Ухвала суду № 92085016, 08.10.2020, Фортечний районний суд міста Кропивницького (до 25.04.2025 - Кіровський районний суд м. Кіровограда)

Справа № 404/5235/20

Номер провадження 2/404/1490/20

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 жовтня 2020 року місто Кропивницький

Суддя Кіровського районного суду міста Кіровограда Кулінка Л.Д., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ), до ОСОБА_2 (місце проживання: АДРЕСА_2 ; АДРЕСА_3 ), третя особа: ОСОБА_3 (місце проживання: АДРЕСА_2 ), про припинення права на частку у спільному майні та визнання права власності на ? частину квартири,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовної заявою про припинення права ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків- НОМЕР_1 , на ? частину квартири за адресою: АДРЕСА_4 (вимоги немайнового характеру); стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 грошову компенсацію в розмірі 74250,00 грн. вартості ? частини квартири за адресою: АДРЕСА_4 (вимоги майнового характеру); визнання за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІПН- НОМЕР_2 , права власності на ? частину квартири за адресою: АДРЕСА_4 , що належить ОСОБА_2 (вимоги майнового характеру).

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави, що визначено у частині першій статті 2 Цивільного процесуального кодексу України.

Згідно частини першої статті 4 Цивільного процесуального кодексу України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

За змістом частини першої статті 175 Цивільного процесуального кодексу України, у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.

Зокрема, у відповідності до пункту 2 частини третьої статті 175 Цивільного процесуального кодексу України позовна заява повинна містити: повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв`язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти.

Проте, із позовної заяви вбачається, що остання не містить офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти позивача та третьої особи; відомих номерів засобів зв`язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти відповідача.

Крім того в позовній заяві містяться розбіжності щодо зазначення по батькові відповідача, а саме: позивачем вказано по батькові відповідача як « ОСОБА_4 », а в доданому до позовної заяви позивачем свідоцтві про право на спадщину за законом від 11.10.2016 року по батькові відповідача як « ОСОБА_5 », що позбавляє суд можливості ідентифікувати особу відповідача та призводить до ускладнення здійснення процесуальних норм, зокрема статтей 128, 130, 501 Цивільного процесуального кодексу України щодо викликів учасників справи у судове засідання або та повідомлення про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, вручення судових повісток, виконання судових доручень закордонними дипломатичними установами України.

Статтею 177 Цивільного процесуального кодексу України визначені документи, які подаються до позовної заяви. Зокрема, у відповідності до частини четвертої статті 177 Цивільного процесуального кодексу України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

В підпункті 1 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою або фізичною особою-підприємцем ставка судового збору складає 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно пункту 2 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір», за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою судовий збір складає 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто 840,80 грн.

За вимогами частини третьої статті 6 Закону України «Про судовий збір», за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

Подані до суду позовні заяви чи заяви, а також зустрічні позовні заяви можуть містити кілька самостійних позовних вимог, кожна з яких є об`єктом справляння судового збору. Аналогічна правова позиція викладена в пункті 10 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» № 10 від 17.10.2014 року.

Однак, за вимогу немайнового характеру про припинення права на частку у спільному майні та за вимогу майнового характеру про стянення грошової компенсації судовий збір не сплачено.

При поданні позовної заяви ОСОБА_1 за позовну вимогу про визнання права власності на ? частину квартири сплачено судовий збір в розмірі 840,80 грн.

Постановою Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» № 10 від 17.10.2014 року в пункті 26 роз`яснено, що законодавством не встановлено спеціальних вимог до оформлення платіжних документів, на підставі яких перераховуються суми судового збору. Таке перерахування здійснюється за загальними правилами згідно з вимогами Закону України від 05 квітня 2001 року № 2346-III «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» і відповідних нормативно-правових актів Національного банку України.

Відповідно до частини другої статті 9 Закону України від 08 липня 2011 року № 3674-VI "Про судовий збір" суд перед відкриттям провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України. У зв`язку із цим суд повинен перевірити, щоб платіжне доручення на безготівкове перерахування судового збору, квитанція установи банку про прийняття платежу готівкою, що додаються до позовної заяви (заяви, скарги), містили відомості про те, за яку саме позовну заяву (заяву, скаргу, дію) сплачується судовий збір. При цьому, наприклад, платіжне доручення повинно бути підписано відповідальним виконавцем банку і скріплено печаткою установи банку з відміткою про дату надходження та дату виконання платіжного доручення (пункт 2.14 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21 січня 2004 року № 22 (зі змінами)).

Відповідні документи подаються до суду тільки в оригіналі; копії, у тому числі виготовлені з використанням технічних засобів (фотокопії тощо) цих документів, а також платіжне доручення, яке за формою не відповідає наведеним вимогам, не можуть бути належним доказом сплати судового збору.

Позивачем зазначених вимог не додержано. Зокрема до позовної заяви додано не належно оформлену квитанцію № 0.0.1822322929.1 від 02.09.2020 року про сплату 840,80 грн. судового збору.

Також необхідно зазначити, за частинами першої та другої статті 95 Цивільного процесуального кодексу України письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.

Відповідно до пункту 5.27 Національного стандарту України Уніфікованої системи організаційно-розпорядчої документації "Вимоги до оформлювання документів" (ДСТУ 4163-2003), затвердженого наказом Держспоживстандарту України від 07 квітня 2003 року № 55, відмітка про засвідчення копії документа складається зі слів "Згідно з оригіналом", назви, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії, засвідчуватись повинна кожна сторінка документа з відтиском печатки підприємства, установи, організації, іншої юридичної особи".

Однак, не всі копії документів (письмових доказів), які подані до заяви належним чином засвідчені.

Враховуючи вищевикладене, позовна заява, подана без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 Цивільного процесуального кодексу України і підлягає залишенню без руху з наданням строку для усунення недоліків, що передбачено статтею 185 Цивільного процесуального кодексу України.

Керуючись статтями 175, 177, 185 Цивільного процесуального кодексу України, суддя,

У Х В А Л И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ), до ОСОБА_2 (місце проживання: АДРЕСА_2 ; АДРЕСА_3 ), третя особа: ОСОБА_3 (місце проживання: АДРЕСА_2 ), про припинення права на частку у спільному майні та визнання права власності на ? частину квартири, залишити без руху.

Надати позивачеві строк, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху, для подання позовної заяви з додержанням вимог, викладених у статтях 175 і 177 Цивільного процесуального кодексу України, а саме: надати до суду належним чином оформлену позовну заяву, з врахуванням роз`яснень, викладених в мотивувальній частині ухвали, зокрема: вказати офіційну електронноу адресу та адресу електронної пошти позивача та третьої особи; відомі номери засобів зв`язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти відповідача; усунути розбіжності щодо зазначення по батькові відповідача; належним чином засвідчені копії всіх документів (письмових доказів).

Запропонувати позивачу надати до суду належним чином оформлений оригінал документу № 0.0.1822322929.1 від 02.09.2020 року про сплату 840,80 грн. судового збору з врахуванням роз`яснень, викладених в постанові Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» № 10 від 17.10.2014 року, довнести кошти по сплаті судового збору в розмірі 840,80 грн. (щодо вимоги немайнового характеру про припинення права на частку у спільному майні) та 840,80 грн. (щодо вимоги майнового характеру про стянення грошової компенсації) на р/р UA928999980313161206000011003; Код банку отримувача (МФО) 899998; отримувач коштів: УК у м. Кроп-цький/Фортечн.р-н/22030101; Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 38037409, Код класифікації доходів бюджету: 22030101, призначення платежу (судовий збір, за позовом ______ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Кіровський районний суд міста Кіровограда, надавши суду оригінали квитанцій.

Роз`яснити положення частини третьої статті 185 Цивільного процесуального кодексу України, якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу,сплатить суму судового збору,позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усуне недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя Кіровського

районного суду

м.Кіровограда Л. Д. Кулінка