Постанова № 9207560, 05.03.2010, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

05 березня 2010 року           14:48           № 2а-3266/10/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Григоровича П.О. при секретарі судового засідання Очколясу О.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомДержавна податкова інспекція у Голосіївському районі м. Києва

до Товариство з обмеженою відповідальністю "Нова Точка Україна"

прозастосування адміністративного арешту на активи

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Державний реєстратор Печерського району м. Києва За участю представників:

від позивача: Федоров С.Ф. (довіреність від 11.01.2010р. №7/9/10-017)

від відповідача: Ларченко В.В. (довіреність від 15.12.2009р.)

          На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 05.03.2010р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулася Державна податкова інспекція у Голосіївському районі м. Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Нова точка Україна»про продовження терміну застосування адміністративного арешту активів строком на 1000 годин та зобов’язання допустити до опису майна підприємства.

Вимоги позивача мотивовані тим, що відповідач відмов в доступі посадовим особам ДПІ у Голосіївському районі м. Києва до опису активів товариства, на які розповсюджується право податкової застави, в зв’язку з чим позивачем 23.02.10р. о 10 год. 00 хв. було прийнято рішення про застосування повного адміністративного арешту активів ТОВ «Нова точка Україна».

Представник відповідача в судовому засіданні заперечував проти позову, оскільки товариством оскаржено до суду податкові повідомлення –рішення, податкові вимоги позивача, а тому сума податкового зобов’язання є неузгодженою в силу Закону України від 21.12.2000р. №2181-ІІІ «Про зобов’язання зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Нова точка Україна»(ідентифікаційний код 34664293) зареєстроване Голосіївською районною у м. Києві державною адмінстрацією06.11.2006р. за №10681020000017400. Як платник податків та зборів перебуває на обліку в ДПІ у Голосіївському районі м. Києва.

Станом на 23.02.2010р. за ТОВ «Нова точка Україна»обліковується заборгованість у розмірі 2859917,30 грн.

Відповідно до п.п.6.2.1 п.6.2 ст.6 Закону України № 2181-ІІІ, у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.

На вимогу абзацу першого п. п. 6.2.3. та абзацу другого п. 6.2.4. п. 6.2. ст. 6 Закону України № 2181-ІІІ, з моменту виникнення податкового боргу ДПІ у Голосіївському районі м. Києва було направлено на адресу ТОВ «Нова точка Україна»податкові вимоги:

- перша податкова вимога №1/2226 від 27.05.2009р. (вручена 12.11.09р.)

- друга податкова вимога №2/4731 від 15.12.09р. (вручена 11.01.2010р.)

Працівниками ДПІ у Голосіївському районі м. Києва було здійснено вихід за фактичною адресою ТОВ «Нова точка Україна»(м. Київ, б-р. Л.Українки, 34, оф. 508) з метою опису активів платника податків на які поширюється право податкової застави.

В зв’язку з відмовою посадових осіб товариства у доступі до активів, на які поширюється право податкової застави, ДПІ у Голосіївському районі м. Києва складено акт від 01.02.2010р. про недопущення.

Першим заступником начальника ДПІ у Голосіївському районі м. Києва, на підставі пп. 9.1.2 ст. 9 Закону України від 21.12.2000 р. N 2181-III "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" 23.02.2010 р. об 10:00 год. винесено рішення №1263/10/26-1/90 про застосування повного адміністративного арешту активів платника податків ТОВ «Нова точка Україна»(код ЗКПО 34664293).

Рішення було прийнято за поданням ГВПМ ДПІ у Глосіївському районі м. Києва, на підставі акту від 01.02.2010р. про недопущення до активів, на які поширюється право податкової застави.

23.02.2010р. працівниками податкової міліції ДПІ у Голосіївському районі м. Києва складено акт від 23.02.2010р. про недопущення до активів ТОВ «Нова точка Україна»та вручення рішення про застосування адміністративного арешту активів платника податків від 23.02.2010р. №1263/10/26-1/90 директору Клюєву Д.А. (об 13.00 год. 23.02.2010р.)

В своїй діяльності позивач керується вимогами закону України «Про державну службу в Україні», Закону України від 21.12.2000р. №2181-ІІІ «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»та наказом ДПА України №386 від 25.09.2001 р. «Про затвердження Порядку застосування адміністративного арешту активів платників податків».

Нормами ст. 9 Закону №2181-ІІІ встановлено, що арешт активів полягає у забороні вчиняти платником податків будь-які дії щодо своїх активів, які підлягають такому арешту, крім дій з їх охорони, зберігання та підтримання у належному функціональному та якісному стані. Арешт може бути накладеним на будь-які активи юридичної особи, а для фізичної особи - на будь-які її активи, крім тих, що не підлягають арешту згідно із законодавством.

Арешт активів може бути повним або умовним. Повним арештом активів визнається виключна заборона платнику податків на реалізацію прав розпорядження або користування його активами з їх тимчасовим вилученням або без такого. При вилученні активів ризик, пов'язаний з їх зберіганням або втратою їх функціональних чи споживчих якостей, покладається на орган, який прийняв рішення про таке вилучення.

Відповідно до п. ”г” пп 9.1.2 п. 9.1 ст. 9 Закону № 2181-ІІІ, адміністративний арешт активів застосовується, якщо платник податків відмовляється від проведення документальної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб податкового органу до обстеження приміщень, що використовуються для одержання доходів або пов'язані з отриманням інших об'єктів оподаткування, електронних контрольно-касових апаратів, комп'ютерних систем, що застосовуються для розрахунків за готівку або з використанням карток платіжних систем, вагокасових комплексів, систем та засобів штрихового кодування.

Таким чином, однією з підстав, можливих для застосування адміністративного арешту, є відмова платника податків від допуску посадових осіб податкового органу до обстежень приміщень, що використовуються для одержання доходів або пов’язані з отриманням інших об’єктів оподаткування.

Державна податкова інспекція у Печерському районі м. Києва звернулась до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом від 01.03.2010р. № 1237/9/10-011 (вх. №3266 від 03.03.2010р.) про продовження терміну застосування адміністративного арешту активів Товариства з обмеженою відповідальністю «Нова точка України»на строк до 1000 годин та зобов’язання допустити працівників ДПІ у Голосіївському районі м. Києва до опису майна підприємства.

Згідно абз. 1 пп. 9.3.3 п. 9.3 ст. 9 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" арешт може бути накладено на активи платника податків строком до 96 годин від години підписання відповідного рішення керівником податкового органу (його заступником).

Абзацом 2 цього підпункту встановлено, що керівник відповідного податкового органу (його заступник) має право звернутися до суду з поданням про продовження строку арешту активів платника податків за наявності достатніх підстав вважати, що звільнення активів з-під адміністративного арешту може загрожувати їх зникненням або знищенням, а суд повинен прийняти відповідне рішення протягом 48 годин від моменту отримання зазначеного рішення.

Як свідчать матеріали справи, рішення про застосування повного адміністративного арешту активів ТОВ «Нова точка Україна»було прийняте першим заступником начальника ДПІ у Голосіївському районі м. Києва о 10 годині 00 хв. 23.02.2010р.

Таким чином, термін адміністративного арешту активів відповідача, з урахуванням вихідних днів (27.02.2010 та 28.02.2010), закінчився 01.03.2010р. 10 год. 00 хв., тобто, ще до початку судового засідання.

Окружний адміністративний суд м. Києва вважає за необхідне звернути увагу на те, що Законом України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” суду не надано право відновлювати строк адміністративного арешту активів, отже, суд може постановити рішення лише про продовження строку адміністративного арешту активів платника податків тільки за умови, що зазначений арешт активів діє на час розгляду судом відповідного подання.

Як вбачається з матеріалів справи, позов ДПІ у Голосіївському районі м. Києва про продовження терміну застосування адміністративного арешту активів направлений через відділ поштового зв’язку 01.03.2010р., натомість отриманий Окружним адміністративним судом м. Києва 03.03.2010р. При чому, як вже було зазначено вище, суд повинен прийняти відповідне рішення протягом 48 годин від моменту отримання зазначеного рішення.

Так, ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 05.03.2010р. відкрито провадження в адміністративній справі №2а-3266/10/2670 та призначено попереднє засідання у справі на 05.03.2010р. о 13-30 год.

Отже, з огляду на те, що термін адміністративного арешту активів платника податків на час судового розгляду подання закінчився, суд позбавлений можливості його продовжувати, а тому, в даному випадку в задоволені позову Державній податковій інспекції у Голосіївському районі м. Києва має бути відмовлено.

Окрім того, суд вважає, що відповідно до статті 104 КАС України суб'єкт владних повноважень має право звернутися до адміністративного суду у випадках, встановлених законом.

Вказані положення КАС кореспондуються із пунктом 5 частини 4 статті 50 цього ж Кодексу про те, що відповідачами в адміністративній справі можуть бути: громадяни України, іноземці чи особи без громадянства, їх об'єднання, юридичні особи, які не є суб'єктами владних повноважень, лише за адміністративним позовом суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених законом.

Статус Державної податкової служби в Україні, її функції та правові основи діяльності визначено Законом № 509-ХІІ. У відповідності до п. 11 ст. 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об'єднані державні податкові інспекції виконують функції, зокрема подають до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про визнання угод недійсними і стягнення в доход держави коштів, одержаних ними за такими угодами, а в інших випадках - коштів, одержаних без установлених законом підстав, а також про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна.

Таким чином, ні вказаним Законом, ні іншими законами України не встановлено право органів державної податкової служби на пред'явлення адміністративних позовів до громадян України, іноземців чи осіб без громадянства, їх об'єднань, юридичних осіб, які не є суб'єктами владних повноважень про зобов'язання вчинити певні дії, зокрема допустити до опису майна підприємства.

          Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно ст. 86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об’єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Враховуючи викладене, Окружний адміністративний суд м. Києва дійшов висновку про відсутність в даному випадку правових підстав для задоволення позовних вимог ДПІ у Голосіївському районі м. Києва.

Керуючись ст.ст. 9, 69-71, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд м. Києва –

ПОСТАНОВИВ :

В позові відмовити повністю

Постанова відповідно до вимог ч. 1 ст. 254 КАС України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її складення в повному обсязі за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням протягом двадцяти днів апеляційної скарги. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя                                                                                 П.О. Григорович