Рішення № 92085252, 08.10.2020, Білокуракинський районний суд Луганської області

Пров. № 2/409/481/20

Справа №409/613/20

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 жовтня 2020 року смт.Білокуракине

Білокуракинський районний суд Луганської області у складі:

головуючого судді: Третяка О.Г.

за участю секретаря: Толмачової Ю.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Білокуракине цивільну справу за позовом акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" в особі філії - Луганського обласного управління АТ "Ощадбанк" до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про звернення стягнення на предмет іпотеки , -

В с т а н о в и в :

18.03.2020 року позивач звернувся з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про звернення стягнення на предмет іпотеки. Представник позивача вказав, що відповідно до укладеного договору № 575 від 14.10.2011 року відповідач ОСОБА_1 отримала грошові кошти у розмірі 107000 грн. зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 20 % на рік з терміном погашення не пізніше 14.10.2017 року. В якості забезпечення позовних вимог між Позивачемта ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 був укладений іпотечний договір від 14.10.2011 року, відповідно до п. 1.2, 1.3 якого предметом іпотеки є квартира загальною площею 55,3 кв.м., яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , яка належить відповідачам в рівних частках.

У зв`язку з невиконанням відповідачами умов кредитного договору позивач й звернувся з дійсним позовом до суду та просить звернути стягнення на предмет іпотеки, так як станом на 05.09.2017 р., в результаті невжиття відповідачами заходів погашення боргу наявна заборгованість складає 151993,18 грн., яка складається:

- борг за кредитом - 72324,03 грн.

- відсотки за користування кредитом за період з 14.08.2014р. по 04.09.2017р. - 44516,82 грн.

-інфляційні втрати банку за прострочення сплати кредиту за період з серпня 2014р. по липень 2017р. - 17309,77 грн.

-інфляційні втрати банку за прострочення сплати відсотків за період з серпня 2014р. по липень 2017р. - 12963,62 грн.

-три проценти річних за прострочення сплати кредиту за період з 14.08.2014р. по 04.09.2017р. - 2836,64 грн.;

-три проценти річних за прострочення сплати відсотків за користування кредитом за період з 14.08.2014р. по 04.09.2017р. - 2042,30 грн.

Вказану сумму було стягнуто рішенням Білокуракинського районного суду від 10.04.2018 року. У зв`язку з тим, що відповідачі борг не погасили, заборгованність станом на 15.01.2020 року складає 189485,50 грн., яка складається:

- борг за кредитом - 72324,03 грн.

- відсотки за користування кредитом за період з 14.08.2014р. по 21.12.2018р. - 46043,67 грн.

-інфляційні втрати банку за прострочення сплати кредиту за період з серпня 2014р. по грудень 2019р. - 34130,37 грн.

-інфляційні втрати банку за прострочення сплати відсотків за період з серпня 2014р. по грудень 2019р. - 23757,82 грн.

-три проценти річних за прострочення сплати кредиту за період з 14.08.2014р. по 15.01.2020р. - 7956 грн.;

-три проценти річних за прострочення сплати відсотків за користування кредитом за період з 14.08.2014р. по 15.01.2020р. - 5273,61 грн.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, надавши суду заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримує в повному обсязі та наполягає на їх задоволенні.

Відповідачі у судове засідання не з`явилися. Про місце та час розгляду справи повідомлені належним чином через оголошення на сайті суду, причин неявки суду не повідомили.

08.10.2020 року постановлено ухвалу про заочний розгляд справи.

Суд, дослідивши докази по справі кожний окремо та в їх сукупності, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до укладеного договору № 575 від 14.10.2011 року відповідач ОСОБА_1 отримала грошові кошти у розмірі 107000 грн. зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 20 % на рік з терміном погашення не пізніше 14.10.2017 року. В якості забезпечення позовних вимог між Позивачемта ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 був укладений іпотечний договір від 14.10.2011 року, відповідно до п. 1.2, 1.3 якого предметом іпотеки є квартира загальною площею 55,3 кв.м., яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ., яка належить відповідачам в рівних частках.

У зв`язку з невиконанням відповідачами умов кредитного договору позивач й звернувся з дійсним позовом до суду та просить звернути стягнення на предмет іпотеки, так як станом на 05.09.2017 р., в результаті невжиття відповідачами заходів погашення боргу наявна заборгованість складає 151993,18 грн., яка складається:

- борг за кредитом - 72324,03 грн.

- відсотки за користування кредитом за період з 14.08.2014р. по 04.09.2017р. - 44516,82 грн.

-інфляційні втрати банку за прострочення сплати кредиту за період з серпня 2014р. по липень 2017р. - 17309,77 грн.

-інфляційні втрати банку за прострочення сплати відсотків за період з серпня 2014р. по липень 2017р. - 12963,62 грн.

-три проценти річних за прострочення сплати кредиту за період з 14.08.2014р. по 04.09.2017р. - 2836,64 грн.;

-три проценти річних за прострочення сплати відсотків за користування кредитом за період з 14.08.2014р. по 04.09.2017р. - 2042,30 грн.

Вказану сумму було стягнуто рішенням Білокуракинського районного суду від 10.04.2018 року. У зв`язку з тим, що відповідачі борг не погасили, заборгованність станом на 15.01.2020 року складає 189485,50 грн., яка складається:

- борг за кредитом - 72324,03 грн.

- відсотки за користування кредитом за період з 14.08.2014р. по 21.12.2018р. - 46043,67 грн.

-інфляційні втрати банку за прострочення сплати кредиту за період з серпня 2014р. по грудень 2019р. - 34130,37 грн.

-інфляційні втрати банку за прострочення сплати відсотків за період з серпня 2014р. по грудень 2019р. - 23757,82 грн.

-три проценти річних за прострочення сплати кредиту за період з 14.08.2014р. по 15.01.2020р. - 7956 грн.;

-три проценти річних за прострочення сплати відсотків за користування кредитом за період з 14.08.2014р. по 15.01.2020р. - 5273,61 грн.(а.с.6-41)

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред`явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред`явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 527 ЦК України боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто.

Відповідно до ст. 599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином. Належним виконанням зобов`язання є виконання, прийняте кредитором, у результаті якого припиняються права та обов`язки сторін зобов`язання.

Виконання зобов`язання може забезпечуватися заставою (частина перша статті 546 ЦК України).

Іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи (стаття 575 ЦК України).

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Суду не надано доказів того, що відповідач на час звернення позивача до суду з позовною вимогою про стягнення заборгованості виконала свої зобов`язання перед позивачем з приводу повернення суми позики.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про іпотеку» іпотека - це вид забезпечення виконання зобов`язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов`язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

Згідно із частиною першою статті 7 цього Закону за рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити свою вимогу за основним зобов`язанням у повному обсязі або в частині, встановленій іпотечним договором, що визначена на час виконання цієї вимоги, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами договору, що обумовлює основне зобов`язання.

Відповідно до частини першої статті 33 Закону України «Про іпотеку» в разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов`язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов`язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановлених статтею 12 цього Закону.

За змістом цієї статті звернення стягнення на предмет іпотеки повинне задовольнити вимоги кредитора за основним зобов`язанням, і тільки ця обставина може бути підставою для припинення зобов`язання, що вважається виконаним згідно зі статтею 599 ЦК України.

Забезпечувальне зобов`язання має додатковий (акцесорний) характер, а не альтернативний основному.

Суд враховує правову позицію Верховного Суду України, яка викладена у постановах № 3-71гс14 від 09.09.2014 року, № 6-1080цс15 від 03.02.2016 року, відповідно до якої звернення стягнення на предмет іпотеки не призводить до заміни основного зобов`язання на забезпечувальне. Тому задоволення вимог за дійсним основним зобов`язанням одночасно зі зверненням стягнення на предмет іпотеки не зумовлює подвійного стягнення за основним зобов`язанням, оскільки домовленість сторін про його заміну забезпечувальним зобов`язанням відсутня.

Відповідно до ч. 1 ст. 39 Закону України «Про іпотеку» в разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки у рішенні суду зазначаються: загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті іпотекодержателю з вартості предмета іпотеки; опис нерухомого майна, за рахунок якого підлягають задоволенню вимоги іпотекодержателя; заходи щодо забезпечення збереження предмета іпотеки або передачі його в управління на період до його реалізації, якщо такі необхідні; спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу, встановленої статтею 38 цього Закону; початкова ціна предмета іпотеки для його подальшої реалізації.

Згідно зі ст. 12 Закону України «Про іпотеку» у разі порушення іпотекодавцем обов`язків, встановлених іпотечним договором, іпотекодержатель має право вимагати дострокового виконання основного зобов`язання, а в разі його невиконання - звернути стягнення на предмет іпотеки.

Відповідно до ст. 33 вищевказаного Закону, у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов`язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов`язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановлених статтею 12 цього Закону.

Статтею 39 Закону України «Про іпотеку» передбачено, що у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки у рішенні суду зазначаються: загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті іпотекодержателю з вартості предмета іпотеки; опис нерухомого майна, за рахунок якого підлягають задоволенню вимоги іпотекодержателя; заходи щодо забезпечення збереження предмета іпотеки або передачі його в управління на період до його реалізації, якщо такі необхідні; спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу, встановленої статтею 38 цього Закону; пріоритет та розмір вимог інших кредиторів, які підлягають задоволенню з вартості предмета іпотеки; початкова ціна предмета іпотеки для його подальшої реалізації.

Разом з тим, в судовому засіданні встановлено, що відповідач проживає на території де проводиться антитерористична операція і майно, яке є предметом іпотеки, також знаходиться на території де проводиться антитерористична операція.

15 жовтня 2014 року набрав чинності Закон України від 02 вересня 2014 року № 1669-VII «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції». Відповідно до ст. 9 вказаного закону протягом терміну дії цього Закону щодо нерухомого майна, розташованого на території проведення антитерористичної операції, що належить громадянам України (у тому числі фізичним особам - підприємцям) або юридичним особам - суб`єктам малого і середнього підприємництва та перебуває в іпотеці, зупиняється дія статті 37 (у частині реалізації права іпотекодержателя на набуття права власності на предмет іпотеки), статті 38 (у частині реалізації права іпотекодержателя на продаж предмета іпотеки), статті 40 (у частині виселення мешканців із житлових будинків та приміщень, переданих в іпотеку, щодо яких є судове рішення про звернення стягнення на такі об`єкти), статей 41, 43 - 47 (у частині реалізації предмета іпотеки на прилюдних торгах) Закону України «Про іпотеку».

Зазначеним Законом визначено, що період проведення антитерористичної операції - час між датою набрання чинності Указом Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України» від 13.04.2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14.04.2014 року №405/2014 та датою набрання чинності Указом Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2014 року №1053-р затверджено перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція.

З гідно з додатком до розпорядження Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2014 року №1053-р до зазначених населених пунктів належить Лутугинський район Луганської області.

В подальшому розпорядженням Кабінету Міністрів України від 05 листопада 2014 року №1079-р зупинено дію розпорядження Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2014 року №1053-р «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція».

Відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 02 грудня 2015 року № 1275-р затверджено перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, та визнано такими, що втратили чинність розпорядження Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2014 року № 1053-р та розпорядження Кабінету Міністрів України від 5 листопада 2014 року № 1079-р.

Згідно із додатком до розпорядження Кабінету Міністрів України від 02 грудня 2015 року до зазначених населених пунктів належить Лутугинський район Луганської області.

Отже, враховуючи приписи ст. 9 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» № 1669-VII від 02.09.2014 року, а також норми ст. 217 ЦПК України, суд вважає, що дане рішення в частині звернення стягнення на предмет іпотеки не підлягає виконанню на час дії заходів щодо збереження майна, що знаходиться в іпотеці, встановлених у статті 9 Закону України № 1669-УП від 02 вересня 2014 року «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції».

При цьому суд зазначає, що зупинення дії закону не передбачає втрату кредитором права на звернення стягнення на предмет іпотеки у випадку невиконання боржником зобов`язань за договором, а лише тимчасово забороняє примусово стягувати його (відчужувати без згоди власника).

Відповідно до пункту 91 постанови Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12 після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється. Права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Таким чином наявність судового рішення про дострокове задоволення вимог кредитора щодо всієї суми заборгованості, яке боржник виконав не в повному обсязі, не є підставою для

нарахування процентів та пені за кредитним договором.

Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі вищевикладеного, керуючись ЗУ «Про іпотеку», ст. 9 ЗУ «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», ст.ст. 526, 527, 610, 612, 625, 1049 Цивільного кодексу України, ст.ст. 13, 76, 141, 247, 258, 263-265, 268, 273, 354, 355 ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В:

Позов АТ "Державний ощадний банк України" в особі філії - Луганського обласного управління АТ "Ощадбанк" – задовольнити частково.

В рахунок погашення заборгованості ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 перед АТ "Державний ощадний банк України" в особі філії - Луганського обласного управління АТ "Ощадбанк" в розмірі 151993,18грн. за договором № 575 від 14.10.2011 року звернути стягнення на предмет іпотеки - нерухоме майно у вигляді двокімнатної квартири, загальною площею 55,3 кв.м.,яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , яка належить на праві власності ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , шляхом продажу з прилюдних торгів в межах процедури виконавчого провадження, за початковою ціною, що має буди визначена на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки експерта.

Рішення в частині звернення стягнення на предмет іпотеки - двокімнатну квартиру, загальною площею 55,3 кв.м.яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , не підлягає виконанню на час дії заходів щодо збереження майна, що знаходиться в іпотеці, встановлених Законом України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції».

Стягнути в рівних частках з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на користь АТ "Державний ощадний банк України" в особі філії - Луганського обласного управління АТ "Ощадбанк" судовий збір у сумі 2273,82 грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом двадцяти днів з дня його отримання.

Рішення може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку до Луганського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги в тридцятиденний строк з дня його проголошення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку.

Позивач акціонерне товариство «Державний ощадний банк України» в особі філії - Луганського обласного управління АТ «Ощадбанк», місце знаходження Луганська область, м. Сєвєродонецьк, вул. Енергетиків, буд. 36, код ЄДРПОУ 09304612, МФО 304665

Відповідач – ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідач - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідач – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідач - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Суддя Білокуракинського районного суду

Луганської області Третяк О.Г.