Рішення № 92088762, 06.10.2020, Оболонський районний суд міста Києва

06.10.2020 Справа № 756/2063/20

Номер справи 756/2063/20

Номер провадження 2/756/3363/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 вересня 2020 року Оболонський районний суд м. Києва

в складі: головуючого - судді Яценко Н.О.

за участю секретаря Дрончак Д.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» про примусове виконання обов`язку, -

В С Т А Н О В И В:

Представник позивача ОСОБА_2 у лютому 2020 року звернувся до суду з вищезазначеним позовом до відповідача та просить суд: зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» (надалі - ТОВ «Кредитні ініціативи») звернутися до уповноваженого реєстратора із заявою про припинення обтяження належного ОСОБА_1 транспортного засобу «Skoda Octavia», реєстраційний номер НОМЕР_1 , зареєстрованого у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна 11.03.2008 року за реєстровим записом №6757840 про виключення такого обтяження з вказаного реєстру.

В обґрунтування заявлених позовних вимог зазначив, що 11 березня 2008 року між Акціонерним комерційним промислово-інвестиційним банком та позивачем ОСОБА_1 укладено кредитний договір №02-26/4 за умовами якого, він отримав кредитні кошти. В забезпечення виконання грошового зобов`язання між сторонами укладено договір застави. За умовами якого, ОСОБА_1 передав в заставу транспортний засіб «Skoda Octavia», реєстраційний номер НОМЕР_1 .

Між Акціонерним комерційним промислово-інвестиційним банком та ТОВ «Кредитні ініціативи» 17 грудня 2012 року укладений договір про відступлення права вимоги. До відповідача, як нового кредитора, перейшли права та відповідні обов`язки за кредитним договором та договором застави.

У липні 2019 року кредитні зобов`язання припинено у зв`язку із повним виконанням кредитних зобов`язань, тому на підставі ч.1 ст.593 ЦК України договір застави припиняється. Посилаючись, що на письмову вимогу від 09 грудня 2019 року про припинення застави та скасування обтяження відповідач залишив без задоволення, просив суд задовольнити позовні вимоги та стягнути з відповідача судові витрати.

Ухвалою Оболонського районного суду м. Києва від 21 лютого 2020 року відкрито спрощене провадження.

Відзив на позовні заяву від ТОВ «Кредитні ініціативи» не надходив.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 274 ЦПК України у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються справи: 1) малозначні справи; 2) що виникають з трудових відносин. У порядку спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка інша справа, віднесена до юрисдикції суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

Частиною 3 ст. 274 ЦПК України визначено, що при вирішенні питання про розгляд справи в порядку спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: ціну позову; значення справи для сторін; обраний позивачем спосіб захисту; категорію та складність справи; обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначити експертизу, викликати свідків тощо; кількість сторін та інших учасників справи; чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

На підставі викладеного, оцінивши критерії, визначені у ч. 3 ст. 274 ЦПК України, суд встановив, що предмет даної справи не підпадає під обмеження, які визначені ч. 4 ст. 274 ЦПК України, оцінюючи характер процесу, значення справи для сторін, обраний позивачем спосіб захисту, категорію та складність справи, справа є незначної складності, тому дана справа підлягає розгляду в порядку спрощеного провадження.

Так, в рішенні Європейського суду з прав людини по справі Пономарьов проти України (Заява № 3236/03) вказано: ... сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (mutatis mutandis, рішення у справі (Aleksandr Shevchenko v. Ukraine), заява № 8371/02, п. 27, рішення від 26 квітня 2007 року, та "Трух проти України" (Trukh v. Ukraine) (ухвала), заява № 50966/99, від 14 жовтня 2003 року).

Оскільки учасників справи повідомлено про судовий розгляд у спосіб, що визначений законом, тому правові наслідки за їх відсутність в судовому засіданні процесуальним законом повністю покладено на сторін.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно ч. 1 ст.174 ЦПК України при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом, що є правом учасників справи.

28 травня 2020 року від представника позивача - адвоката Гончарова В.В. надійшла заява про розгляд справи за їх відсутності.

Розглядаючи справу, суд забезпечив сторонам рівні можливості щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості.

Дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, суд дійшов висновку про відмову ОСОБА_1 в задоволенні позовних вимог до ТОВ «Кредитні ініціативи» про примусове виконання обов`язку, виходячи з такого.

Судом встановлено, та сторонами не оспорюється, що 11 березня 2008 року між Акціонерним комерційним промислово-інвестиційним банком та позивачем ОСОБА_1 укладено кредитний договір №02-26/4 (а.с.6-9).

В забезпечення виконання грошового зобов`язання між сторонами укладено договір застави. За умовами якого ОСОБА_1 передав в заставу транспортний засіб «Skoda Octavia», реєстраційний номер НОМЕР_1 (а.с.10-11).

Між Акціонерним комерційним промислово-інвестиційним банком та ТОВ «Кредитні ініціативи» 17 грудня 2012 року укладений договір про відступлення права вимоги.

Згідно вимоги про дострокове повернення кредиту від 21 березня 2014 року ТОВ «Кредитні ініціативи» вимагали від ОСОБА_1 сплату заборгованості, яка станом на 01 лютого 2014 року становить 4435,90 дол.США, що за офіційним курсом становить 35456,15 грн. (а.с.16).

Згідно витягу з Державного реєстру обтяжень рухомого майна від 05 лютого 2020 року, транспортний засіб «Skoda Octavia», реєстраційний номер НОМЕР_1 зареєстроване обтяження на підставі договору застави від 11 березня 2008 року (а.с.13).

Звертаючись до суду із позовом, представник позивача,як на правову підставу посилався на ту обставину, що кредитні зобов`язання припинені шляхом їх виконання, а відповідач не скасовує обтяження заставного майна.

Згідно ст. 509 ЦК України передбачено, що зобов`язанням є правовідношення, в яких одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Згідно зі ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк/термін.

Відповідно до ст. 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно ст. 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Згідно ст.572 ЦК України в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов`язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

Відповідно до ч.1 ст. 576 ЦК України предметом застави може бути будь-яке майно (зокрема річ, цінні папери, майнові права), що може бути відчужене заставодавцем і на яке може бути звернене стягнення.

Відповідно до ч.1 ст. 577 ЦК України якщо предметом застави є нерухоме майно, а також в інших випадках, встановлених законом, договір застави підлягає нотаріальному посвідченню, крім випадків, установлених законом.

Згідно ч. 3,4 ст. 577 ЦК України застава рухомого майна може бути зареєстрована на підставі заяви заставодержателя або заставодавця з внесенням запису до Державного реєстру обтяжень рухомого майна. Моментом реєстрації застави є дата та час внесення відповідного запису до Державного реєстру обтяжень рухомого майна.

Згідно ст. 589 ЦК України у разі невиконання зобов`язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави. За рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов`язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв`язку із пред`явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором.

Згідно ст. 593 ЦК України право застави припиняється у разі: припинення зобов`язання, забезпеченого заставою; втрати предмета застави, якщо заставодавець не замінив предмет застави; реалізації предмета застави; набуття заставодержателем права власності на предмет застави.

Відповідно до приписів статті 1 Закону України "Про заставу" застава це спосіб забезпечення зобов`язань, якщо інше не встановлено законом. В силу застави кредитор (заставодержатель) має право в разі невиконання боржником (заставодавцем) забезпеченого заставою зобов`язання одержати задоволення з вартості заставленого майна переважно перед іншими кредиторами. Застава виникає на підставі договору, закону або рішення суду.

Підстави припинення застави визначенні у статті 28 Закону України "Про заставу" відповідно до якої застава припиняється: з припиненням забезпеченого заставою зобов`язання; в разі загибелі заставленого майна; в разі придбання заставодержателем права власності на заставлене майно; в разі примусового продажу заставленого майна; при закінченні терміну дії права, що складає предмет застави; в інших випадках припинення зобов`язань, установлених законом.

Позивач просив суд зобов`язати ТОВ «Кредитні ініціативи» звернутися до уповноваженого реєстратора із заявою про припинення обтяження належного ОСОБА_1 транспортного засобу, тобто припинити зобов`язання, правовою підставою ним вказано, що основне зобов`язання, яким забезпечувалась застава виконано.

Відповідно до ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 4 ст. 12 ЦПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Отже позивач так само несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням процесуальних дій.

Відповідно до вимог ст. 76-83 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Доказом виконання ОСОБА_1 кредитних зобов`язань представник позивача зазначає відзив у справі за №308/9445/19 за позовом ОСОБА_1 , поданого в особі уповноваженого представника ОСОБА_2 до ТОВ «Кредитні ініціативи» про захист прав споживачів та визнання припиненим зобов`язання за укладеним кредитним договором.

Проте з тексту відзиву убачається, що ТОВ «Кредитні ініціативи» не заявляє вимоги про стягнення кредитної заборгованості, проте це не зазначає, та не є твердженням що позичальник не має кредитної заборгованості. (а.с.20-21). Представник на власний роздум трактує відзив проти позову відповідача.

Проте, як видно спір стосовного визнання припиненим зобов`язання за укладеним кредитним договором №02-26/4 від 11 березня 2008 року є предметом судового розгляду в Ужгородському міськрайонному суді. Згідно ухвали від 26 серпня 2020 року, розгляд справи призначений на 28 вересня 2020 року, інша інформація відсутня. Відомості про визнання припиненим зобов`язання за укладеним кредитним договором в судовому порядку в матеріалах справи та в інформаційному ресурсі ЄДРСР, на час розгляду справи, відсутні.

Отже, суд приходить до переконання, що належних та допустимих доказів, що кредитні зобов`язання припинені через їх виконання матеріали справи не містять.

Таким чином зобов`язання сторін не припинено, відсутні підстави для вилучення заборони відчуження майна переданого в заставу, позов необґрунтовано належними правовими підставами, тому він не підлягає задоволенню.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, згідно положення п.2 ч.2 ст.141 ЦПК України, у зв`язку із відмовою позивачу в задоволені позовних вимог, судові витрати, пов`язані з розглядом справи покладаються на позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст.12, 13, 76-89, 258, 259, 263-265, 274-279 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Відмовити ОСОБА_1 в задоволенні позовних вимог до Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» про примусове виконання обов`язку.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду через Оболонський районний суд міста Києва.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 06 жовтня 2020 року.

Суддя Н.О. Яценко