Ухвала суду № 9209405, 23.03.2010, Господарський суд Вінницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

21036, м. Вінниця, Хмельницьке шосе, 7 тел. 66-03-00, 66-11-31 http://vn.arbitr.gov.ua

_____________

У Х В А Л А

про відмову в прийнятті позовної заяви

23 березня 2010 р. Справа № 14/9-10/02-2

Суддя господарського суду , розглянувши матеріали

за позовом: Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Вінницягаз", пров. Щорса, 24, м. Вінниця, 21012, код ЄДРПОУ 03338649

до: Вінницького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, вул. Хмельницьке шосе, 7, м. Вінниця, 21100

про стягнення рішення недійсним

ВСТАНОВИВ:

Відкритим акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації "Вінницягаз" подано позов про визнання неправомірним та скасування рішення Адміністративної колегії Вінницького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України № 96-рш від 30.12.2009 р.

Розглянувши дану заяву суд дійшов висновку, що в її прийнятті слід відмовити з наступних підстав.

Так, відповідно до ч.1 ст. 12 ГПК України, господарським судам підвідомчі: 1) справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні господарських договорів, у тому числі щодо приватизації майна, та з інших підстав, крім: спорів про приватизацію державного житлового фонду; спорів, що виникають при погодженні стандартів та технічних умов; спорів про встановлення цін на продукцію (товари), а також тарифів на послуги (виконання робіт), якщо ці ціни і тарифи відповідно до законодавства не можуть бути встановлені за угодою сторін; спорів, що виникають із публічно-правових відносин та віднесені до компетенції Конституційного Суду України та адміністративних судів; інших спорів, вирішення яких відповідно до законів України та міжнародних договорів України віднесено до відання інших органів; 2) справи про банкрутство; 3) справи за заявами органів Антимонопольного комітету України, Рахункової палати з питань, віднесених законодавчими актами до їх компетенції; 4) справи, що виникають з корпоративних відносин у спорах між господарським товариством та його учасником (засновником, акціонером), у тому числі учасником, який вибув, а також між учасниками (засновниками, акціонерами) господарських товариств, що пов'язані із створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності цього товариства, крім трудових спорів.

Водночас вимога позивача в частині скасування рішення Адміністративної колегії Вінницького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України № 96-рш від 30.12.2009 р. не узгоджується з положеннями ГПК України.

Окрім того, відповідно до ч.2 ст. 16 Цивільного кодексу України, способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути:

1) визнання права;

2) визнання правочину недійсним;

3) припинення дії, яка порушує право;

4) відновлення становища, яке існувало до порушення;

5) примусове виконання обов'язку в натурі;

6) зміна правовідношення;

7) припинення правовідношення;

8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди;

9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди;

10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Наведений перелік такого способу захисту, який за своїм юридичним змістом відповідає вказаній вище вимозі позивача, не містить.

Таким чином, заявлена позивачем вимога в частині скасування рішення Адміністративної колегії Вінницького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України № 96-рш від 30.12.2009 р. за своїм змістом не відповідає визначеним законом матеріально-правовим способам захисту порушеного права, а, відтак, господарському суду не підвідомча.

Окрім викладеного, суд вважає за необхідне зауважити, що відповідно до Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, який набрав чинності з 01.09.2005 р., до початку діяльності окружного адміністративного суду адміністративні справи, підвідомчі господарським судам відповідно до Господарського процесуального кодексу України, вирішуються відповідним господарським судом за правилами Кодексу адміністративного судочинства України.

Так, згідно п.1 ч. 1 ст. 3 Кодексу адміністративного судочинства України, публічно-правовий спір, у якому хоча б однією із сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень - є справою адміністративної юрисдикції.

Відповідно ж до п. 1 ч. 1 ст. 17 цього Кодексу, компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Беручи до уваги, що Вінницьке обласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України - є суб'єктом владних повноважень, позов підлягає розгляду за правилами Кодексу адміністративного судочинства України.

Посилання ж позивача на ст. 60 Закону України ”Про захист економічної конкуренції” щодо оскарження рішень відповідача в порядку ГПК є хибним, оскільки відповідно до ч. 5 ст. 22 Закону України ”Про судоустрій України” підсудність окремих категорій справ місцевим судам, а також порядок їх розгляду визначаються процесуальним законом.

За вказаних обставин, враховуючи суб'єктний склад сторін та беручи до уваги зміст заявлених позивачем вимог і характер спірних правовідносин, суд дійшов висновку, що даний спір не підлягає розгляду в господарському суді, що не позбавляє права позивача звернутися із позовом до відповідного суду у встановленому процесуальним законодавством порядку. В протилежному випадку розгляд справи судом з порушенням правил підсудності призвів би до винесення заздалегідь неправосудного рішення, що викликало б обґрунтовані скарги сторін та скасування судового рішення лише з формальних підстав.

Керуючись п. 1 ст. 62 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. У прийнятті позовної заяви № 07-15-345 від 19.03.10 на4-харкушах відмовити.

2. Позовні матеріали на 11-тиаркушах повернути позивачу.

3. У відповідності з п. 2 ст. 8 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито” від 21.10.93 р. № 7-93 державне мито у сумі 85 грн., перераховане за платіжним дорученням № 630 від 02.03.2010 р. , підлягає поверненню.

4. Відповідно до п. 13 Постанови Кабінету Міністрів України №1258 від 21.12.05 "Про затвердження Порядку оплати витрат з інформаційно-технічного забезпечення судових процесів, пов'язаних з розглядом цивільних та господарських справ", внесені для оплати витрат з інформаційно-технічного забезпечення судового процесу грошові кошти в сумі 236 грн., перераховане за платіжним дорученням № 629 від 02.03.2010 р. , підлягають поверненню.

          5. Ухвалу надіслати позивачу.

6. Копію ухвали надіслати відповідачу.

Суддя

віддрук. 3 прим.:

1 - позивачу - пров. Щорса, 24, м. Вінниця, 21012

2 - відповідачу - вул. Хмельницьке шосе, 7, м. Вінниця, 21100

3 - в наряд