Рішення № 9209195, 15.03.2010, Господарський суд Вінницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

21036, м. Вінниця, Хмельницьке шосе, 7 тел. 66-03-00, 66-11-31 http://vn.arbitr.gov.ua

_________________

І м е н е м У к р а ї н и

РІШЕННЯ

15 березня 2010 р. Справа 12/3-10

за позовом: Військового прокурора Вінницького гарнізону (вул. Червоноармійська, 105, м.Вінниця, 21007) в особі Державного підприємства "732 Вінницький ремонтний завод" (вул.Червоноармійська, 67, м.Вінниця, 21007)

до: Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1)

про стягнення 16139,39 грн.

Головуючий суддя

Cекретар судового засідання

Представники

прокурора : Москаленко А.О. - помічник військового прокурора

позивача : Бадрак Н.П. - за дорученням

відповідача : не з"явився

ВСТАНОВИВ :

Подано позов про стягнення з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 25037,72 грн., з яких 13 387,10 грн. заборгованості по орендній платі, 10 466,13 грн. пені, 958,99 грн. інфляційних втрат, 225,50 - 3% річних.

Ухвалою суду від 18.01.2010 р. порушено провадження у даній справі з призначенням судового засідання на 16.02.2010 р.

В судовому засіданні 16.02.2010р. оголошено перерву до 25.02.2010 р., у зв'язку з ненаданням прокурором та сторонами усіх необхідних для вирішення спору по суті документів.

Ухвалою суду від 25.02.2010р. розгляд справи відкладено на 15.03.2010р. в зв"язку з ненаданням необхідних документів по справі.

25.02.2010р. прокурором та представником позивача подано заяву про уточнення позовних вимог, де вони відмовляються від позовних вимог про стягнення штрафних санкцій та просять суд стягнути з відповідача лише суму основного боргу, яка складає 13 387,10 грн.

В судове засідання 15.03.2010р. з'явились представники прокуратури та позивача, відповідач в судове засідання не з'явився. Про дату, місце та час слухання справи повідомлений належним чином, про що свідчить повідомлення про вручення рекомендованої кореспонденції відповідачу 09.03.2010р. за № 983550.

За таких обставин, розгляд справи здійснюється за наявними матеріалами відповідно до положень ст. 75 ГПК України.

В судовом у засіданні представникки прокурора і позивача подали заяву, де просять не розглядати попередньо подану заяву про відмову від позову в частині стягнення штрафних санкцій і стягнути з відповідача 13387,1 грн. боргу по сплаті орендної плати, 1465,77 грн. пені, 958,99 грн. інфляційних втрат та 327,53 грн. - 3% річних.

Відповідно до ст. 22 ГПК України дана заява як заява про зменшення позовних вимог в частині стягнення пені та інфляційних і збільшення в частині 3% річних приймається судом до розгляду.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників прокурора і позивача, суд встановив наступне.

30 січня 2009 року між Державним підприємством Міністерства оборони України -"732 Вінницький ремонтний завод" (Орендодавець) та ФОП ОСОБА_1 (Орендар) кладено Договір № 2 оренди транспортного засобу.

Відповідно до вищезазначеного договору орендодавець зобов"язується передати, а орендар прийняти у тимчасове володіння -транспортний засіб - автомобіль марки КАМАЗ-53212 державний номер НОМЕР_5 з причепом СЗАП 8352, державний номер НОМЕР_2.

Згідно п. 3.1. термін надання оренди встановлюється на один рік, з моменту передачі транспортного засобу Орендодавцем Орендарю з актом прийому-передачі.

Відповідно до п. 4.1. договору розмір щомісячної орендної плати складає 5000.00 грн. ( п'ять тисяч гривень) 00 коп., в т.ч. ПДВ, та перераховується з 1 по 5 число місяця, що слідує за звітним.

Нарахування орендної плати починається після передачі транспортного (п. 4.2 Договору)

Транспортні засоби повинні бути повернуті Орендодавцю по закінченню терміну оренди у справному стані з урахуванням нормального зносу, що виник у період експлуатації (п. 7.1. Договору).

Повернення транспортного засобу відбувається за актом прийому - передачі (п. 7.2. Договору).

Згідно п. 8.1. Орендар несе наступну відповідальність за Договором:

- у випадку прострочення по сплаті платежів за оренду, нараховується пеня в розмірі 0,5% від суми боргу за кожний день прострочення.

Договір автоматично продовжується ще на 1 рік, якщо жодна із сторін не попередить іншу про припинення дії Договору (п. 9.1)

Договір укладено у двох примірниках, по одному для кожної із сторін та набирає чинності з моменту підписання (п. 9.2)

На виконання умов Договору, згідно актів прийому - передачі від 18.01.2009р., позивач передав, а відповідач прийняв у тимчасове володіння Об'єкт найму, а саме: транспортний засіб - автомобіль марки КАМАЗ-53212 державний номер НОМЕР_5 з причепом СЗАП 8352, державний номер НОМЕР_2.

Згідно виставлених відповідачу рахунків по договору (рахунок № 43 від 27.02.2009р. - нараховано 5 000,00 грн., рахунок № 98 від 31.03.2009р. - нараховано 5 000,00 грн., рахунок № 120 від 30.04.2009р. - нараховано 5 000,00 грн. та рахунок № 156 від 27.05.2009р. - нараховано 3 387,10 грн.) - усього до сплати нараховано - 18 387,10 грн.

Відповідач свої договірні зобов'язання у повному обсязі не виконав, здійснивши часткову оплату по виставленим йому рахункам.

22.05.2009 р. транспортні засоби, що є предметом оренди, позивачем відібрано у відповідача та передано іншій особі, що стверджується рапортом начальника гаражу підприємства.

З метою досудового врегулювання спору, позивач 20.06.2009 р. надіслав відповідачу претензію № 192 від 18.06.2009 р. з вимогою погасити заборгованість по орендній платі. Однак відповідач відповіді на претензію не надіслав, розрахунків з позивачем не здійснив.

Станом на день подачі позову та розгляду справи в суді заборгованість відповідача перед позивачем становить 13 387,10 грн.

Наведене стверджується:

- договором № 2 оренди транспортних засобів від 30.01.2009р.;

- актам и приймання - передачі від 18.01.2009 р.;

- рахунками на оплату оренди;

- виписками банку про перерахування коштів;

- іншими матеріалами справи;

- відсутністю заперечень відповідача по суті спору.

Заслухавши пояснення представників прокурора і позивача, дослідивши і оцінивши надані докази, суд дійшов такого висновку.

Згідно зі статтею 193 Господарського кодексу України від 16.01.2003 р. (набрав чинності з 01.01.2004 р., далі - ГК України) суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобовязання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Відповідно до ст. 798 ЦК України, предметом договору найму транспортного засобу можуть бути повітряні, морські, річкові судна, а також наземні самохідні транспортні засоби тощо.

За користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму (ст. 762 ЦК України).

В силу ст. ст. 4-3, 33 ГПК України, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Відповідно до ст.43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Відповідач своє зобовязання виконав не у повному обсязі, борг становить 13 387,10 грн. Тому позовні вимоги щодо стягнення 13 387,10 грн. підлягають задоволенню.

Крім суми основного боргу, позивачем нараховано до стягнення з відповідача 958,99 грн. інфляційних втрат за період з квітня 2009 року по грудень 2009 року, 327,53 грн. - 3% річних, 1 465,77 грн. - пені за період з 06.04.2009 р. по 06.09.2009 р..

Відповідно до ч.1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Оскільки відповідач не виконав зобов'язання у строк, встановлений договором, він є боржником, що прострочив.

У разі порушення учасником господарських відносин правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання відповідно до ч. 1 ст. 230 ГК України він зобов'язаний сплатити штрафні санкції (неустойку, штраф, пеню).

Неустойкою (штрафом, пенею) відповідно до положень ст. 549 ЦК України є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною 6 ст. 232 ГК України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Згідно зі ст. 3 Закону України від 22 листопада 1996 року N 543/96-ВР "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону (тобто передбачений договором або законом) обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Дослідивши наданий позивачем розрахунок пені, суд встановив, що він відповідає умовам договору та чинному законодавству України.

З урахуванням наведеного, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача на користь позивача пені у сумі 1 465,77 грн. - пені за період з 06.04.2009 р. по 06.09.2009 р. підлягають задоволенню.

У розрахунку інфляційних втрат та 3% річних втрат позивач припустився арифметичної помилки.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача на користь позивача інфляційних втрат за період з квітня 2009 року по грудень 2009 року та 3% річних підлягають частковому задоволенню у сумі, відповідно, 664,91 грн. інфляційних втрат та 264,05 - 3% річних.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача пропорційно задоволеним вимогам.

В судовому засіданні за згодою представників прокурора та позивача оголошено вступну і резолютивну частини рішення.

Керуючись ст.ст. 4-3, 33, 43, 49, 82, 84, 115, 116 ГПК України -

ВИРІШИВ :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_2, ідент. код НОМЕР_3):

- на користь держави в особі Державного підприємства "732 Вінницький ремонтний завод" (вул.Червоноармійська, 67, м.Вінниця, 21007, ідент. код 08316910, р/р 2600625431 в АБ "Украгазпромбанк" у м. Києві, МФО 320843) - 13 387,1 грн. боргу, 1 465,77 грн. пені, 664,09 грн. інфляційних втрат, 264,05 грн. - 3 % річних;

- до державного бюджету - 157,81 грн. державного мита та 148,75 грн. за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В решті позову відмовити.

4. Видати наказ після набрання рішенням законноїх сили.

Суддя

Повний текст рішення суду оформлено і підписано відповідно до вимог ст.84 ГПК України 22 березня 2010 р.

віддрук. прим.:

1 - до справи

2 - прокурору ( вул.Червоноармійська,105, м.Вінниця, 21007)

3 - позивачу (вул.Червоноармійська, 67, м.Вінниця, 21007)

4 - відповідачу (АДРЕСА_1)