження». Якщо вартість майна боржника визначено в рішенні суду, виконавець передає майно на реалізацію за ціною, визначеною судовим рішенням, без проведення визначення вартості чи оцінки такого майна, крім рішень про конфіскацію майна.

Вартість майна, визначена у звіті про оцінку майна, є дійсною на період реалізації арештованого майна.

Датою передачі майна на реалізацію вважається дата внесення в Систему інформаційного повідомлення про електронні торги (торги за фіксованою ціною).

Організатор здійснює внесення до Системи інформації про арештоване майно (формування лота) та його реалізацію за заявкою відділу державної виконавчої служби або приватного виконавця.

Відповідно до п.3 розділу ІІ Порядку заявка на реалізацію арештованого майна подається разом із такими документами (в електронній або паперовий формі): копія виконавчого документа, а в разі наявності зведеного виконавчого провадження - довідка виконавця щодо загальної кількості виконавчих документів та суми, що підлягає стягненню за ними; копія постанови про опис та арешт майна боржника, а у разі якщо опис та арешт майна проводили до набрання чинності Законом України від 02 червня 2016 року N 1404-VIII "Про виконавче провадження" - копія акта опису та арешту майна боржника;копії документів, що підтверджують вартість (оцінку) майна (повідомлення сторін про визначення вартості майна, акт виконавця про визначення вартості майна або звіт суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання про оцінку майна, строк чинності якого відповідає вимогам частини шостої статті 57 Закону України "Про виконавче провадження"); у разі передачі на реалізацію нерухомого майна, право власності на яке або право користування яким мають діти, - копія дозволу органів опіки та піклування або відповідне рішення суду; копії документів, що підтверджують наявність (відсутність) чинних обтяжень майна.

Згідно з пунктом 4 розділу II Порядку реалізації арештованого майна перевірка змісту заявки на відповідність вимогам законодавства організатором не здійснюється. За відповідність документів, на підставі яких вноситься інформація до Системи, а також за достовірність інформації, зазначеної у заявці, відповідають посадові особи відділу державної виконавчої служби (приватний виконавець). Організатор лише перевіряє повноту заповнення заявки.

Отже, дії державного виконавця у виконавчому провадженні, які не стосуються правил проведення прилюдних торгів, мають самостійний спосіб оскарження й не можуть бути підставою для визнання електронних торгів недійсними, а позивач такі дії не оскаржував, у зв`язку із чим його доводи щодо порушень, допущених приватним виконавцем до початку торгів не можуть бути підставою для визнання електронних торгів недійсними.

Отже, за своєю правовою природою прилюдні торги є певною процедурою спрямованою на набуття, зміну чи припинення цивільних прав та обов`язків, а саме припинення права власності однієї особи на певне майно та, відповідно, виникнення такого права в іншої особи.

Порядком реалізації арештованого майна шляхом проведення електронних торгів законодавчо регламентована процедура реалізації арештованого майна, наслідком якої є перехід права власності на арештоване майно боржника, на яке звертається стягнення, до покупця, який став переможцем торгів, запропонувавши найвищу ціну та сплатив вартість придбаного майна.

Частиною 4 ст.656 ЦК України визначено, що до договору купівлі-продажу на біржах, конкурсах, аукціонах (публічних торгах), договору купівлі-продажу валютних цінностей і цінних паперів застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено законом про ці види договорів купівлі-продажу або не випливає з їхньої суті.

Враховуючи те, що відчуження майна з прилюдних торгів відноситься до угод купівлі-продажу, така угода може визнаватись недійсною в судовому порядку з підстав недодержання в момент її вчинення вимог, які встановлені ч.ч.1-3 та 6, ст. 203 ЦК України (ч.1 ст. 215 ЦК України).

Частиною 1 статті 215 ЦК України передбачено, що підставою недійсності правочинує недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Отже, виходячи зі змісту зазначеної норми, підставами недійсності укладеного за результатами прилюдних торгів правочину є недодержання вимог закону в момент укладання, тобто безпосередньо під час проведення прилюдних торгів. Оскільки прилюдні торги відбуваються за встановленою законом процедурою то підставами для визнання прилюдних торгів недійсними є порушення зазначеної процедури.

Відповідно до ст.81 ЦПК України обов`язок доказування покладається на сторони, а саме кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Предметом доказування у вказаних спірних правовідносинах, зокрема, є факти порушення Порядку реалізації арештованого майна шляхом проведення електронних торгів.

Всупереч вимогам вказаної норми позивач та її представник не надали суду доказів того, що під час реалізації арештованого майна, що належало позивачу, під час електронних торгів 18.09.2018 року оператором торгів була порушена процедура прилюдних торгів.

Твердження сторони позивача, що окремі дії приватного виконавця порушили її права та вплинули на порядок проведення електронних торгів, судом до уваги не береться, оскільки дії приватного виконавця до початку торгів, у тому числі щодо визначення вартості майна боржника є підготовчими діями з метою проведення прилюдних торгів, і не стосуються правил проведення прилюдних торгів та мають самостійний спосіб та строки оскарження, а відтак не можуть бути підставою для визнання прилюдних торгів недійсними, якщо їх не оскаржено та не визнано незаконними в зазначений спосіб. Викладені висновки узгоджуються з висновками, що викладені у постановах Верховного Суду по справах № 754/12424/13-ц, № 925/529/17, № 910/10136/17, які згідно ч.4 ст.263 ЦПК України враховуються судом при вирішенні даного спору.

Разом з цим, доводи скаржника про те, що приватним виконавцем до заявки не було додано повідомлення сторін виконавчого провадження про визначення вартості майна не заслуговують на увагу суду, оскільки відповідно до переліку документів, які подаються до заявки, визначеного Порядком, подання повідомлень про визначення вартості майна не передбачено.

З огляду на викладене, суд вважає, що електронні торги, які проведені 26.12.2018 року у виконавчому провадженні № 56291993 з реалізації арештованого нерухомого майна (лот № 317490) відбулись за встановленою законом процедурою, тому позовні вимоги щодо визнання недійсними електронних торгів, проведених державним підприємством «СЕТАМ» по реалізації житлового будинку, що розташований за адресою: АДРЕСА_2 , що належав ОСОБА_1 , результати яких оформлено протоколом проведення електронних торгів № 378186 від 26.12.2018 року з реалізації вказаного майна, та визнання недійсним цього протоколу не ґрунтуються на законі, не підтверджені належними та допустимими доказами і задоволенню не підлягають.

На підставі ст.ст. 48, 57, 61 Закону України «Про виконавче провадження», ст.ст.16, 15, 203, 215, 650, 656 ЦК України, Порядку реалізації арештованого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України № 2831/5 від 29.09.2016 року, керуючись ст.ст.4-5, 10, 12-14, 77-81, 95, 141, 258-260, 263-265 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

В задоволенні позову ОСОБА_1 до приватного виконавця виконавчого округу Кіровоградської області Мехед Олега Валерійовича, державного підприємства «СЕТАМ», третя особа: ОСОБА_2 , про визнання недійсними електронних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна (лот № 317490), а саме: належної ОСОБА_1 на праві власності квартири, що за адресою: АДРЕСА_2 , що були проведені 26.12.2018 року державним підприємством «СЕТАМ» у виконавчому провадженні № 56291993 з реалізації арештованого нерухомого майна (лот № 317490) та протоколу проведення електронних торгів № 378186 від 26.12.2018 року , сформованого державним підприємством «СЕТАМ» - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Кропивницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У відповідності до підпункту 15.5 пункту 15 частини 1 Розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України, в редакції від 3 жовтня 2017 року, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди (Кіровський районний суд м. Кіровограда).

Відомості про учасників справи:

позивач: ОСОБА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 АДРЕСА_2 ,

відповідачі: приватний виконавець виконавчого округу Кіровоградської області Мехед Олег Валерійович, вул.Віктора Чміленка, 39, м.Кропивницький, поштовий індекс 25006;

державне підприємство «СЕТАМ», вул. Стрілецька, 4-6, м. Київ, поштовий індекс 01001, код ЄДРПОУ 39958500;

третя особа: ОСОБА_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , адреса місця проживання; АДРЕСА_6 .

Текст рішення складено 09.10.2020 року.

Суддя Кіровського І. Л. Павелко

районного суду

м.Кіровограда