Рішення № 9209522, 24.03.2010, Господарський суд Вінницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

21036, м. Вінниця, Хмельницьке шосе, 7 тел. 66-03-00, 66-11-31 http://vn.arbitr.gov.ua

_________________

І м е н е м У к р а ї н и

РІШЕННЯ

24 березня 2010 р.           Справа 2/35-10

за позовом: Відкритого акціонерного товариства комерційний банк "Надра" в особі філії Вінницьке регіональне управління, пл. Жовтнева, 1, м. Вінниця, 21001

до: Селянського (фермерського) господарства "Поділля", с. Стара Прилука, Липовецький район, Вінницька область, 22511

про стягнення 108086,68 грн.

Головуючий суддя

Cекретар судового засідання

Представники

          позивача : Чернілевська Р.В. - за довіреністю;

          відповідача : не з"явився.

ВСТАНОВИВ :

Заявлено позов Відкритого акціонерного товариства комерційний банк "Надра" в особі філії Вінницьке регіональне управління до Селянського (фермерського) господарства "Поділля" про стягнення 108086,68 грн. заборгованості, в тому рахунку 106700,00 грн. - боргу по кредиту, 1168,84 грн. - відсотків за користування кредитом, 217,84 грн. - комісії за користування кредитом, за невиконання умов кредитного договору № 223/АГ/2007/ЦВ-980 від 03.07.2007 р.

Ухвалою господарського суду Вінницької області від 03.02.2010 р. порушено провадження у справі та призначено засідання на 24.03.2010 р.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав та просив суд задовольнити його в повному обсязі.

Відповідач в судове засідання 24.03.2010 року не з"явився, витребуваних ухвалою суду від 03.02.2010 року документів не надав. При цьому, ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано відповідачу рекомендованою кореспонденцією за адресою, вказаною у позовній заяві. Слід зазначити, що відповідно до Свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи серії А00 № 667569 від 04.03.1993 року адресою місцезнаходження Селянського (фермерського) господарства "Поділля" є с. Стара Прилука, Липовецький район, Вінницька область, 22511, яка ідентична тій, що зазначена в позовній заяві.

Крім того, суд звертає увагу на п. 4 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 02.06.2006 року за № 01-8/1228 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році», п. 11 інформаційного листа вищого Господарського суду України від 15.03.2007 року за № 01-8/123 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році», в яких наголошується, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Враховуючи вищевикладене суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача належним чином про час і місце розгляду судової справи і забезпечення явки останнього в судове засідання для реалізації ним права на судовий захист своїх прав та інтересів.

Неявка відповідача в судове засідання не перешкоджає розгляду справи, а тому справа розглядається за наявними в ній матеріалами, відповідно до ст. 75 ГПК України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті судом встановлено наступне.

03 липня 2007 року між Відкритим акціонерним товариством комерційний банк "Надра" в особі Центрального відділення філії ВАТ КБ "Надра" Вінницьке регіональне управління (банк), та Селянським (фермерським) господарством "Поділля" (позичальник) було укладено кредитний договір № 223/АГ/2007/ЦВ-980, згідно п. 1.1 якого банк надав позичальнику грошові кошти в сумі 157700,00 грн. для придбання основних засобів.

Кредит надається позичальнику строком по 03.07.2011 року включно, зі сплатою за користування кредитом відсотків із розрахунку 17 відсотків річних, що обчислюються виходячи з 360 днів у році (п.1.3 кредитного договору).

Згідно п. 2.1 договору надання кредиту проводиться шляхом перерахування коштів за реквізитами, вказаними позичальником, або шляхом оплати платіжних документів, які виписані на позичальника. Надання кредиту відбувається лише за умови надання позичальником відповідного забезпечення виконання своїх зобов"язань по цьому договору.

На виконання своїх зобов'язань за укладеним договором банк надав відповідачу кредит на загальну суму 157700,00 грн., що вбачається із платіжних доручень № 55 від 03.07.2007 року та № 56 від 03.07.2007 року. Також відповідачу було нараховано 53490,63 грн. - відсотків за користування кредитом.

Відповідно до п. 4.4.1 кредитного договору повернення кредиту та сплата відсотків здійснюється на рахунок № 29096800007022 у філії ВАТ КБ "Надра" Вінницьке РУ, МФО 302355, згідно з Графіком повернення кредиту та сплати відсотків, який є невід"ємною частиною цього договору.

Згідно п. 6.1.2 кредитного договору позичальник зобов"язаний відповідно до цього договору (графіку) повернути кредит та сплачувати відсотки за користування кредитом.

В порушення умов зазначеного договору відповідач своєчасно та у повному обсязі не повертає банку кредитні кошти та відсотки за користування кредитом, при цьому, лише частково сплатив 51000,00 грн. - боргу по кредиту та 52321,79 грн. - відсотків за користування кредитом.

Пунктом 4.1.4 кредитного договору сторони погодили, що у випадку виникнення у позичальника прострочення сплати відсотків за користування кредитом згідно з графіком за будь-який період, а також у випадку порушення заставодавцем будь-якої умови договору застави (ст. 3 цього договору), банк має право достроково витребувати наданий позичальнику кредит, в тому числі звернути стягнення на заставлене майно.

У зв"язку з тим, що відповідач порушує строки повернення кредитних коштів, вчасно не сплачує кредитні платежі, передбачені Графіком повернення кредиту та сплати відсотків, позивач звернувся до відповідача з вимогою (претензія № 36-02/00-725 від 22.04.2008 р.) достроко повернути кредитні кошти. Однак, заначена вимога відповідачем в повному обсязі не була виконана.

Згідно п. 6.1.4 кредитного договору у випадку, передбаченому в п. 4.1.4 цього договору, позичальник зобов"язаний достроково повернути кредит та сплатити нараховані відсотки, в тому числі за рахунок заставленого майна.

Також додатковим правочином № 1 від 03.07.2007 року до кредитного договору № 223/АГ/2007/ЦВ-980 від 03.07.2007 року сторони домовились про встановлення комісії за управління кредитом в розмірі 0,35 % від суми фактичної заборгованості по кредиту. На підставі цього відповідачу було нараховано 11286,34 грн. - комісії за управління кредитом, з яких остннім було сплачено лише частково на загальну суму 11068,50 грн., в результаті цього борг по комісії за управління кредитом складає 217,84 грн.

Отож, заборгованість відповідача перед позивачем на момент звернення до суду складає 106700,00 грн. - боргу по кредиту, 1168,84 грн. - відсотків за користування кредитом, 217,84 грн. - комісії за користування кредитом.

Враховуючи встановлені обставини, суд дійшов наступних висновків.

Стаття 11 Цивільного кодексу України вказує, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, й серед підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, передбачає договори та інші правочини.

Як зазначено в ст. 174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Таке ж положення містить і ст. 173 Господарського кодексу України, в якій зазначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

За своєю правовою природою укладений між сторонами у справі договір № 223/АГ/2007/ЦВ-980 від 03.07.2007 року є кредитним договором.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).

Згідно ч.1 ст. 10561 ЦК України розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Виходячи зі змісту п. 3 ст. 346 ГК України кредити надаються банком під відсоток, ставка якого, як правило, не може бути нижчою від відсоткової ставки за кредитами, які бере сам банк, і відсоткової ставки, що виплачується ним по депозитах. Надання безвідсоткових кредитів забороняється, крім випадків, передбачених законом.

Згідно ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Поряд з цим, у відповідності до ч. 2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 Цивільного кодексу України.

Як вбачається із матеріалів справи позивачем виконувались свої зобов'язання по наданню кредиту належним чином, що вбачається із платіжних доручень № 55 від 03.07.2007 року та № 56 від 03.07.2007 року, згідно якого банк надав відповідачу кредит на загальну суму 157700,00 грн.

Пунктом 4.1.4 кредитного договору сторони погодили, що у випадку виникнення у позичальника прострочення сплати відсотків за користування кредитом згідно з графіком за будь-який період, а також у випадку порушення заставодавцем будь-якої умови договору застави (ст. 3 цього договору), банк має право достроково витребувати наданий позичальнику кредит, в тому числі звернути стягнення на заставлене майно.

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, відповідач взяті на себе зобов"язання щодо своєчасного повернення суми кредиту, відсотків за користування кредитом виконував не належним чином. У зв"язку з цим позивач звернувся до відповідача з вимогою (претензія № 36-02/00-725 від 22.04.2008 р.) достроко повернути кредитні кошти. З огляду на вказане, за відповідачем утворилась заборгованість в сумі 106700,00 грн. - боргу по кредиту, 1168,84 грн. - відсотків за користування кредитом, 217,84 грн. - комісії за користування кредитом, про що свідчить відсутність в матеріалах справи доказів оплати відповідачем вказаних сум боргу.

В силу ст. 629 Цивільного кодексу України зазначено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно зі ст. 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України, ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України).

Відповідно до ст. 527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Кожна зі сторін у зобов'язанні має право вимагати доказів того, що обов'язок виконується належним боржником або виконання приймається належним кредитором чи уповноваженою на це особою, і несе ризик наслідків непред'явлення такої вимоги.

Згідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною 1 ст. 612 ЦК України передбачено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Таким чином, вимоги позивача про стягнення заборгованості за кредитним договором підлягають задоволенню в сумі 106700,00 грн. - боргу по кредиту, 1168,84 грн. - відсотків за користування кредитом, 217,84 грн. - комісії за користування кредитом, оскільки є обгрунтованими та фактично відповідають матеріалам справи.

Як визначає ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до ст.ст. 34, 43 Господарського процесуального кодексу України докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення для господарського суду не є обов’язковим.

За змістом статті 33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги і заперечення.

Всупереч наведеним вище нормам та вимогам ухвали суду від 03.02.2010 року відповідач не подав до суду жодного доказу в спростування позовних вимог позивача щодо стягнення заборгованості за укладеним кредитним договором, в тому рахунку доказів проведення розрахунків (платіжні доручення, виписки банківських установ щодо руху коштів, квитанції до прибуткових касових ордерів).

За вказаних вище обставин, суд дійшов висновку про задоволення позову в повному обсязі.

Витрати на держмито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача відповідно до ст.49 ГПК України.

Як встановлено судом при розподілі витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, позивач при зверненні до суду сплатив 315,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, що підтверджується меморіальним ордером № 260 від 21.07.2009 року.

Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України № 1258 від 21.12.2005р. "Про затвердження Порядку оплати витрат з інформаційно-технічного забезпечення судових процесів, пов'язаних з розглядом цивільних та господарських справ, та їх розмірів" розмір витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу при розгляді господарських справ становить 236,00 грн.

Внесення витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у більшому розмірі ніж передбачено чинним законодавством є підставою для їх повернення відповідно до п.1 ч.1 ст.8 Декрету КМУ "Про державне мито", ст.47 ГПК України..

Керуючись ст.ст. 11, 509, 525, 526, 527, 629, 1048, 1049, 1050, 1054, 10561 ЦК України, ст.ст. 173, 174, 193, 346 ГК України, ст.ст. 4-3, 4-5, 22, 32, 33, 34, 36, 43, 44, 45, 46, 47, 49, 75, 82, 84, 85, 115, 116 ГПК України, суд-

ВИРІШИВ :

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Селянського (фермерського) господарства "Поділля", с. Стара Прилука, Липовецький район, Вінницька область, 22511 (ідентифікаційний код - 20092027) на користь Відкритого акціонерного товариства комерційний банк "Надра" в особі філії Вінницьке регіональне управління, пл. Жовтнева, 1, м. Вінниця, 21001 (ідентифікаційний код - 25962332, суб.кор. рах. № 39017760100001 у ВАТ КБ "Надра", МФО-320003) 106700,00 грн. - боргу по кредиту, 1168,84 грн. - відсотків за користування кредитом, 217,84 грн. - комісії за користування кредитом, 1080,87 грн. - відшкодування витрат, пов’язаних зі сплатою державного мита та 236,00 грн. - відшкодування витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Видати наказ в день набрання рішенням законної сили.

4. Зайво сплачені витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 79 грн. 00 коп. за меморіальним ордером № 260 від 21.07.2009 року, оригінал якого знаходиться в матеріалах господарської справи № 2/35-10, підлягають поверненню з Державного бюджету України Відкритому акціонерному товариству комерційний банк "Надра" в особі філії Вінницьке регіональне управління, пл. Жовтнева, 1, м. Вінниця, 21001 (ідентифікаційний код - 25962332, суб.кор. рах. № 39017760100001 у ВАТ КБ "Надра", МФО-320003).

5. Копію рішення надіслати сторонам по справі рекомендованим листом.

Суддя

          Повний текст рішення суду оформлено і підписано відповідно до вимог ст.84 ГПК України 25 березня 2010 р.

віддрук. 3 прим.:

1 - до справи

2 - позивачу - ВАТ комерційний банк "Надра" в особі філії Вінницьке регіональне управління, пл. Жовтнева, 1, м. Вінниця, 21001

3 - відповідачу - СФГ "Поділля", с. Стара Прилука, Липовецький район, Вінницька область, 22511