Рішення № 92099021, 09.10.2020, Жовтоводський міський суд Дніпропетровської області

справа №176/1221/20

провадження №2/176/473/20

РІШЕННЯ

Іменем України

(заочне)

09 жовтня 2020 р. Жовтоводський міський суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді – Гусейнова К.А.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» про відшкодування завданої матеріальної та моральної (немайнової) шкоди,-

В С Т А Н О В И В:

22 липня 2020 року позивач ОСОБА_1 звернулась до Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області із позовом, де просить ухвалити судове рішення, яким стягнути з АТ КБ «ПриватБанк» на її користь матеріальну шкоду у розмірі 2086,32 грн та моральну шкоду у розмірі 10000 грн.

Позовну заяву обґрунтовує тим, що вона зверталась до АТ КБ «ПриватБанк» з метою отримання банківських послуг, у зв`язку з чим підписала заяву від 23.08.2011 року, згідно з якою отримала кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок. Рішенням Жовтоводського міського суду дніпропетровської області від 21.08.2019 року по справі №176/195/19 у задоволенні позову АТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості було відмовлено. Вказане рішення набрало законної сили 23.09.2019 року. 13 грудня 2019 року позивач отримала смс про зарахування пенсії на її картковий рахунок в АТ «ПриватБанк» в розмірі 2781,76 грн. 15.12.2020 року, позивач отримала смс про списання коштів з рахунку для погашення заборгованості на суму 1390,88 грн. Наступного дня позивач отримала ще одне смс про списання коштів з її карткового рахунку у розмірі 695,44 грн, також для погашення заборгованості. Таким чином, з її рахунку в АТ КБ «ПриватБанк» було списано 2086,32 грн для погашення неіснуючої заборгованості. До того ж, позивач зазначила, що отримує пенсійні виплати на картковий рахунок в АТ «Ощадбанк» з 2017 року. При зверненні до АТ КБ «ПриватБанк» вона отримала відповідь, що виплата пенсії на картковий кредитний рахунок в АТ КБ «ПриватБанк» здійснюється на підставі її заяви до ПФУ від 30.08.2019 року. Однак вказаної заяви вона ніколи не писала. Крім того, при зверненні із заявою до ПФУ вона отримала відповідь, що дійсно, виплата її пенсії була переведена з АТ «Ощадбанк» до АТ КБ «ПриватБанк» на підставі її заяви від 30.08.2019 року, яку ПФУ надало саме АТ КБ «ПриватБанк». Також, позивач просить стягнути з відповідача моральну шкоду, оскільки протиправними діями відповідача їй були спричинені сильні душевні та моральні страждання.

Ухвалою суду від 27 липня 2020 року позовна заява була залишена без руху з наданням позивачеві часу для усунення зазначених у ній недоліків.

Ухвалою суду від 13 серпня 2020 року по справі було відкрито провадження та вирішено розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Також даною ухвалою у відповідача було витребувано документи, що стали підставою для списання коштів з карткового рахунку ОСОБА_1 , відкритого в АТ КБ «ПриватБанк», а також виписку по картковому рахунку ОСОБА_1 , відкритому в АТ КБ «ПриватБанк», з якого були списані кошти.

Копію даної ухвали відповідач отримав 27.08.2020 року, про що свідчить поштове повідомлення у матеріалах справи, однак до цього часу відзиву на позов відповідач суду не надіслав та витребувані судом документи не надав.

Приймаючи до уваги те, що судом виконані вимоги щодо повідомлення відповідача про розгляд справи у спосіб передбачений законом та з огляду на те, що відповідач не подав відзив, позивач не заперечує проти заочного вирішення справи, суд вважає, що є передбачені ст.ст. 280,281 ЦПК України підстави для ухвалення заочного рішення на підставі наявних у справі письмових доказів та у відповідності до ч.2 ст. 247 ЦПК України без фіксації судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Суд, дослідивши письмові докази по справі вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України – кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Суд не може збирати докази, що стосуються предмету спору з власної ініціативи.

У відповідності до ст.89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним по справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів). Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Результати оцінки доказів суд відображає в рішенні, в якому наводяться мотиви їх прийняття чи відмови у прийнятті.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України: судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим кодексом.

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави - ст. 2 ЦПК України.

Судом встановлено, що рішенням Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області від 21 серпня 2019 року у задоволенні позову АТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості було відмовлено. Рішення набрало законної сили 23.09.2019 року (а.с.23-24).

Відповідно до виписки по картці НОМЕР_1 і додатковим карткам договору за період 01.09.2019 – 19.12.2019 року з рахунку ОСОБА_1 відбулось автоматичне списання простроченої заборгованості 15.12.2019 року у розмірі 1390,88 грн та 16.12.2019 року у розмірі 695,44 грн (а.с.25).

З роздруківки смс повідомлень вбачається, що 13 грудня 2019 року була здійснена виплата пенсі у розмірі 2781,76 грн, а 15.12.2019 року відбулось автоматичне погашення заборгованості та було списано 1390,88 грн на рахунок 5*70 для погашення боргу (а.с.26).

Відповідно до листа №20.1.0.0.0./7-200111/1387 від 23.01.2020 року АТ КБ «ПриватБанк» за результатами звернення ОСОБА_1 повідомило її про те, що виплата пенсійних коштів на картку АТ КБ «ПриватБанк» здійснюється на підставі її заяви в УПФУ від 30.08.2019 року. У зв`язку з користуванням кредитними коштами та неповерненням їх вчасно за ОСОБА_1 виникла заборгованість. Списання грошових коштів з платіжної картки № НОМЕР_2 є договірним списанням коштів в рахунок погашення заборгованості, яка обліковується за ОСОБА_1 у банку (а.с.27).

Листом №1586/04-20/06 від 24.12.2019 року Відділ з питань виплати пенсій №18 управління з питань виплати пенсій Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повідомив ОСОБА_1 про те, що відповідно до заяви про виплату пенсії або грошової допомоги від 30.08.2019 року, що надійшла від ПАТ КБ «ПриватБанк» 20.11.2019, в грудні 2019 року виплату її пенсії переведено з банківської установи АТ «Ощадбанк» до ПАТ КБ «ПриватБанк» (а.с.28).

Дослідивши надані позивачем докази, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно зі ст.1073 ЦК України у разі несвоєчасного зарахування на рахунок грошових коштів, що надійшли клієнтові, їх безпідставного списання банком з рахунку клієнта або порушення банком розпорядження клієнта про перерахування грошових коштів з його рахунка банк повинен негайно після виявлення порушення зарахувати відповідну суму на рахунок клієнта або належного отримувача, сплатити проценти та відшкодувати завдані збитки, якщо інше не встановлено законом.

Ст. 1212 ЦК України регулює випадки набуття майна або його збереження без достатніх правових підстав.

Відповідно до вимог ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Предметом регулювання інституту безпідставного отримання чи збереження майна є відносини, які виникають у зв`язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна, які не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права.

За змістом частини першої статті 1213 ЦК України, набувач зобов`язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі.

Як зазначалося вище, судом встановлено, що між сторонами існували договірні відносини з приводу відкриття і обслуговування банком кредитного карткового рахунку позивача.

Згідно з наданими позивачем доказами, відповідачем були безпідставно перераховані на свою користь спірні грошові кошти в сумі 2086,32 грн, а тому, на підставі статті 1212, 1213 ЦК України відповідач зобов`язаний їх повернути незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Крім того, відповідно до ст.1066 ЦК України, за договором банківського рахунку банк зобов`язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.

Згідно з ч.3 ст.1068 ЦК України, банк зобов`язаний за розпорядженням клієнта видати або перерахувати з його рахунка грошові кошти в день надходження до банку відповідного розрахункового документа, якщо інший строк не передбачений договором банківського рахунку або законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 1071 ЦК України, грошові кошти можуть бути списані з рахунка клієнта без його розпорядження на підставі рішення суду, а також у випадках, встановлених законом чи договором між банком і клієнтом.

З матеріалів справи вбачається, що рішенням Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області від 21 серпня 2019 року у задоволенні позову АТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості було відмовлено та вказане рішення набрало законної сили.

Відповідно до ч. 5 ст. 124 Конституції України «Судові рішення ухвалюються іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України». Серед основних засад судочинства в Україні, згідно з п. 9 ч. 3 ст. 129 Конституції України є «обов`язковість рішень суду».

Також суд зазначає , що однією з засад цивільного судочинства, визначеною у ст.2 ЦПК України є обов`язковість судового рішення.

Нормами ст.18 ЦПК України передбачено, що судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Вирішуючи питання щодо відшкодування моральної шкоди, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч.1 та п.1 ч.2 ст.22 ЦК України - Особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Як встановлено з позовної заяви протиправними діями відповідача, а саме незаконним списанням коштів з рахунку ОСОБА_1 їй були спричинені сильні душевні та моральні страждання, оскільки вона залишилась майже без засобів для існування, враховуючи, що з 2781,76 грн пенсії, які були зараховані на її картковий рахунок вона змогла отримати лише 692 гривні та цими коштами мала користуватись протягом цілого місяця, купуючи ліки, їжу, одяг та сплачувати комунальні послуги.

Згідно з положеннями пункту 2 постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» спори про відшкодування заподіяної фізичній чи юридичній особі моральної шкоди розглядаються зокрема: коли право на її відшкодування безпосередньо передбачено нормами Конституції України або випливає з її положень; у випадках, передбачених законодавством, яке встановлює відповідальність за заподіяння моральної шкоди; при порушенні зобов`язань, які підпадають під дію Закону України «Про захист прав споживачів» чи інших законів, що регулюють такі зобов`язання і передбачають відшкодування моральної шкоди.

Виходячи з вищевикладеного суд вважає дії Банку такими, що спричинили моральні страждання та переживання ОСОБА_1 , і отже, спричинили моральну шкоду.

Однак, оцінюючи розмір моральної шкоди, суд приходить до висновку, що розмір моральної шкоди, заявлений позивачем є завищеним та таким, що не відповідає обставинам справи та спричиненим їй моральним стражданням.

На підставі викладеного, суд вважає за необхідне стягнути з Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» на користь ОСОБА_1 2000 грн в рахунок відшкодування моральної шкоди.

Також з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір, від сплати якого позивач звільнена у розмірі 2102 грн.

На підставі викладеного, керуючись Законом України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» ст.ст.1066, 1068, 1071, 1073, 1212, 1213 ЦК України, ст. ст. 12, 81, 89, 141, 263, 265, 268, 273, 280, 281, 282, 284, 289 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» про відшкодування завданої матеріальної та моральної (немайнової) шкоди, задовольнити.

Стягнути з Акціонерного товариства Комерційний Банк «ПриватБанк», КОД ЄДРПОУ 14360570 (юридична адреса: 01001, м.Київ, вул.Грушевського, б.1Д) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , матеріальну шкоду у розмірі 2086 (дві тисячі вісімдесят шість) гривень 32 коп.

Стягнути з Акціонерного товариства Комерційний Банк «ПриватБанк», КОД ЄДРПОУ 14360570 (юридична адреса: 01001, м.Київ, вул.Грушевського, б.1Д) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , 2000 (дві тисячі) гривень в рахунок відшкодування моральної шкоди.

Стягнути з Акціонерного товариства Комерційний Банк «ПриватБанк», КОД ЄДРПОУ 14360570 (юридична адреса: 01001, м.Київ, вул.Грушевського, б.1Д) на користь держави 2102 грн судових витрат.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд – якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Позивач має право оскаржити заочне рішення протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Дніпровського апеляційного суду через Жовтоводський міський суд Дніпропетровської області.

Суддя К.А. Гусейнов