Вирок № 92085188, 08.10.2020, Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області

Справа №: 398/2032/18

провадження №: 1-кп/398/77/20

ВИРОК

Іменем України

"08" жовтня 2020 р. Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області в складі: головуючого - судді Коліуш Г.В., з участю секретаря судового засідання Замкової Ю.С., Михно О.Л., Величко Т.Г., прокурора – Суворова О.Л., Гришко С.П., Бурец О.К., Васильків І.М., захисника – адвоката Москаленка В.Г., у присутності обвинуваченого ОСОБА_1 , потерпілого ОСОБА_2 , представника потерпілого Горбунова Р.В., цивільного позивача Бенетішвілі Д.Д., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судового засідання в м. Олександрії кримінальне провадження, внесене до ЄРДР 07.11.2017 року за №12017120070003282 за обвинуваченням:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Олександрії Кіровоградської області, громадянина України, вдівця, з вищою освітою, пенсіонера, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 06.11.2017 року перед початком керування автомобілем ВАЗ 21150, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , не перевірив належним чином і не забезпечив технічно-справний стан і комплектність ходової частини транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним, чим допустив порушення вимог п.п. 31.4, 31.4.5 «а», «б», «г» Правил дорожнього руху, згідно яких (31.4 Забороняється експлуатація транспортних засобів згідно із законодавством за наявності таких технічних несправностей і невідповідності таким вимогам: 31.4.5 колеса і шини: г) на одну вісь транспортного засобу встановлено діагональні шини разом із радіальними, ошиповані і неошиповані, морозостійкі і неморозостійкі, шини різних розмірів чи конструкцій, а також шини різних моделей з різними малюнками протектора для легкових автомобілів…), розпочав експлуатацію технічно-несправного автомобіля ВАЗ 21150, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , на якому на задній вісі встановлені шини різні за типом, моделлю та малюнком протектора. ОСОБА_1 достовірно знаючи про технічну несправність керованого ним автомобіля ВАЗ 21150, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , 06.11.2017 року близько 15 години 50 хвилин, рухаючись по провулку без назви в місті Олександрії Кіровоградської області в напрямку перехрестя з вулицею Знам`янською у вказаному населеному пункті, наближаючись до нерівнозначного нерегульованого перехрестя вулиці Знам`янської, позначеної дорожнім знаком 2.3 ПДР «Головна дорога», яка є головною (п.1.10 Терміни, що наведені у цих Правилах, мають таке значення: головна дорога – дорога з покриттям відносно ґрунтової або та, що позначається знаками 1.22, 1.23.1 – 1.23.4 і 2.3) стосовно провулку без назви, проігнорував наявність по напрямку свого руху дорожнього знаку 2.1 ПДР «Дати дорогу» (п.1.10 Терміни, що наведені у цих Правилах, мають таке значення: дати дорогу – вимога до учасника дорожнього руху не продовжувати або не відновлювати рух, не здійснювати будь-яких маневрів (за винятком вимоги звільнити займану смугу руху), якщо це може примусити інших учасників дорожнього руху, які мають перевагу, змінити напрямок руху або швидкість), проявив власну необережність та недбалість до елементарних вимог забезпечення безпеки дорожнього руху, чим грубо порушив вимоги п.п. 2.3 «б» і «д» ПДР, згідно яких (п. 2.3 Для забезпечення безпеки руху водій повинен: б) бути уважним, стежити за дорожньої обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі; д) не створювати своїми діями загрози безпеці дорожнього руху). Під час подальшого руху в зазначений час на вказаному автомобілі у вказаному напрямку неподалік будинку № 155 по вулиці Знам`янська в місті Олександрія Кіровоградської області ОСОБА_1 , не зупиняючись перед вказаним перехрестям (п. 1.10 терміни, що наведені у цих Правилах, мають таке значення: перехрестя – місце перехрещення, прилягання або розгалуження доріг на одному рівні, межею якого є уявні лінії між початком заокруглень країв проїзної частини кожної з доріг), на якому зобов`язаний дати дорогу транспортним засобам, які наближаються до даного перехрещення проїзних частин по головній дорозі, незалежно від напрямку їх подальшого руху, проявив неуважність та не впевнився в безпеці свого руху через перехрестя, тим самим порушив вимоги п.п. 10.1, 16.11 ПДР (згідно яких п. 10.1 Перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху; п. 16.11 На перехресті рівнозначних доріг водій нерейкового транспортного засобу зобов`язаний дати дорогу транспортним засобам, що наближаються праворуч), виїхавши на перехрестя, не надав переваги у русі автомобілю «Toyota Саmгу», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_3 , який рухався по головній дорозі праворуч щодо напрямку руху ОСОБА_1 та здійснював обгін вантажного автомобіля, який рухався в попутному напрямку, та мав перевагу в русі, у результаті чого відбулось зіткнення вказаних транспортних засобів. Вищевикладені невідповідні дії водія ОСОБА_1 вимогам дорожнього знаку 2.1 «Дати дорогу» та п.п. 10.1 та 16.11 ПДР знаходяться в причинному зв`язку з фактом зіткнення транспортних засобів. У результаті дорожньо-транспортної пригоди пасажир автомобіля «Toyota Саmгу», державний реєстраційний номер НОМЕР_3 ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , згідно з висновком судово-медичної експертизи № 91 від 25.04.2018 року отримав тілесні ушкодження у вигляді закритого багатоуламкового перелому нижньої третини правої плечової кістки зі зміщенням, які за ступенем тяжкості відносяться до середнього ступеню тяжкості тілесних ушкоджень, які спричинили тривалий розлад здоров`я (більш як 21 день), які від дії тупого предмету та при ударах об виступаючі деталі салону автомобіля.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 вину у пред`явленому обвинуваченні не визнав в повному обсязі, надав показання, відповідно до яких в кінці жовтня 2017 року він записався на СТО для ремонту автомобіля ВАЗ 21150, який йому не належав, він лише деякий час користувався ним. 06.11.2017 року його дочка відвезла на СТО забрати автомобіль з ремонту. Забравши автомобіль та керуючи ним він під`їхав до перехрестя другорядної дороги з головною, де був знак «Дати дорогу», повністю зупинив транспортний засіб, подивився спочатку наліво, потім направо, стояв приблизно 5-10 секунду, на смузі руху на головній дорозі, куди він повертав, жодної машини не було, на зустрічній смузі руху їхала фура з причепом, позаду неї близько 150 м від його транспортного засобу, їхав автомобіль Тойота. Оскільки Тойота знаходилась від нього на відстані близько 150-200 м, він здійснив поворот, проїхав близько 40 метрів і в цей час водій автомобіля Тойота виїхав на зустрічну смугу руху, не переконавшись в можливості здійснити обгін, та здійснив зіткнення з його автомобілем, швидкість автомобіля Тойота була приблизно 120-125 км/год, його швидкість – 30-40 км/год, оскільки він тільки виїхав з перехрестя та ще не встиг набрати швидкість. В результаті зіткнення його транспортний засіб підкинуло і він пролетів близько тридцяти метрів у повітрі, після чого всіма чотирма колесами впав на землю, автомобіль відкинуло на інший бік дороги, розвернуло, і передня частина машини опинилися в зворотному напрямку. При ударі зіткнення відбулось в ліву частину автомобіля, ліву фару, проте якби порушення Правил дорожнього руху були з його сторони і він не пропустив транспортний засіб, здійснюючи поворот, удар прийшовся б в праву сторону автомобіля. Відносно фури зіткнення відбулось приблизно за 5 метрів до краю причепа. Повертаючи на трасу вздовж дороги йшов ОСОБА_4 , який зупиняв машини для того, щоб під`їхати до міста, але побачивши дорожньо-транспортну пригоду, підійшов до його автомобіля, щоб допомогти вийти з нього, оскільки водійські двері було заблоковано, він через заднє сидіння витягнув його. На пасажирському сидінні біля водія в автомобілі Тойота сидів ОСОБА_3 , якого він добре запам`ятав, незважаючи на те, що подія ДТП тривала декілька секунд, який після ДТП допоміг водію пересісти на заднє пасажирське сидіння, а сам сів за кермо. Через деякий час приїхав транспортний засіб Daewoo Lanos, з якого вийшов невідомий чоловік – полковник МНС, вони разом з працівником поліції сіли до машини, про що розмовляли йому невідомо. Майже одразу приїхала швидка допомога, яка забрала в лікарню потерпілого ОСОБА_2 , після чого ще хвилин 30 він перебував на місці дорожньо-транспортної пригоди. Працівники поліції проводили попередні заміри, він показав на місці місце зіткнення, на якому залишилися сліди ДТП (скло фари, бамперу, фарба з його автомобіля тощо), але тільки після того, як працівник поліції поспілкувався с полковником МНС, почався повноцінний огляд місця події. На його прохання пройти освідування на встановлення стану алкогольного сп`яніння його та дійсного водія ОСОБА_5 йому було відмовлено. Згодом він відчув нестерпний біль в коліні, працівник поліції викликав швидку допомогу, яка його забрала до лікарні. Оскільки транспортний засіб не був його власністю, він не звертав увагу на шини та їх протектори, перед самим керуванням він оглядав транспортний засіб, але на колеса не звернув увагу. Він має п`ятдесят років водійського стажу та добре знає ПДР. Слідчий експеримент проводився навесні 2018 року з його участю, він розповів і показав все як відбувалось, протокол слідчого експерименту він підписував власноручно. В ДТП винен водій автомобіля Тойота, який розпочав маневр обгону, не маючи достатньої видимості зустрічної смуги, оскільки на цьому відрізку дороги у невеликий підйом та вантажівка не дозволяла водію Тойоти побачити, що автомобіль обвинуваченого вже знаходиться на головній дорозі на зустрічній смузі.

Незважаючи на невизнання обвинуваченим своєї вини, його вина у вчиненні інкримінованого йому злочину підтверджується дослідженими і перевіреними судом доказами.

Фактичними даними, що містяться у наступних джерелах доказів:

-показаннях потерпілого ОСОБА_6 , відповідно до яких 06.11.2017 року він був з ОСОБА_7 та ОСОБА_3 у відрядженні по роботі в м. Олександрії, після виконання робіт вони поїхали на автомобілі ОСОБА_3 під його керуванням на інший об`єкт в м. Знам`янка. Виїжджаючи з м. Олександрії вони наздогнали автомобіль Камаз, який рухався з ними в попутному напрямку. В машині на передньому пасажирському сидінні сидів ОСОБА_7 , потерпілий сидів на задньому сидінні з правої сторони, за ОСОБА_7 ОСОБА_3 упевнившись у відсутності машин на полосі зустрічного руху та те, що розділова смуга дозволяла обгін, почав здійснювати маневр обгону Камазу. Коли машина ОСОБА_3 порівнялась з кабіною Камазу, потерпілий почув нецензурну лайку з боку ОСОБА_3 та ОСОБА_7 та сунувшись трохи вліво побачив автомобіль Жигулі зеленого кольору, який рухався прямо на них, в зв`язку з чим і сталось зіткнення, їхню машину відкинуло на Камаз, під час чого він ліктем правої руки розбив скло в правих задніх дверцятах. Він до цього не бачив чи були інші автомобілі на смузі зустрічного руху, так як сидів на задньому сидінні. Коли автомобіль під керуванням ОСОБА_3 зупинився, останній вибіг з машини щоб відімкнути акумулятор в машині та навіть попік собі руки. Через декілька хвилин ОСОБА_3 заглянув в салон автомобіля та спитав чи все гаразд, на що він відповів, що руки у нього вже немає. Люди, які були на місці ДТП, викликали карету швидкої допомоги. З правої сторони їх машини двері заклинило і ОСОБА_7 виходив з машини через водійські двері, а його санітари витягали через задні праві двері автомобіля. Коли приїхала швидка допомога, то поліція вже була на місці. Він не приймав участі в замірах для складання схеми ДТП, покази давав пізніше. Його приблизно о 16.00 год. відвезли до районної лікарні м. Олександрії на рентген, а о 21.00 год. привезли до лікарні швидкої допомоги м. Кропивницького. 09.11.2017 року йому зробили операцію та поставили в руку пластину через отримання ним під час ДТП багатоуламкового перелому зі зміщенням уламків. В зв`язку з спричиненням йому тілесних ушкоджень він не може працювати, постійно до січня 2018 року перебував на знеболювальних, в зв`язку з переломом був зачеплений променевий нерв, тому він перебував на лікуванні в неврологічному відділенні, йому встановлена постійно третя група інвалідності. Під час приїзду поліції автомобіль Камаз від`їхав трохи від місця ДТП. Поки він перебував в лікарні обвинувачений до нього не приходив, не вибачався, коштів на лікування не надавав і на даний час не вибачився.

- показаннях свідка ОСОБА_3 , відповідно до яких вони 06.11.2017 року зранку разом з ОСОБА_8 та ОСОБА_2 , приїхали до м. Олександрії по роботі. Близько 15.00 год. закінчивши роботу виїхали на об`їзну дорогу в сторону м. Кропивницького, він був за кермом належного йому автомобіля «Toyota Саmгу». Перед його автомобілем їхав легковий автомобіль помаранчевого кольору, через деякий час легковий автомобіль пішов на обгін і він далі продовжив рух за вантажним автомобілем. Упевнившись, що попереду в напрямку зустрічного руху немає інших транспортних засобів він почав обгін вантажного автомобіля, який рухався зі швидкістю 40-50 км/год. Переривчаста лінія дорожньої розмітки дозволяла йому здійснити обгін. Коли він був посередині між основною частиною вантажівки та причепом, то побачив, що з другорядної дороги до перехрестя під`їжджає ВАЗ 2115. Він почав пригальмовувати, але коли побачив, що обвинувачений призупинився на декілька секунд, подумав, що останній надає йому перевагу в русі і продовжив обгін, але обвинувачений почав виїжджати на головну дорогу, в зв`язку з чим він максимально почав прижиматись до Камазу, щоб уникнути ДТП. Однак цього було недостатньо, щоб уникнути зіткнення. Після зіткнення з ВАЗ 2115 його автомобіль прижало до задніх коліс причепу Камазу, а потім відкринуло в сторону на перехрестя на зустрічну смугу і він зупинився. Відстань від початку обгону ним вантажівки до моменту зіткнення приблизно складала 100 метрів. Коли він починав обгін, він не бачив перехрестя, а побачив його тільки тоді, коли до перетину з ним з другорядної дороги під`їхав автомобіль ВАЗ 2115. Спитавши у своїх пасажирів чи всі здорові та отримавши стверджувальну відповідь, він вийшов з машини, через силу відчинивши дверцята, оскільки останні від удару повело та побачив, що в автомобілі ВАЗ 2115 нікого немає. Підійшовши ближче до автомобіля, він пробачив, що водій ВАЗ лежить головою і тулубом ближче до заднього сидіння. До нього підійшов невідомий йому молодий чоловік і вони разом відкривши дверцята автомобіля почали витягувати обвинуваченого, під час їх дій останній прийшов до тями і вони допомогли йому вийти з автомобіля, після чого він повернувся до свого автомобіля і ОСОБА_2 повідомив йому, що у нього зламана рука. Він зателефонував до поліції та повідомив про ДТП та про необхідність виклику швидкої медичної допомоги. ОСОБА_8 вийшов з машини через водійські двері, оскільки праву сторону заклинило від удару. Коли приїхала швидка, то ОСОБА_2 забрали до лікарні. Весь час після ДТП до приїзду швидкої ОСОБА_2 перебував в автомобілі. Після того, як швидка забрала ОСОБА_2 приїхала ще одна швидка і забрала ОСОБА_1 . Його автомобіль зіштовхнувся з автомобілем ВАЗ 2115 лівим переднім краєм, а з Камазом - задніми колесами. Камаз зупинився за 20 метрів за перехрестям. До приїзду поліції транспортні засоби знаходились в тому положенні, як і після ДТП. Він перебував на місці ДТП до кінця слідчих дій. Понятими по слідчим діям були дві особи, одну з яких зупинили працівники поліції, а інша - його безпосередній керівник ОСОБА_9 , який приїхав на місце ДТП після його телефонного дзвінка з повідомленням про ДТП. Його автомобіль після ДТП стояв в напрямку руху в м. Кропивницький, а автомобіль ВАЗ 2115 розвернуло і він стояв на перехресті на обочині в напрямку руху до м. Кропивницького. Вже після ДТП він побачив, що біля перехрестя стояв знак «Дати дорогу». Свою позовну заяву він просить залишити без розгляду, іншого позову до закінчення розгляду кримінального провадження він подавати не буде.

- показаннях свідка ОСОБА_9 , відповідно до яких він 06.11.2017 року перебував на роботі в м. Кропивницький і о 16.00 год. йому зателефонував ОСОБА_3 , та повідомив, що по дорозі з м. Олександрії до м. Кропивницький сталось ДТП, під час якого ОСОБА_2 травмував руку. В цей день за його вказівкою ОСОБА_3 , ОСОБА_2 та ОСОБА_8 поїхали у відрядження до смт. Петрове для підключення об`єкту до пожежної сигналізації та потім повинні були через м. Олександрію повертатись до м. Кропивницького. Після телефонного дзвінка ОСОБА_3 він сів до своєї машини і поїхав у бік м. Олександрії. Через півтори години приїхавши на місце ДТП він побачив ОСОБА_3 та ОСОБА_8 , а ОСОБА_2 вже забрала швидка медична допомога. На місці ДТП стояв з правої сторони на правій полосі автомобіль Камаз, зліва ззаду вантажівки стояв автомобіль ОСОБА_3 , автомобіль ВАЗ стояв з правої сторони за перехрестям на обочині в напрямку руху з м. Кропивницький до м. Олександрії. ОСОБА_3 пояснив, що під час здійснення обгону вантажівки він зіткнувся з автомобілем, який виїжджав з другорядної дороги на головну. Його та ще одну особу працівники поліції запросили в якості понятих при здійсненні замірів для внесення даних до схеми ДТП, яка складалася у його присутності та була ним підписана.

- показаннях свідка ОСОБА_10 , відповідно до яких він 06.11.2017 року в денний час доби, точного часу не пам`ятає, рухався зі швидкістю 40-50км/год по трасі Знамянка-Луганськ-Ізварино в напрямку до м. Кропивницький. Попереду нього їхав мопед і дві вантажівки, позаду нього рухалась біла Тойота, Через деякий час автомобіль Тойота на швидкості 60-70 км/год почав здійснювати обгін його автомобіля в момент коли на дорозі була переривчаста розділова лінія. Коли він подивися у дзеркало заднього виду, то побачив, що зіткнулися автомобіль Тойота та ВАЗ 2115. До даного зіткнення він не бачив автомобіль ВАЗ 2115, оскільки довжина його автопоїзду складає 18 метрів і його кабіна була вже за перехрестям від другорядної дороги з головною, він може припустити, що автомобіль ВАЗ 2115 виїжджав з другорядної дороги. На ділянці даної дороги був знак «Дати дорогу». Відстань від перехрестя до місце зіткнення була приблизно до 20 метрів. Коли після зіткнення він зупинився і вийшов з машини, то побачив, що йому о причіп вдарилась Тойота, у якої була пошкоджена ліва передня частина та вона стояла на проїжджій частині, а інша машина стояла біля обочини в напрямку до м. Олександрії і водій лежав на задньому сидінні. Він побоявся до нього підходити, оскільки подумав, що той помер, як той виходив з машини він не бачив. В автомобілі Тойота знаходився водій і два пасажири, один на передньому сидінні, а другий позаду. Через деякий час приїхала поліція і швидка, яка забрала пасажира з заднього сидіння автомобіля Тойота, а через деякий час приїхала ще одна швидка і забрала водія автомобіля ВАЗ 2115. З водіями даних автомобілів він не спілкувався, та не дочекавшись до кінця проведення огляду місця події підписав протокол та поїхав. Під час складання протоколу та проведення інших дій були два понятих;

- показаннях свідка ОСОБА_8 , відповідно до яких він в перших числах листопада 2017 року, більш точної дати не пам`ятає, приблизно о 17.00 -18.00 год. разом з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 їхав в автомобілі Тойота білого кольору по окружній дорозі з м. Олександрії в напрямку до м. Знам`янка, на вулиці вже сутеніло, за кермом був ОСОБА_3 , він сидів поруч за передньому пасажирському сидінні, ОСОБА_2 сидів на задньому сидінні. Попереду них їхав вантажний автомобіль, він в період здійснення обгону читав переписку в телефоні, за дорожньою обстановкою не слідкував, зліва було примикання другорядної дороги, дорожня розмітка дозволяла здійснити обгін, оскільки на дорозі була нанесена переривчата лінія, свідок підняв очі та побачив, що назустріч їде автомобіль ВАЗ сірого кольору, стався удар в ліву частину автомобіля Тойота, удав був сильний, Тойоту відкинуло на причіп вантажівки. Внаслідок удару спрацювала подушка безпеки, праві передні двері заклинило, він вибрався з автомобіля через передні водійські двері, ОСОБА_2 не зміг вибратися самостійно з автомобіля, його звідки доставали працівники швидкої. Обвинуваченого він побачив тільки коли його забирала швидка. На місце події приїхали працівники дорожньої поліції та чоловік у цивільному одязі, який представився слідчим. Він не був понятим під час огляду місця події, пам`ятає, що зупиняли автомобілі та просили водіїв бути понятими, через півтори години після ДТП його забрав знайомий та він поїхав додому до м. Кропивницького.

- - показаннях свідка ОСОБА_11 , відповідно до яких він близько двох років тому у вечірній час доби він їхав по трасі Знам`янка-Ліганськ-Ізварино в сторону м. Олександрії. В цей час на дорозі стояло три транспортні засоби, а саме, фура та два легкові автомобілі, які були учасниками дорожньо-транспортної пригоди. На передній частині легкових автомобілів були механічні пошкодження. За проханням працівників поліції він разом з іншим понятим допомагав вимірювати гальмівний шлях, а також вимірювали напрямок руху фури, а саме чи рухалась остання в межах своєї полоси. Транспортні засоби розташовані були на зустрічній полосі руху, якщо рухатись з м. Олександрії в напрямку м. Кропивницького. Після проведення огляду місця події слідчим було оголошено протокол огляду місця події, будь-яких зауважень в них не було, після чого вони підписали протокол. Водіїв легкових транспортних засобів на місця події не було, були лише транспортні засоби.

- протоколі огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 06.11.2017 року із схемою та фототаблицями, відповідно до якого місце ДТП розташоване в м. Олександрії, вул.. Знам`янська, погодні умови: похмуро, без опадів, вид події: зіткнення транспортних засобів, місцем ДТП є перехрестя вул. Знам`янська м. Олександрія, елементи вулиці, дороги: нерегульоване перехрестя, покриття: асфальтобетон, сухе, чисте, без пошкоджень, дорожнє покриття шириною 5,95 м, призначене для руху в двох напрямках, дорожня розмітка: 1.5 – згідно схеми ДТП №8, 1.7 – згідно схеми ДТП №9, 1.6 – згідно схеми ДТП №10, 1.1 – згідно схеми ДТП №11, рух на ділянці не регулюється, дорожні знаки: 2.1 «Дати дорогу» - згідно схеми ДТП №6, 2.3 «Головна дорога» - згідно схеми ДТП №7, умови освітлення: світла пора доби, природне освітлення, об`єкти, які обмежують оглядовість відсутні, сліди, що свідчать про переміщення об`єктів відсутні, локалізація пошкоджень на транспортному засобі автомобілі ВАЗ 2115, номерний знак НОМЕР_1 – деформовані капот, ліве переднє крило, дах, радіатор, розбито лобове скло, переднє ліве колесо, на транспортному засобі автомобілі Тойота Кемрі, номерний знак НОМЕР_3 – деформовані капот, переднє ліве колесо, переднє ліве крило, переднє та заднє праві дверцята, на транспортному засобі автомобілі МАН, номерний знак НОМЕР_4 , НОМЕР_5 притертості на задньому лівому колесі причепа, сліди ковзання транспортного засобу на проїзній частині дороги згідно схеми ДТП №5, в місці зіткнення транспортного засобу, згідно схеми ДТП №4;

- протоколі проведення слідчого експерименту від 24.03.2018 року зі схемою та фототаблицями, проведеного з участю свідка ОСОБА_3 , у присутності понятих ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , відповідно до якого ОСОБА_3 розповів, що 06.11.2017 року він, керуючи автомобілем Тайота Кемрі, реєстраційний номерний знак НОМЕР_3 , рухався з м. Олександрії в м. Кропивницький по вул. Знам`янська, яка в подальшому переходила в автодорогу Знамянка-Луганськ-Ізварино. Під`їжджаючи до кафе «Цезар» побачив, що попереду нього рухається автомобіль Камаз з причепом, який він вирішив обігнати. Оскільки зустрічного транспорту не було, дорожня розмітка була переривчаста, і дозволяла обгін, ОСОБА_3 збільшив швидкість до 60-65 км/год та почав виконувати обгін на відстані 121.0 м від прилеглої (другорядної) зліва дороги. Коли керований ним автомобіль порівнявся з автопоїздом, зліва, з прилеглої дороги, назустріч виїхав автомобіль ВАЗ 2115 з яким і сталося зіткнення. Автомобіль Тойота, під керуванням ОСОБА_3 , знаходився від перехрестя з другорядною дорогою на відстані 47.0 м. Дорожнього знаку, який вказував би на наявність прилягання другорядної дороги не встановлено по ходу його руху, навпаки було встановлено знак «Головна дорога»;

- протоколі проведення слідчого експерименту від 17.04.2018 року зі схемою та фототаблицями, проведеного з участю свідка ОСОБА_3 , у присутності понятих ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , відповідно до якого ОСОБА_3 розповів обставини вчинення ДТП і показав на місці ДТП розташування його автомобіля та автомобілів інших учасників дорожньо-транспортної пригоди під час зіткнення та напрямки руху автомобілів. Під час проведення експерименту були зроблені відповідні технічні виміри;

- протоколі проведення слідчого експерименту від 17.04.2018 року зі схемою та фототаблицями, проведеного з участю ОСОБА_1 , у присутності понятих ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , під час якого ОСОБА_1 пояснив, що 06.11.2017 року керуючи автомобілем ВАЗ 21150, реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 рухався по вулиці без назви в напрямку перехрестя з вулицею Знам`янська в м. Олександрії. Під`їхавши до перехрестя з вул. Знамянська зупинився на вимогу дорожнього знаку «Дати дорогу», після чого подивившись в лівий бік не побачив транспортних засобів, які б рухались по головній дорозі, а з правого боку рухався вантажний автомобіль, який рухався з м. Олександрії в сторону м. Знам`янка по своїй правій смузі руху та перебував на відстані приблизно 30-40 метрів від його автомобіля. За даним автомобілем рухався автомобіль Тойота Кемрі та на той час жодного маневру не здійснював. ОСОБА_1 виїхав на перехрестя, повертаючи при цьому вправо, та продовжив напрямок свого руху в напрямку м. Олександрії. В цей час водій автомобіля Тойота Кемрі розпочав здійснювати обгін вантажівки, виїхавши на смугу керованого ним автомобіля та здійснив зіткнення з ним. Під час проведення експерименту були зроблені відповідні технічні виміри;

- висновку експерта № 91 від 25.04.2018 року, відповідно до якого у ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , згідно наданих медичних документів мало місце тілесне ушкодження у вигляді закритого багатоуламкового перелому нижньої третини правої плечової кістки зі зміщенням, який утворився від дії тупого (их) предмету (ів) у строк, що не суперечить даті ймовірного утворення зазначеній у описовій частині постанови про призначення даної експертизи, тобто 06.11.2017 року, відноситься до категорії середнього ступеню тяжкості, як такий, що спричинив тривалий розлад здоров`я більше як на 3 тижні та не супроводжувалися загрозливими для життя явищами, пп. 2.2.1, 2.2.2 Правил судово-медичного визначення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень, затверджених Наказом МОЗ України «Про розвиток та вдосконалення судово-медичної служби України» від 17 січня 1995 року №6. Нейропатія променевого нерву, яка має місце у потерпілого ОСОБА_2 та викликала порушення функції правої кисті у прямому причинно-наслідковому зв`язку з вказаними тілесними ушкодженнями не перебуває, на що вказують: повна відсутність скарг зі сторони потерпілого ОСОБА_2 та відсутність фіксації в наданих медичних документах об`єктивних даних про порушення функції правої руки до моменту операції відкритої репозиції, металоостеосинтезу правого плеча, проведеної 09.11.2017 року, поява скарг зі сторони потерпілого та об`єктивних даних порушення функцій та чутливості правої кисті безпосередньо після зазначеного оперативного втручання. Таким чином, наслідки у вигляді нейропатії правого променевого нерву та порушення функцій правої кисті обумовлені не власне характером тілесного ушкодження – закритого багатоуламкового перелому правої плечової кістки у нижній третині зі зміщення, а іншими обставинами та згідно п. 4.7 вище зазначених Правил не можуть бути враховані при оцінці ступеню тяжкості вказаного перелому. Тілесне ушкодження у вигляді закритого перелому правої плечової кістки утворилося від дії тупого (их) предмету (ів) або об такий (такі), якими могли бути виступаючі деталі салону автомобіля, що могло мати місце при дорожньо-транспортній пригоді та травмі всередині автомобілю, в тому числі й у пасажира легкового автомобіля, який сидів на задньому сидінні справа;

- висновку експерта за результатами проведення судової інженерно-транспортної (автотехнічної) експертизи №1436/17-27 від 15.01.2018 року з фототаблицями, відповідно до якого на момент експертного огляду автомобіля ВАЗ 21150, реєстраційний номер НОМЕР_1 , ходова частина, рульове керування, гальмівна система перебувало в технічно несправному стані. Вказані ушкодження ходової частини, рульового керування, гальмівної системи стались в результаті ДТП. Гальмівна система, рульове керування та ходова частина представленого на експертизу автомобіля ВАЗ – 21150, реєстраційний номер НОМЕР_1 , до моменту ДТП знаходилися в технічно працездатному стані і не мали ознак наявності несправностей, які ведуть чи обумовлюють виникнення втрати цим автомобілем його поперечної стійкості і раптовому для його водія уводу убік від смуги руху, яка обирається їм (водієм), чи позбавленню цього водія можливості зниження швидкості автомобіля аж до його повної зупинки за допомогою робочого гальма з відомою водію ефективністю. Однак при цьому мається невідповідність ходової частини, невідповідність полягала в встановленому на задню вісь шин різних моделей з різним малюнком протектора, що в відповідності до вимог п. 31.4 та п. 31.4.5 (г) Правил дорожнього руху України забороняло експлуатацію транспортного засобу. Комплектація коліс задньої вісі шинами різних моделей об`єктивно проявлялася водію під час огляду транспортного засобу перед початком експлуатації (зовнішній огляд транспортного засобу передбачено переліком обов`язкового щоденного обслуговування), та вказану невідповідність водій міг виявити своєчасно і в відповідності до вимог Правил дорожнього руху припинити експлуатацію транспортного засобу до її усунення. Виявлена технічна (невідповідність вимогам ПДР України) ходової частини, тобто встановлені на одну вісь (задню) шин різних моделей могло сприяти уводу автомобіля від смуги, яка обирається водієм (можливий занос) під час руху або гальмуванні автомобіля по проїзній частині, що характеризується низьким коефіцієнтом зчеплення шин з дорожнім покриттям (наприклад в умовах ожеледиці або по мокрій проїзній частині, на який мається шар води), на рух по сухому покритті комплектація коліс різними шинами з різним малюнком протектора не впливає;

- висновку експерта за результатами проведення судової інженерно-транспортної (автотехнічної) експертизи №1435/17-27 від 11.12.2017 року з фото таблицями та схемами, відповідно до якого на момент експертного огляду автомобіля Tоyota Camry, ходова частина, рульове керування, гальмівна система перебувало в технічно несправному стані. Вказані ушкодження ходової частини, рульового керування, гальмівної системи стались в результаті ДТП. Гальмівна система, рульове керування та ходова частина представленого для експертного дослідження автомобіля Tоyota Camry, реєстраційний номер НОМЕР_3 , на момент настання розглянутої події (до моменту ДТП) знаходилися в працездатному стані і не мали ознак наявності несправностей, які ведуть до виникнення втрати цим автомобілем його поперечної стійкості і раптового для водія уводу вбік від смуги руху, яка обирається їм (водієм), чи обумовлює позбавленню цього водія можливості зниження швидкості автомобіля аж до його повної зупинки за допомогою робочого гальма з відомою водію;

- висновку експерта за результатами проведення судової інженерно-транспортної (транспортно-трасологічної) експертизи №1437/17-27 від 16.01.2018 року з фототаблицями та схемами, відповідно до якого в умовах розглянутої події автомобіль ВАЗ – 21150, реєстраційний номер НОМЕР_1 своєю лівою передньою частиною контактував з лівою кутовою частиною автомобіля Tоyota Camry, реєстраційний номер НОМЕР_3 . В момент первинного входу в контакт кут між подовжніми осями автомобіля Tоyota Camry, реєстраційний номер НОМЕР_3 та автомобіля ВАЗ – 21150, реєстраційний номер НОМЕР_1 , складав близько 170°±5°, відлічуваний від лінії подовжньої осі автомобіля Tоyota Camry, реєстраційний номер НОМЕР_3 проти ходу годинникової стрілки до перетинання з лінією подовжньої осі автомобіля ВАЗ -21150, реєстраційний номер НОМЕР_1 ;

- висновку експерта за результатами проведення судової інженерно-транспортної експертизи №1634/1635/18-27 від 25.04.2018 року, відповідно до якого місце зіткнення автомобілів Tоyota Camry та ВАЗ 21150 в умовах даної події було розташовано безпосередньо в місці початку описаного вище сліду (подряпини), в місці, що при огляді місця події було визначене слідчим, як місце зіткнення транспортних засобів, яке позначене позицією 4 на схемі ДТП, на відстані 0,9 м від лінії дорожньої розмітки, що позначає лівий край проїзної частини (щодо руху а/м Tоyota Camry) та на відстані 10,7 м до ближнього краю перехрестя вулиці без назви із вулицею Знам`янська. Покази водія автомобіля ВАЗ 21150 ОСОБА_1 в частині того, що місце зіткнення транспортних засобів знаходилось на відстані 0,5 м від початку асфальтобетонного покриття на місці нанесення дорожньої розмітки 1.1 ПДР України, яка позначає край проїзної частини та на відстані 28 м до ближнього краю перехрестя вулиці без назви із вулицею Знам`янська, - є технічно необґрунтованими. В описаній вище дорожній обстановці водію автомобіля Tоyota Camry при виявленні тієї обстановки, що на його смугу руху (зустрічна смуга де він рухався при виконанні обгону) здійснюючи маневр вправо починає виїжджати автомобіль ВАЗ 21150, регламентовано відповідно до вимог п. 1.10 ПДР: визначити дану ситуацію, як небезпечну для подальшого руху, у зв`язку з чим, відповідно до вимог п. 12.3 ПДР одразу ужити заходів до екстреного гальмування керованого ним транспортного засобу (згідно показів водія ОСОБА_18 ним було застосовано гальмування). Не будучи заздалегідь проінформованим про наявність попереду перехрестя, здійснення обгону водієм автомобіля Tоyota Camry вантажівки не може оцінюватись експертом, як невідповідність дій автомобіля Tоyota Camry вимогам п. 14.6 (а) ПДР. В розглянутій дорожній обстановці дії водія автомобіля ВАЗ 21150 ОСОБА_1 , спрямовані на забезпечення безпеки і можливість запобігання ДТП регламентувалися вимогами дорожнього знака 2.1 ПДР «Дати дорогу» і п.п. 10.1 та 16.11 ПДР. В розглянутій дорожній обстановці дії водія автомобіля Tоyota Camry при своєчасному виконанні вимог п. 12.3 ПДР (застосувавши екстрене гальмування з моменту виникнення небезпеки для руху) не мав технічної можливості зупинити керований ним автомобіль до місця зіткнення і не мав можливості уникнути зіткнення з автомобілем ВАЗ 21150. При умові виконання вимог дорожнього знаку 2.1 ПДР «Дати дорогу» та вимог п. 10.1 та 16.11 ПДР, водій а/м НОМЕР_6 ОСОБА_1 мав технічну можливість уникнути створення умов, що привели до зіткнення з автомобілем Tоyota Camry. В розглянутій дорожній обстановці в причинному зв`язку з фактом зіткнення транспортних засобів знаходяться невідповідні вимогам дорожнього знаку 2.1 «Дати дорогу» та п.п. 10.1 і 16.11 ПДР дії водія автомобіля ВАЗ 21150 ОСОБА_1 ..

З акту судово-медичного дослідження (обстеження) №4008 від 13.11.2017 року вбачається, що на основі результатів проведеного судово-медичного дослідження, проведеного на підставі направлення від 06.11.2017 року, в крові ОСОБА_3 не виявлені метиловий, етиловий, ізопропіловий, пропіловий, ізобутиловий, бутиловий та ізоаміловий спирти.

Також судом було досліджено: витяг з ЄРДР від 07.11.2017 року № 12017120070003282, заява про визнання потерпілим від 23.01.2018 року, постанова про визнання та долучення до кримінального провадження речових доказів від 17.11.2017 року, розписка ОСОБА_3 від 17.11.2017 року, постанова про передачу речового доказу на зберігання від 17.04.2018 року, розписка ОСОБА_1 від 17.04.2018 року, повідомлення про підозру від 04.05.2018 року постанова про залучення захисника від 23.05.2018 року, протокол про надання доступу до матеріалів досудового розслідування від 25.05.2018 року, протокол про надання доступу до матеріалів досудового розслідування від 30.05.2018 року, повідомлення сторони захисту від 30.05.2018 року в порядку ст.290 КПК України.

Суд зазначає, що досліджені судом докази є належними та допустимими, оскільки прямо підтверджують існування обставин, які підлягають доказуванню та мають значення для даного кримінального провадження, отримані у порядку, передбаченому КПК України, показання потерпілого та свідків є логічними, послідовними, узгоджуються між собою та з іншими доказами, дослідженим судом.

При вирішенні питання про винуватість обвинуваченого у вчиненні інкримінованого йому злочину суд виходить із практики Європейського суду з прав людини, зокрема з правової позиції, викладеної у п. 43 рішення ЄСПЛ від 14 лютого 2008 року у справі «Кобець проти України» (Заява N 16437/04), відповідно до якої при оцінці доказів Суд керується критерієм доведення "поза розумним сумнівом", яке повинно випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою.

Таким чином, оцінюючи у сукупності всі досліджені докази з точки зору їх належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку, суд вважає, що вина обвинуваченого у вчиненні інкримінованого злочину доведена поза розумним сумнівом та його дії слід кваліфікувати за ч. 1 ст.286 КК України за ознаками порушення правил безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження,

Наданий як доказ винуватості обвинуваченого у вчиненні інкримінованого злочину рапорт помічника чергового Олександрійського ВП ГУНП в Кіровоградській обл. Пірки Д.А. від 06.11.2017 року про те, що 06.11.2017 року о 15-53 год. надійшло повідомлення від ОСОБА_3 про те, що по вул.. Знамянська, 155 трапилось ДТП з травмованим, суд визнає недопустимим доказом, оскільки рапорт є внутрішнім документом, яким працівник поліції повідомляє начальника про певну подію та не є процесуальним джерелом доказів в розумінні вимог КПК України, зокрема, ст.84 КПК України.

Рапорт заступника начальника відділу розслідування злочинів у сфері транспорту СУ ГУНП в Кіровоградській області майора поліції О.В. Шептенко від 04.05.2018 року про те, що 04.05.2018 року о 17.20 год. ОСОБА_1 було вручено копію повідомлення про підозру у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України з відеозаписом, рапорт заступника начальника відділу розслідування злочинів у сфері транспорту СУ ГУНП в Кіровоградській області майора поліції О.В. Шептенко про те, що ОСОБА_1 за викликом на 11.05.2018 року для проведення слідчих дій не прибув, пославшись на стан здоров`я, суд визнає неналежними доказами, оскільки вони прямо чи непрямо не підтверджують існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, та інших обставин, які мають значення для кримінального провадження, а також достовірність чи недостовірність, можливість чи неможливість використання інших доказів.

Також за клопотанням сторони захисту були допитані свідки ОСОБА_19 та ОСОБА_4 .

Свідок ОСОБА_19 в судовому засіданні надала показання, відповідно до яких на початку листопада 2017 року батько попросив її відвезти його на СТО. Приїхавши на вказане місце батько сів за кермо ВАЗ 21150, а вона поїхала позаду в автомобілі ВАЗ 2101. Виїжджаючи на трасу батько включив правий покажчик повороту, транспортних засобів на той час на його смузі руху не було, він виїхав на дорогу, проїхавши близько 50 м, на зустрічній смузі руху їхала фура, та раптом з-за неї різко виїхав автомобіль Тойота, в результаті чого відбулося зіткнення в автомобілем її батька. Від удару автомобіль батька розвернуло і машина стала передньої частиною до її транспортного засобу. Вона вискочила з машини побачила, що батько лежить в салоні свого транспортного засобу, потім батько почав виходити з машини. Повернувши голову в бік іншого автомобіля вона помітила як з пасажирського сидіння виходить незнайомий їй чоловік і пересідає на місце водія, а водій навпаки пересів на пасажирське сидіння. Після чого приїхали працівники поліції та швидка допомога. При ній працівниками поліції освідування на стан алкогольного сп`яніння водіїв не проводилось. Батька та потерпілого забрала швидка допомога.

Свідок ОСОБА_4 в судовому засіданні надав показання, відповідно до яких в першій половині листопада 2017 року він був в туберкульозному диспансері, після прийму вийшов на трасу і йшов в бік міста, на дорозі помітив зі сторони мікрорайону Перемога на дорогу повертає автомобіль ВАЗ. Перебуваючи на відстані близько 70-100 м від перехрестя поряд з ним проїжджала фура, а позаду неї іномарка, яка почала здійснювати обгін і зіштовхнулась з автомобілем ВАЗ. Від нього до дорожньо-транспортної пригоди було близько 50 м. В результаті зіткнення ВАЗ 2115 відкинуло в інший бік дороги, розвернуло в протилежний бік, після розвороту автомобіль знаходився близько 15 м до перехрестя. Транспортний засіб Тойота після зіткнення пролетів ще близько 30-40 м. Після цього він підійшов до водія ВАЗ, водійські двері були заблоковані, він відчинив задні двері та допоміг встати водієві. Потім вирішити піти допомогти водіям іномарки, але останні вже виходили з транспортного засобу, Один з них виліз з машини і сів на заднє видіння. На місці події він був близько години. Потім приїхала швидка допомога забрала постраждалих до лікарні. Працівники поліції приїхали в цивільному одязі. В його присутності ніхто нічого не заміряв, нікого не опитував та нікого не зупиняли.

Суд критично ставиться до показань свідків ОСОБА_20 та ОСОБА_4 щодо обставин ДТП, зокрема, місця розташування автомобілів, місця зіткнення тощо, оскільки вони спростовуються сукупністю всіх інших досліджених доказів, зокрема висновками експертів та є неспроможними з технічної точки зору.

Доводи обвинуваченого та захисника про те, що водій автомобіля «Toyota Саmгу», першим допустив порушення Правил дорожнього руху, а саме, не виконав вимоги ПДР щодо правил обгону, не пересвідчився, що зустрічна смуга руху вільна, оскільки вантажівка, що рухалась попереду, обмежувала видимість, в зв`язку з чим, на думку сторони захисту, обвинуваченого не зміг уникнути зіткнення, суд оцінює критично з огляду на наступне.

Як випливає із правового висновку, викладеного у постанові ВСУ від 5 листопада 2015 року по справі №5-218кс15, у випадку дорожньо-транспортної події за участю декількох водіїв для вирішення питання про наявність чи відсутність в їх діях складу кримінального правопорушення, передбаченого відповідними частинами статті 286 КК, необхідно встановити причинний зв`язок між діянням (порушенням правил безпеки дорожнього руху) кожного з них та наслідками, що настали; дослідити характер та черговість порушень, які вчинив кожен із водіїв; хто з них створив небезпечну дорожню обстановку (аварійну ситуацію); тобто з`ясувати ступінь участі кожного з них у спричиненні злочинного наслідку. При цьому виключається кримінальна відповідальність водія, який порушив правила дорожнього руху вимушено, через створення аварійної ситуації іншим водієм.

Під час судового розгляду судом встановлено, що обвинувачений проігнорував наявність по напрямку свого руху дорожнього знаку 2.1 ПДР України «Дати дорогу», проявив власну необережність та недбалість до елементарних вимог забезпечення безпеки дорожнього руху, чим грубо порушив вимоги п.п. 2.3 «б» і «д» ПДР. Крім того, проявив неуважність та не впевнився в безпеці свого руху через перехрестя, тим самим порушив вимоги п.п. 10.1, 16.11 ПДР, виїхавши на перехрестя, не надав переваги у русі автомобілю «Toyota Саmгу» під керуванням ОСОБА_3 , який рухався по головній дорозі праворуч щодо напрямку руху ОСОБА_1 та здійснював обгін вантажного автомобіля, що рухався в попутному напрямку, та мав перевагу в русі, у результаті чого відбулось зіткнення вказаних транспортних засобів. Зазначені дії обвинуваченого знаходяться у прямому причинному зв`язку з виникненням ДТП. Вказані висновки суду підтверджуються висновком експерта № 1634/1635/18-27 від 25.04.2018 року, відповідно до якого причиною ДТП стало порушення Правил дорожнього руху обвинуваченим та причинно-наслідковим зв`язком між невідповідністю дій обвинуваченого та наслідками ДТП, вихідними даними для якої був, зокрема, протокол проведення слідчого експерименту за участю водія автомобілю «Toyota Саmгу» ОСОБА_3 та обвинуваченого, в яких на схемі відображались автомобілі та місце їх розташування. Отже, аналіз сукупності доказів по кримінальному провадженню та обставин даної ДТП дозволяє зробити висновок про відсутність прямого причинного зв`язку між діями пводія автомобіля «Toyota Саmгу» та виникненням ДТП.

Крім того, суд не приймає до уваги показання обвинуваченого та свідків ОСОБА_19 та ОСОБА_4 про відстань від перехрестя до місц зіткнення, оскільки вони є технічно неспроможними, не узгоджуються між собою та спростовуються дослідженими доказами, зокрема, висновком експерта №1634/1635/18-27 від 25.04.2018 року, відповідно до якого, покази водія автомобіля ВАЗ 21150 ОСОБА_1 в частині того, що місце зіткнення транспортних засобів знаходилось на відстані 0,5 м від початку асфальтобетонного покриття на місці нанесення дорожньої розмітки 1.1 ПДР України, яка позначає край проїзної частини та на відстані 28 м до ближнього краю перехрестя вулиці без назви із вулицею Знам`янська, - є технічно необґрунтованими, протоколом огляду місця події з фото таблицями та схемою ДТП, протоколом слідчого експеримента з участю ОСОБА_18 зі схемою до протоколу.

Твердження обвинуваченого, що за кермом автомобіля «Toyota Саmгу» знаходився іншій чоловік, а не ОСОБА_3 за відсутності належних та допустимих доказів, суд не приймає до уваги, крім того, той факт, що саме ОСОБА_3 був за кермом, підтверджуються дослідженими судом доказами, в тому числі показаннями свідків ОСОБА_8 , потерпілого, самого водія автомобіля «Toyota Саmгу», які показали, що ОСОБА_7 , який сидів на передньому пасажирському сидіння, виходив через водійські двері, оскільки праві двері були заблоковані, наявністю протоколу слідчого експерименту, проведеного з участю ОСОБА_3 як водія автомобіля «Toyota Саmгу».

Відповідно до пунктів 20,21 Постанови Пленуму Верховного суду України №14 від 23 грудня 2005 року «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації і транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» при призначенні покарання за ст. 286 КК України суди мають ураховувати не тільки наслідки, що настали, а й характер та мотиви допущених особою порушень правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту, її ставлення до цих порушень та поведінку після вчинення злочину, вину інших причетних до нього осіб (пішоходів, водіїв, працівників, відповідальних за технічний стан і правильну експлуатацію останніх, тощо), а також обставини, які пом`якшують і обтяжують покарання, та особу винного. У кожному випадку призначення покарання за частинами 1 та 2 ст. 286 КК України необхідно обговорювати питання про доцільність застосування до винного додаткового покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами або обіймати посади, пов`язані з відповідальністю за технічний стан чи експлуатацію транспортних засобів, відповідно.

Призначаючи ОСОБА_1 покарання, суд у відповідності до вимог ст. 65 КК України враховує ступінь тяжкості скоєного злочину, дані про особу обвинуваченого, обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Обвинуваченим вчинений необережний злочин, який відповідно до ст. 12 КК України належить до нетяжкого злочину. Обвинувачений раніше не судимий, є пенсіонером, на обліку у психоневрологічному та наркологічному диспансері не перебуває, за місцем проживання характеризується позитивно, з досудової доповіді вбачається, що ризик вчинення повторного кримінального правопорушення та ризик небезпеки для суспільства, в тому числі для окремих осіб, оцінюється як низький, а отже існує ймовірність виправлення обвинуваченого без ізоляції від суспільства, проте суд враховує, що оцінка ризиків здійснювалася, враховуючи, зокрема, той факт, що обвинувачений щиро каявся у скоєнні злочині.

Обставин, що пом`якшують покарання, судом не встановлено.

Обставин, що обтяжують покарання, судом не встановлено.

Щодо призначення міри покарання суд враховує приписи ч.2 ст.4 КК України, відповідно до яких кримінальна протиправність і караність, а також інші кримінально-правові наслідки діяння визначаються законом про кримінальну відповідальність, що діяв на час вчинення цього діяння, та ч.2 ст.5 КК України, відповідно до яких закон про кримінальну відповідальність, що встановлює кримінальну протиправність діяння, посилює кримінальну відповідальність або іншим чином погіршує становище особи, не має зворотної дії в часі.

Виходячи із зазначених обставин, відношення обвинуваченого до скоєного, який вину визнав, даних про його особу, враховуючи його вік та стан здоров`я, з урахуванням досудової доповіді, суд вважає за можливе призначити обвинуваченому покарання у вигляді штрафу відповідно до санкції статті в редакції, яка діяла на час вчинення злочину, а саме, в розмірі трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 5100 грн. 00 коп., яке на думку суду, з урахуванням положень ч. 2 ст. 50 КК України є необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого і попередження нових злочинів.

Приймаючи до уваги, що ОСОБА_1 притягується до кримінальної відповідальності за скоєння необережного кримінального правопорушення, пов`язаного з експлуатацією транспортного засобу, даних про систематичне порушення Правил дорожнього руху в суду немає, суд вважає за можливим не застосовувати до обвинуваченого додаткове покарання в вигляді позбавлення права керування транспортними засобами.

У кримінальному провадженні прокурором відділу прокуратури Кіровоградської області в інтересах держави в особі Комунального закладу «Кіровоградська міська лікарня швидкої медичної допомоги» пред`явлений цивільний позов до обвинуваченого про відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілого від злочину в розмірі 9469 гривень 18 коп., обвинувачений позов не визнав в повному обсязі.

Дослідивши матеріали, якими обґрунтовується цивільний позов, на основі всебічного, повного й об`єктивного дослідження обставин справи, з`ясувавши характер і розмір матеріальної шкоди, заподіяної злочином, суд приходить до наступного висновку.

Згідно з довідкою Комунального закладу «Кіровоградська міська лікарня швидкої медичної допомоги» вартість витрат на лікування потерпілого ОСОБА_2 за період з 06.11.2017 по 20.11.2017 склала 9469 (дев`ять тисяч чотириста шістдесят дев`ять) гривень 18 коп. Відповідно до ст. 1206 ЦК України особа, яка вчинила злочин, зобов`язана відшкодувати витрати закладові охорони здоров`я на лікування потерпілого від цього злочину. Якщо лікування проводилося закладом охорони здоров`я, що є у державній власності, у власності Автономної Республіки Крим або територіальної громади, кошти на відшкодування витрат на лікування зараховуються до відповідного бюджету.

За таких обставин, суд вважає цивільний позов прокуратури Кіровоградської області в інтересах держави в особі Комунального закладу «Кіровоградська міська лікарня швидкої медичної допомоги» обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.

У кримінальному провадженні цивільним позивачем ОСОБА_3 заявлений цивільний позов до ОСОБА_1 про стягнення матеріальної шкоди в розмірі 82743,78грн. та моральної шкоди в розмірі 30000грн..

22 жовтня 2019 року цивільним позивачем ОСОБА_3 було подано заяву про залишення позову без розгляду. Керуючись принципом диспозитивності, суд задовольняє заяву та залишає цивільний позов цивільного позивача ОСОБА_3 без розгляду.

Суд наголошує, що спір між обвинуваченим і цивільним позивачем ОСОБА_3 щодо відшкодування матеріальної і моральної шкоди може бути вирішений у порядку цивільного судочинства.

У кримінальному провадженні потерпілим ОСОБА_2 заявлений цивільний позов до Моторного (транспортного) страхового бюро України про стягнення шкоди пов`язаної з втратою працездатності в сумі 34800,00грн. та моральної шкоди в сумі 1920грн. та до ОСОБА_1 про стягнення моральної шкоди в сумі 98080,00 гривень. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що внаслідок ДТП потерпілий отримав тілесні ушкодження середньої тяжкості, які полягають в переломі нижньої третини правої плечової кістки зі зміщенням. В результаті ушкодження здоров`я йому було встановлено 55% втрати професійної працездатності та третю групу інвалідності. Через те, що відповідальність обвинуваченого за шкоду заподіяну під час ДТП не застрахована та враховуючи положення статей 3, 22, 41 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», правову позицію Великої Палати Верховного Суду, викладену в рішенні від 4 липня 2018 року в справі №755/18006/15-ц, цивільно-правову відповідальність за заподіяну ОСОБА_1 шкоду має нести МТСБУ. Також в результаті ДТП та отриманих тілесних ушкоджень потерпілому заподіяно моральну шкоду, яку він оцінює в 100 000 грн. яка виразилася в тривалому лікуванні, відчутті фізичного болю і страждань, у потерпілого майже повністю втрачена функція правої руки, через що потерпілий відчуває постійні незручності та потребує сторонньої допомоги, порушений звичайний спосіб життя, що негативно впливає на особисте життя та соціальні зв`язки. Оскільки ст. 26-1 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» відшкодування моральної шкоди передбачено в розмірі 5% від страхової виплати за шкоду, заподіяну здоров`ю, Моторне (транспортне) страхове бюро України має сплатити йому 1920,00 грн., решту - 98080,00 грн. на підставі ст. 23 ЦК України повинен сплатити ОСОБА_1 .

Обвинувачений цивільний позов не визнав. Цивільний відповідач – Моторне (транспортне) страхове бюро України будь-яких клопотань, заяв, відзиву не подав.

Щодо стягнення з Моторного (транспортного) страхового бюро України матеріальної шкоди, суд зазначає наступне.

Відповідно до підпункту «а» п.41.1 ст.41 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» МТСБУ за рахунок коштів фонду захисту потерпілих відшкодовує шкоду на умовах, визначених цим Законом, у разі її заподіяння, зокрема, транспортним засобом, власник якого не застрахував свою цивільно-правову відповідальність. З досліджених документів вбачається, що власник автомобіля цивільно-правову відповідальність не застрахував.

До сфери обов`язкового страхування належить цивільно-правова відповідальність власників наземних транспортних засобів згідно зі спеціальним Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» . Об`єктом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов`язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров`ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу (стаття 5 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»). Згідно зі статтею 6 зазначеного Закону страховим випадком є ДТП, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров`ю та/або майну потерпілого. За змістом ст.ст. 9, 22-31, 35, 36 зазначеного Закону настання страхового випадку (скоєння ДТП) є підставою для здійснення страховиком виплати страхового відшкодування потерпілому відповідно до умов договору страхування та в межах страхової суми. За п.22.1 ст.22 зазначеного Закону у разі настання події, яка є підставою для проведення регламентної виплати, МТСБУ у межах страхових сум, що були чинними на день настання такої події, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Відповідно до ст.23-1 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» шкодою, заподіяною життю та здоров`ю потерпілого внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, є, зокрема, шкода , пов`язана із стійкою втратою працездатності потерпілим.

З довідки серії 12 ААА №011684, виданої Кіровоградським обласним бюро медико-соціальної експертизи від 05.06.2018 року, вбачається, що ОСОБА_2 встановлено 55 відсотків втрати професійної працездатності з 05.06.2018 року та встановлена третя група інвалідності. Також потерпілим надана довідка про доходи за період з 24.10.2017 року по 15.08.2018 року.

Відповідно до ст. 26 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» шкода, пов`язана із стійкою втратою працездатності потерпілим внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, відшкодовується у розмірах, визначених відповідно до Цивільного кодексу України. Мінімальний розмір страхового відшкодування (регламентної виплати) за шкоду, пов`язану із стійкою втратою працездатності потерпілим внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, становить: у разі встановлення III групи інвалідності - 12 мінімальних заробітних плат у місячному розмірі, встановлених законом на дату настання страхового випадку

Станом на 06.11.2017 року (дата настання страхового випадку) розмір мінімальної заробітної плати відповідно до ст.8 Закону України «Про Державний бюджет на 2017 рік» становив 3200 грн. Враховуючи викладене з МТСБУ на користь потерпілого підлягає стягненню 38400 грн. (3200 грн. х 12) за шкоду, пов`язану із стійкою втратою працездатності потерпілим внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.

Щодо стягнення з Моторного (транспортного) страхового бюро України моральної шкоди, суд зазначає, що за змістом ст.26-1 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховиком (у випадках, передбачених підпунктами "г" і "ґ" пункту 41.1 та підпунктом "в" пункту 41.2 статті 41 цього Закону, - МТСБУ) відшкодовується потерпілому - фізичній особі, який зазнав ушкодження здоров`я під час дорожньо-транспортної пригоди, моральна шкода у розмірі 5 відсотків страхової виплати за шкоду, заподіяну здоров`ю, тому позовні вимоги в частині стягнення с МТБСУ моральної шкоди в розмірі 1920 грн. підлягають задоволенню, враховуючи розмір стягнутою страхової виплати за шкоду, пов`язану із стійкою втратою працездатності потерпілим внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.

Щодо стягнення з обвинуваченого моральної шкоди суд зазначає наступне.

За приписами ст.23 ЦК України моральна шкода полягає, зокрема, у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я. Статтями 1167 та 1168 ЦК України встановлено, що моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті. Моральна шкода, завдана каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, може бути відшкодована одноразово або шляхом здійснення щомісячних платежів.

Відповідно до п.3 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» № 4 від 31.03.1995 року під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема, у порушенні нормальних життєвих зв`язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків. В пункті 9 цієї Постанови зазначено, що розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану тощо. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

Судом враховано, що внаслідок вчинення кримінального правопорушення потерпілому були завдані тілесні ушкодження середнього ступеню тяжкості, він отримував довготривале лікування, отримав третю групу інвалідності та стійку втрату працездатності, в зв`язку чим потерпілий вимушений був звільнитися з роботи через стан здоров`я. При визначенні розміру моральної шкоди суд приймає до уваги характер правопорушення, ступінь фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілої, позбавлення можливості їх реалізації та втрати працездатності, що призвело до його інвалідності, тяжкість вимушених змін у йог життєвих відносинах, часу і зусиль, необхідних для відновлення попереднього фізичного стану здоров`я потерпілого. Одночасно суд враховує матеріальний стан обвинуваченого. Отже, керуючись ст.ст. 23, 1167 ЦК України, беручи до уваги зазначені вище обставини, виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, суд приходить до переконання, що позов підлягає частковому задоволенню, і справедливим відшкодуванням моральних страждань, яких зазнав потерпілий, є відшкодування у розмірі 50 000 гривень.

Процесуальні витрати по кримінальному провадженню відповідно до ч. 2 ст. 124 КПК України підлягають стягненню з обвинуваченого.

Питання про речові докази суд вирішує відповідно до вимог ст. 100 КПК України.

Керуючись ст.ст. 370,371,373,374 КПК України, суд

У Х В АЛ И В:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, та призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі 5100 (п`ять тисяч сто) грн..00 коп. без позбавленням права керувати транспортними засобами.

Цивільний позов прокурора відділу прокуратури Кіровоградської області в інтересах держави в особі Комунального закладу «Кіровоградська міська лікарня швидкої медичної допомоги» до ОСОБА_1 про відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілого від злочину – задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Комунального закладу «Кіровоградська міська лікарня швидкої медичної допомоги» витрати на лікування потерпілого ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі 9469 (дев`ять тисяч чотириста шістдесят дев`ять) гривень 18 копійок.

Цивільний позов ОСОБА_2 до Моторного (транспортного) страхового бюро України про стягнення матеріальної та моральної шкоди – задовольнити.

Стягнути з Моторного (транспортного) страхового бюро України на користь ОСОБА_2 матеріальну шкоду в розмірі 34800 (тридцять чотири тисячі вісімсот) грн. 00 коп. та моральну шкоду в розмірі 1920 (одна тисяча дев`ятсот двадцять) грн. 00 коп.

Цивільний позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення моральної шкоди – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 , відшкодування моральної шкоди в сумі 50 000 (п`ятдесят тисяч) грн. 00 коп.

Цивільний позов цивільного позивача ОСОБА_3 про відшкодування шкоди, завданої злочином, - залишити без розгляду.

Стягнути з ОСОБА_1 витрати на проведення судової інженерно-транспортної експертизи № 1436/17-27 від 15.01.2018 року в розмірі 1716 грн. 00 коп., на проведення інженерно-транспортної експертизи №1435/17-27 від 11 грудня 2017 року в розмірі 1980 грн. 80 коп., на проведення інженерно-транспортної експертизи №1437/17-27 від 16 січня 2018 року в розмірі 1716 грн. 00 коп., на проведення інженерно-транспортної експертизи №1634/1635/18-27 від 25 квітня 2018 року в розмірі 2288 грн. 00 коп., на загальну суму 7700 (сім тисяч сімсот) гривні 80 копійок.

Речові докази: автомобіль ВАЗ 21150, реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 , переданий на зберігання ОСОБА_1 , – повернути ОСОБА_1 , автомобіль Tоyota Camry, реєстраційний номерний знак НОМЕР_3 ,. переданий на зберігання ОСОБА_3 – повернути ОСОБА_3 .

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня проголошення вироку до Кропивницького апеляційного суду через Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Суддя Коліуш Г. В.