Рішення № 92097132, 06.10.2020, Вінницький міський суд Вінницької області

Справа № 127/7387/20

Провадження № 2/127/1173/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.10.2020 м. Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області в складі:

головуючого судді Бессараб Н.М.,

при секретарі Поливаній Ю.В.,

з участю представника позивача Щолокової Ю.В.,

відповідача ОСОБА_1 та її представника - адвоката Гука Г.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці цивільну справу за позовом Комунального підприємства Вінницької міської ради «Вінницяміськтеплоенерго» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за спожиті послуги теплопостачання, -

В С Т А Н О В И В:

У березні 2020 року КП ВМР «Вінницяміськтеплоенерго» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за надані послуги з централізованого теплопостачання.

Позовні вимоги мотивовані тим, що ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 є споживачем послуг централізованого теплопостачання, що надаються КП ВМР «Вінницяміськтеплоенерго», але в зв`язку з тим, що відповідач вчасно не розраховувалася за надані послуги, виник борг. Позивач несе збитки у зв`язку з відмовою відповідача розраховуватись за надані послуги, в результаті чого виникла заборгованість перед позивачем станом на 20.02.2020 року в сумі 36324,82 грн., з яких: 32976,16 грн. - сума заборгованості за спожиті послуги з централізованого опалення та гарячого водопостачання, 1221,79 грн. – 3 % річних від простроченої суми заборгованості, 2126,87 грн. – суми втрат від інфляції, що змусило позивача звернутись до суду з даним позовом.

Спрощене провадження у даній справі було призначене ухвалою суду від 08.04.2020 року (а.с. 22).

Відповідно до ч. 4 ст. 19 ЦПК України спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, що виникають з трудових відносин, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.

Згідно з ч. 1 ст. 274 ЦПК України у порядку спрощеного позовного провадження може бути розглянута малозначна справа.

Враховуючи, що дана справа є малозначною, тому суд розглянув її в спрощеному позовному провадженні з викликом сторін.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_2 позовні вимоги підтримала, просила задовольнити їх в повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_1 та її представник - адвокат Гук Г.І. в судовому засіданні позовні вимоги не визнали. Суду пояснили, що КП ВМР «Вінницяміськтеплоенерго» надає послуги теплопостачання неналежним чином, договір про постачання теплової енергії з вказаним підприємством відповідач не укладала, тому в позові слід відмовити.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. ч. 1-3 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Положеннями ст. 12 ЦПК України передбачено, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Учасники справи зобов`язані: сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом (п. 2, п. 4, п. 6 – п. 7 ч. 2 ст. 43 ЦПК України).

Згідно з ч. ч. 1, 5-7 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (ч. 1 ст. 77 ЦПК України). Суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом (ч. 1 ст. 78 ЦПК України).

З матеріалів справи вбачається, що Комунальне підприємство Вінницької міської ради «Вінницяміськтеплоенерго» є організацією, що надає населенню послуги з централізованого опалення та гарячого водопостачання відповідно до умов визначених «Правилами надання послуг населенню з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення», затверджених Постановою КМ України від 21 липня 2005 року №630, Законом України «Про теплопостачання» від 02 червня 2005 року №2633-ІV, Законом України «Про житлово-комунальні послуги» від 09 листопада 2017 року за №2189-VІІІ.

Згідно витягу з реєстру особових рахунків житлового фонду КП ОЦ Житлово Комунального господарства м. Вінниця відповідач ОСОБА_1 є власником та квартиронаймачем помешкання за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 14), що також не заперечується відповідачем по даній справі.

Відповідно до оборотної відомості та розрахунку заборгованості за період з квітня 2017 року по січень 2020 року заборгованість ОСОБА_1 за теплопостачання від установи КП ВМР «Вінницяміськтеплоенерго» становить 32976,16 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 68 ЖК України, наймач зобов`язаний своєчасно вносити квартирну плату та плату за комунальні послуги.

Згідно зі ст. 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» залежно від функціонального призначення житлово-комунальні послуги поділяються на: 1) комунальні послуги (централізоване постачання холодної і гарячої води, водовідведення, газо- та електропостачання, централізоване опалення, а також вивезення побутових відходів тощо); 2) послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (прибирання внутрішньо будинкових приміщень та прибудинкової території, санітарно-технічне обслуговування, обслуговування внутрішньо будинкових мереж, утримання ліфтів, освітлення місць загального користування, поточний ремонт, вивезення побутових відходів тощо); 3) послуги з управління будинком, спорудою або групою будинків (балансоутримання, укладання договорів на виконання послуг, контроль виконання умов договору тощо); 4) послуги з ремонту приміщень, будинків, споруд (заміна та підсилення елементів конструкцій та мереж, їх реконструкція, відновлення несучої спроможності несучих елементів конструкцій тощо).

Пунктом 1 ч. 1 ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачено право споживача одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг, при цьому такому праву прямо відповідає визначений п. 5 ч. 3 ст. 20 цього Закону обов`язок споживача оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Згідно з ч. 1 ст. 32 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», що кореспондується із ч. 2 ст. 68 ЖК УРСР, квартирна плата та плата за комунальні послуги нараховується та вноситься щомісячно.

Статтею 19 Закону України «Про теплопостачання» визначено, що споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.

Згідно зі статтею 10 Закону України «Про захист прав споживачів» визначено, що виконавець залежно від характеру і специфіки виконаної роботи (наданої послуги) зобов`язаний видати споживачеві розрахунковий документ, що засвідчує факт виконання роботи (надання послуги). Під таким розрахунковим документом слід розуміти квитанцію, яку щомісяця надсилає виконавець споживачам для оплати наданих їм житлово-комунальних послуг. Таким чином, підтвердженням наданої споживачу житлово-комунальної послуги є розрахункова квитанція.

Особа стає споживачем житлово-комунальних послуг при умові, якщо вона фактично користується (чи має намір користуватись) цими послугами. Обов`язок оплачувати житлово-комунальні послуги виникає у споживача з моменту початку користування цими послугами.

Пунктом 18 «Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення», затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року за №630 передбачено, що оплата за послуги вноситься не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим.

Згідно абз. 3 ч. 4 ст. 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», якщо споживач (інша особа, яка відповідно до договору або закону укладає такий договір в інтересах споживача), який отримав проект договору (змін до нього) від виконавця комунальної послуги, не повідомив протягом 30 днів про свою відмову від укладання договору (внесення змін) та не надав своїх заперечень або протоколу розбіжностей до нього, а вчинив дії, які засвідчують його волю до отримання (продовження отримання) відповідної комунальної послуги від цього виконавця (у тому числі здійснив оплату наданих послуг), договір (зміни до нього) вважається укладеним у редакції, запропонованій виконавцем комунальної послуги, якщо інше не передбачено цим Законом.

Споживачі зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Відсутність письмово оформленого договору з позивачем не позбавляє відповідача обов`язку оплачувати надані йому послуги (постанова Великої Палати Верховного Суду від 20.09.2018 р в справі №751/3840/15-ц).

Таким чином, згідно із зазначеними нормами закону споживачі зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувались ними.

Згідно з ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання повинно виконуватись належним чином згідно з умовами договору та вимогами ЦК України, інших актів цивільного законодавства. Недотримання таких вимог призводить до порушення зобов`язань.

За змістом ч. 1 ст. 901, ч. 1 ст. 903 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Відсутність укладеного письмово між сторонами договору на постачання теплової енергії, про що зазначає відповідач ОСОБА_1 , не звільняє споживача від обов`язку оплачувати спожиті комунальні послуги, надані виконавцем, оскільки відповідно до положень Закону України «Про житлово-комунальні послуги» обов`язок укласти договір на надання житлово-комунальних послуг покладено на обидві сторони – як виконавця, так і споживача.

Відповідно до ст. 24 Закону України «Про теплопостачання» своєчасне укладання договору з теплопостачальною організацією на постачання теплової енергії є основним обов`язком споживача теплової енергії.

З огляду на викладене, правовідносини, які склались між сторонами, є грошовим зобов`язанням, в якому, серед інших прав і обов`язків сторін, на боржника покладено виключно певний цивільно-правовий обов`язок з оплати отриманих житлово-комунальних послуг, якому кореспондує право вимоги кредитора (ч. 1 ст. 509 ЦК України) – вимагати сплату грошей за надані послуги.

Тому на дані правовідносини поширюється дія ч. 2 ст. 625 ЦК України щодо сплати суми боргу із врахуванням індексу інфляції та 3% річних як спеціальний вид цивільно-правової відповідальності за прострочення виконання зобов`язання.

Споживаючи послуги, надані КП ВМР "Вінницяміськтеплоенерго", відповідач ОСОБА_1 не оплатила отримані послуги у встановленому законом строк і порядку. За період з 01.05.2017 року по 31.01.2020 року борг за централізоване теплопостачання становить 32976,16 грн.

Частиною 2 ст. 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За час прострочення сплати платежів за період з квітня 2017 року по січень 2020 року відповідачу ОСОБА_1 позивачем нараховані інфляційні в розмірі 2126,87 грн. та 3% річних в розмірі 1221,79 грн., що відповідає вимогам закону та підлягає стягненню з відповідача на користь позивача (а.с. 13).

Враховуючи наведене вище, а також те, що відповідач ОСОБА_1 в добровільному порядку не розраховується з підприємством за надані послуги централізованого теплопостачання, суд дійшов висновку про задоволення позову.

Оскільки позивачем при подачі позову до суду були понесені витрати по сплаті судового збору – 2102,00 грн. (а.с. 6), тому відповідно до ст. 141 ЦПК України дана сума підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 13, 20 Законом України «Про житлово-комунальні послуги», Законом України «Про теплопостачання», ст.ст. 67, 68 ЖК України, ст.ст. 11, 509, 525, 526, 625, 901, 903 ЦК України, ст.ст. 10-13, 76-81, 89, 141, 263-265, 274-279, 354 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Комунального підприємства Вінницької міської ради «Вінницяміськтеплоенерго» заборгованість за спожиті послуги з централізованого теплопостачання в загальному розмірі 36324,82 грн. (тридцять шість тисяч триста двадцять чотири грн. 82 коп.), з яких: 32976,16 грн. - заборгованість за спожиті послуги з централізованого опалення; 1221,79 грн. - 3% річних від простроченої суми заборгованості; 2126,87 грн. - інфляційні, а також понесений судовий збір в сумі 2102,00 грн.

Рішення суду може бути оскаржено сторонами до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Згідно вимог ст. 265 ч. 5 п. 4 ЦПК України:

Позивач: Комунальне підприємство Вінницької міської ради «Вінницяміськтеплоенерго», місцезнаходження: 21021, м. Вінниця, вул. 600-річчя, 13, МФО 320478, ЄДРПОУ 33126849.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 .

Повне рішення суду складено 09.10.2020 року.

Суддя: